Рішення

від 11.03.2025 по справі 916/2526/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2025 р. Справа № 916/2526/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Державного підприємства ТВК (67806, Одеська обл., Одеський район, смт Авангард, вул. Базова, буд. 21; код ЄДРПОУ 24971375),

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лермана Аркадія Георгійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

про стягнення 91257,07 грн.

За участю представників сторін:

від позивача адвокат Янкул Г.І., довіреність б/н від 11.08.2023.

від відповідача адвокат Коюда М.А., ордер серія ВН № 1419138.

Обставини справи.

Державне підприємство ТВК звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Лермана Аркадія Георгійовича в якій з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 25.11.2024 просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 91257,07 грн, з якої: сума основного боргу за Договором № С2-16/2018 від 06.03.2018 у розмірі 50599,00 грн, сума штрафів нарахованих за період за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року у розмірі 10119,98 грн, сума боргу за спожиту електроенергію у розмірі 266,16 грн, сума 3% річних за період з 01.06.2019 по 27.05.2024 у розмірі 7196,23 грн та сума інфляційні втрати за період з 01.06.2019 по 27.05.2024 у розмірі 23075,70 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором про надання послуг з обслуговування складсько-торговельного приміщення № С2-16/2012 від 20.06.2012.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2024 справу № 916/2526/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 10.06.2024 прийнято позовну заяву Державного підприємства ТВК до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2526/24. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 09.07.2024 об 11:00 год.

26 червня 2024 року до суду від Лермана А.Г. надійшла заява.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

09 липня 2024 року судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою суд від 09.07.2024 постановлено здійснити розгляд справи № 916/2526/24 по суті впродовж розумного строку. Призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 24.09.2024 о 16:10 год.

09 липня 2024 року до суду від Державного підприємства ТВК надійшла заява про уточнення позовних вимог.

22 липня 2024 року до суду від Лермана А.Г. надійшло клопотання про об`єднання в одне провадження декілька справ.

Ухвалою суду від 04.09.2024 заяву Лермана А.Г. (вх. №27712/24 від 22.07.2024) про об`єднання в одне провадження декілька справ повернуто без розгляду.

24 вересня 2024 року до суду від Державного підприємства ТВК надійшло клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 24.09.2024 суд протокольною ухвалою залишив без розгляду заяву позивача (вх. №26443/24 від 09.07.2024) про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні 24.09.2024 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 14:10 год. 22.10.2024.

Ухвалою суду від 24.09.2024 клопотання Державного підприємства ТВК (вх. №34801/24 від 24.09.2024) про долучення доказів повернуто заявнику без розгляду.

21 жовтня 2024 року до суду від Державного підприємства ТВК надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

21 жовтня 2024 року до суду від Державного підприємства ТВК надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

22 жовтня2024 року до суду від ФОП Лермана А.Г. надійшли письмові пояснення/заява про застосування строків позовної давності.

Вказані письмові пояснення/заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 22.10.2024 призначено справу № 916/2526/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.11.2024 об 11:00 год.

26 листопада 2024 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання від 25.11.2024 про поновлення строків для уточнення позовних вимог та уточнена позовна заява. У клопотанні про поновлення строків для уточнення позовних вимог позивач просить:

1) поновити строк для уточнення позовних вимог та прийняти уточнену позовну заяву до провадження;

2) вважати вірним та розглядати позовні вимоги в наступній редакції:

- Стягнути з фізичної особи підприємця Лермана Аркадія Георгійовича на користь Державного підприємства ТВК 91257,07 грн боргу, яка складається з: - суми 50599,00 грн боргу за Договором № С2-16/2018 від 06.03.2018 року; - суми 10119,98 грн штрафів нарахованих за період за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року; - суми 266,16 грн за спожиту електроенергію; - суми 7196,23 грн 3% річних за період з 01.06.2019 по 27.05.2024; - суми 23075,70 грн інфляційні втрати за період з 01.06.2019 по 27.05.2024.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 26.11.2024 задоволено клопотання Державного підприємства ТВК (вх. № ГСОО 42512/24 від 26.11.2024) про збільшення розміру позовних вимог, позовні вимоги вважати такими, які викладені позивачем у клопотанні про уточнення позовних вимог. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали суду.

У підготовчому засіданні 26.11.2024 суд оголосив перерву до 12:40 год. 17.12.2024.

Ухвалою суду від 17.12.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/2526/24. Постановлено здійснити розгляд справи № 916/2526/24 по суті впродовж розумного строку. Призначено справу до судового розгляду по суті на 28.01.2025 о 16:10 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 28.01.2025 о 16:10 год.

17 грудня 2024 року до суду від ФОП Лермана А.Г. надійшов відзив на позовну заяву.

28 січня 2025 року до суду від ФОП Лермана А.Г. надійшли письмові пояснення по справі.

Вказані письмові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 28.01.2025 в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Лермана Аркадія Георгійовича про поновлення строку на подання відзиву відмовлено. Відзив фізичної особи-підприємця Лермана Аркадія Георгійовича залишено без розгляду.

У судовому засіданні 28.01.2025 судом було оголошено перерву в засіданні суду до 11:00 год. 13.02.2025.

У судовому засіданні 13.02.2025 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 14:10 год. 11.03.2025.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.03.2025 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, з підстав викладених у письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.03.2025 перед стадією судових дебатів заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи або оголошення перерви у судовому засіданні, оскільки сам Лерман А.Г. не з`явився у судове засідання 11.03.2025, і який має намір особисто виступити з промовою у судових дебатах.

У судовому засіданні 11.03.2025 суд протокольною ухвалою відмовив представнику відповідача у задоволенні усного клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки явка особисто Лермана А.Г. у судове засідання 11.03.2025 не була визнана судом обов`язковою, тим більше Лерман А.Г. у судовому засіданні 13.02.2025 погодився на відкладення судового засідання на 11.03.2025, а завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні доказів.

Також Лерман А.Г. не був позбавлений права надати до суду в письмовому вигляді промову (заключне слово).

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду заяви призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи наведене, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду заяви, вважає відсутніми підстави для відкладення розгляду цієї справи та дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи по суті у судовому засіданні 11.03.2025

У судовому засіданні 11.03.2025 судом відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено представників сторін про орієнтовний час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що між Державним підприємством ТВК (надалі позивач або сторона-1) та фізичною особою-підприємцем Лерманом Аркадієм Георгійовичем (надалі відповідач або сторона-2) було укладено договір про надання послуг № С2-16/2012 (надалі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору сторона-1 надає стороні-2 послуги з обслуговування складсько-торгівельного приміщення на умовах та в термін передбачені наступним Договором.

Відповідно до умов п. 2.1.1. Договору сторона-1 зобов`язується передати стороні-2 в якості торгового місця, складсько-торгівельного приміщення, яке належить стороні-1 та розташоване на місці С2-16 загальною площею 72,0 кв.м., згідно технічного паспорту.

Згідно умов п. 2.2.2. Договору сторона-2 зобов`язується сплачувати своєчасно послуги з обслуговування, а також витрати по тарифам в терміни які встановлені умовами договору у пунктах 2.3.1, 2.2.3, 3.1, 3.3. та 3.4. цього Договору.

Відшкодовувати витрати за спожиту електроенергію, згідно тарифів, встановлених НКРЕ на день оплати, за показниками лічильника, який знаходиться з зовнішньої сторони складсько-торгівельного приміщення, встановлення якого здійснюється за рахунок сторони-2, за додатковою угодою. Відшкодовування витрат спожитої електроенергії здійснюється з моменту фактичного допуску сторони-2 до складсько-торгівельного приміщення за двостороннім актом (п. 2.2.3. Договору).

Відповідно до умов п. 2.3.1. Договору сторона-1 має право змінювати вартість плати за обслуговування складсько-торгівельного приміщення, шляхом встановлення відповідних тарифів на послуги. Вартість послуг для сторони-2 вважається узгодженою за повідомленням сторони-1.

Сторона-2 здійснює оплату послуг за обслуговування згідно тарифів на послуги, які встановлюються стороною-1. При укладанні цього Договору, вартість послуг встановлюється у розмірі 3450 грн за місяць з ПДВ, з терміном сплати до 20 числа поточного місяця (п. 3.1. Договору).

Згідно умов п. 3.3. Договору сторона-2 відшкодовує витрати спожитої електроенергії за минулий місяць до 15 числа поточного місяця, за умовою, яка визначена п. 2.2.3. Договору.

За прострочення платежу, у розмірі, визначеному п. 3.1. та п. 3.2. Договору сторона-2, щомісячно сплачує штраф у розмірі 20% від суми обов`язкового щомісячного платежу (п. 4.3. Договору).

Відповідно до умов п. 5.1. Договору він укладений на 30 років, набуває чинності з 01 липня 2012 року та є дійсним до 30 червня 2042 року.

Наказом ДП ТВК Про зміну та встановлення тарифів на послуги підприємства від 23.01.2015 за № 06-а-2015, встановлена вартість послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення з 01.02.2015 у розмірі 3600,00 грн з ПДВ щомісячно (т. 1, а.с. 62-63).

Наказом ДП ТВК Про зміну та встановлення тарифів на послуги підприємства від 15.02.2018 за № 06-а-2018, встановлена вартість послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення з 01.04.2018 у розмірі 4500,00 грн з ПДВ щомісячно (т. 1, а.с. 64-67).

Наказом ДП ТВК Про зміну та встановлення тарифів на послуги підприємства від 31.07.2018 за № 37-а-2018, встановлена вартість послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення з 01.08.2018 у розмірі 6000,00 грн з ПДВ щомісячно (т. 1, а.с. 68-70).

Наказом ДП ТВК Про внесення змін до Наказу ДП ТВК Про зміну та встановлення тарифів на послуги підприємства від 31.07.2018 № 37-а-2018 від 19.10.2018 за № 43, доповнено пунктом 20 Додаток №1 Вартість послуг ДП ТВК з 01.08.2018, а саме найменуванням послуги: Послуга з обслуговування насосної пожежної станції загальною площею 38,5 кв.м., (щомісячно), вартістю 18500,00 грн (т. 1, а.с. 71) та встановлено даний тариф з 01.11.2018.

Наказом ДП ТВК Про встановлення тарифів на послуги підприємства від 02.01.2019 за № 1-а-2019, встановлена вартість послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення з 02.01.2019 у розмірі 14000,00 грн з ПДВ щомісячно (т. 1, а.с. 72-73).

Наказом ДП ТВК Про внесення змін до Наказу ДП ТВК Про встановлення тарифів на послуги підприємства на 2019 рік від 02.01.2019 № 1-а-2019 від 22.01.2019 за № 4-А, викладено пункт 5 Додатку №1 Вартість послуг ДП ТВК на 2019 рік в новій редакції, відповідно до якої Послуга з обслуговування (за договорами, які були укладені до серпня 2018 року) щомісячно складає 14000,00 грн, яка складається з 13000,00 грн. КВЄД 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у. - обслуговування складсько-торгівельного приміщення та 1000,00 грн. КВЄД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту надання вантажно-розвантажувальних робіт (т.1, а.с. 74-75).

18 листопада 2019 року між Державним підприємством ТВК та фізичною особою-підприємцем Лерманом Аркадієм Георгійовичем було підписано Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого, сторони, підтверджують, що позивач надав послуги за Договором про надав послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення №С2-16/2012 від 20.06.2012, а відповідач їх отримав в повному обсязі та зобов`язується сплатити виниклу заборгованість в сумі 58999,31 грн з урахуванням ПДВ не пізніші (трьох) календарних місяців з дати підписання сторонами цього Акту звірки взаєморозрахунків, а саме до 18.02.2020.

Також 18 листопада 2019 року між Державним підприємством ТВК та фізичною особою-підприємцем Лерманом Аркадієм Георгійовичем було підписано Додаткову угоду про розірвання Договору № С2-16/2012 від 20.06.2012, про надання послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про дострокове розірвання Договору № С2-16/2012 від 20.06.2012 про надання послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення на підставі п. 5.3. Договору шляхом складання Додаткової угоди. Заборгованість по оплаті наданих стороною-1 послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення стороною-2 - становить 58999,31 грн, згідно підписаного сторонами Акту звірки взаєморозрахунків від 18.11.2019. Сторона-2 визнає, що припинення Договору № С2-16/2012 від 20.06.2012 про надання послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення, не веде до припинення виконання зобов`язання сплатити за Договором № С2-16/2012 від 20.06.2012 вказану та підтверджену сторонами встановлену суму заборгованості. Сторони дійшли згоди, що Договір № С2-16/2012 від 20.06.2012 про наданню послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення № С2-16 втрачає силу 30 листопада 2019 року.

Згідно бухгалтерської довідки ДП ТВК станом на 20.05.2024 заборгованість Лермана А.Г. за договором № С2-16/2012 від 20.06.2012 становить 50986,00 грн, що складається з 1000,00 за червень 2019 року; 2000,00 грн за липень 2019 року; 14000,00 грн за серпень 2019 року; 14000,00 грн за вересень 2019 року; 14000,00 грн за жовтень 2019 року; 5599,92 грн за листопад 2019 року, а також нараховано штраф у розмірі 20% від суми визначеної п. 3.1. договору № С2-16/2012 від 20.06.2012, який становить 11800,00 грн.

Відповідно до картки розрахунку № 361 за договором №С2-16/2012 від 20.06.2012 про надання послуг, слідує, що ФОП Лерман А.Г. здійснював останній платіж 17.10.2019 року у сумі 5000,00 гривень. Заборгованість з червня 2019 року по 29.11.2019 склала 50599,92 грн.

Позивач зазначає, що за період надання позивачем послуг з червня 2019 року по 29.11.2019 за відповідачем рахується прострочена заборгованість за Договором у розмірі 50599,92 грн та заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 266,16 грн

Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання по сплаті 50599,92 грн за надані послуги, позивачем нараховано штраф у розмірі 10119,98 грн, 3% річних у розмірі 7196,23 грн та інфляційні втрати у розмірі 23075,70 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства ТВК підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи з норм ст. 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) зобов`язання мають виконуватися сторонами належним чином згідно з умовами договору, вимогами кодексів та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які традиційно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх необхідних заходів для належного виконання нею зобов`язань.

Стаття 901 ЦК України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1. ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав умови Договору та надав відповідачу послуги з обслуговування складсько-торгівельного приміщення.

Проте відповідач в порушення договірних зобов`язань за період наданих позивачем послуг з червня 2019 року по листопад 2019 року не сплатив за відповідні послуги, у зв`язку з чим має прострочену заборгованість у розмірі 50599,00 грн.

Строк та умови здійснення відповідачем оплати наданих позивачем послуг за Договором, визначені розділом 3 Договору.

Матеріали справі свідчать, 18 листопада 2019 року між Державним підприємством ТВК та фізичною особою-підприємцем Лерманом Аркадієм Георгійовичем було підписано Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого, сторони, підтверджують, що позивач надав послуги за Договором про надав послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення №С2-16/2012 від 20.06.2012, а відповідач їх отримав в повному обсязі та зобов`язується сплатити виниклу заборгованість в сумі 58999,31 грн з урахуванням ПДВ не пізніші (трьох) календарних місяців з дати підписання сторонами цього Акту звірки взаєморозрахунків, а саме до 18.02.2020.

Також 18 листопада 2019 року між Державним підприємством ТВК та фізичною особою-підприємцем Лерманом Аркадієм Георгійовичем було підписано Додаткову угоду про розірвання Договору № С2-16/2012 від 20.06.2012, про надання послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про дострокове розірвання Договору № С2-16/2012 від 20.06.2012 про надання послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення на підставі п. 5.3. Договору шляхом складання Додаткової угоди. Заборгованість по оплаті наданих стороною-1 послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення стороною-2 - становить 58999,31 грн, згідно підписаного сторонами Акту звірки взаєморозрахунків від 18.11.2019. Сторона-2 визнає, що припинення Договору № С2-16/2012 від 20.06.2012 про надання послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення, не веде до припинення виконання зобов`язання сплатити за Договором № С2-16/2012 від 20.06.2012 вказану та підтверджену сторонами встановлену суму заборгованості. Сторони дійшли згоди, що Договір № С2-16/2012 від 20.06.2012 про наданню послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення № С2-16 втрачає силу 30 листопада 2019 року.

Відповідно до картки розрахунку № 361 за договором №С2-16/2012 від 20.06.2012 про надання послуг, слідує, що ФОП Лерман А.Г. здійснював останній платіж 17.10.2019 року у сумі 5000,00 гривень.

Таким чином, відповідач має підтверджену заборгованість за порушення умов Договору у розмірі 50599,92 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач надав відповідачу послуги з обслуговування складсько-торгівельного приміщення, а у відповідача виникла прострочена заборгованість на загальну суму 50599,00 грн.

Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 50599,00 грн відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 50599,00 грн, є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 266,16 грн, суд дійшов до таких висновків.

Сторона-1 зобов`язується відшкодовувати витрати за спожиту електроенергію, згідно тарифів, встановлених НКРЕ на день оплати, за показниками лічильника, який знаходиться з зовнішньої сторони складсько-торгівельного приміщення, встановлення якого здійснюється за рахунок сторони-2, за додатковою угодою. Відшкодовування витрат спожитої електроенергії здійснюється з моменту фактичного допуску сторони-2 до складсько-торгівельного приміщення за двостороннім актом (п. 2.2.3. Договору).

Судом встановлено, що відповідно до картки рахунку № 361 та бухгалтерської довідки, заборгованість відповідача за листопад 2019 року за відшкодування вартості електроенергії становить 266,16 грн.

З огляду на викладене, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума заборгованості за відшкодування вартості електроенергії у розмірі 266,16 грн.

Щодо стягнення суми 20% штрафу у розмірі 10199,98 грн, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За прострочення платежу, у розмірі, визначеному п. 3.1. та п. 3.2. Договору, сторона-2, щомісячно сплачує штраф у розмірі 20% від суми обов`язкового щомісячного платежу (п. 4.3. Договору).

Судом встановлено, що з картки розрахунку № 361 за Договором № С2-16/2012 від 20.06.2012 слідує, що ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості у розмірі 58999,31 грн здійснив 17.10.2019 платіж у розмірі 5000,00 грн. Таким чином заборгованість з червня 2019 року по листопад 2019 року складає 50599,92 грн.

Відповідно до бухгалтерської довідки станом на 20.05.2024 заборгованість по штрафам за несвоєчасну оплату обслуговування складає 10119,98 грн, а саме за періоди: 1800,00 грн за червень 2019 року; 1800,00 грн за липень 2019 року; 1800,00 грн за серпень 2019 року; 1800,00 грн за вересень 2019 року; 1800,00 грн за жовтень 2019 року; 1119,98 грн за листопад 2019 року.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 20% штрафу встановив, що його зроблено вірно, у зв`язку з чим, суд стягує з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 10119,98 грн.

Щодо стягнення сум 3% річних у розмірі 7196,23 грн та інфляційних втрат у розмірі 23075,70 грн, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем строку сплати вартості наданих послуг, суд вважає, що позивач мав право здійснити нарахування інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків інфляційних втрат, та встановлено, що вони є вірними.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 23075,70 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків сум 3% річних за період з 01.06.2019 по 27.05.2024 (т. 1, а.с. 204-209), та встановлено наявність помилок у здійснених позивачем розрахунках, які призвели до зайвого нарахування суми 3% річних.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Сторона-2 здійснює оплату послуг за обслуговування згідно тарифів на послуги, які встановлюються стороною-1. При укладанні цього Договору, вартість послуг встановлюється у розмірі 3450 грн за місяць з ПДВ, з терміном сплати до 20 числа поточного місяця (п. 3.1. Договору).

Вказані помилки виразились в тому, що позивач в порушення умов Договору та приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України неправомірно визначив початок періоду виникнення простроченої заборгованості, а саме за такі періоди:

- з 01.06.2019 до 30.06.2019, замість правильного періоду з 20.06.2019 по 30.06.2019. Сума заборгованості за цей період по 3% річним становить 0,90 грн;

- з 01.07.2019 до 31.07.2019, замість правильного періоду з 23.07.2019 по 31.07.2019. Сума заборгованості за цей період по 3% річним становить 2,22 грн;

- з 01.08.2019 до 31.08.2019, замість правильного періоду з 20.08.2019 по 31.08.2019. Сума заборгованості за цей період по 3% річним становить 16,77 грн;

- з 01.09.2019 до 30.09.2019, замість правильного періоду з 20.09.2019 по 30.09.2019. Сума заборгованості за цей період по 3% річним становить 28,03 грн;

- з 01.10.2019 до 31.10.2019, замість правильного періоду з 22.10.2019 по 31.10.2019. Сума заборгованості за цей період по 3% річним становить 36,99 грн;

- з 01.11.2019 до 30.11.2019, замість правильного періоду з 20.11.2019 по 30.11.2019. Сума заборгованості за цей період по 3% річним становить 45,75 грн.

Інші періоди щодо нарахування позивачем 3% річних розраховані вірно.

Отже, за здійсненим судом розрахунком, загальний розмір 3% річних за період з 20.06.2019 по 27.05.2024 становить 7183,22 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума 3% річних лише у розмірі 7183,22 грн. В іншій частині вимоги щодо стягнення 3% річних заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Доводи відповідача, викладені ним у поясненнях на позовну заяву в частині невизнання задоволених судом позовних вимог підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Суд звертає увагу відповідача, що у Акті звірки взаєморозрахунків від 18.11.2019 (т. 1, а.с. 87) та у Додатковій угоді від 18.11.2019 про розірвання Договору № С2-16/2012 від 20.06.2012 (т. 1, а.с. 88), відповідач визнав факт наявної простроченої заборгованості за Договором у розмірі 58999,31 грн, в рахунок погашення якої відповідач 17.10.2019 здійснив платіж на суму 5000,00 грн.

Викладене свідчить про безпідставність доводів відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог.

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Лерман Аркадія Георгійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства ТВК (67806, Одеська обл., Одеський район, смт Авангард, вул. Базова, буд. 21; код ЄДРПОУ 24971375) суму основного боргу у розмірі 50599,92 грн, суму штрафу у розмірі 10119,98 грн, суму за спожиту електроенергію у розмірі 266,16 грн, суму 3% річних у розмірі 7183,22 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 23075,70 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3027,60 грн.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 20.03.2025.

Суддя Нікітенко С.В.