Ухвала від 19.03.2025 по справі 380/2921/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

19 березня 2025 рокусправа № 380/2921/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засіданняКаменцев К.Д.,

від позивачаМарець Ю.І.,

від відповідачаМарчишин А.О.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом Приватного підприємства «Круазе» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про визнання протиправним та скасування рішень,-

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Круазе» (далі позивач) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову від 10.12.2024 №8-м, якою Приватне підприємство «Круазе» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частиною 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 109008,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2024 щодо Приватного підприємства «Круазе»;

- визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об`єкті за адресою: вул. Клепарівська, 30, м. Львів від 27.11.2024 щодо Приватного підприємства «Круазе».

Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху та вказано, що позивач звернувся до суду з пропуском п`ятнадцятиденного строку та не долучив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 24.02.2025 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачеві строк звернення до адміністративного суду; відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відповідача подав заяву про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду.

В обґрунтування заяви вказав, що позивач звернувся до суду, зокрема, із позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови від 10.12.2024 №8-м, із пропуском п`ятнадцятиденного строку. Водночас про оскаржену постанову позивачу було відомо ще з 23.12.2024, оскільки в присутності представника позивача в згадану дату старшим слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського району управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Підгороднім Ю.Б. проведено слідчу дію огляд місця події по вул. Клепарівській, 30 у м. Львові. Під час проведення слідчої дії представника позивача повідомлено про проведення в листопаді 2024 року позапланової перевірки об`єкта за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 30 та повідомлено про прийняття оскарженої постанови. Водночас оскільки позивач в установлений законом строк не сплатив штраф, що накладений оскарженою постановою, 22.01.2025 приватним виконавцем Шелінською Ю.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №76892451 на підставі оскарженої постанови. Представник позивача же 23.01.2025 звернувся до приватного виконавця із адвокатським запитом, в якому просив надати копію про відкриття виконавчого провадження. У відповіді на адвокатський запит представника позивача повідомлено про прийняття оскарженої постанови. Таким чином, представник позивача 23.01.2025 дізналася про оскаржену постанову, однак до суду позовна заява надійшла лише 14.02.2025.

Представник позивача подав до суду заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, в якому вказав, що про оскаржену постанову позивач довідався виключно зі слів представника ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ» (орендаря приміщення по вул. Клепарівській, 30 у м. Львові) щодо якого також проводилась позапланова перевірка дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності. Однак ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ» не отримувало матеріалів перевірки щодо Приватного підприємства «Круазе». Зауважив, що орендар не отримував та не міг отримати документи щодо перевірки Приватного підприємства «Круазе», а слова орендаря щодо факту такої перевірки не є підставою для визнання причин пропуску строку неповажними. Навпаки такі обставини додатково свідчать про те, що позивач дізнавався про перевірку від третіх осіб, а не від самого відповідача, який мав обов`язок такого повідомлення. При цьому, саме Приватне підприємство «Круазе» не отримало постанови. Поштове відправлення 08.01.2025 повернуто на адресу відповідача у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання. Також вказав, що в межах слідчих дій представнику позивача не було вручено ані оскарженої постанови, ані приписів, ані жодних інших матеріалів перевірки. Щодо покликань відповідача про отримання листа-відповіді на адвокатський запит від приватного виконавця представник позивача зауважив, що 22.01.2025 також надіслав запит відповідачу. Відповідь на запит та документи, складені за результатами позапланової перевірки, зокрема, акт, припис, протокол та постанову від відповідача отримано представником позивача 29.01.2025. Після ознайомленні із згаданими документами позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Положеннями частини 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Суд зважає на покликання представника відповідача, що 10.12.2024 Приватну підприємству «Круазе» надіслано постанову про накладення штрафу від 10.12.2024 №8-м. Поштове відправлення 08.01.2025 повернуто на адресу відповідача у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Проте слід зазначити, що вирішуючи питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Суд встановив, що сторонами не заперечується той факт, що 23.12.2024 в присутності представника позивача старшим слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського району управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Підгороднім Ю.Б. проведено слідчу дію огляд місця події по вул. Клепарівській, 30 у м. Львові. Однак доказів ознайомлення представника позивача у цю дату із змістом оскарженої ухвали або будь-яких інших документів, що складені за результатами проведеної позапланової перевірки до матеріалів справи відповідач не надав.

При цьому, суд встановив, що 22.01.2025 представник позивача подав адвокатський запит до відповідача з метою отримання оскарженої постанови та матеріалів перевірки, а також 23.01.2025 до приватного виконавця Шелінської Ю.А. щодо отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження за №76892451. Відповідь відповідача на адвокатський запит представник позивача отримав лише 29.01.2025 та ознайомився із змістом як оскарженої ухвали, так і з матеріалами перевірки.

З викладеного суд висновує, що під час пропущеного строку представник позивача вчиняв активні дії з метою підготовки до звернення до суду.

Слід звернути увагу, що підставами оскарження постанови про накладення штрафу є документи, отримані представником позивача лише 29.01.2025 у відповідь на адвокатський запит, а саме: акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2024 №13-пп.

При цьому, як зазначає, представник відповідача, від отримання відповіді на адвокатський запит від приватного виконавця (23.01.2025), тривалість строку який пропущено складає лише 7 днів.

Крім того, суд враховує, що Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, по всій території України з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан. Таке рішення ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України.

При цьому, надалі воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє під час прийняття рішення.

Частиною 1 статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рада Суддів України 24.02.2022 прийняла рішення щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку рф, а 02.03.2022 опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Так, судам, зокрема рекомендовано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Верховний Суд в Огляді "Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан" від 04.03.2022 зауважив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 вказав, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В порядку частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи викладене, суд висновує про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а тому у задоволенні такої слід відмовити.

Керуючись статтями 121, 122, 240, 241-246, 248, 256 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

1. У задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду відмовити.

2. Копія ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.03.2025.

Суддя Кравців Олег Романович