Ухвала

від 09.11.2010 по справі 2а-5444/09/2370

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-5444/09/2370

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-5444/09/2370                            Головуючий у 1-й інстанції:   Кульчицький С.О.  

Суддя-доповідач:  Заяць В.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                                  Зайця В.С.,

                    Суддів:                                                               Бараненка І.І.,

                                                                                               Борисюк Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-V»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2010 року по справі за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Добробут-V»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за незайняті робочі місця інвалідами, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Добробут-V»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за незайняті робочі місця інвалідами.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2010 року позов задоволено.

На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам у справі, допущені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що 26.10.2009 року Черкаський обласний центр зайнятості надав Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів інформацію про те, що станом на 01.01.2009 року у ТОВ «Добробут-V»за основним місцем роботи працювало 24 особи. Отже у відповідача повинен був працювати 1 інвалід, проте позивачем встановлено, що в порушення вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 1 робоче місце інвалідом зайняте не було.

З Листа Жашківського районного центру зайнятості від 08.09.2009 року № 1336 вбачається, що ТОВ «Добробут-V»не подавало до центру зайнятості «Звіт про наявність вакансій»із зазначенням в них вакансій на працевлаштування інвалідів.

З розрахунку суми позову проведеного на підставі даних наданої відповідачем Довідки про розмір середньорічної заробітної плати № 5547/06-3 від 30.12.2009 року вбачається, що  вартість одного робочого місця за звітній період на підприємстві становить 11 105 грн. 62 коп. Так, загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів становить 10 217 грн. 75 коп.  

У встановлений законодавством термін, до 15 квітня 2009 року, визначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконаний норматив у 2008 році ТОВ «Добробут-V»обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів не сплатив.   

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний був до 15 квітня 2009 року сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в сумі 10 217 грн. 75 коп. та пеню, нараховану на суму недоїмки, за період з 16 квітня 2009 року до 19 листопада 2009 року у розмірі 669 грн. 26 коп.   

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія вважає за можливе погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 2 даної статті, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Частиною 3 даної статті передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно із ч. 3 ст. 18 вказаного Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Положення  про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 року, підприємства інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено, що підприємства, зокрема, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 року затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)», яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

08.09.2009 року Жашківський районний  центр зайнятості  надав відповідь за № 1336 на запит Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  за № 1880/06-4 від 05.10.2009 року про те, що ТОВ «Добробут-V» у 2008 році  не подавало звіт форми  №3-ПН про наявність  вакансій для інвалідів.

Положення ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачають, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У відповідності до довідки відповідача середньорічна заробітна плата на одного працюючого за 2008 рік у відповідача склала 10 217 грн. 75 коп.

За таких обставин, відповідач зобов'язаний був до 15 квітня 2009 року сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в сумі 10 217 грн. 75 коп.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції,  розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 16 квітня 2009 року до 19 листопада 2009 року розраховується, з урахуванням встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 120,00% та складає 669 грн. 26 коп.   

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки, відповідач не здійснив передбачені законодавством заходи щодо інформування про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку задовольнивши позовні вимоги Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду –без  змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254  КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-V»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                  

                      Судді: