Ухвала

від 19.03.2025 по справі 910/7436/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.03.2025Справа № 910/7436/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи №910/7436/24

за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінтлото"

про стягнення 24 911 537,14 грн

Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - позивач, КРАІЛ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінтлото" (далі - відповідач) про стягнення в дохід Державного бюджету України 24 911 537,14 грн, з яких 23 400 000,00 грн заборгованості, 754 402,89 грн інфляційних втрат та 757 134,25 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з плати за отриману ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7436/24, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.07.2024.

У підготовче засідання 31.07.2024 з`явився прокурор, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 31.07.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 18.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/7436/24 призначено на 18.09.2024.

16.09.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення строку на його подання, який 17.09.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У підготовче засідання 18.09.2024 з`явились представники учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінтлото" про поновлення строку на подання відзиву, відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінтлото" залишено без розгляду. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2024.

У судове засідання 09.10.2024 з`явились представники учасників справи.

У судовому засіданні 09.10.2024 судом було оголошено перерву до 23.10.2024.

14.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 про витребування матеріалів справи № 910/7436/24 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінтлото" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 в частині відмови у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінтлото" про поновлення строку на подання відзиву в справі № 910/7436/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2024 було зупинено провадження у справі № 910/7436/24 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 в частині відмови у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінтлото" про поновлення строку на подання відзиву, передано матеріали справи №910/7436/24 до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 було залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінтлото", ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/7436/24 залишено без змін, витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Поінтлото".

23.01.2024 матеріали справи № 910/7436/24 повернулися до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2025 поновлено провадження у справі № 910/7436/24 та призначено судове засідання на 19.02.2025.

19.02.2025 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про закриття провадження у справі, яку 19.02.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У судове засідання 19.02.2025 з`явились представники учасників справи.

У судовому засіданні 19.02.2025 судом було оголошено перерву до 19.03.2025.

12.03.2025 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на заяву про закриття провадження у справі, які 19.02.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У судове засідання 19.03.2025 з`явились представники учасників справи.

У судовому засіданні 19.03.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про закриття провадження у справі.

Відповідно до частин 4, 5 статті 6 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є КРАІЛ. Уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, та утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Діяльність Уповноваженого органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Уповноваженого органу обумовлюються його завданнями та повноваженнями, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в його колегіальності, особливому порядку призначення та звільнення Голови та членів Уповноваженого органу, у спеціальних засадах діяльності органу.

Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 8 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" під час реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор Уповноважений орган, зокрема, виконує функції органу ліцензування господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, приймає рішення про видачу та анулювання ліцензій у порядку, встановленому цим Законом.

Також у частині першій статті 15 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" передбачено, що в своїй діяльності організатор азартних ігор зобов`язаний: дотримуватися вимог цього Закону, ліцензійних умов, що регулюють провадження того виду господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, на який вони мають ліцензію, а також інших нормативно-правових актів України (пункт 1); своєчасно вносити плату за відповідну ліцензію або ліцензії, які отримав такий організатор азартних ігор (пункт 18).

При цьому, за приписами частин 4 і 6 статті 49 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" щорічна плата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, а також ліцензії на гральний автомат, гральний стіл, букмекерський пункт за кожен рік дії ліцензії сплачується не пізніше, ніж за тридцять днів до початку кожного наступного року дії ліцензії.

У підпункті 5 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 535 від 03.05.2022) строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України № 173 внесено зміни до підпункту 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314, відповідно до яких строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).

Пунктом 2 Постанови № 173 установлено, що несплачені до дня набрання чинності цією постановою щорічні платежі за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор за кожен рік дії ліцензії сплачуються у тридцятиденний строк з дня набрання чинності цією постановою. Протягом зазначеного строку суб`єкти господарювання у сфері організації та проведення азартних ігор повинні подати КРАІЛ документи, що підтверджують внесення плати за ліцензії.

Прокурор зазначає, що відповідач вимоги пункту 2 Постанови № 173 не виконав і щорічний платіж за ліцензію не вніс, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

При цьому прокурор вказує на те, що через невнесення до спеціального фонду Державного бюджету України щорічного платежу за другий рік користування ліцензією у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет у відповідача наявна заборгованість у розмірі 23 400 000,00 грн, що є очевидним порушенням, як вважає прокурор, майнових інтересів держави в бюджетній сфері.

У свою чергу, після початку розгляду даної справи по суті, відповідач звернувся до суду з заявою, в якій зазначив про необхідність закриття провадження у справі, з огляду на те, що позов прокурора у цій справі не підлягає розгляду господарським судом в порядку господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 23.03.2021 у справі №367/4695/20).

Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, а саме Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України та Цивільним процесуальним кодексом України.

Частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

У свою чергу, відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Визначаючи юрисдикційність спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у цій справі.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 у справі №925/352/22.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом із тим визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18, від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 та постановах Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 920/277/22, від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, від 10.05.2023 у справі № 920/155/22.

Як було зазначено вище, спір у даній справі виник у зв`язку з невнесенням відповідачем до спеціального фонду Державного бюджету України щорічного платежу за другий рік дії ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського кодексу України ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Відповідно до Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" та Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 891, позивач є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей.

Статтею 52 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" визначено плату та строк дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино та ліцензій на гральні столи, гральні автомати.

При цьому сторони у зазначеній сфері на власний розсуд не можуть змінити розмір, строки і порядок внесення плати за ліцензію.

Згідно з пунктом 51 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 671 цього Кодексу) є плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (крім плати, визначеної пунктами 431 і 432 частини першої статті 64 цього Кодексу).

Зважаючи на наведені норми законодавства, КРАІЛ у спірних правовідносинах реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та здійснює контроль за справлянням до бюджету плати за ліцензії у зазначеній сфері.

Отже, враховуючи, що позивач не має вправа розпоряджатися грошовими коштами у вигляді плати за ліцензії, а лише уповноважений контролювати відповідні надходження до бюджету, у цьому випадку відсутні підстави для висновку про приватноправовий характер спірних правовідносин. Правовідносини в цій справі спрямовані на вирішення питання надходження платежу до бюджету, що має на меті передусім публічний, а не приватний інтерес.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №916/1559/24.

Зважаючи на викладене та наведені вище критерії розмежування судової юрисдикції, беручи до уваги, у тому числі, предмет і підстави заявленого позову, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі, суд дійшов висновку про непідвідомчість цього спору господарському суду та необхідність його розгляду адміністративним судом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Тобто правовою підставою для застосування наведеної норми є встановлення судом чи відноситься спір до предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у цій справі.

В частині другій статті 231 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд роз`яснює прокурору та позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у цій справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в судах господарської юрисдикції, сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 298 938,44 грн підлягає поверненню прокурору з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 231 - 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/7436/24 за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінтлото" про стягнення 24 911 537,14 грн закрити.

2. Повернути Київській міській прокуратурі (Україна, 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код: 02910019) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 298938 (двісті дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн 44 коп., сплачений на підставі платіжної інструкції №967 від 04.06.2024.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.03.2025.

Суддя О.В. Нечай