Рішення

від 20.03.2025 по справі 580/1340/25

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року справа № 580/1340/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2025 позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування постанов від 21.01.2025 №76857898 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 направив до примусового виконання постанову №2143/М/2024 від 11.11.2024 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у сумі 17000 грн по справі про адміністративне правопорушення. Представник позивача зазначає, заява ІНФОРМАЦІЯ_2 про примусове виконання постанови про стягнення штрафу була направлена до закінчення строків звернення постанови до примусового виконання, передбачених статтями 307, 308 КУпАП. У позовній заяві стверджує, вказана заява і постанова були направлені до відповідача передчасно, після сплати штрафу позивачем.

Ухвалою суду від 12.02.2025 позовну заяву залишено без руху. 17.02.2025 представник позивача надав до суду клопотання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Із врахуванням висновків Верховного суду, викладених у постанові від 04.02.2021 по справі №640/9564/20 адміністративне провадження № К/9901/30929/20 судом залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки позивачем оспорюється постанова про відкриття виконавчого провадження, де стягувачем є ІНФОРМАЦІЯ_1 . Призначене судове засідання на 10.03.2025 - протокольною ухвалою суду оголошено перерву на 18.03.2025, 20.03.2025.

Учасники справи про час та місце розгляд повідомлені належним чином, в судове засідання учасники провадження не з`явилися. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання у справі не здійснюється та справа розглядається в порядку письмового провадження.

В матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи без участі позивача та представника позивача за наявними матеріалам, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, де просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. У відзиві зазначив, що виконання боржником судового рішення у добровільному порядку не звільняє його від обов`язку відшкодувати витрати, що були понесені під час виконавчого провадження з виконання виконавчого документу. 18.03.2025 вх. 13457/25 надав до суду заяву про розгляд справи без участі.

Третя особа своїм процесуальним правом подати до суду письмові пояснення по суті спору не скористалася.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

11.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову №2143/М/2024 про накладення штрафу у сумі 17000 грн на ОСОБА_1 за ч.3 статті 210-1 КУпАП (порушення військового обліку).

09.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою №10/390 про примусове виконання постанови від 11.11.2024 №2143/М/2024 про стягнення штрафу у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУпАП. У вказаній заяві просить примусово стягнути з позивача подвійний розмір штрафу у сумі 34000 грн.

21.01.2025 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76857898. Також у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження 21.01.2025 державним виконавцем було винесено постанову про розподіл мінімальних витрат виконавчого провадження №76857898.

З копії конверта та трекінгу поштового відправлення №1800806023655, що скерований ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу ОСОБА_1 вбачається, що копію постанови від 11.11.2024 №2143/М/2024 вручено 04.01.2025.

Копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 07.01.2025 №0.0.4112505442.1 підтверджується, що ОСОБА_1 сплатив 17000 грн штрафу. Згідно призначення платежу: сплачено адміністративний штраф згідно постанови від 11.11.2024 №2143/М/2024.

Відповідач у відзиві стверджує, що ні боржником ні стягувачем не надавалося квитанції про сплату відповідного штрафу, квитанція від 07.01.2025 надана боржником лише до позовної заяви, яка надійшла на адресу відділу 10.02.2025. Крім того зазначив, що електронна пошта info_tsr@ckm.ck.dvs.gov.ua відділу після кібератаки не відновила свою роботу.

Представник позивача у відповіді на відзив, зазначив, що відповідачем не надано доказів щодо несправності електронної пошти, а вказану електронну пошту відповідачем зазначено у супровідному листі до постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивач не погоджується із винесенням зазначених постанов у зв`язку із чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУПАП), У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, якщо штраф сплачено вчасно, підстав для примусового виконання немає.

Статтею 304 КУпАП визначено питання пов?язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Статтею 307 КУПАП передбачені строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу. Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім зитадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо іншу не встановлено законодавством України.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих дні після закінчення, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається, правопорушником до органу (посадовій особі), який вище постанову про накладення штрафу.

Відповідно до ст, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладен штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Оскільки, ОСОБА_1 04.01.2025 отримав копію постанови по справі про адміністративне правопорушення № 2143/M/2024 від 11.11.2024, п`ятнадцяти денний строк направлення постанови до примусового виконання до відділу державної виконавчої служби закінчувався 19.01.2025, а строк направлення копії квитанції до платіжної інструкції про сплату штрафу, відповідно - 22.01.2025.

З матеріалів справи суд встановив, що заява про примусове виконання постанови про стягнення штрафу була направлена стягувачем - ІНФОРМАЦІЯ_1 09.01.2025 №10/390, тобто до закінчення строків звернення постанови до примусового виконання передбачених статтями 307, 308 КУпАП.

Із врахуванням вищезазначеного, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 передчасно направлено до виконавчої служби заяву від 09.01.2025 про примусове виконання постанови про стягнення штрафу та постанову № 2143/M/2024 від 11.11.2024 - після сплати 07.01.2025 позивачем штрафу.

Таким чином у ІНФОРМАЦІЯ_2 були відсутні підстави для направлення постанови № 2143/M/2024 від 11.11.2024 до державної виконавчої служби, а у відповідача в свою чергу вчиняти дії щодо примусового виконання постанови № 2143/M/2024 від 11.11.2024.

Стосовно обрання належного способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VI виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією у країни, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до норм Закону №1404-VIІ органи ДВС і приватні виконавці під час відкриття виконавчого провадження не наділені повноваження перевірки факту добровільного виконання відповідної постанови (виконави документу) до її звернення до примусового виконання.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VI, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої, частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до частини 9 статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування

Беручи до уваги, що постанова про стягнення адміністративного штрафу була виконана до її звернення до примусового виконання, постанови про відкриття виконавчого провадження №76857898 та про стягнення виконавчого збору підлягають скасуванню.

Можливість скасування вказаних постанов без визнання їх протиправними підтверджується правовим висновком Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 14 березня 2024 року у справі №591/1234/23.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1937,92 (позов подано в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8), однак позивачем сплачено судовий збір у сумі 3633,60 грн, тому сума 1695,68 грн є надмірно сплаченою і належить поверненню відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, що затверджений наказом МФУ від 03 вересня 2013 року № 787 зі змінами.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правничу допомогу в сумі 9000 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд встановив, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав суду договір від 28.01.2025 про надання правничої допомоги, опис робіт виконаних адвокатом. При цьому, на підтвердження оплати наданих послуг суду надано платіжну інструкцію від 28.01.2025 у сумі 9000 грн, де в призначенні платежу зазначено: за надання послуг адвоката згідно договору №28/01-25 від 28.01.2025, ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, враховуючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9000 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.01.2025 про відкриття виконавчого провадження №76857898.

Скасувати постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.01.2025 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №76857898.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 36157425) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1937 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) 92 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 36157425) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 9000 грн (дев`ять тисяч).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду складене та підписане 20.03.2025.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО