Постанова від 20.03.2025 по справі 755/8530/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 березня 2025 року

м. Харків

справа № 755/8530/24

провадження № 22-ц/818/1300/25

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку ст.369 ЦПК Українив м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення аліментівна утриманнядитини,яка продовжуєнавчання за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2024 року, постановлене під головуванням судді Штих Т.В.,-

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2024 року позовну заяву задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, що продовжує навчання в у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку, щомісячно, з 17 травня 2024 року до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років. Допущено негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 на користьдержави судовийзбір урозмірі 1211грн.20коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення аліментів, яким зменшити розмір стягнення аліментів з до 1/8 частки з усіх видів його заробітку щомісячно, з 17 травня 2024 року до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не було враховано матеріальний та сімейний стан відповідача. Зазначає, що у нього у власності відсутня будь-яка нерухомість, земельні ділянки та транспортні засоби. Відповідач страждає на безліч захворювань, які перешкоджають йому працевлаштуватись та отримувати постійний доход. На даний час він перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , яка має інвалідність 3ї групи, є непрацездатною та знаходиться на його утриманні. Крім того від шлюбу у них є дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що позивачем не доведено факту спроможності відповідача сплачувати аліменти у зазначеному ним розмірі. Відповідач визнає обов`язок утримувати свого повнолітнього сина, проте не погоджується з розміром стягнення з нього аліментів.

ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст.367 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 17 травня 2024 року до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками повнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади № 2024/004831334 від 13.05.2024 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією довідки № 02-169/24 від 05.03.2024 року ОСОБА_1 є студентом 2 курсу деної форми навчання Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Гринченка. Термін навчання з 19.09.2022 року по 30.06.2026 року.

Як напідставу позовнихвимог, ОСОБА_1 посилаєтьсяна те,що відповідач ОСОБА_2 єйого батьком. З 19вересня 2022позивача булозараховано наперший курсденної форминавчання нафакультет психології,соціальної роботита спеціальноїосвіти Київськогостоличного університетуімені БорисаГринченка,Наразі позивачнавчається на2мукурсі,спеціальність «053Психологія»,форма навчанняденна,навчання закошти фізичнихта юридичнихосіб,термін закінченнянавчального закладу:30.06.2026року. У зв`язку з навчанням позивачу необхідно витрачати кошти на придбання необхідних методичних книг, підручників, канцтоварів та на оплату проїзду. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача аліментів у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з часу звернення позивача до суду з позовом, та до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення 23 років.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 199 СК Україниякщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно дост. 200 СК УкраїниСуд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно дост. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Вирішення питання про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у частці від заробітку залежить від наявності у відповідача такої можливості та з урахуванням можливості надання утримання іншим із батьків.

Сімейний кодекс Українивиходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 навчається у на 2-му курсі деної форми навчання Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Гринченка. Термін навчання з 19.09.2022 по 30.06.2026.

Відповідач ОСОБА_2 , 1986 року народження, є працездатною особою.

Відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який зареєстровано 28 квітня 2022 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 .

Відповідно до копії пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 , дата видачі 13.03.2024, термін дії довічно, ОСОБА_3 має інвалідність 3 групи.

Від шлюбу відповідач має неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії серії НОМЕР_4 (а.с.63)

Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період його навчання, узгоджується з приписами ч. 1ст. 199 СК України.

Проте з висновком суду щодо визначення розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивача, колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.

Покладаючи на відповідача обов`язок зі сплати аліментів на користь позивача, суд першої інстанції виходив з того, що платник аліментів має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину у розмірі 1/4 частки його доходу щомісячно, разом з тим визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню суд не в повній мірі врахував обставини, що мають істотне значення у справі.

Згідно ст. ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, щодоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції безпідставно не враховано наявність у відповідача неповнолітньої дитини, яку він відповідно до закону зобов`язаний утримувати.

Разом з тим посилання апелянта на те, що на його утриманні знаходиться дружина, яка має інвалідність 3ї групи та не має можливості працювати, спростовується копією довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, в якій протипоказана лише важка фізична праця та праця у контакті із канцерогенними речовинами, що не позбавляє її можливості працювати та отримувати дохід, які б підтверджувати неможливість в певній мірі сплачувати аліменти.

Також апелянтом не надано до суду належних та допустимих доказів щодо свого майнового стану, рівня отримуваних доходів.,

Враховуючи вимогист. 182 СК України, колегія суддів вважає, що матеріальне становище платника аліментів, наявність на його утриманні малолітньої дитини та дружини, яка має інвалідність, має бути враховано при визначені розміру аліментів.

За таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача, який продовжує навчання, підлягають аліменти у розмірі 1/6 частки від його доходу щомісячно.

Тому рішення суду підлягає зміні в частині визначення розміру стягнутих аліментів.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст.367,368,369,376,381,382,383,384 ЦПК Українисуд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2024 року в частині визначення розміру аліментів змінити.

Визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

В іншій частині рішння суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і, в силу п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова