Рішення

від 11.03.2025 по справі 160/29245/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року Справа № 160/29245/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняЛінчук С.В., за участі: представника позивача: представника відповідача: Мальцева В.П. Онасенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ТПК ГАММА в особі представника адвоката Мальцева Вадима Петровича до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 01.11.2024 року через систему Електронний суд позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ТПК ГАММА в особі представника Мальцева Вадима Петровича до Дніпровської митниці, в якій представник позивача з урахуванням уточненої позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 06.11.2024 року просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 22.10.2024 року № UA1100002024158, винесене Дніпровською митницею (ЄДРПОУ ВП 43971371, 49038, місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) на підставі акту № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024 року, в якому зазначено про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктом господарювання у розмірі 8 990 133,33 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 22.10.2024 № UA1100002024159, винесене Дніпровською митницею (ЄДРПОУ ВП 43971371,49038, місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) на підставі акту № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024 р., в якому зазначено про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 1 798 026,67 грн.

В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки наявні у справі про порушення митних правил матеріали з огляду щодо принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, ст. 8 МК України, свідчать про те, посадові особи ТОВ «ТПК ГАММА» не вчиняли порушення передбачені ст. 485 МК України, вина вказаних осіб не доведена, а також не доведено факт заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей щодо країни товару. На переконання представника позивача, судами повно та всебічно з`ясовані всі обставини справи, досліджені всі товаросупровідні документи та визначено, що лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії (лист від 25.03.2024 року № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024), на який посилається митний орган, зокрема Дніпровська митниця, який став підставою для перевірки, а також використовується Дніпровською митницею як беззаперечним доказом вчинення ТОВ «ТПК ГАММА» протиправних дій, які призвели до заниження податкового зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 9 807 418,19 (в тому числі ввізного мита на суму 8172 848,49, податку на додану вартість на суму 1 634 569,70 грн.), не є належним доказом недійсності (підробки) сертифікатів походження товару № МССМА 902406 від 30.06.2023 р., № МССМА 902245 від 23.05.2023 р., № МССМА 901776 від 04.11.2022 р., № МССМА 901673 від 30.09.2022 р., № МССМА 901730 від 19.10.2022 р., № МССМА 901597 від 06.09.2022 р. Таким чином, обставини, які зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях вже розглядались судами та наявні рішення суду, які набрали законної сили, згідно яких провадження у справі про порушення митних правил відносно громадянки України як фізичної особи та одночасно керівника ТОВ «ТПК ГАММА» - Ганістрат Ольги Анатоліївни за ст. 485 МК України було закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Відтак, представник позивача вважає, що висновки зроблені посадовими особами Дніпровської митниці, що відображені в акті, та в податкових повідомленнях-рішеннях, хибними та протиправними, таким, що не відповідають вимогам діючого в Україні законодавства, такими, що протирічать дійсним обставинам справи, що порушення, зазначенні у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 22.10.2024 №UA1100002024158 та податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 22.10.2024 № UA1100002024159 є незаконними, що є підставою для скасування спірних рішень.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому Дніпровська митниця заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив наступне. Спірні правовідносини виникли між позивачем та митницею з питань оформлення податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної згідно наказу Дніпровської митниці від 27.08.2024 № 277 невиїзної документальної перевірки. Перевірку проведено відповідно до пункту 7 частини першої статті 336, пункту 2 частини третьої статті 345, пункту 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (зі змінами та доповненнями) (далі МК України). Підставою призначення перевірки стала отримана від Малайської торгово-промислової палати інформація за результатами перевірки Сертифіката про походження товару. Так, в зоні діяльності Дніпровської та Львівської митниць згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 04.05.2022 №1, укладеного між HALLMARK SYMPHONY SDN BHD (5-3A, LEVEL 5, DATARAN PELANGI UTAMA, PELANGI UTAMA, PJU 6A, JALAN MASJID.47400 PETALING JAYA, SELANGOR DARUL EHSAN, MALAYSIA) та ТОВ «ТПК ГАММА» (Україна) імпортовано товар «Болти (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою в асортименті» та «Гайки (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою в асортименті». Країна виробництва Малайзія. Торгова марка та виробник: HALLMARK SYMPHONY SDN BHD. Митне оформлення означеного товару здійснювалося відповідно до Закону України від 19.10.2022 № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» із застосуванням ставки ввізного мита у розмірі 5%, з наданням Сертифіката про походження товару №A902406 від 30.06.2023. Оскільки товари, ввезення яких на митну територію України здійснено ТОВ «ТПК ГАММА», за кодом та описом підпадають під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» зі сплатою антидемпінгового мита за найвищою ставкою на рівні 67,4%, підтвердження країни походження товару шляхом надання Сертифікату є обов`язковою умовою для звільнення імпортера від сплати антидемпінгового мита. Львівською митницею при здійсненні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, була перевірена митна декларація № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023 (далі митна декларація) та документи надані декларантом (ТОВ «ГАММА») при митному оформленні товару: «Болти (з чорних металів) з різьбою…» та прийнято рішення про направлення Сертифікату № A902406 від 03.07.2023 на перевірку. Листом Державної митної служби України від 26.03.2024 № 15/15-03/7/1616 (вх. № 30840/7.4-15 від 26.03.2024) повідомлено Львівську митницю про надходження від уповноваженого органу Малайзії результатів перевірки сертифіката про походження № A902406 від 03.07.2023. З метою організації взаємодії між структурними підрозділами митних органів та митними органами під час організації, проведення та реалізації документальних перевірок Державною митною службою листом від 14.01.2021 № 08-1/19-1/7/599 направлено на митниці Тимчасові методичні рекомендації, у п.1.4 яких зазначено, що документальні перевірки платників податків здійснюються митницями за місцем знаходження/проживання платника податків у зонах діяльності митниць, визначених Держмитслужбою. Оскільки ТОВ «ТПК ГАММА» знаходиться у місті Дніпрі Львівською митницею матеріали для проведення перевірки були направлені до Дніпровської митниці. Згідно з листом Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 сертифікат про походження №A902406 від 03.07.2023 не видавався нею. Уповноважений орган Малайзії повідомив, що у вказаному сертифікаті зазначено недійсну з січня 2018 року поштову адресу Малайської торгово-промислової палати Малайзії «№ 3335, Jalan Medan Setia 1, Bukit Damansara, 50490, Kuala Lumpur, тел.03-2095 1792, Fax: 03-2094 0533» та засвідчено менеджером «Nor Paridah Hanum Mohd Nor», який не працює в Малайській торгово - промисловій палати Малайзії з 2013 року. З урахуванням зазначеної інформації Дніпровською митницею було здійснено моніторинг оформлених позивачем декларацій, за результатами якого встановлено 7 випадків подання сертифікатів походження з ідентичними ознаками підробки (недійсна адреса та засвідчені звільненим менеджером) від експортера HALLMARK SYMPHONY SDN BHD при здійсненні митного оформлення товарів за ЕМД : UA209170/2023/066126 від 22.08.2023, Сертифікат №A902406 від 30.06.2023 UA209170/2023/057986 від 25.07.2023 Сертифікат № MCCM A902245 від 23.05.2023 UA209170/2022/099836 від 17.12.2023 Сертифікат № А901776 від 04.11.2022 UA209170/2022/094754 від 28.11.2022 Сертифікат № A901730 від 19.10.2022 UA209170/2022/091993 від 18.11.2022 Сертифікат № A901673 від 30.09.2022 UA110140/2022/006324 від 10.10.2022 Сертифікат № А901467 від 16.09.2022 UA110140/2022/006595 від 19.10.2022 Сертифікат № А901597 від 06.09.2024. Перевіркою встановлено неправомірне застосування ТОВ «ТПК ГАММА» звільнення від сплати антидемпінгового мита, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 9 807 418,19 грн. (в тому числі ввізного мита на суму 8 172 848,49 грн., податку на додану вартість на суму 1 634 569,70 грн.). В акті перевірки також зазначено, що Дніпровська митниця не володіє доведеними обставинами, які свідчать, що ТОВ «ТПК ГАММА» удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом України, Митним кодексом України. Митниця також звертає увагу суду, що ні під час проведення перевірки, ні протягом часу до звернення до суду, позивач не надав жодного доказу здійснення заходів з метою вирішення з продавцем питання достовірності документа про походження товарів, оскільки отримана митницею інформація, використана при проведенні перевірки, свідчить про невиконання стороною контракту його зобов`язань. За результатами проведеної документальної перевірки встановлено порушення ТОВ «ТПК ГАММА»: 1) пункту 2 частини третьої статті 75, частини дев`ятої статті 280, частини п`ятої статті 281 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митними деклараціями за переліком на загальну суму 8 172 848,49 грн.; 2) пункту 2 частини третьої статті 75 Митного кодексу України та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями за переліком на загальну суму 1 634 569,70 грн. Відтак, митниця вважає, що податкове повідомлення рішення від 22.10.2024 оформлене митницею в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив Дніпровської митниці є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Від представника відповідача до суду надійшло заперечення щодо відповіді на відзив, в якому представником зазначено про необґрунтованість та безпідставність висновків представника позивача у даній відповіді.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В

Одночасно із поданою до суду позовною заявою товариством з обмеженою відповідальністю ТПК ГАММА в особі представника Мальцева Вадима Петровича до суду подано заяву про забезпечення позову, за наслідками розгляду якої, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року відмовлено повністю.

06.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 06.11.2024 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

18.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі № 160/29245/24 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Витребувано у Дніпровської митниці: обґрунтовані та вмотивовані розрахунки по податковому повідомленню-рішенню форми Р від 22.10.2024 року № UA1100002024158, винесене Дніпровською митницею (ЄДРПОУ ВП 43971371, 49038, місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) на підставі акту № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024 року, в якому зазначено про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктом господарювання у розмірі 8 990 133,33 грн. та по податковому повідомленню-рішенню форми Р від 22.10.2024 № UA1100002024159, винесене Дніпровською митницею (ЄДРПОУ ВП 43971371,49038, місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) на підставі акту № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024 р., в якому зазначено про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 1 798 026,67 грн., по кожному порушенню окремо із поданням вмотивованих пояснень; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою задля прийняття Дніпровської митницею податкового повідомлення-рішення форми Р від 22.10.2024 року № UA1100002024158, винесене Дніпровською митницею (ЄДРПОУ ВП 43971371, 49038, місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) на підставі акту № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024 року, в якому зазначено про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктом господарювання у розмірі 8 990 133,33 грн. та податкового повідомлення-рішення форми Р від 22.10.2024 № UA1100002024159, винесене Дніпровською митницею (ЄДРПОУ ВП 43971371,49038, місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) на підставі акту № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024 р., в якому зазначено про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 1 798 026,67 грн. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 11.12.2024 року. Судом попереджено Дніпровську митницю про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвалисуду.

У судове засідання 11.03.2025 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК «ГАММА» (далі ТОВ «ТПК ГАММА») зареєстроване 28.01.2014 р. Номер запису: 12241020000068012.

Директором ТОВ «ТПК ГАММА» є ОСОБА_1 з 06.05.2015 року по теперішній час.

Основний вид діяльності Товариства 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, інші види діяльності Товариства:

25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали

46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту

46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення

46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням

46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Одним із видів діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля, в тому числі оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

З метою реалізації діяльності підприємства ТОВ «ТПК ГАММА» укладено ряд контрактів на поставку кріпильних виробів (метизів) з різними виробниками/постачальниками, в тому числі і з малайзійськими виробниками/постачальниками.

На виконання умов контракту, поставки товарів з Малайзії супроводжуються пакетами товаросупровідних документів, в тому числі Сертифікатами походження товарів, які є необхідними для підтвердження їх малайзійського походження.

Окремо звертаємо увагу, що ТОВ «ТПК ГАММА» є не просто імпортером товару, а насамперед є виробником кріпильних матеріалів.

Зокрема ТОВ «ТПК ГАММА» зареєстровано патент на промисловий зразок №38455 від 25.01.2019 р. виданий на продукт: Болт для кріплення елементів конструкцій зерносховищ.

При погодженні технічних умов при виробництві болтів із компанією «Халлмарк симфоні СДН БНД» ТОВ «ТПК ГАММА» здійснювала погодження вимог та технічних завдань при виробництві вказаної продукції, надала виробнику та узгодила з ним чіткі креслення продукції, що замовлялась по контракту із визначенням обов`язкового дотриманням цих вимог.

З жовтня 2022 року по серпень 2023 року ТОВ «ТПК ГАММА» згідно зовнішньо-економічного договору (контракту) купівлі продажу від 04.05.2022 року № 1 укладеного між компанією «Халлмарк симфоні СДН БНД»(Малазія) та ТОВ «ТПК ГАММА» (Україна) імпортовано товар «Болти (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою, з межею міцності на розтягування 800 МПа або більше, країна виробництва МУ (Малайзія)».

Для здійснення митного оформлення Товару до відділу митного оформлення брокером Гайдечуком Д. О. (ФОП ОСОБА_2 , код ДРФО НОМЕР_1 ), на підставі Договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів № 150621/А1 від 15.06.2021 та додаткової Угоди №1 від 30.12.2022, подано товаросупровідні документи та митні декларації типу UA209170/2023/66126 від 22.08.2023, № UA209170/2023/57986 від 25.07.2023, № UA209170/2022/99836 від 17.12.2022, № UA209170/2022/94754 від 28.11.2022, №UA209170/2022/91993 від 18.11.2022, № UA110140/2022/006324 від 10.10.2022, №UA110140/2022/006595 від 19.10.2022.

Із відомостей граф 31, 33 та 34 митних декларацій вбачається, що до митного контролю та оформлення заявлено товар: «Болти (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою, з межею міцності на розтягування 800 МПа або більше, країна виробництва МУ (Малайзія)», що класифікований за кодом 7318158890 згідно з УКТ ЗЕД.

У графі 47 вказаних митних декларацій за товар нараховані та сплачені відповідні митні платежі: мито та ПДВ.

З матеріалів справи убачається, що на підставі пункту 7 частини першої статті 336, пункт 2 частини третьої статті 345, пункт 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - МК України) відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку (далі - перевірка) згідно наказу Дніпровської митниці від 27.08.2024 № 277, стосовно законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремими митними деклараціями № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023, № UA209170/2023/57986 від 25.07.2023, № UA209170/2022/99836 від 17.12.2022, № UA209170/2022/94754 від 28.11.2022, № UА209170/2022/91993 від 18.11.2022, № UA110140/2022/006324 від 10.10.2022, № UA110140/2022/006595 від 19.10.2022.

Керівнику TOB «ТПК ГАММА», надіслано повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки, про дату початку її проведення із зазначенням місця проведення та питання, які будуть перевірятись, шляхом надання письмового повідомлення від 28.08.2024 № 7.5-2/19-01/13/4968 про проведення за адресою Дніпровської митниці Держмитслужби, а саме: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, документальної невиїзної перевірки з 16.09.2024, тривалістю вісім робочих днів (вручено 09.09.2024).

Особи, що приймали участь проведенні перевірки: ОСОБА_3 - головний державний інспектор відділу організації та проведення пост-митного контролю управління проведення митного аудиту Дніпровської митниці, радник митної служби III рангу, керівник робочої групи та Булавко Ольга Ігорівна - головний державний інспектор відділу організації та проведення пост-митного контролю управління проведення митного аудиту Дніпровської митниці, радник митної служби ПІ рангу, член робочої групи.

Інформація щодо інших перевірок, результати яких впливають на проведення перевірки відсутня.

Перевірка проводилась з 16.09.2024 по 25.09.2024.

У період, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську ТОВ «ТПК ГАММА» згідно відомостей з інформаційно-телемукаційних систем митних органів щодо реєстрації даних є: керівник підприємства - ОСОБА_1 (код ДРФО 2707711921) та головний бухгалтер - Наливайко Олена Анатоліївна (код ДРФО НОМЕР_2 ).

Дані про державну реєстрацію підприємства та про взяття на облік у контролюючих органах згідно з відомостями з інформаційно-телекомунікаційних систем митних органів:

- взято на облік у митних органах - 03.03.2014;

- облікова картка суб`єкта ЗЕД - № 110/2014/0000189;

- обліковий номер суб`єкта ЗЕД - UA10039070617.

Під час проведення перевірки використовувалися: лист Державної митної служби України від 26.03.2024 № 15/15-03/7/1616 (вх. № 30840/7.4-15 від 26.03.2024), лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 26.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024, електронні копії митних декларацій № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023, № UA209170/2023/57986 від№ UA209170/2022/99836 від 17.12.2022, № UA209170/2022/94754 від 28.11.2022 № UA209170/2022/91993 від 18.11.2022, № UA110140/2022/006324 від 10.10.2022 № UA110140/2022/006595 від 19.10.2022 та копії транспортних і комерційних документів, що були подані до митного оформлення, з програмно-інформаційного комплексу АСМО «Інспектор».

Інші документи, що належать до предмета перевірки або пов`язані з ним (в тому числі ті, які спростовують викладені в акті перевірки факти), у ході проведення перевірки не надавались.

Результати опрацювання інформації (матеріалів) відображено у розділі III акта перевірки.

Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки, наведено у додатку l.zip до акту перевірки, що є його невід`ємною частиною.

В зоні діяльності Дніпровської та Львівської митниць згідно зовнішньо-економічного договору (контракту) купівлі-продажу від 04.05.2022 №1, укладеного між HALLMARK SYMPHONY SDN BHD (5-3A, LEVEL 5, DATARAN PELANGIUTAMA, PELANGIUTAMA, PJU 6A, JALAN MASJID.47400 PETALING JAYA, SELANGOR DARUL EHSAN, MALAYSIA) та TOB «ТНК ГАММА» (Україна) імпортовано товар «Болти (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою в асортименті» та «Гайки (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою в асортименті». Країна виробництва Малазія. Торгова марка та виробник: HALLMARK SYMPHONY SDN BHD.

Відповідно до Закону України від 19.10.2022 № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» митне оформлення вищезазначеного товару здійснювалося із застосуванням ставки ввізного мита у розмірі 5%. При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, була перевірена митна декларація № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023 (далі - митна декларація) з товаросупровідними документами наданими декларантом при митному оформленні товару: товар «Болти (з чорних металів) з різьбою...».

При митному оформленні зазначеного товару, була застосована ставка ввізного мита у розмірі 5% відповідно до Закону України від 19.10.2022 № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» з наданням сертифікату про походження № А902406 від 30.06.2023.

Листом Державної митної служби України від 26.03.2024 № 15/15-03/7/1616 (вх. №30840/7.4-15 від 26.03.2024) повідомлено про надходження від уповноваженого органу Малайзії результатів перевірки сертифіката про походження № А902406 від 03.07.2023.

Згідно з листом Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 сертифікат про походження № А902406 від 03.07.2023 не видавався нею. Уповноважений орган Малайзії повідомив, що у вказаному сертифікаті зазначено недійсну з січня 2018 року поштову адресу Малайської торгово-промислової палати Малайзії «№ 3335, Man Medan Setia 1, Bukit Damansara, 50490, Kuala Lumpur, тел.03-2095 1792, Fax: 03-2094 0533» та засвідчено менеджером «Nor Paridah Hanum Mohd Nor», який не працює в Малайській торгово - промисловій палати Малайзії з 2013 року.

Сертифікат № А902406 від 03.07.2023 було подано ТОВ «ТПК ГАММА» при митному оформленні товару «Болти (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою..» за кодом товару 7318158890 згідно з УКТЗЕД за митною декларацією № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023.

Всього за результатами проведеного моніторингу, окрім вказаного, встановлено ще випадки подання сертифікатів походження з ідентичними ознаками підробки (недійсна адреса та засвідчені звільненим менеджером) за Митними деклараціями від експортера HALLMARK SYMPHONY SDN BHD:

Згідно з листом Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 сертифікат про походження №A902406 від 03.07.2023 не видавався нею. Уповноважений орган Малайзії повідомив, що у вказаному сертифікаті зазначено недійсну з січня 2018 року поштову адресу Малайської торгово-промислової палати Малайзії «№ 3335, Jalan Medan Setia 1, Bukit Damansara, 50490, Kuala Lumpur, тел.03-2095 1792, Fax: 03-2094 0533» та засвідчено менеджером «Nor Paridah Hanum Mohd Nor», який не працює в Малайській торгово - промисловій палати Малайзії з 2013 року.

З урахуванням зазначеної інформації Дніпровською митницею було здійснено моніторинг оформлених позивачем декларацій, за результатами якого встановлено 7 випадків подання сертифікатів походження з ідентичними ознаками підробки (недійсна адреса та засвідчені звільненим менеджером) від експортера HALLMARK SYMPHONY SDN BHD при здійсненні митного оформлення товарів за ЕМД:

UA209170/2023/066126 від 22.08.2023, Сертифікат №A902406 від 30.06.2023;

UA209170/2023/057986 від 25.07.2023 Сертифікат № MCCM A902245 від 23.05.2023;

UA209170/2022/099836 від 17.12.2023 Сертифікат № А901776 від 04.11.2022;

UA209170/2022/094754 від 28.11.2022 Сертифікат № A901730 від 19.10.2022;

UA209170/2022/091993 від 18.11.2022 Сертифікат № A901673 від 30.09.2022;

UA110140/2022/006324 від 10.10.2022 Сертифікат № А901467 від 16.09.2022;

UA110140/2022/006595 від 19.10.2022 Сертифікат № А901597 від 06.09.2024.

Вказаною перевіркою встановлено неправомірне застосування ТОВ «ТПК ГАММА» звільнення від сплати антидемпінгового мита, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 9 807 418,19 грн. (в тому числі ввізного мита на суму 8 172 848,49 грн., податку на додану вартість на суму 1 634 569,70 грн.).

За наслідками проведення перевірки, Дніпровською митницею складено акт від 09.10.2024 року № 0030/24/7.5-19/0039070617 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ТПК ГАММА» (код ЄДРПОУ 0039070617) вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремими митними деклараціями».

В акті перевірки також зазначено, що Дніпровська митниця не володіє доведеними обставинами, які свідчать, що ТОВ «ТПК ГАММА» удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом України, Митним кодексом України.

З урахуванням викладеного, за результатами проведеної документальної перевірки встановлено порушення ТОВ «ТПК ГАММА»:

1) пункту 2 частини третьої статті 75, частини дев`ятої статті 280, частини п`ятої статті 281 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митними деклараціями за переліком на загальну суму 8 172 848,49 грн.;

2) пункту 2 частини третьої статті 75 Митного кодексу України та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями за переліком на загальну суму 1 634 569,70 грн.

15.10.2024 року за вих. №15-01 ТОВ «ТПК ГАММА» до керівника Дніпровської митниці подано заперечення на акт від 09.10.2024 року №0030/24/7.5-19/0039070617 про результати документальної перевірки дотримання ТОВ «ТПК ГАММА» (код ЄДРПОУ 0039070617) вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремими митними операціями.

Дніпровською митницею складено висновок про розгляд заперечень до акту документальної невиїзної перевірки від 09.10.2024 № 0030/24/7.5-19/0039070617, яким висновки викладені в акті перевірки відповідають нормам чинного законодавства, є обґрунтованими та залишаються без змін.

29.10.2024 року ТОВ «ТПК ГАММА» отримало податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 22.10.2024 року № UA1100002024158, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на 8 990 133,33 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 22.10.2024 року № UA1100002024159, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на 1 798 026,67 грн.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті, суд виходить з того, що згідно із ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень частини другоїстатті 1 Митного кодексу України(даліМК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цимКодексом, Податковимкодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першоїстатті 4 МК Українимитний контрольце сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першоїстатті 271 МК України, митоце загальнодержавний податок, встановленийПодатковим кодексом Українита цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цьогоКодексу, законів Українита міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з пунктом190.1 статті 190 Податкового кодексу Українибазою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно дорозділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

За приписами положеньстатті 272 МК України, ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначенихМитним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Статтею 276 МК Українивизначено, що платниками мита є: 1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом; 2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях; 3) особа, на яку покладається обов`язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог; 4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу); 5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території України із звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом; 6) особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно достатті 243 цього Кодексу.

Згідно із частиною першоюстатті 277 МК України, об`єктами оподаткування митом є: 1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами; 2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно дорозділу XII цього Кодексу, а такожрозділів V та VI Податкового кодексу України; 3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно достатті 243 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої та четвертоїстатті 280 МК Україниставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування. Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленимиМитним тарифом України.

Згідно з ч.1 ст.300 МК України умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

За визначенням наведеним у підпункті "в" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Пунктом 190.1 статті 190 ПК України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп. 54.3.6 п. 54.3 ст.54 ПК України).

П. 54.4 ст. 54 ПК України врегульовано, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Отже, підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки використовувалися: лист Державної митної служби України від 26.03.2024 № 15/15-03/7/1616 (вх. № 30840/7.4-15 від 26.03.2024), лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 26.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024, електронні копії митних декларацій № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023, № UA209170/2023/57986 від№ UA209170/2022/99836 від 17.12.2022, № UA209170/2022/94754 від 28.11.2022 № UA209170/2022/91993 від 18.11.2022, № UA110140/2022/006324 від 10.10.2022 № UA110140/2022/006595 від 19.10.2022 та копії транспортних і комерційних документів, що були подані до митного оформлення, з програмно-інформаційного комплексу АСМО «Інспектор».

Тобто лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 26.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024, викладений іноземною мовою, без перекладу на українську мову.

З метою дотримання балансу публічних і приватних інтересів законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання під час проведення перевірки може бути належною підставою для прийняття суб`єктом владних повноважень законного і обґрунтованого рішення.

Суд звертає увагу, що рішення владного суб`єкта повинно відповідати критеріям-принципам, які закріплені встатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, крім того, при прийнятті таких рішень, суб`єктами повинні враховуватись ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень.

Критерій прийняття рішень з урахуванням всіх обставин відображає принцип обґрунтованості, який вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення, зокрема, належні документи. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Отже,надані митним органом документи складені іноземною мовою на підтвердження правомірності висновків акту перевірки щодо порушення позивачем норм законодавства не є допустимими, достовірними та належними, оскільки вони не перекладені українською мовою та не легалізовані в установлений законом спосіб, а відтак не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем митних правил.

Таким чином, призначення перевірки на підставі документа органу іноземної держави, не перекладеного українською мовою та не легалізованого в установлений законом спосіб, як і обґрунтування висновків перевірки на підставі документів, отриманих від органу іноземної держави, не перекладених українською мовою та не легалізованих в установлений законом спосіб, призвело до прийняття відповідачем рішень форми Р від 22.10.2024 року № UA1100002024158 та від 22.10.2024 № UA1100002024159 з порушенням принципу обґрунтованості, що призвело до їх незаконності та протиправності.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02 липня 2019 року по справі №821/2067/17.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України, зокрема документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається митні органи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З аналізу встановлених судом обставин суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з чим, суд звертає увагу, що згідно ч.1 ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Частинами 2, 3 ст. 351 МК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Суд зазначає, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені ст. 351 МК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення перевірок.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно ч.1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Отже, враховуючи вимоги вищезазначених норм законодавства, суд дійшов висновку, що документально підтверджена інформація отримана від уповноважених органів іноземних держав повинна бути легалізована у спосіб передбачений чинним законодавством України (консульська легалізація та проставляння апостилю).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №821/2067/17.

При цьому, як вже вище зазначалося судом перекладених українською мовою та легалізованих в установлений законом спосіб листа Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 26.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 відповідачем надано не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що надані податковим органом документи складені іноземною мовою на підтвердження правомірності висновків акту перевірки щодо порушення позивачем норм законодавства не є допустимими, достовірними та належними, оскільки такі не перекладені українською мовою та не легалізовані в установлений законом спосіб, а відтак не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем митних правил.

Отже, порушення відповідачем порядку проведення перевірки, що виразилось у призначенні перевірки на підставі документа органа іноземної держави, не перекладеного українською мовою та не легалізованого в установлений законом спосіб, та обґрунтування висновків перевірки на підставі документів, також отриманих від органа іноземної держави, не перекладених українською мовою та не легалізованих в установлений законом спосіб, призвело до незаконності як самої перевірки, так і її наслідків.

Таким чином суд дійшов висновку, що контролюючий орган при проведенні перевірки та при прийнятті оскаржуваних рішень діяв з порушенням чинних норм законодавства України, а томі підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

При вирішенні даної справи суд враховує також висновки Верховного суду України викладені в постанові від 04.10.2023 рокуу справі № 380/2869/22, відповідно до яких:

«Верховний Суд вважає, що оскільки єдиною підставою для висновку про порушення позивачем митних правил є отримана від уповноважених органів Республіки Польща інформація про не підтвердження походження товарів,вказані листи уповноважених органів Республіки Польща не можна вважати єдиним і беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил. Відповідно до частини першоїстатті 10 Конституції Українидержавною мовою в Україні є українська мова. УРішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99тавід 14 липня 2021 року № 1-р/2021зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом. Також частиною п`ятою статті10, пунктом 4 частини першої статті92 Основного Закону Українирегламентовано, що застосування мов в Україні гарантуєтьсяКонституцією Українита визначається виключно законами України. Відповідно достатті 1 Закону України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної»єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у частині шостійстатті 13 цього Законувказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Частинами першою та другоюстатті 14 зазначеного Законупередбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України таЗаконом України «Про судоустрій і статус суддів». При цьомустаття 13 Закону України «Про міжнародне приватне право»передбачає, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом було призначено перевірку та обґрунтування її висновків здійснювалось на підставі документів органу іноземної держави, без перекладу на українську мову та нелегалізованих в установлений законом спосіб. Відповідного перекладу вказаних документів на державну мову матеріали справи не містять. При цьому судом першої інстанції було зазначено, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Польщі до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера. Тобто, відсутня інформація про звернення уповноваженого органу до експортера. Верховний Суд зауважує, що підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань, під час ввезення товарів на митну територію України, може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, походження ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів».

Також суд зазначає, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву знов ж таки посилається на лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 №TAD/CQQ/CUSTQMUKRAINE/2-2024 як на єдину підставу для проведення перевірки відповідно до якого сертифікат про походження № А902406 від 03.07.2023 не видавався Малайською торгово-промисловою палатою.

Суд вважає, що зазначений лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії не є належним доказом порушення ТОВ «ТПК ГАММА» митного та податкового законодавства України, а також факту підробки сертифікатів № МССМ А902406 від 22.08.2023, № МССММ А902245 від 23.05.2023, № МССМ А901776 від 04.11.2022, № МССМ А901673 від 30.09.2022, оскільки не встановлено ким або на підставі якого документу уповноважений орган Малайзії прийшов до висновку про недійсність поштової адреси, зазначеної у сертифікатах, та того, що менеджер Nor aridah HanumMohd Nor не працює в Малайській торгово-промисловій палаті Малайзії з 2013 року.

Крім того, даний факт недійсності сертифікату про походження товару, не підтверджується жодним належним доказом, відсутні рішення суду, що набрали законної сили, про встановлення факту недійсності сертифікату.

Справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України було закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та наявні рішення суду, які набрали законної сили.

Відсутність вини генерального директора ОСОБА_1 встановлені:

- постановою від 03.09.2024 року у справі №461/6354/24 винесено Галицьким районним судом м. Львова (головуюча суддя Кротова О.Б.), що була залишена без змін, набрала законної сили на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 10.10.2024 року;

- постановою від 03.09.2024 року у справі №461/6408/24 винесено Галицьким районним судом м. Львова (головуюча суддя Павлюк О.В.), що набрала законної сили на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 27.09.2024 року;

- постановою від 09.10.2024 року у справі №203/4017/24 винесеною Кіровським районним судом м. Дніпро (головуючий суддя Підберезний Г.А.), що набрала законної сили на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2024 року;

- постановою від 09.10.2024 року у справі № 203/4013/24 винесеною Кіровським районним судом м. Дніпро (головуючий суддя Підберезний Г.А.), що набрала законної сили на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 11.12.2024 року.

З огляду на те, що єдиною посадовою особою, яка безпосередньо уповноважена на здійснення поточної господарської діяльності в тому числі щодо укладення контрактів та подання відповідних звітних документів до контролюючих органів є директор Ганістрат О.А. можна дійти висновку що за відсутності вини у діях директора ТОВ «ТПК ГАММА» відсутня як така і вина юридичної особи ТОВ «ТПК ГАММА» в особі вказаного директора.

03.07.2024 року головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України внесено відомості до ЄРДР за № 72024001410000015 щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ТОВ «ТПК Гамма», за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В рамках даної кримінальної справи підозри про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 вручено не було.

Більш того, 01.08.2024 року було проведено допит ОСОБА_1 детективом БЕБ у якості свідка. Під час цього допиту, ОСОБА_1 пред`явила детективу БЕБ оригінали сертифікатів походження Товару з Малазії.

Інші документи, що належать до предмета перевірки, або пов`язані з ним (в тому числі), що спростовують викладені в акті перевірки факти, незважаючи на наполегливість на їх наданні з боку керівника ТОВ «ТПК ГАММА», для повного та всебічного встановлення дійсних обставин справи, митним органом, під час проведення перевірки були повністю проігноровані, як і пропозиція надати необхідні обґрунтування та пояснення.

Згідно із ст. 43 Митного Кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів /для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідач у своєму відзиві також не заперечує та визнає той факт, що Дніпровська митниця не володіє доведеними обставинами, які свідчать, що ТОВ «ТПК ГАММА» цілеспрямовано створило умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом України, Митним кодексом України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення, прийняті Дніпровською митницею, є необґрунтованими, а відтак вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування прийнятих Дніпровською митницею податкових повідомленьрішень форми Р від 22.10.2024 року № UA1100002024158, форми Р від 22.10.2024 № UA1100002024159

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи не підтвердження під час розгляду справи обставин, якими контролюючий орган обґрунтовував свої твердження про порушення позивачем вимог Митного таПодаткового кодексів України, а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у загальній сумі 24 224 грн., що документально підтверджується копією платіжної інструкції №8453 від 31.10.2024 року на суму 6056 грн. та документально підтверджується копією платіжної інструкції №8740 від 26.02.2025 року на суму 18 168 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 24224 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 11 березня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 21 березня 2025 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ТПК ГАММА в особі представника адвоката Мальцева Вадима Петровича до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 22.10.2024 року № UA1100002024158, винесене Дніпровською митницею (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43971371) на підставі акту № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024 року, в якому зазначено про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктом господарювання у розмірі 8 990 133,33 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 22.10.2024 № UA1100002024159, винесене Дніпровською митницею (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43971371) на підставі акту № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024 р., в якому зазначено про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 1 798 026,67 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТПК ГАММА (код ЄДРПОУ 39070617) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24 224 грн. двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43971371).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 21 березня 2025 року.

Суддя С. В. Прудник