Ухвала від 21.03.2025 по справі 5017/3735/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 5017/3735/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши заяву Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх.№2-325/25 від 11.03.2025) про видачу дублікату виконавчого документу у справі №5017/3735/2012

за позовом: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача: Приватного підприємства фірми Реал

про стягнення заборгованості у розмірі 68 000 грн

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства фірми Реал, в якій просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 34 000 грн та пеню у розмірі 34 000 грн, поклавши на відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.02.2013 у справі №5017/3735/2012 позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства фірми „Реал на користь державного бюджету на рахунок УДКСУ у Комінтернівському районі Одеської області, код ЄДРПОУ 37984056, МФО 828011, р/р 31110106700270 по „Адміністративним штрафам та іншим санкціям (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106) штраф у сумі 34 000 грн та пеню у сумі 34 000 грн.

05.03.2013 на примусове виконання рішення видано відповідний наказ.

11.03.2025 до суду від Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява про видачу дубліката виконавчого документа про стягнення з приватного підприємства фірма "Реал" в дохід державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, «Адміністративні штрафи та інші санкції») 34 000 грн штрафу та 34 000 грн пені.

В обґрунтування відповідної заяви заявник зазначив, що постановою головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 07.06.2016 ВП №51330953, яка отримана Відділенням 08.08.2016, відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05.03.2013 у справі №5017/3735/2012.

У подальшому постановою головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 30.12.2016 № 51330953 наказ Господарського суду Одеської області від 05.03.2013 у справі №5017/3735/2012 повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з неможливістю встановити місцезнаходження боржника та відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

У зв`язку із тим, що до Відділення не надходило будь-яких документів та відомостей щодо повернення виконавчого документу стягувачу, 14.06.2024 за вихідним № 65-02/1696е Відділення звернулось із заявою до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про надання інформації про повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно із відповіддю зазначеного органу державної виконавчої служби, яка отримана Відділенням 03.07.2024 за вх.65-01/1806, надати підтвердження направлення виконавчого документу стягувачу не уявляється можливим, оскільки відповідно до зведеної номенклатури справ, реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції зберігаються лише 1 рік.

Згідно заяви стягувача, стягувач наказ №5017/3735/2012, виданий 05.03.2013 Господарським судом Одеської області, не отримав, що свідчить про втрату наказу під час пересилки.

При цьому, заявник зазначає, що з 03.06.2020 змінено найменування юридичної особи - Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, при цьому інших змін до установчих документів не внесено (Розпорядження Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 №23-рп (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.05.2020 № 5-рп). Таким чином, стягувачем за виконавчим документом наказом Господарського суду Одеської області від 05.03.2013 № 5017/3735/2012 є Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Суд вказує, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів. У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про зміну найменування Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Розглянувши заяву про видачу дублікату виконавчого документу, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення, видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 у справі № 24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12, від 10.10.2023 у справі №12/106).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення (пункт 3.15 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 18/1147/11).

Як встановлено судом, заявник, звертаючись до суду з відповідною заявою про видачу дубліката виконавчого документа (наказу), зазначає, що постановою головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 30.12.2016 № 51330953 наказ Господарського суду Одеської області від 05.03.2013 у справі №5017/3735/2012 повернуто стягувачу, натомість, останній не отримував оригінал наказу, у зв`язку із чим вважає поважними причини пропуску для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та фактично зазначає про непорушення ним строку для пред`явлення наказу.

Відповідно до ст. 22 ЗУ "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент видачі наказу 5.03.2013) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред`явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Відповідно до ст. 23 ЗУ "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент видачі судового наказу) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Матеріалами справи підтверджується, що наказ Господарського суду Одеської області від 05.03.2013 у справі №5017/3735/2012 був пред`явлений до виконання 16.02.2015.

Постановою головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 30.12.2016 № 51330953 наказ Господарського суду Одеської області від 05.03.2013 у справі №5017/3735/2012 повернуто стягувачу.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Пунктом 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з частиною першої ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ "Про виконавче провадження" у редакції від 02.06.2016 у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

На момент набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII строк пред`явлення наказу суду від 05.03.2013 у справі №5017/3735/2012 переривався, а тому, у даному випадку, підлягають застосуванню приписи пункту 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 та положення статті 12 зазначеного Закону.

Так, перебіг 3-х місячного строку для пред`явлення до виконання наказу розпочався 30.12.2016. Тобто повернутий постановою від 30.12.2016 наказ Господарського суду Одеської області міг бути пред`явлений до виконання повторно у строк до 30.03.2017, відповідно до ч.5 ст. 12 Закону.

Таким чином, враховуючи положення Закону України "Про виконавче провадження", суд доходить висновку про те, що строк для пред`явлення наказу до примусового виконання сплинув 30.03.2017.

Відповідно до ч.1 ст.329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно ч.2,3 ст.329 ГПК України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

При цьому, як вже було встановлено судом, позивачем не надано суду заяву про поновлення строку на подання заяви у порядку ст.329 ГПК України, з огляду що судом не вирішується питання щодо поновлення відповідного строку.

Таким чином, суд доходить висновку про відмову у видачі дублікату виконавчого документу у справі №5017/3735/2012 з огляду на те, що строк для пред`явлення наказу до примусового виконання сплинув, а заявником не було надано суду заяву про поновлення відповідного строку з наведенням поважних причин пропуску останнього.

При цьому, у наданій заяві про видачу дублікату наказу позивач заявив клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 90,84 грн.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як встановлено судом, при поданні відповідної заяви позивач, з урахуванням приписів п.19.4 Прикінцевих положень ГПК України, мав сплатити судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 90,84 грн.

Втім, як вбачається з платіжної інструкції №28 від 21.01.2025, останнім було перераховано на рахунок Державного бюджету України судовий збір у сумі 181,68 грн.

Виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що позивачем було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме на суму 90,84 грн.

Відтак, приймаючи до уваги сплату позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд доходить висновків щодо наявності підстав для повернення Південному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України суми надмірно сплаченого судового збору у розмірі 90,84 грн, перерахованої відповідно до платіжної інструкції №28 від 21.01.2025 на загальну суму 181,68 грн.

Керуючись ст.234, п.19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх.№2-325/25 від 11.03.2025) про видачу дублікату виконавчого документу у справі №5017/3735/2012 відмовити.

2. Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, Одеська область, місто Одеса, вул. Садова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37607526) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Мечникова, 32, м. Одеса, 65029, ідентифікаційний код юридичної особи: 20992104, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000008516, банк Державна казначейська служба України, МФО 820172) суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 90 /дев`яносто/ грн 84 коп., перераховану відповідно до платіжної інструкції №28 від 21.01.2025 на загальну суму 181,68 грн.

Ухвала суду набирає законної сили 21.03.2025 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Суддя Щавинська Юлія Михайлівна