Постанова

від 13.03.2025 по справі 910/18499/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/18499/20 (910/18305/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Огородніка К. М., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега" - Рибченко О. Г.,

представник ТОВ "Хімреактив" - ліквідатор арбітражний керуючий Кучерявий Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024

у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. - головуючого, Остапенка О. М., Доманської М. Л.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024

у складі судді Чеберяка П.П.

у справі № 910/18499/20 (910/18305/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна - арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Окма"

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину

в межах справи № 910/18499/20

за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ

На розгляд суду постало питання визнання недійсним правочину, вчиненого боржником та спростування майнової дії боржника, вчинених ним до відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав їх фраудаторності.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" (далі - ТОВ "Хімреактив"), провадження в якій відкрито ухвалою від 09.12.2020.

Щодо векселя

2. Суди попередніх інстанцій встановили, що з відзиву відповідача на позов вбачається наступне:

07.09.2005 ТОВ "Хімреактив" на ТОВ "Реакційні труби" був виданий простий вексель № 30013111031 на суму 10 860 000 грн строком оплати до 07.09.2008.

В подальшому, право отримання коштів за даним векселем за індосаментними написами було передано на ЗАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", який у свою чергу передав його на ЗАТ "Укренергозбут".

10.07.2008 між ЗАТ "Укренергозбут" (продавець), ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (брокер) та ЗАТ "АСК "Омега" (попередня назва Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (далі - ПрАТ "АСК "Омега", покупець) укладено договір купівлі-продажу векселів № Б-193/1, відповідно умов якого ЗАТ "АСК "Омега" придбало вищенаведений емітований ТОВ "Хімреактив" вексель № 30013111031 за 9 999 500 грн та отримало даний вексель за Актом приймання-передачі векселів від 10.07.2008.

01.09.2008 між ТОВ "Хімреактив" та ЗАТ "АСК "Омега" підписано протокол про зміну реквізитів векселя, відповідно до якого був визначений новий строк погашення векселя, а саме: "За пред`явленням, не раніше 20.12.2017".

У 2018 році відповідач пред`явив вексель № 30013111031 до платежу, на підставі чого між позивачем та відповідачем був підписаний Акт пред`явлення векселя до платежу від 26.09.2018.

ПрАТ "АСК "Омега" зазначає, що після повного погашення зобов`язань за пред`явленим до платежу векселем, оригінал даного векселя за актом прийому-передачі векселя від 05.12.2018 був переданий позивачу.

3. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем не надано оригіналу чи належним чином засвідченої копії векселя № 30013111031 на суму 10 860 000 грн, не надано оригіналу/належним чином засвідченої копії акту прийому-передачі векселя від 05.12.2018, не надано копї акту пред`явлення до платежу б/н від 26.09.2018.

Щодо договору купівлі-продажу

4. З матеріалів справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.04.2020 між ПрАТ "АСК "Омега" (продавець), ПрАТ "ОКМА" (повірений продавця) та ТОВ "Хімреактив" (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-16 від 24.04.2020 за умовами якого ТОВ "Хімреактив" придбало у власність пакет акцій ПАТ "Гемопласт" у кількості 35 670 штук договірною вартістю 5,05 грн за штуку на загальну суму 180 133,50 грн.

Номінальна вартість 1 акції - 0,75 грн.

Згідно з п. 4.3. договору № БВ-16 ПрАТ "АСК "Омега" прийняло на себе зобов`язання надати Депозитарній установі документи, необхідні для переказу випущених у бездокументарній формі акцій ПАТ "Гемопласт" на рахунок ТОВ "Хімреактив" в цінних паперах.

Даний обов`язок з боку ПрАТ "АСК "Омега" був виконаний шляхом надання до депозитарної установи відповідного розпорядження № 3 від 24.04.2020 про перерахування цінних паперів на рахунок ТОВ "Хімреактив".

ТОВ "Хімреактив" виконало власні зобов`язання за вищенаведеним договором, перерахувавши 27.04.2020 на банківський рахунок відповідача 180 133,50 грн.

5. Судами також встановлено, що станом на момент укладення оспорюваних у цій справі правочинів у боржника вже була наявна заборгованість перед кредиторами, зокрема перед Акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" у розмірі 135 681 028,23 грн та Приватним акціонерним товариством "Росава" у розмірі 378 154 грн. А саме:

- 30.01.2017 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/18874/16, яке набрало законної сили 13.06.2017, стягнуто з ТОВ "Хімреактив" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії №1289-09 від 23.02.2009 у загальному розмірі 135 681 028,23 грн, з яких: 90 454 240 грн прострочена заборгованість по кредиту, 23 910 036,95 грн заборгованість по відсоткам, 21 316 751,28 грн пеня, 206 700 грн витрати по сплаті судового збору.

- 03.04.2017 рішенням Господарського суду міста Києва міста Києва у справі № 910/2220/17 та у справі № 910/2461/17 стягнуто з ТОВ "Хімреактив" на користь ПрАТ "Росава" заборгованість у сумі 320 000 грн, судовий збір у сумі 4 800 грн, заборгованість у розмірі 58 154 грн, пеню у розмірі 1 695,23 грн та судовий збір у розмірі 1 600 грн.

6. 18.10.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/18499/20 визнано кредиторські вимоги до ТОВ "Хімреактив" наступних конкурсних кредиторів:

- ПрАТ "Росава" у розмірі 4 063 535,23 грн, з яких: 25 224 грн вимоги першої черги, 4 038 311,23 грн - вимоги четвертої черги;

- АТ "Банк "Фінанси та кредит" у розмірі 4 252 550,30 грн, з яких: 4 248 010,30 грн - забезпечені заставою майна боржника, 4 540,00 грн - вимоги першої черги. Заявлені кредитором вимоги стосуються невиконаних зобов`язань боржника, які випливають з договору застави акцій від 29.11.2007 № 2345А/1107, договору про внесення змін від 26.09.2008 до вказаного договору застави акцій, договору застави акцій від 29.12.2014 № 3673А/1214;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" у розмірі 135 892 268,23 грн, з яких: 4 540 грн - вимоги першої черги, 135 887 728,23 грн - вимоги четвертої черги. Заявлені кредитором вимоги стосуються невиконаних зобов`язань боржника, які випливають з договору відновлювальної кредитної лінії № 1289-09 від 23.02.2009;

- Приватне акціонерне товариство "Авторадіатор" у розмірі 45 004 540 грн, з яких: 4 540 грн - вимоги першої черги, 45 000 000 грн - вимоги четвертої черги. Заявлені кредитором вимоги стосуються невиконаних зобов`язань боржника, які випливають з договору № Б-10-171/23 від 31.03.2010;

- Приватне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" у розмірі 36 154 540 грн, з яких: 4 540 грн - вимоги першої черги, 36 150 000,00 грн - вимоги четвертої черги. Заявлені кредитором вимоги стосуються невиконаних зобов`язань боржника за актами на пред`явлення векселів від 10.05.2018, 18.12.2017;

- Публічне акціонерне товариство "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "Гемопласт" у розмірі 18 943 962,00 грн, з яких: 4 540 грн - вимоги першої черги, 18 939 422 грн - вимоги четвертої черги. Заявлені кредитором вимоги стосуються невиконаних зобов`язань боржника, які випливають з договору №Б-11-74/2 від 10.02.2011;

- Благодійну організацію «Благодійний фонд «Інститут соціальних програм» у розмірі 745 447 850,00 грн, з яких: 4 540,00 грн - вимоги першої черги, 745 443 310,00 грн - вимоги четвертої черги. Заявлені кредитором вимоги стосуються невиконаних зобов`язань боржника, які випливають з договорів доручення на проведення соціальних та благодійних програм № 23/09-1 від 23.09.2016 та № 30/09-1 від 20.09.2017;

- Благодійну організацію "Благодійний фонд "Здоровий зір" у розмірі 126 614 540,00 грн, з яких: 4 540,00 грн - вимоги першої черги, 126 610 000 грн - вимоги четвертої черги. Заявлені кредитором вимоги стосуються невиконаних зобов`язань боржника, які випливають договору доручення № 05/04-2 від 05.04.2018;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький шкірзавод" у розмірі 11 924 625 грн, з яких: 4 540 грн - вимоги першої черги, 11 920 085 грн - вимоги четвертої черги. Заявлені кредитором вимоги стосуються невиконаних зобов`язань боржника, які випливають договору № Б-10-33 8/1 від 15.06.2010;

- Акціонерне товариство "Ужгородський Турбогаз" у розмірі 38 846 114 грн, з яких: 4 540 грн - вимоги першої черги, 38 841 574,00 грн - вимоги четвертої черги. Заявлені кредитором вимоги стосуються невиконаних зобов`язань Боржника, які випливають з договорів № Б-10-171/7 від 31.03.2010 та № Б-09-572/16 від 30.09.2009.

7. 20.06.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/18499/20 визнано кредитором ТОВ "Хімреактив": ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" у розмірі 138 613 772,07 грн, з яких: 4 540 грн - вимоги першої черги, 97 087 743,55 грн - вимоги четвертої черги та 41 521 488,41 грн - вимоги шостої черги. Заявлені кредитором вимоги стосуються невиконаних зобов`язань Боржника, які випливають з договору № Б-10-392/1 від 30.06.2010; також, встановлено, що кредитор являється векселедержателем простого векселя серії АА № 00543150Ю, номіналом 40 000 000 грн, строк платежу: за пред`явленням не раніше 01.01.2010.

Короткий зміст позовних вимог

8. 29.11.2023 розпорядник майна ТОВ "Хімреактив" арбітражний керуючий Охріменко О. О. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "АСК "Омега" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину, в якому просив:

Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-16 від 24.04.2020, укладений між ТОВ "Хімреактив", ПрАТ "Окма" та ПрАТ "АСК "Омега" та застосувати наслідки недійсності правочину - стягнути з ПрАТ "АСК "Омега" на користь ТОВ "Хімреактив" 180 133,50 грн;

Спростувати майнові дії з погашення кредиторської заборгованості за вексель (іменний індосамент), згідно з актом пред`явлення до платежу від 26.09.2018, пред`явленого до погашення ТОВ "Хімреактив" ПрАТ "АСК "Омега" та застосувати наслідки недійсності правочину та спростування майнових дій - стягнути з ПрАТ "АСК "Омега" на користь ТОВ "Хімреактив" 10 860 000 грн.

9. Позивач стверджує про виявлення ряду правочинів, які суперечать приписам чинного законодавства, відповідають ознакам недійсності правочину, визначеним ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та вчинені на шкоду кредиторам боржника (фраудаторні правочини).

10. Зокрема, було виявлено інформацію про договір купівлі-продажу акцій № БВ-16 від 24.04.2020, на підставі якого ТОВ "Хімреактив" перерахувало на користь ПрАТ "АСК "Омега" грошові кошти у розмірі 180 133,50 грн, однак не отримало від цієї операції жодного прибутку. Разом з тим, як зазначає позивач, у нього відсутній оригінал чи копія цього договору.

11. Також було виявлено інформацію про здійснення погашення кредиторської заборгованості за вексель (іменний індосамент) згідно з актом пред`явлення до платежу від 26.09.2018, на підставі якого ТОВ "Хімреактив" перерахувало ПрАТ "АСК "Омега" 10 860 000 грн. Як зазначає позивач, у нього відсутній оригінал чи копія вказаного та інших документів, які б свідчили про правомірність здійснення такого погашення.

12. Позивач доводить, що як договір від 24.04.2020, так і здійснення погашення кредиторської заборгованості за вексель були здійснені в інтересах компанії пов`язаних осіб.

13. За доводом позивача, договір від 24.04.2020 та дії з погашення заборгованості за вексель є недійсними з підстав, визначених ч. 2 ст. 42 КУзПБ, п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 2-4 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та є фраудаторними правочинами, що були вчинені боржником на шкоду кредиторам.

14. Розпорядник майна стверджує, що враховуючи специфіку діяльності товариства, яка направлена виключно на отримання прибутку, укладений договір та майнові дії ТОВ "Хімреактив" суперечать меті діяльності товариства, є збитковими операціями, позбавленими економічного сенсу й підприємницької доцільності, не сприяли збереженню собівартості належного йому майна та призвело до відмови від належних грошових коштів. При цьому, договір та майнові дії боржника на користь відповідача були вчинені в 3-х річний термін, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хімреактив" та на момент укладення цих правочинів, боржник вже мав непогашені зобов`язання перед іншими кредиторами.

15. Позивач також просив суд витребувати у відповідача копії оспорюваного договору від 24.04.2020 та акту пред`явлення до платежу від 26.09.2018, а також інші документи, що підтверджують виникнення таких зобов`язань та правовідносин між ТОВ "Хімреактив" та відповідачем за векселем, а також оригінали таких документів для огляду в судовому засіданні.

16. У додаткових поясненнях позивач вказував, що предмет і умови договору купівлі-продажу від 24.04.2020 стали відомі арбітражному керуючому після залучення відповідачем його копії до матеріалів справи. Позивач вказував, що з боку ТОВ "Хімреактив" відбулася купівля акцій за ціною в 6 разів вищою за номінальну вартість, яка не мала економічного сенсу, за явно завищеною ринковою ціною, зважаючи на збитковий стан емітента.

17. Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що безспірні зобов`язання погасити виданий простий вексель від 07.09.2008 виникло у ТОВ "Хімреактив" за фактом його видачі та не підпадає під ознаки ст. 42 КУзПБ та підстави недійсності правочинів. Стверджує, що після повного погашення зобов`язань за пред`явленим до платежу векселем, оригінал даного векселя за актом прийому-передачі векселя від 05.12.2018 був переданий позивачу. Щодо договору купівлі-продажу цінних паперів відповідач вказує, що він виконав свої зобов`язання за цим договором шляхом надання до депозитарної установи відповідного розпорядження про перерахування цінних паперів на рахунок ТОВ "Хімреактив", а ТОВ "Хімреактив" виконав свої - перерахувавши кошти в сумі 180 133,50 грн. Такий договір відносить до звичайної поточної підприємницької діяльності товариства, що направлена на отримання прибутку при подальшому перепродажі цінних паперів, арбітражним керуючим не доведено, що продаж вчинений не за ринковими цінами та що укладення цього договору призвело до втрати боржником платоспроможності. Також відповідач наголошує на помилковості та недоведеності тверджень позивача про укладення договору ТОВ "Хімреактив" з ПрАТ "АСК "Омега" як заінтересованою особою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

18. 08.07.2024 рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/18499/20 (910/18305/23) позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-16 від 24.04.2020, укладений між ТОВ "Хімреактив", ПрАТ "Окма" та ПрАТ "АСК "Омега".

Стягнуто з ПрАТ "АСК "Омега" на користь ТОВ "Хімреактив" грошові кошти в розмірі 180 133,50 грн.

Спростовано майнові дії з погашення кредиторської заборгованості за векселем, згідно акту пред`явлення до платежу від 26.09.2018, пред`явленого ПрАТ "АСК "Омега" до погашення ТОВ "Хімреактив".

Стягнуто з ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега" на користь ТОВ "Хімреактив" грошові кошти в розмірі 10 860 000 грн.

Стягнуто з ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега" на користь ТОВ "Хімреактив" судовий збір в розмірі 5 368 грн.

Стягнуто з ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 165 602 грн.

19. 27.11.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/18499/20 (910/18305/23) апеляційну скаргу ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі № 910/18499/20 (910/18305/23) - залишено без змін.

20. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що оспорювані правочини очевидно не мали правової та господарської мети - одержання прибутку та були укладені у період існування невиконаних зобов`язань перед іншими кредиторами.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

21. 18.12.2024 (через підсистему "Електронний суд) ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі №910/18499/20 (910/18305/23); ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Хімреактив" до ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега" відмовити повністю; здійснити перерозподіл судових витрат.

22. Касаційна скарга подана з підстав, визначених у пунктах 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

23. Скаржник стверджує про порушення судами ч. 1 ст. 42, ч. 9 ст. 44 КУзПБ, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки суд першої інстанції на стадії відкриття провадження ухвалою від 06.12.2023 вийшов за межі визначених ГПК України повноважень суду та за власною ініціативою здійснив у справі заміну позивача з арбітражного керуючого Охріменка О.О. на боржника - ТОВ "Хімреактив". Суд апеляційної інстанції цьому порушенню норм процесуального права правової оцінки не надав. При цьому скаржник вказує, що виконання обов`язків керівника ТОВ "Хімреактив" було покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Гуцал Т. М., повноваження якої було припинено ухвалою від 23.08.2023 та призначено Охріменка О. О., однак на арбітражного керуючого Охріменка О. О. повноваження керівника боржника не покладались. Також скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції від імені ТОВ "Хімреактив" в порядку самопредставництва був протиправно допущений адвокат Горбенко А. О. Наведені обставини, на думку скаржника, зумовлюють необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм. Також скаржник вказує, що суди не врахували висновок Верховного Суду у постанові від 27.1.02022 у справі № 904/1907/15 щодо кола осіб, які мають право на оскарження правочинів боржника.

24. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження щодо спростування майнових дій боржника з погашення векселя, ПрАТ "АСК "Омега" доводить порушення судами ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки останній платіж за векселем був здійснений поза межами річного строку, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство, а самі майнові дії не підпадають під умови статті 20 вказаного закону. Скаржник також посилається на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03.04.2024 у справі № 520/3622/14-ц про те, що законний векселедержатель не зобов`язаний доводити дійсність своїх прав за векселем.

25. За доводом ПрАТ "АСК "Омега" судами безпідставно не було взято до уваги протокол про зміну реквізитів векселя від 01.09.2008 та пояснення президента ПрАТ "АСК "Омега" щодо передачі оригіналу векселя емітенту.

26. Щодо підстав касаційного оскарження в частині визнання оспорення договору купівлі-продажу цінних паперів, скаржник стверджує про порушення судами ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), неврахування висновків Верховного Суду у постановах від 22.05.2024 у справі № 924/408/21(924/287/23), від 27.10.2022 у справі № 904/1907/15, від 02.03.2023 у справі № 917/1500/18(917/1171/21) та доводить, що такий правочин відповідав видам діяльності боржника, не має ознак фраудаторності та недобросовісності, а також не був спрямований на уникнення виконання зобов`язань перед кредиторами; позивачем не доведено, що цінні папери були придбані не за ринковими цінами та не з`ясовано хто є їх власником на час розгляду справи.

27. ПрАТ "АСК "Омега" стверджує, що судами не надано оцінки відсутності визначених рішеннями судів у справах № 910/18874/16, №910/2220/17, №910/2461/17 заборгованостей боржника перед АТ "Банк Фінанси та кредит" та ПАТ "Росава", що спростовує укладення спірних правочинів з метою невиконання цих рішень.

28. Скаржник також, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 22.05.2024 у справі № 924/408/21(924/287/23), вважає, що оскаржуваними судовими рішеннями порушено права ПрАТ "АСК "Омега" як добросовісної сторони спірних правочинів на мирне володіння майном у вигляді коштів.

29. Крім того, скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 904/5934/17, від 25.11.2020 у справі № 905/1834/18 (905/132/20) та доводить, що судом першої інстанції в порушення ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 42 КУзПБ, пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" було невірно обраховано суму судового збору та зайво стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України 160 234 грн.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

30. 03.03.2025 арбітражним керуючим Охріменко О. О. та ТОВ "Хімреактив" подано аналогічні за змістом відзиви на касаційну скаргу, в яких наведено прохання залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, відмовити скаржнику у перерозподілі судових витрат. Арбітражний керуючий та ТОВ "Хімреактив" вважають касаційну скаргу безпідставною та вказують, що позов у цій справі підписаний та поданий Охріменком О.О. у статусі розпорядника майна ТОВ "Хімреактив" в межах наданих законом повноважень; судами першої та апеляційної інстанції правильно застосовано норми спеціального законодавства про банкрутство та загальні засади цивільного законодавства, а саме: п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України та встановлено наявність ознак фраудаторності спірних правочинів, тобто вчинення правочинів на шкоду кредиторам.

В. Надходження клопотань

31. Розпорядником майна - арбітражним керуючим Охріменком О. О. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про залишення без руху касаційної скарги ПрАТ "АСК "Омега" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі № 910/18499/20 (910/18305/23) з посиланням на те, що скаржником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

32. Арбітражний керуючий Охріменко О. О. не погоджується з позицією ПрАТ "АСК "Омега" щодо розрахунку судового збору, виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство (підпункт 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") та зазначає, що розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі складає 341 940 грн (200% х (1,5% від 11 040 133,50 грн + 2 684 х 2), тобто виходячи із ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви майнового та немайнового характеру відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

33. 04.03.2025 ухвалою Верховного Суду клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича про залишення без руху касаційної скарги ПАТ "АСК "Омега" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі № 910/18499/20 (910/18305/23) призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.03.2025.

34. 12.03.205 від скаржника надійшли додаткові пояснення.

35. В судовому засіданні 13.03.2025 Верховний Суд відмовив в задоволенні клопотання розпорядника майна про залишення без руху касаційної скарги ПАТ "АСК "Омега".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

36. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

37. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання визнання недійсним правочину, вчиненого боржником та спростування майнової дії боржника, вчинених ним до відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав їх фраудаторності.

38. В касаційній скарзі ПрАТ "АСК "Омега" доводить помилковість висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання укладеного між ним та боржником договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним та спростування майнової дії боржника з погашення заборгованості за векселем.

39. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

40. Так, за змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

41. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України, статтею 42 КУзПБ.

42. Верховний Суд неодноразово зазначав, що інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011(913/45/20), від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).

43. Стаття 42 КУзПБ визначає спеціальні підстави для заявлення вимог про визнання недійсними правочинів за участю боржника або спростування майнових дій, вчинених ним після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

44. Однак, згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду викладеною, зокрема, в постановах від 28.10.2021 у справі №911/1012/13, від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, укладення боржником договору поза межами відповідного "підозрілого періоду" (одного або трьох років, що передували відкриттю справи про банкрутства), визначеного, відповідно, статтею 20 Закону про банкрутство або статтею 42 КУзПБ, не виключає можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів.

45. Так, однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

46. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

47. Частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

48. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

49. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, й це передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

50. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимог іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.

51. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

52. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані зі зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

53. Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

54. Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності з огляду на презумпцію фраудаторності правочину, вчиненого боржником на шкоду кредиторам. Наведені вище висновки викладені також в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 924/408/21(924/287/23), на яку, зокрема, посилається скаржник в касаційній скарзі.

55. У цій справі розпорядником майна було виявлено інформацію про перерахування ТОВ "Хімреактив" на користь ПрАТ "АСК "Омега" грошових коштів в сумі 10 860 000 грн відповідно до акту пред`явлення до платежу б/н від 26.09.2018.

56. Відповідач доводив, що 07.09.2005 ТОВ "Хімреактив" було видано на ТОВ "Реакційні труби" простий вексель на суму 10 860 000 грн зі строком оплати до 07.09.2008, який в результаті укладення низки правочинів був придбаний ПрАТ "АСК "Омега", а протоколом про зміну реквізитів векселя від 01.09.2008 ТОВ "Хімреактив" та відповідач узгодили новий строк погашення - не раніше 20.12.2017. Як стверджує відповідач, у 2018 році він пред`явив вказаний вексель до платежу, на підставі чого між позивачем та відповідачем був підписаний Акт пред`явлення векселя до платежу від 26.09.2018.

57. Вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у паперовій формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов`язань та стягнення за векселями визначаються Законом України "Про обіг векселів в Україні" (ст. 28 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки").

58. Відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), який є частиною законодавства України про обіг векселів, простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

59. Статтею 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою.

60. За змістом ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: зокрема, змін (стаття 69).

61. У разі зміни тексту переказного векселя, особи, які поставили свої підписи після цієї зміни, зобов`язані згідно зі змістом зміненого тексту; особи, які поставили свої підписи до цієї зміни, зобов`язані згідно зі змістом первісного тексту (ст. 69 Уніфікованого закону).

62. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (у редакції станом на 2008 рік) зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону.

63. Враховуючи наведені вимоги щодо обов`язковості реквізитів векселя та порядку внесення змін до його тексту, суди попередніх інстанцій вірно вказали, що про дійсність векселя та дійсність зобов`язання за векселем станом на дату його оплати боржником, може свідчити виключно вексель, який не має дефектів, і в даному випадку - щодо форми і змісту внесених до нього змін.

64. За встановлених судами обставин, розпорядником майна у цій справі в процесі інвентаризації не були виявлені оригінал чи копія такого акту, а також інші документи, які б свідчили про правомірність здійснення погашення за векселем, а відповідачем не надано суду ні оригіналу чи належним чином засвідченої копії векселя, ні копію витребуваного судом акту пред`явлення до платежу б/н від 26.09.2018. Щодо тверджень відповідача про передачу векселя ТОВ "Хімреактив", суди вказали, що відповідачем також не надано оригіналу/належним чином засвідченої копії акту прийому-передачі векселя від 05.12.2018.

65. Крім того, судами встановлено укладення між ТОВ "Хімреактив" та ПрАТ "АСК "Омега" договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-16 від 24.04.2020 за умовами якого боржник придбав у власність пакет акцій ПАТ "Гемопласт" у кількості 35 670 штук договірною вартістю 5,05 грн за штуку на загальну суму 180 133,50 грн. При цьому, як зазначили суди першої та апеляційної інстанції, номінальна вартість 1 акції - 0,75 грн.

66. Водночас, як встановили суди попередніх інстанцій станом на момент укладення оспорюваних правочинів у боржника вже була наявна заборгованість перед кредиторами, зокрема перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" у розмірі 135 681 028,23 грн та ПрАТ "Росава" у розмірі 378 154 грн, яка підтверджувалася судовими рішеннями, а також боржник вже мав значні грошові зобов`язання перед іншими юридичними особами, які в подальшому визнані кредиторами у справі про банкрутство.

67. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 зазначила, що фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

68. У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

69. Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

70. Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

71. Укладення фраудаторних правочинів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог "дружнього" кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів.

72. Задоволення боржником вимог окремого кредитора поза межами конкурсної процедури банкрутства з використанням пов`язаних (або непов`язаних) із боржником осіб підтверджує неправомірну і недобросовісну мету боржника щодо створення йому преференції у виконанні зобов`язань та порушення імперативно встановленої у банкрутстві черговості задоволення вимог певних класів кредиторів боржника.

73. Отже, правочини за участю боржника, які допомагають реалізувати цю мету, мають ознаки фраудаторності, незалежно від того, чи такий правочин є двостороннім (одностороннім) чи багатостороннім (у якому буде задіяно низку учасників, об`єднаних єдиною неправомірною метою). Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, направлених на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20).

74. Отже, враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій обставин щодо наявності ознак фраудаторності оспорюваної майнової дії та договору купівлі-продажу, тобто таких, що не мали правової та господарської мети, вчинені у період існування невиконаних зобов`язань перед іншими кредиторами, отже вчинених на шкоду кредиторам з порушенням принципу добросовісності, суди першої та апеляційної інстанції дійшли на заснованому на законі висновку про задоволення позовних вимог розпорядника майна.

75. Стосовно доводів касаційної скарги щодо безпідставного розширення річного строку, визначеного ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до спростування майнової дії вчиненої у 2018 році, позаяк банкрутство у цій справи було відкрито у 2020 році, колегія суддів зазначає таке.

76. Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13 зазначено, що критерієм для застосування норм статті 42 КУзПБ та статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію цього Кодексу, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.

77. Отже, критерієм для застосування статті 42 КУзПБ або статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дата відкриття провадження у справі про банкрутство (у цій справі - 09.12.2020), а не дата вчинення правочину, відтак ст. 20 вказаного Закону застосуванню не підлягала. Проте колегія суддів вважає, що помилкове посилання судів попередніх інстанцій у цій справі на положення статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині спростування майнових дій боржника з погашення векселю не призвело до ухвалення незаконного рішення по суті спору, позаяк судами вірно застосовано критерії фраудаторних правочинів до зазначеної майнової дії та норми ч.ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України.

78. Посилання скаржника на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03.04.2024 у справі № 520/3622/14-ц про те, що законний векселедержатель не зобов`язаний доводити дійсність своїх прав за векселем, а також посилання на протокол про зміну реквізитів векселя від 01.09.2008 та пояснення президента ПрАТ "АСК "Омега" щодо передачі оригіналу векселя емітенту колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи не спростовують вірних висновків судів, що про дійсність векселя та дійсність зобов`язання за векселем може свідчити виключно вексель, який не має дефектів. Проте відповідачем не надано судам попередніх інстанцій доказів на підтвердження свої доводів щодо дійсності вимоги за спірним векселем.

79. Твердження скаржника про відсутність ознак фраудаторності договору купівлі-продажу цінних паперів та щодо відсутності заборгованостей боржника перед АТ "Банк Фінанси та кредит" та ПАТ "Росава" на час вчинення спірної майнової дії та правочину, Верховний Суд відхиляє, оскільки такі доводи спрямовані на спонукання здійснення судом касаційної інстанції переоцінки наявних у справі доказів та встановлення обставин справи, що виходить за межі компетенції касаційного суду в силу положень ст. 300 ГПК України.

80. Колегія суддів звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19).

81. Твердження скаржника про те, що оскаржуваними судовими рішеннями порушено права ПрАТ "АСК "Омега" як добросовісної сторони спірних правочинів на мирне володіння майном у вигляді коштів, колегія суддів вважає помилковим та зазначає, що стягнення грошових коштів з відповідача у цій справі є вірно застосованим судами наслідком недійсності правочину, що узгоджується із вимогами ст. 216 ЦК України та ч. 3 ст. 42 КУзПБ.

82. Щодо доводів скаржника про порушення судами ч. 1 ст. 42, ч. 9 ст. 44 КУзПБ, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та необхідність формування висновку Верховного Суду, оскільки, на думку скаржника, суд першої інстанції на стадії відкриття провадження ухвалою від 06.12.2023 вийшов за межі визначених ГПК України повноважень суду та за власною ініціативою здійснив у справі заміну позивача з арбітражного керуючого Охріменка О.О. на боржника - ТОВ "Хімреактив", колегія суддів зазначає наступне.

83. У п. 72 постанови Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 904/1907/15, на неврахування якої посилається скаржник зазначено, що тлумачення частини першої статті 20 Закону про банкрутство свідчить, що правочини (договори) або майнові дії боржника з підстав визначених наведеною нормою можуть бути визнані недійсними або спростовані судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою обмеженого кола суб`єктів, а саме за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора. При цьому у цій справі зазначений висновок зроблений в контексті розмежування права звернення до суду із заявою про визнання недійсним правочину боржника в порядку статті 20 Закону про банкрутство між конкурсними та поточними кредиторами.

84. Положення ст. 42 КУзПБ, яка підлягає застосуванню за критерієм дати відкриття провадження у цій справі про банкрутство, визначає заявниками вимог про визнання недійсними правочинів або спростування майнових дій боржника на підставі цієї статті арбітражного керуючого або кредитора.

85. Частиною дев`ятою статті 44 КУзПБ передбачено, що розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.

86. У цій справі із вимогами про визнання недійсним правочину та спростовування майнової дії, вчиненої боржником, звернувся розпорядник майна ТОВ "Хімреактив" арбітражний керуючий Охріменко О. О., який зазначив себе позивачем та від свого імені подав до суду позовну заяву.

87. Отже звернення у цій справі до суду із позовом про визнання недійсними правочинів боржника саме розпорядником майна узгоджується та відповідає вказаним нормам КУзПБ та повноваженням арбітражного керуючого. Проте, зазначення судом першої інстанції в ухвалі від 06.12.2023 про призначення позову до розгляду позивачем у цій справі "ТОВ "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка О. О." не свідчить про здійснення заміни судом позивача у цій справі з розпорядника майна на юридичну особу ТОВ "Хімреактив" та не призвело до ухвалення незаконного рішення по суті спору.

88. За таких обставин Суд не вбачає порушення судами попередніх інстанцій ч. 1 ст. 42, ч. 9 ст. 44 КУзПБ, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визначення особи позивача у цій справі, а скаржником не наведено аргументованого обґрунтування необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених ним норм права в контексті спірних правовідносин.

89. Щодо клопотання розпорядника майна про необхідність залишення касаційної скарги ПрАТ "АСК "Омега" без руху з підстав неправильно сплаченого судового збору, на думку позивача, Верховний Суд зазначає таке.

90. При поданні касаційної скарги ПрАТ "АСК "Омега" було сплачено судовий збір у розмірі 21 472 грн, виходячи з розміру ставок, встановлених пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

91. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

92. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

93. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684 гривні.

94. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4); позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4); заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4).

95. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").

96. Предметом судового розгляду в цій справі є позовні вимоги розпорядника майна ТОВ "Хімреактив" арбітражного керуючого Охріменка О. О. про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів та стягнення з ПрАТ "АСК "Омега" на користь ТОВ "Хімреактив" грошових коштів в розмірі 180 133,50 грн;

- спростування майнової дії з погашення кредиторської заборгованості за векселем, згідно з актом пред`явлення до платежу від 26.09.2018, пред`явленого ПрАТ "АСК "Омега" до погашення ТОВ "Хімреактив" та стягнення з ПрАТ "АСК "Омега" на користь ТОВ "Хімреактив" грошових коштів в розмірі 10 860 000 грн.

97. У постанові від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду щодо правозастосування положень Закону України "Про судовий збір" з визначення ставок судового збору у процедурах банкрутства дійшов висновку, що визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом хоч в межах основної справи про банкрутство боржника, але у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. За розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Водночас ставки судового збору за подання заяв в основній процедурі банкрутства передбачені підпунктами 8- 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

98. Враховуючи наведені вище висновки судової палати, колегія суддів дійшла висновку, що за подання касаційної скарги за перегляд судових рішень прийнятих за наслідком розгляду позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності цього правочину, що розглядалася у позовному провадженні в межах справи про банкрутство, скаржнику належало сплатити судовий збір, виходячи із розміру ставок для позовної заяви немайнового характеру та позовної заяви майнового характеру, тобто відповідно до пп. 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

99. Водночас Суд вважає, що для такої специфічної вимоги, як спростування майнових дій боржника, яка передбачена нормами спеціального закону про банкрутство, законодавцем установлена окрема ставка судового збору, а саме - відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка за подання такої заяви становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

100. Крім того, Суд зазначає, що частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

101. Отже, за подання касаційної скарги в електронній формі - через підсистему "Електронний суд" на судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, сплаті підлягав судовий збір в розмірі: 17 206,40 грн= ((2 684+180 133,50*1,5%)*200% + (2 684*2)*200%)) *0,8.

102. Таким чином, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання розпорядника майна про залишення без руху касаційної скарги ПрАТ "АСК "Омега" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024.

103. Щодо аргументу касаційної скарги про порушення судом першої інстанції положень пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

104. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, а тому Суд залишає скаргу без задоволення.

105. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть різнитися залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 указаної Конвенції, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23).

106. Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог розпорядника майна.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

107. Пунктом 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

108. Відповідно до ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

109. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова та рішення судів попередніх інстанцій - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

110. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі №910/18499/20 (910/18305/23) залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі №910/18499/20 (910/18305/23).

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді К. Огороднік

В. Погребняк