ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/215/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.
за участю представників:
позивача - Шкварко В. В. (адвоката, в режимі відеоконференції),
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - Заболотнього В. М. (адвоката, в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Маньківської селищної ради
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 (колегія суддів: Станік С. Р. - головуючий, Яковлєв М. Л., Гончаров С. А.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроінвест К"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошниагроплюс"</a>,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Маньківської селищної ради,
про визнання договору суборенди недійсним, визнання права суборенди на земельні ділянки відсутнім,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроінвест К" (далі - ТОВ "Украгроінвест К") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошниагроплюс"</a> (далі - ТОВ "Мошниагроплюс") з вимогами:
- визнати недійсним договір суборенди від 15.02.2023 № 2-23, укладений між ТОВ "Украгроінвест К" та ТОВ "Мошниагроплюс";
- визнати відсутнім у ТОВ "Мошниагроплюс" речове право суборенди, зареєстроване на підставі договору суборенди від 15.02.2023 № 2-23, на земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів на території Паланоцької сільської ради Маньківського району Черкаської області: з кадастровим номером 7123186300:02:001:0257 загальною площею 12,3058 га (запис про інше речове право 49381929), з кадастровим номером 7123186300:02:001:0258 загальною площею 7,9582 га (запис про інше речове право 49381396), з кадастровим номером 7123186300:02:001:0259 загальною площею 11,5651 га (запис про інше речове право 49381787), з кадастровим номером 7123186300:02:001:0260 загальною площею 9,2236 га (запис про інше речове право 49381625), з кадастровим номером 7123186300:02:002:0113 загальною площею 14,3496 га (запис про інше речове право 49383264), з кадастровим номером 7123186300:02:002:0077 загальною площею 51,7358 га (запис про інше речове право 49383428), з кадастровим номером 7123186300:02:002:0076 загальною площею 12,9713 га (запис про інше речове право 49382377).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, як зазначав позивач, керівник позивача не підписував договору суборенди від 15.02.2023 № 2-23 та нікого не уповноважував на його підписання, а в період з 05.02.2023 до 28.02.2023 директор Коваленко О. І. перебував за межами України, тому не міг підписати спірний договір суборенди землі. Крім того, як зазначав позивач, спірні ділянки не передавались у користування третім особам та не вибували з титульного користування позивача в інший спосіб.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.05.2024 (суддя Скиба Г. М.) у справі № 925/215/24 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Украгроінвест К" до ТОВ "Мошниагроплюс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Маньківської селищної ради про визнання договору суборенди землі від 15.02.2023 № 2-23 недійсним, визнання права суборенди на земельні ділянки відсутнім.
2.2. Не погодившись із рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.05.2024, Маньківська селищна рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила змінити рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2024 у справі № 925/215/24, виклавши мотивувальну частину рішення з урахуванням мотивів апеляційної скарги.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі № 925/215/24 (колегія суддів: Станік С. Р. - головуючий, Яковлєв М. Л., Гончаров С. А.) залишено без задоволення апеляційну скаргу Маньківської селищної ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2024 у справі № 925/215/24 про зміну мотивувальної частини рішення; рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2024 у справі № 925/215/24 залишено без змін; судовий збір за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.
2.4. ТОВ "Украгроінвест К" подало 22.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду заяву, в якій позивач просив ухвалити додаткове рішення у справі № 925/215/24, яким стягнути з Маньківської селищної ради на користь ТОВ "Украгроінвест К" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000 грн.
2.5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 925/215/24 задоволено заяву ТОВ "Украгроінвест К" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 925/215/24.
Вирішено стягнути з Маньківської селищної ради на користь ТОВ "Украгроінвест К" витрати на професійну правничу допомогу адвоката, понесені у Північному апеляційному господарському суді в межах справи № 925/215/24, в сумі 18 000,00 грн.
2.6. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи додаткову постанову, дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 18 000,00 грн, понесені в суді апеляційної інстанції в межах апеляційного розгляду справи № 925/215/24, є обґрунтованими та співмірними з обсягом наданих і отриманих юридичних послуг, а тому заяву ТОВ "Украгроінвест К" задовольнив.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погодившись із додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 925/215/24, Маньківська селищна рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Украгроінвест К" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3.2. Скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України. Маньківська селищна рада вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що рішення у цій справі ухвалене на користь ТОВ "Украгроінвест К", тому на його користь неможливий розподіл судових витрат. При цьому скаржник посилається на те, що відсутній висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо ухвалення додаткової постанови на користь сторони, не на користь якої ухвалено рішення у справі.
Крім того, Маньківська селищна рада в касаційній скарзі посилається на порушення процесуального законодавства при підписанні кваліфікованими електронними підписами судового рішення, викладеного в електронній формі. Тому скаржник вважає, що наявні безумовні підстави для скасування додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 925/215/24 відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. ТОВ "Украгроінвест К" подало 04.03.2025 через систему "Електронний суд" письмові пояснення, які просить урахувати під час касаційного розгляду.
4. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, та позиція Верховного Суду
4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
4.3. Предметом касаційного перегляду є додаткова постанова апеляційного господарського суду у справі № 925/215/24, якою задоволено заяву ТОВ "Украгроінвест К" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 925/215/24.
4.4. Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
4.5. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
4.6. Приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
4.7. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
4.8. Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
4.9. Колегія суддів зазначає, що впровадження наведеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 909/130/23, від 13.02.2024 у справі № 926/2551/23, від 10.01.2024 у справі № 910/1692/23, від 01.11.2023 у справі № 911/4670/13.
4.10. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
4.11. Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
4.12. Верховний Суд зазначає, що практична реалізація принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 909/130/23, від 13.02.2024 у справі № 926/2551/23, від 27.06.2023 у справі № 910/8510/21.
4.13. За змістом статей 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України в сукупності з положеннями статті 221 Господарського процесуального кодексу України у разі подання стороною доказів, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, доказів на підтвердження зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, до закінчення судових дебатів у справі суд може вирішити питання щодо розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву, суд може вирішити питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення.
4.14. Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість суду ухвалити додаткове рішення у разі якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
4.15. ТОВ "Украгроінвест К" 22.10.2024 звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій просило ухвалити додаткове судове рішення у справі № 925/215/24 та стягнути з Маньківської селищної ради на користь ТОВ "Украгроінвест К" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн.
4.16. Як зазначив суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи зазначену заяву, ТОВ "Украгроінвест К" надало такі докази витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції:
- договір № 04/09-01 про надання професійної правничої допомоги від 04.09.2023, укладений між Адвокатським об`єднанням "Юртерра" та ТОВ "Украгроінвест К";
- додаткову угоду № 2 про визначення вартості послуг за договором № 04/09-01 від 04.09.2023;
- рахунок за надані послуги Адвокатським об`єднанням "Юртерра", а саме: участь в судових засіданнях в апеляційній інстанції 19.09.2024, 17.10.2024 у справі №925/215/24 - 6000,00 грн; підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №925/215/24 - 12 000,00 грн;
- платіжну інструкцію № 107 від 17.10.2024 на підтвердження сплати на рахунок Адвокатського об`єднання "Юртерра" витрат на правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн;
- акт від 17.10.2024 № 3 приймання-передачі виконаних робіт наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 04.09.2023 № 04/09-01;
- ордер на надання правничої правової допомоги серії СА 1088858 від 15.06.2024.
4.17. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до пункту 1 договору про надання професійної правничої допомоги від 04.09.2023 № 04/09-01 предметом договору є надання адвокатом професійної правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів. Клієнт зобов`язаний оплатити надання правової допомоги та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.
4.18. Суд апеляційної інстанції проаналізував умови договору про надання професійної правничої допомоги від 04.09.2023 № 04/09-01 та зазначив, що згідно з пунктом 4.2 цього договору фіксований розмір винагороди підлягає сплаті залежно від досягнення мети.
4.19. У додатковій угоді № 2 від 10.02.2024 про визначення вартості послуг за договором про надання професійної правничої допомоги від 04.09.2023 № 04/09-01 визначено такі послуги та їх вартість:
- підготовка та подання позову у справі № 925/215/24 - 22 000,00;
- підготовка апеляційної чи касаційної скарги або відзивів на них у справі № 925/215/24 - 12 000,00 грн;
- участь у судовому засіданні - 3000,00 грн;
- підготовка та внесення процесуальних документів - 1000,00 грн.
4.20. Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт наданих послуг за договором про надання правової дороги від 04.09.2023 від 04.09.2023 № 04/09-01 клієнтом було прийнято такі виконані роботи та надані послуги :
- участь у судових засіданнях в апеляційній інстанції 19.09.2024, 17.10.2024 у справі № 925/215/24 - 6000,00 грн;
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі № 925/215/24 - 12 000,00 грн.
4.21. Клієнт і адвокат погодили, що вартість послуг адвоката з ведення справи № 925/215/24 на стадії апеляційного перегляду справи, враховуючи зазначений обсяг послуг, становить фіксовану грошову суму в розмірі 18 000,00 грн.
4.22. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до платіжної інструкції на виконання умов акта клієнтом було оплачено правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн.
4.23. Надання послуг позивачу адвокатом Коваленком Олександром Івановичем, підтверджується, в тому числі, складанням і поданням від імені позивача процесуальних документів, які наявні в матеріалах справи № 925/215/24.
4.24. Суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву ТОВ "Украгроінвест К", дійшов висновку, що ця заява є обґрунтованою, документально доведеною, співмірною із кваліфікацією та досвідом адвоката, значенням справи.
4.25. Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, Маньківська селищна рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
4.26. Скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України. Маньківська селищна рада вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що рішення у цій справі ухвалене не на користь ТОВ "Украгроінвест К", тому розподіл судових витрат на користь ТОВ "Украгроінвест К", на думку скаржника, неможливий. Маньківська селищна рада посилається на те, що відсутній висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо ухвалення додаткової постанови на користь сторони, не на користь якої ухвалено рішення у справі.
4.27. Колегія суддів зазначає, що згідно із частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
4.28. Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
4.29. Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
4.30. Колегія суддів зазначає, що норми процесуального закону (статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України) визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі є її опонентом (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 910/13137/21).
При цьому чинним процесуальним законом не передбачено заборони стягувати витрати на професійну правничу допомогу з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у випадку, якщо ця особа подала апеляційну / касаційну скаргу, вимоги якої не були задоволені чи частково не задоволені, та заперечувала проти позовних вимог (за наявності відповідної заяви особи про їх розподіл). Аналогічний висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 910/13137/21.
У разі, якщо суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду залишає без змін судове рішення суду першої інстанції, то судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.05.2024 у справі № 925/134/23, від 24.02.2025 у справі № 910/6731/24.
4.31. Колегія суддів також зазначає, що у випадку оскарження судового рішення третьою особою, а не стороною у справі, покладення тягаря оплати витрат на правничу допомогу на відповідну сторону не відповідатиме принципам пропорційності та верховенства права, закріпленим у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в такому випадку ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням третьою особою відповідних процесуальних дій, автоматично покладатиметься на особу, яка таких дій не вчиняла, і, по суті, призведе до того, що відповідні негативні наслідки (у вигляді обов`язку сплатити витрати на правничу допомогу іншого учасника справи, який був фактично опонентом при розгляді відповідної апеляційної чи касаційної скарги) нестиме сторона спору, яка такі рішення не оскаржувала, тобто не вчиняла дій, які стали підставою для понесення витрат відповідним опонентом.
4.32. Відтак колегія суддів зазначає, що третя особа, за скаргою якої відкрите апеляційне чи касаційне провадження, повинна брати участь у розподілі судових витрат поряд зі сторонами у справі. Такий підхід є справедливим та таким, що виключає можливість покладення безпідставного обов`язку щодо відшкодування витрат на професійну справничу допомогу на особу, яка відповідну апеляційну чи касаційну скаргу не подавала, а також сприяє унеможливленню "безризикового" (в контексті відшкодування витрат опонента, понесених ним під час розгляду справи в суді апеляційної чи касаційної інстанцій) зловживання процесуальними правами та подання третіми особами необґрунтованих апеляційних / касаційних скарг.
4.33. Оскільки чинним процесуальним законом не передбачено заборони стягувати витрати на професійну правничу допомогу з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, то за результатами розгляду її апеляційної / касаційної скарги за наявності відповідної заяви особи / осіб про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судові витрати покладаються на заявника апеляційної / касаційної скарги, вимоги якого не були задоволені чи були частково не задоволені.
4.34. У справі, що розглядається, апеляційний перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 16.15.2024 у справі № 925/215/24 здійснювався за апеляційною скаргою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Маньківської селищної ради.
4.35. За результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Черкаської області від 16.15.2024 у справі № 925/215/24 вимоги Маньківської селищної ради не були задоволені. ТОВ "Украгроінвест К" звернулося із заявою про розподіл судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду заяви ТОВ "Украгроінвест К" суд апеляційної інстанції визнав витрати на професійну правничу допомогу ТОВ "Украгроінвест К" обґрунтованими, документально підтвердженими.
4.36. Відтак безпідставними є доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що рішення у цій справі ухвалене не на користь ТОВ "Украгроінвест К", і тому на його користь неможливий розподіл судових витрат. Крім того, безпідставними є доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
4.37. Маньківська селищна рада також у касаційній скарзі посилається на порушення процесуального законодавства при підписанні кваліфікованими електронними підписами судового рішення, викладеного в електронній формі, тому, на думку скаржника, наявні безумовні підстави для його скасування відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
4.38. Колегія суддів установила, що витягом із протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 22.10.2024 для розгляду справи № 925/215/24 визначено склад суду у складі колегії суддів: Станік С. Р. - головуючий, Яковлєв М. Л, Гончаров С. А.
4.39. Повний текст додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 925/215/24 у паперовій формі складений 13.12.2024 та підписаний усім складом колегії суддів: Станік С. Р. - головуючий, Яковлєв М. Л., Гончаров С. А.
4.40. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.
4.41. Водночас відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.10.2024 у справі № 160/9467/23, згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови (уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел), підпис - це (1) дія за значенням підписати, підписувати (ставити підпис на знак підтвердження, засвідчення чого небудь); (2) прізвище або ініціали, написані власноручно під текстом…, як свідчення авторства або підтвердження чого-небудь. Зазначене визначення та його розуміння не може стосуватися такої дії як накладення кваліфікованого електронного підпису, що свідчить на користь того, що підписання судового рішення викладеного письмово у паперовій формі та накладення кваліфікованого електронного підпису на рішення, викладене в електронній формі, є різними за своєю природою діями.
4.42. Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
4.43. Відтак пункт 3 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України не містить такої обов`язкової підстави для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд як ненакладення кваліфікованого електронного підпису судді (суддів у разі колегіального розгляду справи). Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 902/69/24, від 09.01.2024 у справі № 914/4118/21.
Отже, доводи скаржника про наявність підстав для обов`язкового скасування оскаржуваної додаткової постанови з направленням справи на новий розгляд є необґрунтованими.
4.44. Ураховуючи наведене, Маньківська селищна рада у поданій касаційній скарзі не спростувала висновків апеляційного господарського суду та не довела порушення норм процесуального права цим судом як необхідної передумови для скасування оскаржуваної додатковї постанови. Крім того, за результатами перегляду додаткової постанови апеляційного господарського суду в касаційному порядку Верховний Суд не встановив неправильного застосуванням апеляційним господарським судом приписів статті 123, 124, 129 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, підстав для скасування чи зміни додаткової постанови, що оскаржується, Верховний Суд не встановив.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову - без змін.
6. Судові витрати
Оскільки судовий збір за подання касаційної скарги на додаткову постанову про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не сплачується, тому суд касаційної інстанції в цій частині судові витрати не розподіляє.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Маньківської селищної ради залишити без задоволення.
2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 925/215/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2025 |
Оприлюднено | 24.03.2025 |
Номер документу | 126020160 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Багай Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні