Ухвала

від 18.03.2025 по справі 904/760/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

18.03.2025м. ДніпроСправа № 904/760/25

за позовом Гайсинської окружної прокуратури, Вінницька область, м. Гайсин, в інтересах держави в особі

позивача: Гайсинської міської ради, Вінницька область, м. Гайсин

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", м. Дніпро

відповідача-2: Гайсинського комбінату комунальних підприємств, Вінницька область, м. Гайсин

про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 91 155,12 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Голігорова Т.І.

Представники:

від прокуратури: не зявився;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Відякіна Х.В., представник;

від відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Гайсинська окружна прокуратура (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (далі - відповідач-1) та Гайсинського комбінату комунальних підприємств (далі - відповідач-2), у якій просить наступне:

1) визнати недійсною додаткову угоду №3 від 10.06.2024 до договору №03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відповідачем-2 та відповідачем-1;

2) визнати недійсною додаткову угоду №4 від 12.08.2024 до договору №03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відповідачем-2 та відповідачем-1;

3) визнати недійсною додаткову угоду №5 від 27.09.2024 до договору №03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відповідачем-2 та відповідачем-1;

4) стягнути з відповідача-2 на користь позивача безпідставно сплачені кошти у розмірі 91 155,12 грн.;

5) стягнути з відповідача-2 на користь прокуратури судові витрати, які складаються з 12 112,00 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 18.03.2025 о 10:40 год.

05.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

05.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

12.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

13.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, у якому просить зупинити розгляд справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

17.03.2025 до суду від прокуратури надійшли відповіді на відзив відповідача-1 та відповідача-2.

17.03.2025 на електронну пошту суду від прокуратури надійшло заперечення на клопотання відповідача-1 про зупинення розгляду справи.

У підготовче засідання 18.03.2025 прокуратура та позивач своїх повноважних представників для участі в судовому засіданні не забезпечили, будь-яких клопотань з цього приводу суду не направили та про причини неявки суд не повідомили. При цьому про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлені належним чином шляхом доставлення ухвали суду від 28.02.2025 до електронного кабінету прокуратури та позивача, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (арк.с. 171, 172).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

У підготовчому засіданні 18.03.2025 представник відповідача-1 заявив про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, із врахуванням неявки представника позивача та прокуратури у підготовче засідання.

Щодо нез`явлення представників прокуратури та позивача у підготовче засідання 18.03.2025, господарський суд виходить з наступного.

Прокуратура та Позивач були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак ні прокуратура, а ні позивач у судове засідання 18.03.2025 не з`явився.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; і разом з тим учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок (а не право) демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене суд вважає, що особа, яка ініціювала судовий розгляд, повинна дізнаватись про рух відомого їй судового провадження, демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи не зловживати своїми процесуальними правами, які, в свою чергу, можуть призвести до затягування розгляду справи.

Згідно Довідки про доставку електронного листа "Документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у Загальному" від 28.02.2025 у справі №904/760/25, було надіслано прокуратурі та позивачеві на їх електронні адреси 28.02.2025 та доставлено 28.02.2025 о 18:55 год.

У наведених висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 28.04.2023 у справі №904/272/22 від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 18.11.2022 у справі №922/3337/21, з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Тобто чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

З огляду на це суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з презумпції обізнаності: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, яке суд направив на електронну адресу позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Слід також зазначити, що наведеними нормами не передбачено й необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.

Крім того, згадані приписи стосуються дій саме позивача, а не відповідача, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Аналогічні підстави залишення позову без розгляду містяться у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами виключно в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Так само не передбачають вказані норми необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.

Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 ГПК України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.

Таким чином, з наведеної норми законодавства вбачається, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.

Отже, у разі відсутності у прокуратури/позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання прокуратурою/позивачем заяви про розгляд справи за їх відсутності. Тобто, право прокуратури/позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).

Суд, залишаючи позов без розгляду, виходить із того, що прокуратура та позивач були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, проте не з`явилися в судове засіданні і не повідомили суд про причини неявки, заяви про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надали, тому розгляд справи перешкоджає виконанню завдань та вирішенню питань підготовчого засідання.

Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В рішенні від 07.07.1989р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

При цьому, господарським судом на підставі ч. 4 ст.236 ГПК України враховується також висновок, який викладений у постанові ОП ВС КГС від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, та згідно з яким наслідком неявки позивача в судове засідання, якщо він повідомлений про розгляд, не подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, або не повідомив причини неявки є залишення позову без розгляду.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13 листопада 2019 року в справі № 910/5187/19.

Суд також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 6 листопада 2019 року в справі № 904/2423/18, за яким норми статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження.

За таких обставин, враховуючи неявку уповноваженого представника позивача, повідомленого про час та місце слухання справи належним чином і ненадходження від останнього будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, суд дійшов висновку про те, що даний позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.

У той же час за змістом частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У даному випадку, як зазначено вище, прокуратура та позивач у справі були належним чином повідомлені про дату, час та місце судових засідань, однак у призначене судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, на час проведення судового засідання повітряна тривога не оголошувалась.

Згідно з ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Враховуючи викладене, неявку в підготовче засідання, призначене на 18.03.2025, повноважного представника прокуратури та позивача, належне їх повідомлення про судовий розгляд, ненадходження від прокуратури та позивача заяви про розгляд справи за відсутності представника, господарський суд на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України залишає без розгляду позов Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" та Гайсинського комбінату комунальних підприємств, Вінницька область про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 91 155,12 грн..

Правовий висновок щодо існування у суду першої інстанції обов`язку залишити позов без розгляду за аналогічних обставин викладено у постанові Верховного Суду від 17.03.2023 р. у справі № 910/17906/21, ухваленій у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, та в інших постановах Верховного Суду з цього процесуального питання. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, суд звертає увагу прокуратури та позивача на те, що згідно з ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

За приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".

Підстави повернення судового збору за ухвалою суду визначено у статті 7 Закону України Про судовий збір.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки в даному випадку позов залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з неприбуттям без поважних причин позивача (його представника) та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, сплачений за звернення до суду із цим позовом, підлягає поверненню позивачу.

Крім того суд звертає увагу нате, що 7 січня 2025 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за № 1888/43233.

Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України Про судовий збір.

Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання. сформованого Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.

Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до Державної судової адміністрації України, або до її територіального управління, або до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до зазначених органів оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення судового збору складається платником із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

На підставі заяви платника та за наявності достатніх підстав Державна судова адміністрація України, або її територіальне управління, або відповідний суд формують в системі дистанційного обслуговування Клієнт казначейства - Казначейство з використанням засобів криптографічного захисту інформації Казначейства електронне подання про повернення з бюджету судового збору та направляють його на виконання до відповідного органу Казначейства.

З огляду на відсутність клопотання про повернення судового збору з Державного бюджету України, дане питання не вирішується судом під час постановлення цієї ухвали.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" та Гайсинського комбінату комунальних підприємств, Вінницька область про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 91 155,12 грн. - залишити без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено та підписано - 21.03.2025.

Суддя В.Г. Бєлік