Ухвалавід 20.03.2025 по справі 761/2837/18КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №761/2837/18 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1100/2025 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
20 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 42017000000003356 за апеляційними скаргами представника потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 на вирок Шевченкывського районного суду м. Києва від 14.11.2023 року у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каташин Чечельницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України (в редакції Закону України № 2341-14 від 05.04.2001) та ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України № 746-VII від 21.02.2014),
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_12 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_11 ,
представника потерпілих ОСОБА_8 ,
представника МВС України ОСОБА_13 ,
в с т а н о в и л а:
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023 ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 2 ст.365 КК України (в редакції Закону України №746-VII від 21.02.2014 року) та призначено йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на - 5 (п`ять) років та додаткової міри покарання на підставі ст. 55 КК України заборонивши обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки.
Звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_10 на підставі статті 75 КК України з іспитовим строком - 3(три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язано його повідомляти органи пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися в ці органи для реєстрації.
ОСОБА_10 , визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 28, ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001) та призначено йому за цією статтею покарання у вигляді обмеження волі строком на - 3 (три) роки.
На підставі ст. 49, ч.4 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_10 від покарання за ч.1 ст.28 ст. 340 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Стягнуто з ОСОБА_10 солідарно на користь держави процесуальні витрати у сумі 4333 (чотири тисячі триста тридцять три) гривні.
Цивільний позов по справі заявлений ОСОБА_6 до Головного управління Національної поліції в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та інших підозрюваних у кримінальних провадженнях № 42013110000001029, № 42016000000001982, № 42015000000000033, № 42014000000001025 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з цивільного відповідача ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 100000 (ста) тисяч гривень.
Речові докази по справі: залишено в матеріалах справи.
Згідно вироку суду, відповідно до наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - ГУМВС України в м. Києві) від 14.11.2012 № 622 о/с ОСОБА_10 призначений на посаду командира взводу №2 оперативної роти №4 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві. Наказом ГУМВС України в м. Києві від 31.12.2010 № 1289 о/с ОСОБА_10 присвоєно спеціальне звання - старший лейтенант міліції.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до статті 15 Конституції України суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов`язкова. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню.
Статтею 29 Конституції України визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об`єднання.
Відповідно до статті 11 Конвенції кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об`єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.
Здійснення прав на свободу зібрань та об`єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 19.10.1973 № 2148-VIII, також визнається право на мирні збори. Згідно з положеннями вказаної статті, користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров`я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.
Відповідно до положень статей 1, 2, 10 Закону України «Про міліцію» (далі - Закон) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, одним з основних завдань якого є зобов`язання забезпечувати особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів та громадський порядок.
Згідно зі статтею 3 Закону діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.
Статтею 5 Закону визначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності із законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов`язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про міліцію» міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.
Статтею 13 зазначеного Закону передбачено, що працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання.
Статтею 14 Закону передбачено, що працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв`язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров`ю; припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку.
Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю громадян чи працівників міліції (частина 2 статті 12 Закону).
У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов`язків, і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров`ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує надання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк (частина 4 статті 12 Закону).
Перевищення повноважень щодо застосування сили, у тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 6 статті 12 Закону).
Статтею 20 Закону передбачено, що працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.
Законні вимоги працівників міліції є обов`язковими для виконання громадянами і службовими особами.
Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов`язків, керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньомуі прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.
Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов`язків, не передбачених чинним законодавством.
Відповідно до Положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут», затвердженого наказом МВС України 18.05.2004 № 529, цей підрозділ є високомобільним спеціальним підрозділом, створеним для забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій із затримання озброєних злочинців, ліквідації аварій, стихійних лих, а також здійснення фізичної охорони службових осіб.
Підрозділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України, а також вказаним вище Положенням. Свою діяльність здійснює в межах повноважень, відповідно до принципів законності, гуманізму, гласності, поваги прав людини.
Підрозділ є самостійним структурним підрозділом міліції громадської безпеки головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Підрозділ безпосередньо підпорядковується начальникам ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а організаційно-методичне забезпечення його роботи здійснюється тільки їх заступниками - начальниками міліції громадської безпеки.
З метою виконання покладених на них завдань та при проведенні спеціальних операцій працівники підрозділу мають право застосовувати вогнепальну зброю, у тому числі снайперську, спеціальні засоби та заходи фізичного впливу, у випадках, які передбачені статтями 12 - 15 Закону України «Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.1991 № 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР».
Підрозділ очолює командир, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Міністра внутрішніх справ України.
Виконання службових обов`язків особовий склад підрозділу здійснює в спеціальному обмундируванні, екіпірованому знаками розрізнення та символікою «Беркут», яка є єдиною для всіх регіонів України.
На підрозділ, зокрема, покладається:
- охорона прав і законних інтересів громадян від злочинних посягань та інших антигромадських дій;
- забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних та спеціальних заходів;
- здійснення заходів щодо попередження, припинення та локалізації групових порушень громадського порядку, масових безпорядків, пов`язаних з цим інших протиправних дій, виявлення та затримання причетних до них осіб.
Згідно з пунктом 1 розділу V Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик основних посад працівників МВС України, затвердженого наказом МВС України від 24.03.2006 за №301, командир взводу здiйснює керiвництво структурним пiдроздiлом, розподiляє обов`язки мiж командирами вiддiлень, очолює та контролює їх роботу, безпосередньо пiдпорядковується командиру роти та його заступникам. Забезпечує виконання покладених на пiдроздiл завдань та функцiй щодо боротьби зi злочиннiстю, забезпечення прав та свобод людини та громадянина та запобiгання порушенням правопорядку в межах повноважень, передбачених вiдповiдним керiвним органом внутрiшнiх справ. Забезпечує дотримання особовим складом пiдроздiлу законодавства України з питань служби в органах внутрiшнiх справ та боротьби з корупцiєю. Контролює дотримання особовим складом дисциплiни, виконання законодавчих i нормативних актiв, розпоряджень (наказiв) керiвництва МВС України в межах наданих йому повноважень та компетенцiї. Повинен знати основи Конституцiї України; нормативно-законодавчi акти, що стосуються дiяльностi органiв внутрiшнiх справ України; укази Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України, розпорядчi документи МВС України, iншi керiвнi документи, що регулюють дiяльнiсть вiдповiдного органу внутрiшнiх справ; органiзацiю дiяльностi стройових пiдроздiлiв органiв внутрiшнiх справ; практику застосування чинного законодавства щодо забезпечення охорони громадського порядку; основи економiки, органiзацiї працi та управлiння; структуру, принципи, методи правоохоронної дiяльностi ОВС, її правове забезпечення; управлiння персоналом; правила дiлового етикету та професiйної етики; положення стройової служби; правила зберiгання та застосування табельної зброї; правовi пiдстави та тактичнi прийоми застосування фiзичного впливу та спецiальних засобiв пiд час затримання громадян i застосування до них заходiв примусу.
Відповідно до примітки ст. 364 КК України (в редакції Закону України № 3207-VI від 07.04.2011) службовими особами серед іншого є особи, які постійно здійснюють функції представників влади.
Також відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI, № 224-VII від 14.05.2013) особи, уповноважені на виконання функцій держави є особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Таким чином, перебуваючи на посаді командира взводу № 2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, будучи співробітником високомобільного спеціального підрозділу міліції, здійснював функції представника державного озброєного органу виконавчої влади, тобто був службовою особою.
Разом з тим, командир взводу №2 оперативної роти №4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_10 використав своє службове становище і надані чинним законодавством владні повноваження для вчинення злочину за таких обставин.
Починаючи з 2006 року Україна почала вести переговори з відповідними структурами Європейського Союзу з наміром стати спочатку асоційованим членом цієї організації, а потім її повноправним учасником.
Відповідно до досягнутих домовленостей Угода про асоціацію України з Європейським Союзом мала бути підписана 28-29.11.2013 у місті Вільнюсі (Литва) під час саміту глав країн-членів Європейського Союзу.
Однак, 21.11.2013 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 905-р, яким було призупинено процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
У відповідь на вказане рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом громадяни України починаючи із 21.11.2013 у місті Києві на Майдані Незалежності розпочали проведення безстрокових мирних заходів протесту проти цього рішення у формі зборів, мітингів, походів і демонстрацій на підтримку європейського вектору зовнішньої політики України, мета яких суперечила інтересам вищого керівництва країни.
Статтею 39 Конституції України передбачено, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Тобто, у державі встановлено реєстраційний, а не дозвільний порядок проведення зборів, походів, мітингів і демонстрацій, а їх проведення може бути обмежене лише за рішенням суду та виключно у випадках, безпосередньо визначених Конституцією України.
У свою чергу, з 21.11.2013 по 30.11.2013 до Київської міської державної адміністрації від Народних депутатів України, громадських організацій та об`єднань, політичних партій та громадян, відповідно до ч.1 ст.39 Конституції України, надійшли численні письмові повідомлення та заяви на проведення мітингів та демонстрацій на вулицях центральної частини м. Києва.
Зокрема, координатором громадського руху «Спільна справа» ОСОБА_26 11.11.2013 на ім`я голови Київської міської державної адміністрації направлено повідомлення про проведення з 19 год 00 хв 22.11.2013 безстрокових мирних зборів, акції, громадян на Майдані Незалежності в м. Києві, яке зареєстровано в Київській міській державній адміністрації 12.11.2013 за №38282.
Також головою правління Всеукраїнської громадської організації «Коаліція Учасників Помаранчевої Революції» ОСОБА_27 26.11.2013 на ім`я голови Київської міської державної адміністрації було направлено повідомлення про проведення з 00 год 00 хв 27.11.2013 безстрокового мирного зібрання громадян на Майдані Незалежності в м. Києві, яке було зареєстровано в Київській міській державній адміністрації 27.11.2013 за №40248.
Починаючи з 21.11.2013 громадяни, зібравшись на Майдані Незалежності у м. Києві та прилеглій до нього території, реалізовували своє конституційне право на мирні зібрання.
30.11.2013 в період з 03 год 15 хв до 03 год 40 хв начальник ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_23 (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження), перебуваючи в своєму службовому кабінеті у приміщенні ГУМВС України в м. Києві за адресою: вул. Володимирська, 15, м. Київ, який діяв за наказом вищого керівництва та за попередньою змовою з головою Київською міською державною адміністрацією ОСОБА_21 , Секретарем РНБО ОСОБА_22 та його заступником ОСОБА_28 (матеріали досудового розслідування стосовно яких виділено в окреме провадження), віддав злочинний наказ заступнику начальника Головного управління - начальнику міліції громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_25 (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження) організувати, із залученням працівників МОП «Беркут» та військовослужбовців військових частин НОМЕР_1 , 3028, 3030 внутрішніх військ МВС України (далі за текстом - ВВ МВС України), силове витіснення з території Майдану Незалежності громадян, які там перебували та реалізовували своє конституційне право на мирні зібрання.
Діючи умисно, на виконання явно злочинного наказу ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , будучи керівником правоохоронного органу, ігноруючи вимоги Конституції України та інших нормативно-правових актів, якими унормований порядок проведення зборів, мітингів та демонстрацій, віддав начальнику управління громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_14 та заступнику начальника управління - начальнику відділу забезпечення масових заходів управління громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_29 (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження), які були керівниками нарядів працівників міліції, залучених до охорони громадського порядку на Майдані Незалежності у м. Києві 29-30.11.2013, незаконний наказ про організацію силового витіснення з території Майдану Незалежності в м. Києві громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирне зібрання.
Надалі ОСОБА_14 , діючи на виконання вищевказаного явно злочинного наказу ОСОБА_25 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та безумовного, у разі їх вчинення, порушення законних прав та інтересів громадян, які на законних підставах знаходились на Майдані Незалежності у місті Києві, приблизно о 03 год 40 хв разом з ОСОБА_29 прибули за адресою: вул. Інститутська, 1, м. Києв, де у цей час вже перебували командир ПМОП «Беркут» ОСОБА_24 , заступник командира полку ОСОБА_16 , заступник командира полку - начальник штабу ОСОБА_19 , заступник командира оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут» ОСОБА_17 , командир оперативної роти № 3 ПМОП «Беркут» ОСОБА_15 , заступник командира оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут» ОСОБА_20 , командир роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_18 , командири підрозділів ВВ МВС України. У цьому місці ОСОБА_14 довів до вищевказаних осіб отриманий від ОСОБА_25 наказ та план щодо силового звільнення Майдану Незалежності від мітингувальників під приводом необхідності завезення конструкцій Новорічної ялинки та прибирання території площі.
При цьому, ОСОБА_24 ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 та ОСОБА_18 (матеріали досудового розслідування відносно яких виділено в окреме провадження), являючись працівниками правоохоронного органу, яким було достовірно відомо, що громадяни, які у цей час перебували на Майдані Незалежності, знаходились там на законних підставах та реалізовували своє право на мирне зібрання, рішень судів про заборону проведення мітингів на Майдані Незалежності та відкритих виконавчих проваджень про примусове звільнення площі від присутності цих громадян не існувало, останні порушень громадського порядку не допускали і не становили будь-якої загрози національній безпеці, всупереч дійсним інтересам служби, які полягали в забезпеченні виконання службових обов`язків начальницьким та рядовим складом органів внутрішніх справ у суворій відповідності до вимог законодавства, натомість діючи із мотивів кар`єризму, особистої лояльності до свого керівництва та готовності у зв`язку з цим виконувати накази, незважаючи на їх очевидну незаконність, погодилися взяти участь у незаконному витисненні громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирні збори, з Майдану Незалежності із застосуванням сили та спеціальних засобів без передбачених законодавством підстав.
У подальшому, в період з 03 год 40 хв до 04 год 07 хв 30.11.2013 ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 та ОСОБА_18 довели отриманий від ОСОБА_14 наказ ОСОБА_25 та план щодо силового звільнення Майдану Незалежності від мітингувальників задіяним до охорони громадського порядку співробітникам ПМОП «Беркут», у тому числікомандиру взводу №2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут» ОСОБА_10 .
Згідно з положеннями ст. 60 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про міліцію», ст. 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. У разі одержання наказу, який суперечить закону, працівник міліції не повинен його виконувати. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності працівника міліції.
Усвідомлюючи явно злочинний характер наказу щодо силового звільнення Майдану Незалежності, та його суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди для здоров`я громадян, командир взводу №2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут» старший лейтенант міліції ОСОБА_10 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, надав усну вказівку не менше 20 співробітникам оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України вм. Києві, екіпірованим спеціальними засобами (протиударними шоломами, бронежилетами, комплектами захисту рук та ніг, балончиками із сльозогінним газом, наручниками, протиударними щитами, кийками «ПР-73» та «Томфа»), вишикуватися в колону, розпочати рух в напрямку Майдану Незалежності та здійснити витіснення мітингувальників, які там перебували.
Надалі, близько 04 год 07 хв заступник начальника управління - начальник відділу забезпечення масових заходів управління громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_29 по радіозв`язку надав вказівку командирам підрозділів внутрішніх військ та іншим старшим нарядів на висунення до Майдану Незалежності, після чого військовослужбовці внутрішніх військ ланцюгом вишукувалися по периметру вулиць Інститутської та Хрещатик, що прилягають до Майдану Незалежності.
У той же час співробітники ПМОП «Беркут», у тому числі не менше 20 співробітників оперативної роти № 4 під керівництвом ОСОБА_10 , узгоджено колоною спустилися по сходах зі сторони вул. Інститутської на територію Майдану Незалежності та вишикувалися навколо Монумента Незалежності.
Близько 04 год 08 хв начальник управління громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_14 по радіозв`язку віддав наказ командиру ПМОП «Беркут» ОСОБА_24 про початок руху задіяного особового складу ПМОП «Беркут» від ТЦ «Глобус» та здійснення силового витіснення мітингувальників від Монумента Незалежності в напрямку вул. Хрещатик.
У цей час командир взводу № 2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб із командиром ПМОП «Беркут» ОСОБА_24 , заступником командира полку ОСОБА_16 , заступником командира полку - начальником штабу ОСОБА_19 ,заступником командира оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут» ОСОБА_17 , командиромоперативної роти № 3 ПМОП «Беркут» ОСОБА_15 , заступником командира оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут» ОСОБА_20 , командиром роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_18 та іншимизадіяними співробітниками полку, здійснюючи керівництво та координацію дій не менше 20 співробітників оперативної роти № 4, екіпірованих протиударними щитами, наказав їм рушити у напрямку Монумента Незалежності, витісняючи учасників зібрання за межі території Майдану Незалежності.
Надалі не менше 20 співробітників оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут» під керівництвом командира взводу № 2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_10 ,продовжуючи діяти узгоджено, з єдиною метою, на виконання явно злочинного наказу, підпорядковуючись направленим на виконання цього наказу вказівкам командира, умисно, з метою якнайшвидшого припинення мирного зібрання та звільнення території Майдану Незалежності від його учасників, перевищуючи владу та службові повноваження, не маючи законних підстав для застосування фізичної сили та спеціальних засобів, визначених статтями 1 та 14 Закону України «Про міліцію», в порушення Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР №49 від 27.02.1991, явно виходячи за межі наданих їм при охороні громадського порядку прав і повноважень, без попередження про намір їх застосування, вчиняючи дії, що ображають особисту гідність громадян, стали наносити множинні удари спецзасобами «ПР-73», «Тонфа», протиударними щитами, руками та ногами по різним частинам тулуба, а також по головам мітингувальників, примушуючи їх під тиском фізичного насильства якнайшвидше завершити участь у мирному зібранні та залишити територію Майдану Незалежності.
У цей час ОСОБА_10 перебував поруч із не менше 20 співробітниками оперативної роти №4 ПМОП «Беркут» та безпосередньо керував вчиненням ними дій, пов`язаних із безпідставним застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів, нанесенням тілесних ушкоджень потерпілим, жестами рук координував протиправні дії правоохоронців, спрямовані на якнайшвидше припинення мирного зібрання та звільнення території Майдану Незалежності від мітингувальників.
Близько 04 год 25 хв учасники мітингу були витіснені правоохоронцями за межі території Майдану Незалежності.
Таким чином,незважаючи на відсутність судового рішення про заборону щодо реалізації права на проведення зборів, мітингів на території Майдану Незалежності в м. Києві, 30.11.2013 у період часу приблизно з 04 год 08 хв до 04 год 25 хв внаслідок злочинних дій, вчинених за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та іншимизадіяними співробітниками ПМОП «Беркут» незаконно припинено проведення мітингу на Майдані Незалежності в м. Києві, у результаті чого близько 300 його учасниківбули витіснені від Монумента Незалежності та пам`ятника засновникам Києва за межі площі, у напрямках вулиць Інститутська, Архітектора Городецького та Хрещатик. Крім того, внаслідок протиправного застосування фізичної сили та спеціальних засобівзаподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості та фізичний біль 84 громадянам.
Безпосередньо внаслідок спільних та узгоджених дій, вчинених з перевищенням влади та службових повноважень службовими особами - командиром взводу № 2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, старшим лейтенантом міліції ОСОБА_10 та не менше 20 співробітниками оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», екіпірованими протиударними щитами, на виконання явно злочинного наказу, що супроводжувалось насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, заподіяні тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості шістьом громадянам, а саме:
1) ОСОБА_30 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді: закритої травми лівої гомілки: рани садна (1 Х 0,8 см) в ділянці середньої третини лівої гомілки; поперечного скалкового перелому діафізу лівої великогомілкової кістки на межі проксимальної та середньої третин (зі зміщенням уламків); легкі тілесні ушкодження у вигляді: синця у ділянці середньої третини лівого стегна по передній поверхні (8 Х 2 см); садна у ділянці лівого передпліччя (1,5 Х 0,5 см);
2) ОСОБА_31 - легкі тілесні ушкодження у вигляді: синців - в правій завушній ділянці, по зовнішній поверхні правого плеча в нижній третині, по задній поверхні правого плеча в середній третині, також по заднє-внутрішній поверхні лівого ліктьового суглоба, передній поверхні правого стегна в середнє-нижній третині; легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, у вигляді: забійної рани в лівій тім`яній ділянці;
3) ОСОБА_6 - легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, у вигляді: забійної рани в лівій тім`яно-потиличній ділянці; легкі тілесні ушкодження у вигляді: синців - по зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу та правого плеча в середній третині, в правій лопатковій ділянці, по передній поверхні правого колінного суглоба, по задній поверхні правого стегна в нижній третині; саден - по задній поверхні правого стегна в нижній третині;
4) ОСОБА_32 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: саден м`яких тканин голови (без опису морфології); забійної рани у ділянці правої брови; струсу головного мозку.
5) ОСОБА_33 - легке тілесне ушкодження у вигляді: садна на зовнішній поверхні правого колінного суглобу (3 Х 3 см) без опису морфології)
6) ОСОБА_34 - легке тілесне ушкодження у вигляді садна у ділянці голови (без опису морфології).
Також вчинено насильницькі дії, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень: ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_7 .
Крім того, під тиском фізичного насильства, застосування спеціальних засобів з боку правоохоронців, ОСОБА_40 , ОСОБА_6 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 та ОСОБА_46 були змушені припинити участь у мирному зібранні, рухатися у визначеному не менше 20 співробітниками оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, під керівництвом ОСОБА_10 , напрямку і, як наслідок, були витіснені правоохоронцями з території Майдану Незалежності до вулиць Хрещатик, Інститутська та Архітектора Городецького.
Одразу після вчинення не менше 20 співробітниками оперативної роти №4 ПМОП «Беркут» насильницьких дій, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень ОСОБА_47 , ОСОБА_7 та ОСОБА_48 , а також заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_49 , вказані мітингувальники були затримані на території Майдану Незалежності іншими співробітниками МОП «Беркут», задіяними до охорони громадського порядку, доставлені ними до спецавтомобіля (автозаку), припаркованого на вулиці Інститутській в м. Києві, та припинили участь у мирному зібранні.
Незаконними діями службових осіб - командира взводу № 2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС Українив м. Києві, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_10 та не менше 20 співробітниками оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, із застосуванням фізичного насильства, на виконання явно злочинного наказу, незаконно перешкоджено проведенню мирного зібрання на Майдані Незалежності в м. Києві та порушено конституційне право ОСОБА_50 , ОСОБА_6 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_7 та ОСОБА_59 збиратися мирно, без зброї і проводити збори та мітинги.
За таких обставин ОСОБА_10 чиненив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України (в редакції Закону України № 2341-14 від 05.04.2001), а саме незаконно перешкоджав проведенню зборів, мітингів, будучи службовою особою із застосуванням фізичного насильства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб на виконання явно злочинного наказу.
Відповідно до наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - ГУМВС України в м. Києві) від 14.11.2012 № 622 о/с ОСОБА_10 призначений на посаду командира взводу №2 оперативної роти №4 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві. Наказом ГУМВС України в м. Києві від 31.12.2010 №1289 о/с ОСОБА_10 присвоєно спеціальне звання - старший лейтенант міліції.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до статті 15 Конституції України суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов`язкова. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню.
Статтею 29 Конституції України визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об`єднання.
Відповідно до статті 11 Конвенції кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об`єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.
Здійснення прав на свободу зібрань та об`єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 19.10.1973 № 2148-VIII, також визнається право на мирні збори. Згідно з положеннями вказаної статті, користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров`я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.
Відповідно до положень статей 1, 2, 10 Закону України «Про міліцію» (далі - Закон) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, одним з основних завдань якого є зобов`язання забезпечувати особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів та громадський порядок.
Згідно зі статтею 3 Закону діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.
Статтею 5 Закону визначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності із законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов`язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про міліцію» міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.
Статтею 13 зазначеного Закону передбачено, що працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання.
Статтею 14 Закону передбачено, що працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв`язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров`ю; припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку.
Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю громадян чи працівників міліції (частина 2 статті 12 Закону).
У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов`язків, і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров`ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує надання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк (частина 4 статті 12 Закону).
Перевищення повноважень щодо застосування сили, у тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 6 статті 12 Закону).
Статтею 20 Закону передбачено, що працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.
Законні вимоги працівників міліції є обов`язковими для виконання громадянами і службовими особами.
Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов`язків, керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньомуі прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.
Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов`язків, не передбачених чинним законодавством.
Відповідно до Положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут», затвердженого наказом МВС України 18.05.2004 № 529, цей підрозділ є високомобільним спеціальним підрозділом, створеним для забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій із затримання озброєних злочинців, ліквідації аварій, стихійних лих, а також здійснення фізичної охорони службових осіб.
Підрозділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України, а також вказаним вище Положенням. Свою діяльність здійснює в межах повноважень, відповідно до принципів законності, гуманізму, гласності, поваги прав людини.
Підрозділ є самостійним структурним підрозділом міліції громадської безпеки головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Підрозділ безпосередньо підпорядковується начальникам ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а організаційно-методичне забезпечення його роботи здійснюється тільки їх заступниками - начальниками міліції громадської безпеки.
З метою виконання покладених на них завдань та при проведенні спеціальних операцій працівники підрозділу мають право застосовувати вогнепальну зброю, у тому числі снайперську, спеціальні засоби та заходи фізичного впливу, у випадках, які передбачені статтями 12 - 15 Закону України «Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.1991 № 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР».
Підрозділ очолює командир, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Міністра внутрішніх справ України.
Виконання службових обов`язків особовий склад підрозділу здійснює в спеціальному обмундируванні, екіпірованому знаками розрізнення та символікою «Беркут», яка є єдиною для всіх регіонів України.
На підрозділ, зокрема, покладається:
- охорона прав і законних інтересів громадян від злочинних посягань та інших антигромадських дій;
- забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних та спеціальних заходів;
- здійснення заходів щодо попередження, припинення та локалізації групових порушень громадського порядку, масових безпорядків, пов`язаних з цим інших протиправних дій, виявлення та затримання причетних до них осіб.
Згідно з пунктом 1 розділу V Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик основних посад працівників МВС України, затвердженого наказом МВС України від 24.03.2006 за №301, командир взводу здiйснює керiвництво структурним пiдроздiлом, розподiляє обов`язки мiж командирами вiддiлень, очолює та контролює їх роботу, безпосередньо пiдпорядковується командиру роти та його заступникам. Забезпечує виконання покладених на пiдроздiл завдань та функцiй щодо боротьби зi злочиннiстю, забезпечення прав та свобод людини та громадянина та запобiгання порушенням правопорядку в межах повноважень, передбачених вiдповiдним керiвним органом внутрiшнiх справ. Забезпечує дотримання особовим складом пiдроздiлу законодавства України з питань служби в органах внутрiшнiх справ та боротьби з корупцiєю. Контролює дотримання особовим складом дисциплiни, виконання законодавчих i нормативних актiв, розпоряджень (наказiв) керiвництва МВС України в межах наданих йому повноважень та компетенцiї. Повинен знати основи Конституцiї України; нормативно-законодавчi акти, що стосуються дiяльностi органiв внутрiшнiх справ України; укази Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України, розпорядчi документи МВС України, iншi керiвнi документи, що регулюють дiяльнiсть вiдповiдного органу внутрiшнiх справ; органiзацiю дiяльностi стройових пiдроздiлiв органiв внутрiшнiх справ; практику застосування чинного законодавства щодо забезпечення охорони громадського порядку; основи економiки, органiзацiї працi та управлiння; структуру, принципи, методи правоохоронної дiяльностi ОВС, її правове забезпечення; управлiння персоналом; правила дiлового етикету та професiйної етики; положення стройової служби; правила зберiгання та застосування табельної зброї; правовi пiдстави та тактичнi прийоми застосування фiзичного впливу та спецiальних засобiв пiд час затримання громадян i застосування до них заходiв примусу.
Відповідно до примітки ст. 364 КК України (в редакції Закону України № 3207-VI від 07.04.2011) службовими особами серед іншого є особи, які постійно здійснюють функції представників влади.
Також відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI, № 224-VII від 14.05.2013) особи, уповноважені на виконання функцій держави є особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Таким чином, перебуваючи на посаді командира взводу № 2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, будучи співробітником високомобільного спеціального підрозділу міліції, здійснював функції представника державного озброєного органу виконавчої влади, тобто був службовою особою.
Разом з тим, командир взводу №2 оперативної роти №4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_10 використав своє службове становище і надані чинним законодавством владні повноваження для вчинення злочину за таких обставин.
Починаючи з 21.11.2013 громадяни, зібравшись на Майдані Незалежності у м. Києві та прилеглій до нього території, реалізовували своє конституційне право на мирні зібрання.
30.11.2013 в період з 03 год 15 хв до 03 год 40 хв начальник ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_23 (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження), перебуваючи в своєму службовому кабінеті у приміщенні ГУМВС України в м. Києві за адресою: вул. Володимирська, 15, м. Київ, який діяв за наказом вищого керівництва та за попередньою змовою з головою Київською міською державною адміністрацією ОСОБА_21 , Секретарем РНБО ОСОБА_22 та його заступником ОСОБА_28 (матеріали досудового розслідування стосовно яких виділено в окреме провадження), віддав злочинний наказ заступнику начальника Головного управління - начальнику міліції громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_25 (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження) організувати, із залученням працівників МОП «Беркут» та військовослужбовців військових частин НОМЕР_1 , 3028, 3030 внутрішніх військ МВС України (далі за текстом - ВВ МВС України), силове витіснення з території Майдану Незалежності громадян, які там перебували та реалізовували своє конституційне право на мирні зібрання.
Діючи умисно, на виконання явно злочинного наказу ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , будучи керівником правоохоронного органу, ігноруючи вимоги Конституції України та інших нормативно-правових актів, якими унормований порядок проведення зборів, мітингів та демонстрацій, віддав начальнику управління громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_14 та заступнику начальника управління - начальнику відділу забезпечення масових заходів управління громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_29 (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження), які були керівниками нарядів працівників міліції, залучених до охорони громадського порядку на Майдані Незалежності у м. Києві 29-30.11.2013 року, незаконний наказ про організацію силового витіснення з території Майдану Незалежності в м. Києві громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирне зібрання.
Надалі ОСОБА_14 , діючи на виконання вищевказаного явно злочинного наказу ОСОБА_25 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та безумовного, у разі їх вчинення, порушення законних прав та інтересів громадян, які на законних підставах знаходились на Майдані Незалежності у місті Києві, приблизно о 03 год 40 хв разом з ОСОБА_29 прибули за адресою: вул. Інститутська, 1, м. Києв, де у цей час вже перебували командир ПМОП «Беркут» ОСОБА_24 , заступник командира полку ОСОБА_16 , заступник командира полку - начальник штабу ОСОБА_19 , заступник командира оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут» ОСОБА_17 , командир оперативної роти № 3 ПМОП «Беркут» ОСОБА_15 , заступник командира оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут» ОСОБА_20 , командир роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_18 , командири підрозділів ВВ МВС України. У цьому місці ОСОБА_14 довів до вищевказаних осіб отриманий від ОСОБА_25 наказ та план щодо силового звільнення Майдану Незалежності від мітингувальників під приводом необхідності завезення конструкцій Новорічної ялинки та прибирання території площі.
При цьому, ОСОБА_24 ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 та ОСОБА_18 (матеріали досудового розслідування відносно яких виділено в окреме провадження), являючись працівниками правоохоронного органу, яким було достовірно відомо, що громадяни, які у цей час перебували на Майдані Незалежності, знаходились там на законних підставах та реалізовували своє право на мирне зібрання, рішень судів про заборону проведення мітингів на Майдані Незалежності та відкритих виконавчих проваджень про примусове звільнення площі від присутності цих громадян не існувало, останні порушень громадського порядку не допускали і не становили будь-якої загрози національній безпеці, всупереч дійсним інтересам служби, які полягали в забезпеченні виконання службових обов`язків начальницьким та рядовим складом органів внутрішніх справ у суворій відповідності до вимог законодавства, натомість діючи із мотивів кар`єризму, особистої лояльності до свого керівництва та готовності у зв`язку з цим виконувати накази, незважаючи на їх очевидну незаконність, погодилися взяти участь у незаконному витисненні громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирні збори, з Майдану Незалежності із застосуванням сили та спеціальних засобів без передбачених законодавством підстав.
У подальшому, в період з 03 год 40 хв до 04 год 07 хв 30.11.2013 ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 та ОСОБА_18 довели отриманий від ОСОБА_14 наказ ОСОБА_25 та план щодо силового звільнення Майдану Незалежності від мітингувальників задіяним до охорони громадського порядку співробітникам ПМОП «Беркут», у тому числікомандиру взводу №2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут» ОСОБА_10 .
Згідно з положеннями ст. 60 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про міліцію», ст. 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. У разі одержання наказу, який суперечить закону, працівник міліції не повинен його виконувати. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності працівника міліції.
Усвідомлюючи явно злочинний характер наказу щодо силового звільнення Майдану Незалежності та його суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди для здоров`я громадян, командир взводу №2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут» старший лейтенант міліції ОСОБА_10 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, надав усну вказівку не менше 20 співробітникам оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України вм. Києві, екіпірованим спеціальними засобами (протиударними шоломами, бронежилетами, комплектами захисту рук та ніг, балончиками із сльозогінним газом, наручниками, протиударними щитами, кийками «ПР-73» та «Томфа»), вишикуватися в колону, розпочати рух в напрямку Майдану Незалежності та здійснити витіснення мітингувальників, які там перебували.
Надалі, близько 04 год 07 хв заступник начальника управління - начальник відділу забезпечення масових заходів управління громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_29 по радіозв`язку надав вказівку командирам підрозділів внутрішніх військ та іншим старшим нарядів на висунення до Майдану Незалежності, після чого військовослужбовці внутрішніх військ ланцюгом вишукувалися по периметру вулиць Інститутської та Хрещатик, що прилягають до Майдану Незалежності.
У той же час співробітники ПМОП «Беркут», у тому числі не менше 20 співробітників оперативної роти № 4 під керівництвом ОСОБА_10 , узгоджено колоною спустилися по сходах зі сторони вул. Інститутської на територію Майдану Незалежності та вишикувалися навколо Монумента Незалежності.
Близько 04 год 08 хв начальник управління громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_14 по радіозв`язку віддав наказ командиру ПМОП «Беркут» ОСОБА_24 про початок руху задіяного особового складу ПМОП «Беркут» від ТЦ «Глобус» та здійснення силового витіснення мітингувальників від Монумента Незалежності в напрямку вул. Хрещатик.
У цей час командир взводу № 2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб із командиром ПМОП «Беркут» ОСОБА_24 , заступником командира полку ОСОБА_16 , заступником командира полку - начальником штабу ОСОБА_19 ,заступникомкомандира оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут» ОСОБА_17 , командиром оперативної роти № 3 ПМОП «Беркут» ОСОБА_15 , заступником командира оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут» ОСОБА_20 , командиром роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_18 та іншимизадіяними співробітниками полку, здійснюючи керівництво та координацію дій не менше 20 співробітників оперативної роти № 4, екіпірованих протиударними щитами, наказав їм рушити у напрямку Монумента Незалежності, витісняючи учасників зібрання за межі території Майдану Незалежності.
Надалі не менше 20 співробітників оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут» під керівництвом командира взводу № 2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_10 , продовжуючи діяти узгоджено, з єдиною метою, на виконання явно злочинного наказу, підпорядковуючись направленим на виконання цього наказу вказівкам командира, умисно, з метою якнайшвидшого припинення мирного зібрання та звільнення території Майдану Незалежності від його учасників, перевищуючи владу та службові повноваження, не маючи законних підстав для застосування фізичної сили та спеціальних засобів, визначених статтями 1 та 14 Закону України «Про міліцію», в порушення Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР №49 від 27.02.1991, явно виходячи за межі наданих їм при охороні громадського порядку прав і повноважень, без попередження про намір їх застосування, вчиняючи дії, що ображають особисту гідність громадян, стали наносити множинні удари спецзасобами «ПР-73», «Тонфа», протиударними щитами, руками та ногами по різним частинам тулуба, а також по головам мітингувальників, примушуючи їх під тиском фізичного насильства якнайшвидше завершити участь у мирному зібранні та залишити територію Майдану Незалежності.
У цей час ОСОБА_10 перебував поруч із не менше 20 співробітниками оперативної роти №4 ПМОП «Беркут» та безпосередньо керував вчиненням ними дій, пов`язаних із безпідставним застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів, нанесенням тілесних ушкоджень потерпілим, жестами рук координував протиправні дії правоохоронців, спрямовані на якнайшвидше припинення мирного зібрання та звільнення території Майдану Незалежності від мітингувальників.
Близько 04 год 25 хв учасники мітингу були витіснені правоохоронцями за межі території Майдану Незалежності.
Таким чином, 30.11.2013 у період часу приблизно з 04 год 08 хв до04 год 25 хв внаслідок злочинних дій, вчинених за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та іншимизадіяними співробітниками ПМОП «Беркут» незаконно припинено проведення мітингу на Майдані Незалежності в м. Києві, у результаті чого близько 300 його учасниківбули витіснені від Монумента Незалежності та пам`ятника засновникам Києва за межі площі, у напрямках вулиць Інститутська, Архітектора Городецького та Хрещатик. Крім того, внаслідок протиправного застосування фізичної сили та спеціальних засобівзаподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості та фізичний біль 84 громадянам.
Безпосередньо внаслідок спільних та узгоджених дій, вчинених з перевищенням влади та службових повноважень службовими особами - командиром взводу № 2 оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, старшим лейтенантом міліції ОСОБА_10 та не менше 20 співробітниками оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут», екіпірованими протиударними щитами, на виконання явно злочинного наказу, що супроводжувалось насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, заподіяні тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості шістьом громадянам, а саме:
1) ОСОБА_30 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді: закритої травми лівої гомілки: рани садна (1 Х 0,8 см) в ділянці середньої третини лівої гомілки; поперечного скалкового перелому діафізу лівої великогомілкової кістки на межі проксимальної та середньої третин (зі зміщенням уламків); легкі тілесні ушкодження у вигляді: синця у ділянці середньої третини лівого стегна по передній поверхні (8 Х 2 см); садна у ділянці лівого передпліччя (1,5 Х 0,5 см);
2) ОСОБА_31 - легкі тілесні ушкодження у вигляді: синців - в правій завушній ділянці, по зовнішній поверхні правого плеча в нижній третині, по задній поверхні правого плеча в середній третині, також по заднє-внутрішній поверхні лівого ліктьового суглоба, передній поверхні правого стегна в середнє-нижній третині; легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, у вигляді: забійної рани в лівій тім`яній ділянці;
3) ОСОБА_6 - легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, у вигляді: забійної рани в лівій тім`яно-потиличній ділянці; легкі тілесні ушкодження у вигляді: синців - по зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу та правого плеча в середній третині, в правій лопатковій ділянці, по передній поверхні правого колінного суглоба, по задній поверхні правого стегна в нижній третині; саден - по задній поверхні правого стегна в нижній третині;
4) ОСОБА_32 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: саден м`яких тканин голови (без опису морфології); забійної рани у ділянці правої брови; струсу головного мозку.
5) ОСОБА_33 - легке тілесне ушкодження у вигляді: садна на зовнішній поверхні правого колінного суглобу (3 Х 3 см) без опису морфології)
6) ОСОБА_34 - легке тілесне ушкодження у вигляді садна у ділянці голови (без опису морфології).
Також вчинено насильницькі дії, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень: ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_7 .
За таких обставин ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України № 746-VII від 21.02.2014), а саме перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих діями, за відсутності ознак катування, вчинене за попередньою змовою групою осіб на виконання явно злочинного наказу.
Не погоджуючись з вироком суду, представник потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі обвинуваченого, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023 в частині призначеного покарання і неповного задоволення цивільного позову і ухвалити новий вирок, яким:
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України і призначити йому покарання:
- ч.2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України - у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням обіймати посади в правоохоронних органах, строком на 3 три;
- ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.2 ст.70 КК України призначити остаточне покарання шляхом складання покарань в межах санкції ч. 2 ст. 365 КК України - основне покарання 8 років позбавлення волі та додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки. Задовольнити цивільний позов ОСОБА_6 та стягнути солідарно з обвинуваченого, ГУНП в м. Києві та МВС України моральну шкоду у розмірі 200 000 гривень, спричинену внаслідок вчиненого щодо них злочину.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що потерпілі в особі свого представника не погоджуються з зазначеним вироком в частині відмови в задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 в повному обсязі та відмови в стягненні заявленої суми з ГУНП та МВС солідарно як структури роботодавця обвинуваченого; в частині висновків суду про начебто недоведеність обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41 КК України; в частині невідповідності призначеного судом покарання тяжкості злочину і особі обвинуваченого.
Так, представник вказує, що потерпілий ОСОБА_6 погоджується з судом першої інстанції щодо не розгляду позовних вимог, пред?явлених фізичним особам, в тому числі невизначеним, які є підозрюваними в інших кримінальних провадженнях та не є обвинуваченими у даній судовій справи. Проте, в оспорюваному вироку, суд першої інстанції дійшов на думку апелянта помилкового висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в частині вимог до МВС України та Головного управління Національної поліції в м. Києві, оскільки працедавець - Головне управління Національної поліції в Києві та МВС України мають відшкодувати шкоду, завдану своєю службовою особою, яка на момент вчинення злочину була посадовою особою. Обвинувачений ОСОБА_10 , відповідно до наказу від 14.11.2012 року № 622 o/c начальника Головного управління МВС України у м. Києві був призначений на посаду командира взводу № 2 оперативної роти № 4 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві та відповідно до наказу від 31.12.2010 № 1289 о/с ГУМВС України в м. Києві йому присвоєно спеціальне звання старшого лейтенанта міліції. 02.09.2015 року Постановою Кабінету Міністрів України № 641 «Про утворення Національної поліції України» було створено Національну поліцію України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого відтепер спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ.
Постановою КМУ № 730 від 16.09.2015 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», вирішено ліквідувати територіальні органи МВС України, зокрема, і Головне управління МВС в м. Києві, як юридичну особу публічного права, натомість, створюється Головне управління Національної поліції в місті Києві.
На підставі зазначеної вище Постанови № 730 від 16.09.2015 , 06.11.2015 до ЄДРПОУ були внесені відомості про початок процедури припинення ГУ МВС України в м. Києві. На даний момент процедуру не завершено.
Наказом МВС України «Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по Києву і Київській обсласті» було призначено комісію, що відповідно до Постанови КМУ « Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» №1074 від 20 жовтня 2011 року виконує свої повноваження і на даний момент.
Крім того, Наказом МВС України № 144 від 25.02.2014 «Про ліквідацію спеціальних підрозділів міліції громадської безпеки «Беркут», спеціальні підрозділи міліції громадської безпеки «Беркут» головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, зокрема, і Полк міліції особливого прихзначення «Беркут» при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, ліквідуються.
На підставіі зазначеного вище Наказу № 44 від 25.02.2014 року в ЄДРПОУ внесені відомості стосовно того, що ПМОП «Беркут» при ГУ МВС України в м. Києві ( код ЄДРПОУ - 08805542) перебуває в стані припинення.
Згідно загальнодоступних відомостей ЄДРПОУ, Засновником Юридичних осіб Головне управління МВС в м. Києві та ПМОП «Беркут» при ГУ МВС України в м. Києві є Міністерство внутрішніх справ України. 07.11.2015 року до ЄДРПОУ були внесені відомості про реєстрацію Головного управління Національної поліції в м. Києві та присвоєно даному органу-юридичній особі ідентифікаційний номер - 40108583, що підтверджується витягом із сайту Міністерства юстиції України.
Положенням «Про Національну поліції», що затверджене постановою КМУ від 28 жовтня 2015 року № 877, встановлено, що національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свбод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Із зазначеного вище випливає, зокрема, що Головне управління Національної поліції в м. Києві є структурним підрозділом МВС України. Апелянт зазначає, що МВС не ліквідується, про це свідчать дані Єдиного державного реєстру підприємств та організації України. У даному випадку ліквідується складова частина системи МВС - міліція і створюється поліція, у діяльність якої знову ж таки спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, і комплектується новостворена поліція в основному працівниками ліквідованої міліції. Тобто, в структурних підрозділах Міністерства внутрішніх справ відбувається реорганізація з правонаступництвом. Тобто Головне управління Національної поліції в м. Києві є фактичним правонаступником Головного управління МВС України в м. Києві. Отже, суд першої інстанції у оскаржуваному вироку безпідставно не взяв до уваги аргументи та докази, надані цивільним позивачем - потерпілим ОСОБА_6 на обгрунтування суб?єктного складу цивільних відповідачів, не надав оцінки таким аргументам, та безпідставно відмовив в задоволенні частини позову до Головного управління Національної поліції в м. Києві та до Міністерства внутрішніх справ України.
Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінку обґрунтуванням розміру компенсації моральної шкоди та нормативному обґрунтуванні позовних вимог, зазначеними у цивільному позові потерпілого. Так потерпілий за власним переконанням визначив розмір моральної шкоди у 200 000 гривень, однак проведення будь -яких досліджень для визначення моральної шкоди не є обов?язковим. В процесі судового розгляду кримінального провадження потерпілий ОСОБА_6 підтримував свої позовні вимоги до обвинуваченого та цивільних відповідачів. Крім того, неодноразово безпосередньо у судових засіданнях під час допиту розповідав суду про пережиті ним моральні страждання та моральну шкоду, яка заподіяна йому кримінальними правопорушеннями, вчиненими безпосередньо обвинуваченим. Проте, не зважаючи на встановлені обставини та визнання судом спричинення потерпілому злочинними діями обвинуваченого моральної шкоди, яка полягає у фізичних, душевних та психічних стражданнях, суд безпідставно та за відсутності будь-якої аргументації свого рішення зменшив заявлену потерпілим ОСОБА_6 суму компенсації моральної шкоди, зменшивши її розмір до 100 000 гривень. Апелянт вказує, що суд першої інстанції жодним словом не обґрунтував таке суттєве зменшення заявлених до відшкодування сумм, що не відповідає встановленим обставинам справи, наявності і обсягу моральних страждань, причинно-наслідкового зв?язку між злочином і моральними стражданнями.
Також апелянт вказує, що у оскаржуваному вироку зазначено, що нібито пред?явлене обвинувачення, після зміни обвинувачення в суді, в частині ч. 4 ст. 41 КК України є надмірним та таким, що не доводиться доказами у кримінальному провадженні. Крім того, у вироку суд дійшов висновку, що обвинувачений вчинив злочин группою осіб без попередньої змови, проте зазначені тези судом, покладені в обґрунтування вироку не відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам у справі, зокрема: постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2014 року, показам свідків, потерпілих. Так, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2014 року у справі № 826/1493/14 визнано незаконними дії Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Управління Північного територіального командування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві, а саме - застосування заходів силового впливу, застосування спеціальних засобів для розгону людей з Майдану Незалежності, застосування до них сили, спеціальних засобів, перешкоджання проведенню мирного зібрання.
Крім того, апелянт зазначає, що свідки ОСОБА_60 та ОСОБА_29 надали в судових засіданнях покази, згідно яких в ніч з 29.11.2013р. на 30.11.2013р. заступник начальника ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_25 в своєму кабінеті повідомив вищеназваним особам та начальнику УГБ ГУМВС в м. Києві ОСОБА_14 про необхідність заїзду техніки з елементами ялинки на Майдан Незалежності, а також в телефонній розмові наказав командиру ПМОП «Беркут» ОСОБА_24 заводити підрозділи правоохоронців на територію Майдану Незалежності зі сторони вул. Інститутська. Незадовго до витіснення ОСОБА_14 провів інструктаж із керівним складом київського «Беркуту» та підрозділів внутрішніх військ. Команду розпочати рух співробітників ПМОП «Беркут» в бік Монументу Незалежності ОСОБА_24 по радіозв`язку надав ОСОБА_61 .
Також апелянт вказує, що дослідженими у судових засіданнях відеозаписами, які надані свідками ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , а також надані ТОВ «5 КАНАЛ ТВ» та телеканалом «1+1» - підтверджується, що працівники ПМОП «Беркут» (серед яких перебувала й колона правоохоронців з сірими щитами під керівництвом Обвинуваченого), займаючи позиції для витиснення громадян з Майдану Незалежності діяли узгоджено, підпорядковуючись вказівкам керівництва, розмішувались окремими підрозділами, кожен з яких займав певне заздалегідь визначене місце, не перешкоджаючи один одному. Надалі співробітники ПМОП «Беркут» без будь-яких підстав, одночасно та узгоджено розпочали застосовувати спеціальні засоби та фізичне насильство до мирних мітингувальників, які знаходились на сходах навколо Монументу Незалежності та не вчиняли будь-яких правопорушень. Після витиснення мітингувальників співробітники ПМОП «Беркут» організовано та узгоджено, окремими підрозділами покинули територію Майдану Незалежності. Додатково, зазначені обставини, а саме спільні та узгоджені дії співробітників ПМОП «Беркут», у тому числі екіпірованих протиударними щитами, підтвердили свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_64 , а також допитані в судових засіданнях потерпілі, зокрема на це неодноразово звертав увагу потерпілий ОСОБА_6 .
Апелянт зазначає, що вищезазначеними доказами беззаперечно підтверджується, що дії працівників ПМОП «Беркут» (у тому числі групи з протиударними щитами під керівництвом обвинуваченого) з самого початку і до завершення подій були узгодженими, послідовними та спрямованими на досягнення єдиної спільної мети - якнайшвидшого припинення зібрання громадян та звільнення території Майдану Незалежності від мітингувальників, що свідчить про те, що всі працівники ПМОП «Беркут» до початку здійснення кримінальних правопорушень досягли домовленості про спільне їх вчинення та діяли за наказами вищого командування. Проте судом першої інстанції не було прийнято до уваги вказані обставини як доказ вчинення злочинів обвинуваченим за попередньою змовою групою осіб на виконання явно злочинного наказу.
Крім того, апелянт вказує, що призначене покарання а саме - за ч. 2 ст. 365 КК України, є невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого, скільки судом першої інстанції не встановлено жодних пом?якшувальних обставин відповідно до ст. 66 КК. Також обвинуваченим не було визнано своєї вини в інкримінованих йому злочинах, він не співпрацював зі слідством, під час судового розгляду заперечував свою вину у повному обсязі, не зважаючи на наявні докази вини ним не було компенсовано шкоду, завдану злочином. Обвинувачений не розкаявся, не приніс вибачення потерпілим. По його поведінці очевидно вбачається, що він не жалкує про вчинені ним злочини, всі його дії були направлені на уникнення кримінальної відповідальності та покарання.
Також апелянт зазначає, що обвинуваченим був вчинений тяжкий злочин: перевищення влади та службових повноважень, які супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих, діями. Обвинувачений не є рядовим співробітником міліції. Він керівник, командир взводу № 2 оперативної роти № 4 полку міліції особливого призначення «Беркут». І його відповідальність очевидно має бути вищою ніж відповідальність рядового бійця. Як встановлено в ході судового провадження, обвинувачений командував та координував дії своїх підлеглих, працівників міліції, які безпідставно та з надмірною жорстокістю вчинили насильницькі дії з необгрунтованим застосуванням спецзасобів до мирних мітингувальників, спричинили потерпілим тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості та порушили конституційне право громадян на мирні зібрання. Безпосередньо внаслідок спільних та узгоджених дій, вчинених з перевищенням влади та службових повноважень службовими особами - обвинуваченим та керованими ним співробітників оперативної роти № 4 ПМОП «Беркуг» в кількості не менше 20-ти осіб, спричинені тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, завданий фізичний біль, принижена честь та гідність людини та громадянина, порушені конституційні права щонайменше дванадцяти громадян.
Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції не навів мотивів, із яких він дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді позбавлення волі з огляду на конкретні обставини вчинення ним злочинів. При цьому, судом належно не враховано ступінь суспільної небезпеки вчинених обвинуваченим злочинів. Обставини, що встановлені судом в оскаржуваному вироку, свідчать про підвищений ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та самого обвинуваченого, що вказує на неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Також, суд при призначенні покарання встановив обставини у кримінальному провадженні, але вони жодним чином не впливають на суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення тa, відповідно, не знижують ступеня тяжкості інкримінованого йому злочину. Отже, відсутні підстави для звільнення обвинуваченого від реального покарання.
Апелянт зазначає, що в оскаржуваному вироку суд, призначивши обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 75 КК України, що взагалі не передбачено чинним кримінальним законом. Крім того, в оскаржуваному вироку суд звільнив обвинуваченого від призначеного покарання за ч.1 ст. 28 ст. 340 КК України, зазначивши у резолютивній частині вироку як підставу для звільнення від покарання ст.49, ч. 4 ст. 74 КК України. Проте, частиною 4 ст. 74 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин,... може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною. Таким чином суд першої інстанції у резолютивній частині вироку безпідставно визначив, що обвинувачений нібито є особою з бездоганною поведінкою, та є особою чиї дії не несуть небезпеку суспільству.
В запереченнях на вказану апеляційну скаргу, представник МВС України ОСОБА_65 , наводячи обґрунтування, просить відмовити потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в задоволенні апеляційної скарги в частині, що стосується цивільного позову, пред`явленого до МВС України, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023 в частині цивільного позову ОСОБА_6 залишити без змін.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_66 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість, невмотивованість вироку, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішені, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023 - скасувати. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_10 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України (в редакції Закону України № 2341-14 від 05.04.2001) та призначити йому покарання за цією статтею покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки. На підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_10 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Визнати ОСОБА_10 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України № 746-VIIвід 21.02.2014) та призначити йому покарання за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки. На підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_10 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що оскаржуваний вирок не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності. Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження у даному випадку вплинула на вирішення питання про винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України, та, як наслідок, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Крім того, апелянт вказує, що під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачувався ОСОБА_10 , а тому обвинувачення відповідно до ст. 338 КПК України було змінено. За результатами зміни обвинувачення в суді ОСОБА_10 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України (в редакції Закону України № 2341-14 від 05.04.2001), а саме незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів службовою особою із застосуванням фізичного насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб на виконання явно злочинного наказу, а також у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України № 746-VII від 21.02.2014), а саме перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих діями, за відсутності ознак катування, вчинене за попередньою змовою групою осіб на виконання явно злочинного наказу. Апелянт зазначає, що розглянувши матеріали кримінального провадження суд прийшов до помилкового висновку, що пред?явлене обвинувачення, після зміни обвинувачення в суді, в частині ч. 4 ст. 41 КК України, є надмірним та таким, що не доводиться доказами у кримінальному провадженні, на обґрунтування цього висновку суд вказав, що єдиними фактично джерелами інформації щодо кваліфікації за даною статтею є висновок службового розслідування від 30.01.2014 та постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2014.
Також апелянт зазначає, що на обґрунтування необхідності виключення обвинувачення за ч. 4 ст. 41 КК України суд також зазначив, що «з показань ОСОБА_10 , наданих у судовому засіданні, вбачається, що з 20.11.2013 у складі свого підрозділу полку МОП «Беркут» перебував на охороні громадської безпеки в районі Майдану Незалежності. Переважно перебував у резерві, та залучений до витіснення громадян з Майдану Незалежності був 30.11.2013, разом зі своїм підрозділом». Тобто, на думку суду, вказані пояснення взагалі виключають умисел на вчинення протиправних дій з боку обвинуваченого на момент початку подій 30.11.2013. Разом з тим, зазначений висновок суду щодо перебування ОСОБА_10 у резерві фактично до витіснення громадян з території Майдану Незалежості безпосередньо 30.11.2023, суперечить іншим дослідженим доказам. Так, у файлі «4009_24_Rozgin_Evromaydanu_30_11_13-_Safarov» зафіксовано сутички між співробітниками ПМО «Беркут» та особами у цивільному одязі, які відбувалися на проїжджій частині вул. Хрещатик біля автомобіля «Газель» із звукопідсилювальною апаратурою близько 00 год. 00 хв. 30.11.2013 (тобто, фактично за 4 години до витіснення громадян). На 19 хв. 33 сек. відеозапису в кадрі в тисняві серед правоохоронців зафіксовано обвинуваченого ОСОБА_10 у шоломі з піднятим забралом, без підшоломника.
Крім того, апелянт вказує, що судом у вироку зазначено, що в судовому засіданні не надавалися докази того, що обвинувачений виконував завідомо злочинний наказ, оскільки, на думку суду, такі обставини не були предметом розгляду та дослідження у судовому засіданні, а відтак обвинувачення в частині інкримінування дій за ч. 4 ст. 41 КК України підлягає виключенню як таке що не було предметом розгляду, є надмірним та не мотивованим. Визнавати накази, які віддавалися переліченими особами без розгляду усіх фактичних обставин, без допиту осіб, а відносно декількох матеріали виділені в окреме провадження, є неприпустимим та таким, що порушує вимоги ст. 337 КПК України, де зазначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що дії обвинуваченого підлягають перекваліфікації з ч. 2 ст. 28 КК України на ч. 1 ст. 28 КК України та на обґрунтування цього висновку суд вказав, що будь-які докази того, що працівники правоохоронних органів попередньо змовилися для вчинення протиправних дій, у матеріалах кримінального провадження відсутні. Однак, за клопотанням потерпілого ОСОБА_6 до матеріалів справи долучено та досліджено під час судового розгляду відеозапис «301113р109», наданий на запит слідчого телеканалом «1+1» під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013110000001029, та у порядку ч. 11 ст. 290 КПК України відкритий стороні захисту. Зокрема, у ньому зафіксовано, як після витіснення мітингувальників та звільнення території Майдану Незалежності співробітники оперативної роти №4 ПМОП «Беркут», екіпіровані протиударними щитами, під керівництвом ОСОБА_10 , а також співробітники інших оперативних рот ПМОП «Беркут» вишикувалися у окремі колони та організовано колонами рушили через територію Майдану Незалежності в напрямку ТЦ «Глобус». Цим відеозаписом у сукупності із іншими відеозаписами, які долучалися прокурором до матеріалів кримінального провадження та досліджувалися в судових засіданнях (відеозапис наданий свідком ОСОБА_62 , відеозаписи надані потерпілим ОСОБА_63 , а також відеозаписи надіслані ТОВ « 5 КАНАЛ ТВ») підтверджується, що працівники ПМОП «Беркут», займаючи позиції для витіснення громадян з Майдану Незалежності діяли узгоджено, організовано, шикуючись навколо Монументу Незалежності, підпорядковуючись вказівкам керівництва вказаного підрозділу, розміщуючись окремими підрозділами, кожен з яких займав певне заздалегідь визначене місце, не перешкоджаючи один одному. З вказаних відеозаписів вбачається, що саме в результаті спільних та узгоджених дій, під керівництвом начальницького складу ПМОП «Беркут», застосовуючи фізичне насильство, співробітники ПМОП «Беркут» спільними зусиллями, направленими на досягнення спільної мети, витіснили громадян за межі території Майдану Незалежності.
Крім того, апелянт вказує, що під час витіснення мітингувальників ОСОБА_10 перебував поруч із співробітниками ПМОП «Беркут» із сірими протиударними щитами, безпосередньо керував вчиненням ними дій, пов?язаних із безпідставним застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів, нанесенням тілесних ушкоджень потерпілим, жестами рук координував протиправні дії правоохоронців, спрямовані на якнайшвидше припинення мирного зібрання та звільнення території Майдану Незалежності від мітингувальників. Після витіснення мітингувальників залучені співробітники ПМОП «Беркут» організовано та узгоджено, окремими підрозділами покинули територію Майдану Незалежності. Вищевказані обставини, а саме спільні та узгоджені дії співробітників ПМОП «Беркут», у тому числі екіпірованих протиударними щитами, підтвердили під час судового розгляду свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_64 , а також допитані в судових засіданнях потерпілі.
Також апелянт зазначає, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_60 та ОСОБА_29 показали, що приблизно за годину до витіснення заступник начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_25 у їхній присутності в телефонній розмові наказав командиру ПМОП «Беркут» ОСОБА_24 заводити підрозділи правоохоронців на територію Майдану Незалежності зі сторони вул. Інститутської. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_24 був заздалегідь обізнаний із планом примусового припинення мирного зібрання на Майдані Незалежності під виглядом завезення техніки з елементами ялинки. Саме тому помилковими є висновки суду про те, що дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 28 КК України підлягають перекваліфікації на частину першу даної статті, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які докази того, що працівники правоохоронних органів попередньо змовилися для вчинення протиправних дій.
Апелянт вказує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Шморгунов та інші проти України», яка стосується масових акції протесту в центральній частині м. Києва на Майдані незалежності, які відбувались у тому числі і 30.11.2013, серед іншого, зазначив, що дії органів державної влади щодо протестувальників загалом були частиною цілеспрямованої стратегії органів державної влади щодо припинення та подальшого перешкоджання акціям протесту на Майдані, в яких брали участь заявники. Національне законодавство, яке існувало на момент подій, та рішення Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2013, яким заборонялося перешкоджати праву пішоходів і транспортних засобів користуватися вулицями у центральній частині м. Києва, надавали працівникам міліції підстави для втручання в акції протесту. Європейський суд дійшов висновку, що збільшення масштабу застосування насильства під час розгону низки розглянутих акцій протесту і застосування репресивних заходів явно мали значно серйознішу мету, окрім частково правоохоронної, - змусити протестувальників і громадськість у цілому утриматися від участі в акціях протесту та загалом від участі у відкритих політичних дебатах. З огляду на зазначене Європейський суд дійшов висновку, що втручання у свободу мирних зібрань усіх відповідних заявників були непропорційні будь-яким законним цілям, які могли переслідуватися і тому не були «необхідними в демократичному суспільстві». Отже, було порушено статтю 11 Конвенції у зв?язку з цим».
Крім того, апелянт зазначає, що суд на аркушах 1-12 вироку виклав встановлені судом обставини, які збігаються із тими обставинами та кваліфікацією дій обвинуваченого, що зазначені у зміненому обвинуваченні, у тому числі й щодо вчинення ОСОБА_10 злочинів за попередньою змовою групою осіб та на виконання явно злочинного наказу. Також, на аркушах 7 та 12 судом фактично констатовано, що ОСОБА_10 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України. Більш того, на аркуші вироку 40 судом зазначено, що аналізуючи у сукупності докази та показання, надані сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_10 за наведених вище обставин, які суд вважає доведеними, у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю доведена. Натомість у подальшому судом зазначено, що обвинувачення в частині інкримінування дій ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 41 КК України підлягає виключенню як таке що не було предметом розгляду, є надмірним та не мотивованим. Також підлягають перекваліфікації дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 28 на частину першу даної статті, оскільки будь-які докази того, що працівники правоохоронних органів попередньо змовилися для вчинення протиправних дій, у матеріалах провадження відсутні (арк. 14 вироку).
Також апелянт вказує, що всупереч вимогам КПК судом не надано оцінки долученим до матеріалів провадження та дослідженим у судовому засіданні 29.05.2023 доказам сторони обвинувачення, які мають істотне значення для висновків суду та стосуються вилучення та огляду 22 протиударних щитів: запиту від 16.01.2020; відповіді на запит від 16.01.2020; копії клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 27.06.2019; копії супровідного листа від 22.07.2019; копії ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2019; копії протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 30.07.2019; копії опису речей і документів, вилучених на підставі ухвали слідчого судді від 30.07.2019; копії постанови від 06.08.2019 про визнання матеріальних об?єктів речовими доказами; копії листа начальника управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у м. Києві від 29.07.2019; копії протоколу огляду речей від 29.07.2020; оптичному диску та зафіксованим на ньому фотознімках щитів; протокол про надання доступу до дадаткових матеріалів від 08.06.2021.
Крім того, апелянт зазначає, що оскаржуваним вироком ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України № 746-VII від 21.02.2014), та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років, додаткову міру покарання на підставі ст. 55 КК України заборонивши обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком - 3 (три) роки, однак фактично вироком від 14.11.2023 ОСОБА_10 всупереч вимогам ст. 75 КК України звільнено від кримінальної відповідальності, що взагалі не передачено зазначеною нормою закону. Разом із цим, застосовуючи ч. 1 ст. 75 КК України, суд не в повній мірі врахував обставини кримінального провадження, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, свого рішення належним чином не обгрунтував і не навів переконливих мотивів, з яких він дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_10 без відбування покарання.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано наявність обставини, що відповідно до ст. 67 КПК України обтяжує покарання - вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, особу обвинуваченого, який вчинив злочини будучи працівником правоохоронного органу, жодним чином не сприяв встановленню обставин події, правдиві показання в суді не надав, своєю поведінкою демонстрував повну підтримку злочинних дій працівників органів внутрішніх справ, якими безпідставно перевищено владу та службові повноваження при застосуванні насильства до громадян, порушено їх конституційні права.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на упереджене ставлення суду першої інстанції до обвинуваченого ОСОБА_10 , направлене виключно на обвинувальний ухил, не відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не підтвердження таких висновків суду наявними у справі доказами, дослідженими під час судового розгляду, крім того, судом не взяті до уваги докази сторони обвинувачення, тому у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги виключно докази сторони обвинувачення і відкинув докази сторони захисту, допущені істотні порушення кримінального процесуального закону, просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023 по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365; ч. 1 ст. 28, ст. 340 КК України - скасувати та закрити кримінальне провадження.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що вимогам, викладеним у чинних на той час в Указі Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрації в СРСР» та в «Порядку організації та проведення у Києві недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру» не відповідають повідомлення від окремих громадян та організацій про проведення масових заходів на Майдані Незалежності в м.Києві 29-30 листопада 2013 року. Апелянт звертає увагу, що заяви про проведення акцій на Майдані Незалежності подавались з порушенням строків, визначених Указом та Порядком на подачу відповідних заяв на проведення акцій, без визначення строку проведення цих акцій. Незважаючи на акцентування ним уваги суду першої інстанції на вимоги указу Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрації в СРСР» та «Порядку організації та проведення у Києві недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру» щодо порядку проведення зборів, мітингів на Майдані Незалежності в м. Києві, суд першої інстанції не надав правової оцінки факту існування цієї нормативної бази, що безпосередньо встановлює порядок організації та проведення громадських протестів, що призвело до невірної оцінки дій правоохоронців та мітингувальників, за якою дії мітингувальників були визнані законними, а дії правоохоронців - незаконними.
Крім того, апелянт вказує, що органами внутрішніх справ за проханням органів виконавчої, судової та законодавчої влади в листопаді - грудні 2013 року посилювалась охорона всіх державних установ в м.Києві в період проведення цих мирних акцій, в тому числі прокуратури, судів, що сприймалось як належне виконання підрозділами міліції своїх функціональних обов?язків. Однак, суд першої інстанції ухилився від надання правової оцінки щодо чисельних порушень мітингувальниками громадського порядку під час перебування на Майдані, Незалежності, жбурляння в міліціонерів скляних банок з консервацією, бруківки, вибухонебезпечих предметів, пилаючої дошки та інші прояви порушення, що зафіксовано на наданих стороною обвинувачення фото- та відеоматеріалах, роботи звукопідсилювальної апаратури в темний період доби під час виступів активістів, політиків на імпровізованій сцені, що була розташована біля Стели Незалежності. Таким чином, масові заходи на Майдані Незалежності в листопалі 2013 року проводились з чисельними порушенням діючого законодавства щодо порядку їх реєстрації та проведення.
Щодо доказу, як «Висновок про результати службового розслідування щодо правомірності дій працівників міліції під час охорони громадського порядку 30.11.2013 на Майдані Незалежності в місті Києві», апелянт зазначає, що під час проведення цих акцій було встановлено, що 29.11.2013 року о 21:00 організатори акції на підтримку підписання Україною угоди по асоціацію з Європейським Союзом (оргкомітет у кількості приблизно 50 чоловік, згідно із заявкою, орієнтовна кількість учасників заходів 15 тис. осіб), яка відбувалася на майдані Незалежності з 22.11.2013, оголосили про її закінчення та анонсували наступний збір учасників 01.12.2013 року о 12 год. 00 хв. в парку імені Т.Г. Шевченка. Близько 24 год. 00 хв. з місця проведення заходів організаторами демонтовано монітор, на якому проводилася трансляція та розпочався демонтаж звукопідсилювальної апаратури. Даний факт узгоджується з іншим незалежним доказом. Так, 10.11.2023 року в судовому засіданні було досліджено Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_67 про тимчасовий доступ до речей і документів від 06 грудня 2013 року у кримінальному провадженні № 42013110000001053. У вступній частині цього клопотання слідчим було зазначено про встановлений слідством факт: «В ході розслідування встановлено, що 29.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві проводилися акції стосовно підписання угоди України про асоціацію з Євросоюзом. 29.11.2013 біля 13 годин активісти «Євромайдану» поінформували працівників міліції про закінчення указаної акції та згортання сцени.»
Також апелянт вказує, що сукупністю розглянутих доказів у даному кримінальному провадженні було доведено, що акції, що проводились 30.11.2013 року на Майдані Незалежності в м.Києві розпочались з чисельними порушеннями відносно порядку їх проведення. Крім того, фактично акції закінчились 29.11.2013 року, після чого їх організаторами було оголошено про нову дату та місце їх проведення. Під час виходу 30.11.2013 року працівників правоохоронних органів на Майдан Незалежності мітингувальники почали вести себе агресивно і їх перебування на Майдані Незалежності саме з цього моменту перестало бути мирним. Доказом цього факту є вищезгаданий «Висновок про результати службового розслідування щодо правомірності дій працівників міліції під час охорони громадського порядку 30.11.2013 на Майдані Незалежності в місті Києві».
Крім того, апелянт зазначає, що опитаний у ході службового розслідування майор міліції ОСОБА_68 пояснив, що 30.11.2013 близько 03.15 він перебував на розі вулиць Інститутської та Хрещатик помітив як на вулицю Інститутську з вулиці Хрещатик заїхали дві вантажівки з причепами, які перевозили частини новорічної ялинки, однак при спробі заїхати на майдан Незалежності у районі монумента «Засновникам Києва» їх рух було заблоковано учасниками акції. Також, опитані члени групи документування дільничний інспектор міліції ВДІМ Солом?янського РУ ГУМВС ОСОБА_69 та експерт сектору АТЕ НДЕКЦ при ГУМВС ОСОБА_70 пояснили, що близько 04:00 по вул. Інститутській у напрямку Майдану Незалежності почали рухатися підрозділи внутрішніх військ, а згодом працівники «Беркуту». У той час учасники акції почали поводити себе агресивно: висловлюватися в бік працівників міліції нецензурними словами, кидали різні небезпечні предмети, тощо. У наслідок протиправних дій з боку учасників акцій 11 працівників полку МОГ «Беркут» ГУМВС та один працівник роти МОП «Беркут» УМВС України в Сумській області отримали тілесні ушкодження. Таким чином, суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а тому обвинувачення за ч.2 ст.28, ч.4 ст.41, ст.340 КК України не доведено належними доказами.
Також апелянт вказує, що суд першої інстанції послався у вироку на встановлений факт, що нібито в період з 03 год. 40 хв. до 04 год. 07 хв. 30.11.2013 ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 та ОСОБА_18 довели отриманий від ОСОБА_14 наказ ОСОБА_25 та план щодо силового звільнення Майдану Незалежності від мітингувальників, задіяними до охорони громадського порядку співробітникам ПМОП «Беркут», у тому числі командиру взводу №2 оперативної роти №4 ПМОП «Беркут» ОСОБА_10 . Однак, захисник звертає увагу, що вищезгадані особи керівного складу МВС України не є сторонами в даному кримінальному провадженні, матеріали щодо цих осіб, як зазначено у обвинувальному акті, виділені в окремі провадження. Жодні докази щодо існування наказу ОСОБА_25 , місця, способу та обставин його доведення саме до обвинуваченого ОСОБА_10 відсутні. Припущення суду першої інстанції в існуванні цього факту не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами.
Крім того, апелянт зазначає, що дії обвинуваченого ОСОБА_10 за попередньою змовою групою осіб із командиром ПМОП «Беркут» ОСОБА_24 , заступником командира полку ПМОП «Беркут» ОСОБА_16 , заступником командира полку-начальником штабу ПМОП «Беркут» ОСОБА_19 , заступника командира оперативної роти №1 ПМОП «Беркут» ОСОБА_17 , командиром оперативної роти № 3 ПМОП «Беркут» ОСОБА_15 , заступником командира оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут» ОСОБА_20 , командиром роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_18 та іншими задіяними співробітниками полку для здійснення керівництва та координації дій не менше 20 співробітників оперативної роти № 4, екіпірованих протиударними щитами, які нібито за його вказівками до Монументу Незалежності та із застосуванням фізичної сили стали наносити удари спецзасобами «ПР-73», «Тонфа», протиударними щитами, руками, ногами по мітингуючим, примушуючи їх залишити територію Майдану Незалежності не доведені належними доказами. Вищезгадані особи з приводу досягнення попередньої змови з обвинуваченим ОСОБА_10 під час судового розгляду не допитувались, обставини їх дій не досліджувались та не перевірялись відповідними доказами.
Також апелянт вказує, що під час перебування 30.11.2013 року на Майдані Незалежності потерпілий ОСОБА_72 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, потерпілі ОСОБА_73 , ОСОБА_6 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 отримали легкі тілесні ушкодження, та було вчинено дії, які завдали фізичного болю, що не спричинило тілесних ушкоджень у потерпілих ОСОБА_58 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_59 , ОСОБА_56 , ОСОБА_7 . Зі слів потерпілих вони рухалися у напрямку, визначному не менше 20 співробитниками оперативної роти № 4 ПМОП «Беркут, нібито під керівництвом обвинуваченого ОСОБА_10 , внаслідок чого залишили територію Майдану Незалежності. В той же час під час перебування потерпілих ОСОБА_74 , ОСОБА_7 , ОСОБА_59 ОСОБА_57 на території Майдану Незалежності останні були затримані іншими співробітниками ПМОП «Беркут» та доставлені до спецавтомобіля (автозак). Обвинувачений ОСОБА_10 під час допиту на судовому розгляді повідомив, що 30.11.2013 року він в складі свого взводу №2 роти №4 ПМОП «Беркут» перебував в резерві, а близько 04 год. він в складі полку спустився на Майдан Незалежності для охорони громадського порядку, де перебував до цього часу на відпочинку біля Жовтневого палацу. Учасники акцій повідомлялись через гучномовці співробітниками міліції про необхідність залишення Майдану Незалежності у зв?язку з необхідністю проведенням робіт на площі комунальними службами. Під час спуску на Майдан Незалежності мітингувальники почали чинити сутички та здійснювати опір працівникам міліції. Для охорони громадського порядку на Майдан Незалежності спускались всі підрозділи, але де була 4-та рота ПМОП «Беркут» в той час важно було розібратися. Окрім підрозділу ПМОП «Беркут», в той час там були залучені інші підрозділи «Беркут» з різних регіонів. У зв?язку з великою кількістю народу обвинувачений ОСОБА_10 при заході на Майдан Незалежності загубив людей із свого взводу, і тому шукав їх. При великій скупченості людей такий випадок вже траплявся з ним.
Крім того, апелянт зазначає, що спецзасоби на Майдані Незалежності обвинувачений ОСОБА_10 не застосовував. Про застосування спецзасобів працівники міліції повинні у відповідності до керівних документів складати відповідні рапорти та доповідати командиру роти. ОСОБА_10 про застосування спецзасобів на Майдані Незалежності співробітниками його взводу, роти та інших підрозділів не було відомо. Який підрозділ перебував на Майдані Незалежності з сірими щитами обвинуваченому ОСОБА_10 - невідомо, але це були однозначно не його підлеглі взводу №2. Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 показав, що у особового складу роти №4 були великі металеві щити з дірочками, але 30.11.2013 року ці щити у особового складу 4-ї роти на Майдані Незалежності були відсутні. Яка була чисельність особового складу його взводу №2 станом на 30.11.2013 року обвинувачений ОСОБА_10 не пам?ятає, оскільки загальна кількість особового складу постійно коливалась у звязку перебуванням підлеглих у відпустках, в нарядах або хворобою.
Також апелянт вказує, що за клопотанням прокурора під час судового розгляду до матеріалів провадження було долучено додаткові матеріали щодо сірих пластикових щитів, а також надано їх кольорове фото на оптичному відеодиску. Під час огляду щитів було встановлено, що на них нанесені декілька прізвищ, а саме: ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_101. Однак сторона обвинувачення за весь час з моменту отримання цих доказів не встановила конкретний підрозділ ПМОП «Беркут», який використовував ці щити на Майдані Незалежності, а також не допитала співробітників підрозділу, прізвища яких нанесені на щити. З порівняння прізвищ, нанесених на сірих щитах, та прізвищ, наданих стороною обвинувачення у « Списку осіб рядового і начальницького складу ПМОП «Беркут» можна зробити висновок, що ці особи належать до підрозділу роти спеціального призначення ПМОП «Беркут». Незважаючи на цю обставину, сторона обвинувачення не допитала під час досудового розслідування та під час судового розгляду осіб за цими прізвищами. Також сторона обвинувачення за весь час не допитала щодо сірих щитів підлеглих обвинуваченого ОСОБА_10 , які в складі підпорядкованого йому взводу 4-ї роти ПМОП «Беркут» перебували 30.11.2013 року на Майдані Незалежності. Крім того, в матеріалах провадження відсутні належні та допустимі докази того факту, що обвинуваченому ОСОБА_10 могли доручити 30.11.2013 року керівництво іншим підрозділом з сірими щитами, судом першої інстанції ці обставини не досліджувались.
Крім того, апелянт вказує, що за результатами портретної експертизи встановлено, що на фотографіях «519238» та «519288» зображений ОСОБА_10 , який перебував в той час на території Майдану Незалежності. Фотографії, як статичне зображенням особи, не передає подальший її рух в просторі та часі, але в тому самому місці також перебували й інші особи без щитів. Апелянт звертає увагу, що портретна експертиза особи, яка вишукувала на відеозаписі 301113р109 телеканала 1+1 співробітників з сірими щитами взагалі не проводилась. Суд першої інстанції зробив свій хибний висновок щодо керування ОСОБА_10 підрозділом з сірими щитами виключно на тому, що нібито зображені на відеозаписі 301113p109 телеканала 1+1 співробітники з сірими щитами після витіснення митингувальників та звільнення території Майдану Незалежності за командою ОСОБА_10 вишикувалися у колону та організовано рушили через територію Майдану Незалежності в напрямку ТЦ «Глобус». Даний висновок суду першої інстанції є хибним, оскільки базується на своїх внутрішніх переконаннях, не підтверджених належними та допустимими доказами. Крім того, суд першої інстанції приймає як належні докази висновки портретної експертизи щодо зображення ОСОБА_10 на фотографіях «519238» та «519288» і підміняє належність доказів особи, зображеної на відеозаписі 301113р109 телеканала 1+1 своїми внутрішніми переконаннями, що там нібито зображений обвинувачений ОСОБА_10 , який керує підрозділом із сірими щитами.
Також апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції, що дії обвинуваченого ОСОБА_10 , які судом визнано встановленими та доведеними та які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доводяться наданими прокурором письмовими доказами, відео-фото матеріалами, показаннями свідків, потерпілих, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні не відповідають реальним фактам і спростовуються наступним, а саме, щодо копії висновку службового розслідування від 30.01.2014 року про результати службового розслідування щодо правомірності дій працівників міліції під час охорони громадського порядку 30.11.2012 на майдані Незалежності в місті Києві; копії Розрахунку сил і засобів, задіяних для забезпечення охорони громадського порядку в центральній частині міста Києва; списку осіб рядового та начальницького складу ПМОП «Беркут», підпорядкованих ГУМВС України в м.Києві, задіяних в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року, то цими доказами доводяться:
- оголошення організаторами акції (оргкомітет в кількості приблизно 50 чоловік) закінчення акції на Майдані Незалежності в м.Києві та анонсування наступного збору учасників 01.12.2013 року о 12:00 в парку імені Т.Г. Шевченка;
- блокування учасниками акції 30.11.2013 року близько 03:13 вантажівок причепами з частинами новорічної ялинки, які при спробі заїхати на майдан Незалежності у районі монумента «Засновникам Києва» були одразу заблоковані учасниками акції;
- завчасне попередження учасників акції працівниками міліції через гучномовець не порушувати громадський порядок та залишити територію проведення монтажних робіт, однак останні на попередження не реагували, а окремі особи почали поводити себе агресивно та словесно ображати працівників міліції; з наближенням працівників МОП «Беркут» частина громадян відреагувала на звернення ОСОБА_85 у гучномовець та залишила майдан Незалежності; у той час близько трьохсот осіб почали активно перешкоджати руху працівників МОП «Беркут», кидаючи в них каміння, скляні банки, пластикові пляшки з невстановленою рідиною, підпалені дерев?яні палиці, інші небезпечні предмети, що свідчило про наявність у їх діях ознак кримінальних правопорушень, передбачених статтями 296 (Хуліганство), 342 (Опір працівникові влади) та 345 (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) КК України; при цьому кілька десятків осіб з числа учасників акції закривали свої обличчя шарфами, хустками, масками тощо;
- дії працівників МОП «Беркут» частково пояснюються чисельними фактами відверто провокаційних протиправних дій невстановлених осіб з числа учасників акції, які закривали свої обличчя та вчиняли активний опір працівникам міліції при виконанні ними службових обов?язків по охороні громадського порядку (кидання небезпечних для життя та здоров?я предметів, розпилювання речовин невстановленої дії тощо);
- один з працівників шляхово-експлуатаційного управління Шевченківського району повідомив, що мітингувальники перешкоджали йому та його колегам прибирати територію біля монумента Незалежності; того ж дня викладені в заяві відомості були внесені до ЄРДР за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 с.296 КК України;
- у наслідок протиправних дій з боку учасників акції 11 працівників полку МОП «Беркут» отримали тілесні ушкодження;
- група документування близько 04:00 здійснила відеофіксацію правопорушень, як під час руху з вул. Інститутської в нагрямку Майдану Незалежності підрозділів внутрішніх військ, а згодом працівників МОП «Беркут» учасники акції почали поводити себе агресивной висловлюватися в бік міліціонерів нецензурними словами, кидали різні небезпечні предмети, тощо;
- комісією не отримано жодних відомостей про віддання керівництвом МВС та ГУ МВС усних чи письмових наказів, вказівок, або команд про застосування стосовно учасників акції заходів фізичного впливу та спеціальних засобів).
Апелянт звертає увагу, що жодні згадування про обвинуваченого ОСОБА_10 , про його керування 30.11.2013 року підрозділом міліціонерів, що були екіпіровані сірими щитами на Майдані Незалежності відсутні в цих доказах.
Крім того, апелянт вказує, що копія постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 липня 2014 року у справі №826/1493/14, ухвала Київського апеляційного адміністративного суд від 14 жовтня 2014 року у справі №826/1493/14 містять інформацію про незаконні дії Головного управління МВС України в м.Києві, Управління Північного територіального командування внугрішніх військ МВС України та визнання незаконними їх дій 30.11.2013 року на Майдані Незалежності, але ці документи є неперсоніфікованими і не містять згадування про особу обвинуваченого ОСОБА_86 , його взвод №2 роти № 4 ПМОП «Беркут» та підрозділ міліціонерів з сірими щитами.
Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції визнано доказами в даному кримінальному провадженні фото- відеоматеріали, що сторона обвинувачення отримала під час досудового розслідування від різних ЗМІ, а саме: оптичний диск Verbatim, з написом «УНІАН ФОТО» із 24 фотофайлами із назвами: «519226», «519227», «519228», «519229», «519230», «519231», «519232», «519233, «519234»,«519235», «519236, «519237», «519238, «519239», «519240», «519282», «519283», «519284», «519285», «519286», «519287», «519288», «519379», «519380»; оптичний диск DVD-R, наданий потерпілим ОСОБА_63 щодо подій 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м.Києві; компакт-диски із відеозаписами подій в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м.Києві, надані ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» , TOB «Національні інформаційні системи», ПІІ ТОВ «Телерадіокомпанія НБМ»; флеш-накопичувач, наданий ТОВ «5 канал ТОВ» з відеозаписами; оптичний диск, наданий ОСОБА_87 з відеозаписом; оптичний диск Verbatim, наданий ОСОБА_88 із 123 файлами. Однак, всі досліджені судом першої інстанції фото-та відеоматеріали по-перше, не є оригіналами, а їх копії; по-друге, всі відеоматеріали, в свою чергу, є нарізкою з інших відеоматеріалів, відзнятих різними операторами з різних точок зйомки та в різний період часу, на всіх фото та відеоматеріалах відсутня фіксація дати та часу зйомки, а оригінали фото та відефайлів сторна обвинувачення не надавала.
Крім того, апелянт вказує, що фото- та відеоматеріали були отримані стороною обвинувачення від ЗМІ значно пізніше визначеного ч.4 ст.48 Закону України «Про телебачення та радіомовлення строку зберігання оригіналів відеозаписів, а також не на первинних носіях фото та відеокамер, на які проводилась фіксація фото- та відеоінформації, а на оптичних відеодисках Verbatim. Також апелянт зазначає, що невідомо, хто з працівників ЗМІ займався компіляцією відеоматеріалів в один відеофайл, хто мав доступ до цих відеоматеріалів, при яких умовах вони зберігались, чи проводилась відеообробка цих фото- та відеоматеріалів (фотошоп). З цього приводу, фото- та відеоматеріали, які судом першої інстанції визнано доказами у даному кримінальному провадженні - є недопустимими доказами, оскільки під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено чи є вони оригіналами електронного документа або ж копією інформації, що містилась у відповідних інформаційно-телекомунікаційних системах. Тому, всі інші похідні докази, отримані на підставі цих недопустимих доказів, за своєю правовою природою є також недопустимими, що відповідає доктрині «плодів отруйного дерева». Відтак, фото, відеоматеріали і всі похідні від них документи апріорі не можуть бути доказами в даному кримінальному провадженні і підлягають виключенню з числа доказів даного кримінального провадження.
Також апелянт зазначає, що фото- та відеоматеріали є також і неналежними доказами, оскільки зафіксована на них інформація є загальновідомою про події, що відбувались 30.11.2013 року на Майдані Незалежності в м.Києві. Зображення осіб, з якими потерпілі нібито ідентифікували себе на цих фото та відеоматеріалах низької якості, риси обличчя вказаних потерпілими осіб нерозбірливе, зйомка проводилась в нічний час доби та в своїй більшості з великої відстані. Перевірка показань потерпілих щодо осіб, з якими вони ідентифікували себе на фото, відеоматеріалах шляхом призначення судової портретної експертизи не проводилось.
Щодо висновку експерта №295/1 від 31.08.2017, апелянт вказує, що даним висновком встановлено, що із всіх наданих стороною обвинувачення для фото та відеоматеріалів лише на фотозображеннях «ФОТО УНІАН» «519238» ТА «519288» забражений саме ОСОБА_10 під час його перебування, як й інших співробін та ПМОП Беркут, на Майдані Незалежності. Даний факт не може бути належним доказом керування обвинуваченим ОСОБА_10 підрозділом міліціонерів з сірими щитами. Апелянт зазначає, що під час судового розгляду ним було заявлено клопотання про виклик та допит судового експерта, який залучався до проведення судової портретної експертизи для з`ясування обставин, за якими було ідентифіковано на фотознімках «ФОТО УНІАН» зображення ОСОБА_10 ,оскільки з?ясування цієї обставини може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого, та справедливого судового рішення. Однак суд першої невмотивовано відмовив в цьому, таким чином, судовий розгляд в суді першої інстанції є неповним.
Щодо постанов про призначення судово-медичної експертизи від 09.12.2013, 04.12.2013, 04.12.2013, 22.08.2016, 23.08.2016, 13.02.2017 та висновків експерта № 2034/с від 18.02.2014(по ОСОБА_49 ), №3788 від 28.01.2014(по ОСОБА_89 ), №3788 від 28.01.2014(по ОСОБА_90 ), №1524/с від 02.11.2016(по ОСОБА_91 ), №1527/с від 07.11.2016(по ОСОБА_92 ), №249/с від 16.03.2017(по ОСОБА_43 ), апелянт зазначає, що судовими експертами під час експертного дослідження встановлюється лише ступінь тілесних ушкоджень у людини та характер предметів, яким було заподіяні ці ушкодженні, але встановлення конкретного місця та часу заподіяння тілесних ушкоджень, а також конкретної особи/осіб, якими були заподіяли тілесні ушкодження не належить до компетенції судового експерта. Тому висновок суду першої інстанції про те, що висновки експертів підтверджують, що тілесні ушкодження потерпілим були спричинені саме працівниками міліції з сірими щитами, що перебували біля ОСОБА_93 , а також вину ОСОБА_10 у інкримінованих йому злочинах є хибним.
Щодо протоколу пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2017 року, апелянт вказує, що обвинувачений ОСОБА_10 станом на 05 серпня 2017 року - дату проведення впізнання, проходив службу в полку поліції особливого призначення №1 в м. Києві на посаді командира взводу, з м. Києва не виїжджав, від слідства не тікав, не переховувався, в розшуку не перебував. Прийняти участь у слідчий дії - впізнанні ніколи не відмовлявся. Крім того, у відповідності до протоколу пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2017 року потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що працівника «Беркуту» на відстані до десяти метрів, окрім того вказаний спіробітник зафіксований на відеозаписі 5 каналу. Під час подій бачив його біля монумента Незалежності. Співробітник «Беркуту» повнуватої статури, обличчя повне, вважає що він командир середньої ланки, він нижечого за мене росту, у мене ріст 190. Обличчя кругле, був без вус, виступу скул він не бачив, щодо носу то він плавних ліній, прямий, нічого характерного, слов?янські риси обличчя. Однак, під час першого допиту ОСОБА_6 на стадії досудового слідства він показав, що бачив людину біля Стели Незалежності, яка керувала підрозділом с сірими щитами і надав її, описання: середнього зросту, з вусами, але ОСОБА_6 не міг пояснити чому він змінив так свої показання вже під час допиту в суді.
Крім того, апелянт зазначає, що у порушення вимог ч. 1 ст. 228 КПК України, ОСОБА_6 сам повідомив прокурора, що особу, яку він буде впізнавати, йому вже показували на відеозаписі 5 каналу до впізнання. Також прокурор ОСОБА_94 , який проводив впізнання по фотографіям, також 30 березня 2017 року показав потерпілому ОСОБА_6 відеофайл ПІІ ТОВ «Телерадіокомпанія НБМ», при огляді якого потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що впізнає працівника «Беркуту», який на його думку являється командиром рівня взводу чи відділення, оскільки він, перед силовим розгоном учасників акції протесту вчиняв дії, які можна охарактеризувати силовим розгоном учасників акції протесту. Апелянт вказує, що прокурор ОСОБА_95 проводив впізнання ні особи, яку бачив ОСОБА_6 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності за даними його допиту, а тієї особи, яку ОСОБА_6 надавали можливість побачити на відеоматеріалах ще до проведення слідчої дії - впізнання по фотографіям. Проведення впізнання саме в спосіб, обраний прокурором ОСОБА_96 , підтверджує факт фабрикації доказів стороною обвинувачення з метою недопущення сторони захисту до участі в слідчій дії та створення в такій спосіб перешкод стороні захисту для з`ясуванні у потерпілого ОСОБА_6 реальної можливості впізнання ним під час проведення цієї слідчої дії особи ОСОБА_10 . Але незважаючи на грубі порушення порядку проведення слідчої дії - впізнання суд першої інстанції визнав цю слідчу дію доказом.
Також апелянт вказує, що з метою збільшення доказів та підтримання версії обвинувачення потерпілим під час досудового розслідування було надано до огляду фото та відеофайли ТОВ «УНІАН», Макаревича, ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ТОВ «Національні інформаційні системи», ПІІ ТОВ «Телерадіокомпанія НБМ», ТОВ «5 Канал ТВ; ОСОБА_97 , ОСОБА_98 . Потерпілі по суті розповіли про події, що вони побачили на цих фото та відеофайлах, а зовсім не про ті події, свідками яких вони були, перебуваючи 30.11.2013 року на Майдані Незалежності, тому протоколи огляду потерпілими фото та відеофайлів є неналежним доказами.
Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції задоволено цивільний позов ОСОБА_6 та стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 100 000,00 грн., однк задоволення цивільного позову є необгрунтованим та безпідставним., оскільки відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України потерпілий ОСОБА_99 не визначений суб`єктним складом позивачів. Також позивач ОСОБА_6 не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння йому моральної шкоди, яка згідно з частиною другою статті 23 ЦК України полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім?ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Від прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 надійшли заперечення на апеляційну скаргу захисника, в яких він просить відомовити у задовленні апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023.
Також від представника потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 надійшли заперечення в яких вона просить відмовити у повному обсязі у задоволенні апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023.
Крім того, від представника ГУНП у м. Києві ОСОБА_100 надійшли заперечення на апеляційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 в яких вона просить, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023 у частині задоволення цивільного позову залишити без змін, апеляційну скаргу представника потерпілих залишити без задоволення.
Потерпілі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули, про поважність причин своєї відсутності не повідомили. Враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, судове засідання проведено без участі потерпілих.
Під час апеляційного розгляду 20.03.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 , узгодивши свою позицію з підзахисним, подав клопотання про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття провадження у справі у зв`язку з цим. Зі змісту клопотання вбачається, що обвинувачений ОСОБА_10 із клопотанням ознайомлений, підтримує його по суті, наслідки звільнення за ст. 49 КК України йому відомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється, згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 ставилось питання про скасування вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023 та закриття справи, за недоведеністю вини, судом апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 285 КПК України роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_10 підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, а також право на розгляд поданої його захисником апеляційної скарги та інших апеляційних скарг, на що обвинувачений наполягав саме на розгляді клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, підтвердивши, що йому зрозуміла така підстава звільнення від кримінальної відповідальності.
Вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника, які просили розглянути клопотання та задовольнити його; позицію прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання; позицію представника потерпілих, яка висловила узгоджену з потерпілими позицію та заперечувала проти задоволення клопотання; позицію цивільного відповідача МВС України, яка підтримала заяву сторони захисту та просила її задовольнити; роз`яснивши обвинуваченому наслідки задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно із п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину та десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_10 за обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні, вчинені в ніч 30.11.2013 року на Майдані Незалежності.
Санкцією частини 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №746-VII від 21.02.2014 року), передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 365 КК України є тяжким злочином.
Санкцією ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001) ,передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Таким чином, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 340 КК України є нетяжким злочином.
З урахуванням обставин справи, положень ст. 12 КК України, п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України, станом на 20.03.2025 минуло понад 11 років та закінчились, визначені ст. 49 КК України строки давності.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України (в редакції Закону України станом на час апеляційного розгляду) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років і згідно із частиною третьою цієї статті перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався.
Стороною захисту до клопотання було додано витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», згідно із яким ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 10.01.2025 незнатої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, до будь-якого виду відповідальності, окрім кримінального провадження, яке є предметом апеляційного розгляду не притягувався.
На час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції вирок суду, який наразі оскаржується, не набрав законної сили.
Таким чином, підставою звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення, встановлених ч.1 ст. 49 КК України, строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
Процесуально-правовими підставами звільнення обвинуваченого ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно його згода на таке звільнення від кримінальної відповідальності, і таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадків, передбачених ч. 5 ст. 49 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_10 вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав. Разом з тим, з врахуванням висновків, викладених у Постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 552/5595/18, невизнання особами своєї вини у вчиненні кримінального правопоуршення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та не є правовою підставою для відмови судом у задоволенні такого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.
Аналогічна позиція викладена у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального судуд Верховного Суду від 17 лютого 2022 у справі № 752/23954/18.
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини та згоду обвинуваченого на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, колегія суддів вважає, що наявні умови, які є правовою підставою для прийняття судом апеляційної інстанції рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд закриває кримінальне провадження.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_10 надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, підстави для проведення судового провадження, що включає у себе, відповідно до п. 24 ст. 3 КПК України і апеляційне провадження, в повному обсязі в загальному порядку відсутні, у зв`язку з чим колегія суддів не надає оцінки доводам апеляційних скарг представника потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 .
Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Таким чином, клопотання адвоката ОСОБА_11 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_10 ,у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, вирок суду - скасуванню, а кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №746-VII від 21.02.2014 року), ч.1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001) - закриттю на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням на час апеляційного розгляду строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
У зв`язку з тим, що вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження щодо обвинуваченого - закриттю, цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений потерпілим ОСОБА_6 , колегія суддів залишає без розгляду, з роз`ясненням потерпілому його права, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, пред`явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.
Долю речових доказів колегія суддів вирішує, відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17, провадження №51-4251кмо21, про те, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних із залученням експерта стороною захисту, колегія суддів дійшла висновку про віднесення процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні на рахунок держави.
Керуючись ст. 376, ст. ст.284, 286, 405, 407, 417 КПК України, колегія суддів,
П о с т а н о в и л а :
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_11 - задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023, яким ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №746-VII від 21.02.2014 року), ч.1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001) - скасувати.
Звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №746-VII від 21.02.2014 року), ч.1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001) на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 42017000000003356 від 24.10.2017 щодо обвинуваченого ОСОБА_10 - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_6 - залишити без розгляду.
Речові докази по справі: залишити в матеріалах справи.
Процесуальні витрати у сумі 4333 грн. віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
| Суд | Київський апеляційний суд |
| Дата ухвалення рішення | 20.03.2025 |
| Оприлюднено | 24.03.2025 |
| Номер документу | 126034814 |
| Судочинство | Кримінальне |
| Категорія | Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів |
Судовий реєстр по справі —761/2837/18
Ухвала від 20.03.2025
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Кепкал Людмила Іванівна
'/%3e%3cpath d='M13.07 23.33c-.52 0-.43-.19-.61-.69l-1.53-5.01 11.74-6.96' fill='%23c8daea'/%3e%3cpath d='M13.07 23.33c.4 0 .57-.18.8-.4.14-.13.85-.83 2.13-2.07l-2.66-1.61' fill='%23a9c9dd'/%3e%3cpath d='M13.34 19.25c3.87 2.86 6.02 4.45 6.45 4.77.73.4 1.26.19 1.45-.68.26-1.24 2.36-11.14 2.62-12.37.27-1.08-.41-1.57-1.11-1.25-1.54.59-13.87 5.35-15.42 5.94-1.05.43-1.04 1.01-.19 1.27.27.09 1.59.5 3.96 1.24 5.49-3.47 8.54-5.39 9.15-5.78.44-.26.83-.12.51.17' fill='url(%23b)'/%3e%3c/svg%3e){kind=small}
 --%3e%3c!DOCTYPE svg PUBLIC '-//W3C//DTD SVG 1.1//EN' 'http://www.w3.org/Graphics/SVG/1.1/DTD/svg11.dtd'%3e%3csvg version='1.1' id='US_UK_Download_on_the' xmlns='http://www.w3.org/2000/svg' xmlns:xlink='http://www.w3.org/1999/xlink' x='0px' y='0px' width='135px' height='40px' viewBox='0 0 135 40' enable-background='new 0 0 135 40' xml:space='preserve'%3e%3cg%3e %3cpath fill='%23A6A6A6' d='M130.197%2c40H4.729C2.122%2c40%2c0%2c37.872%2c0%2c35.267V4.726C0%2c2.12%2c2.122%2c0%2c4.729%2c0h125.468 C132.803%2c0%2c135%2c2.12%2c135%2c4.726v30.541C135%2c37.872%2c132.803%2c40%2c130.197%2c40L130.197%2c40z'/%3e %3cpath d='M134.032%2c35.268c0%2c2.116-1.714%2c3.83-3.834%2c3.83H4.729c-2.119%2c0-3.839-1.714-3.839-3.83V4.725 c0-2.115%2c1.72-3.835%2c3.839-3.835h125.468c2.121%2c0%2c3.834%2c1.72%2c3.834%2c3.835L134.032%2c35.268L134.032%2c35.268z'/%3e %3cg%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M30.128%2c19.784c-0.029-3.223%2c2.639-4.791%2c2.761-4.864c-1.511-2.203-3.853-2.504-4.676-2.528 c-1.967-0.207-3.875%2c1.177-4.877%2c1.177c-1.022%2c0-2.565-1.157-4.228-1.123c-2.14%2c0.033-4.142%2c1.272-5.24%2c3.196 c-2.266%2c3.923-0.576%2c9.688%2c1.595%2c12.859c1.086%2c1.553%2c2.355%2c3.287%2c4.016%2c3.226c1.625-0.067%2c2.232-1.036%2c4.193-1.036 c1.943%2c0%2c2.513%2c1.036%2c4.207%2c0.997c1.744-0.028%2c2.842-1.56%2c3.89-3.127c1.255-1.78%2c1.759-3.533%2c1.779-3.623 C33.507%2c24.924%2c30.161%2c23.647%2c30.128%2c19.784z'/%3e %3cpath fill='white' d='M26.928%2c10.306c0.874-1.093%2c1.472-2.58%2c1.306-4.089c-1.265%2c0.056-2.847%2c0.875-3.758%2c1.944 c-0.806%2c0.942-1.526%2c2.486-1.34%2c3.938C24.557%2c12.205%2c26.016%2c11.382%2c26.928%2c10.306z'/%3e %3c/g%3e %3c/g%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M53.645%2c31.504h-2.271l-1.244-3.909h-4.324l-1.185%2c3.909h-2.211l4.284-13.308h2.646L53.645%2c31.504z M49.755%2c25.955L48.63%2c22.48c-0.119-0.355-0.342-1.191-0.671-2.507h-0.04c-0.131%2c0.566-0.342%2c1.402-0.632%2c2.507l-1.105%2c3.475 H49.755z'/%3e %3cpath fill='white' d='M64.662%2c26.588c0%2c1.632-0.441%2c2.922-1.323%2c3.869c-0.79%2c0.843-1.771%2c1.264-2.942%2c1.264 c-1.264%2c0-2.172-0.454-2.725-1.362h-0.04v5.055h-2.132V25.067c0-1.026-0.027-2.079-0.079-3.159h1.875l0.119%2c1.521h0.04 c0.711-1.146%2c1.79-1.718%2c3.238-1.718c1.132%2c0%2c2.077%2c0.447%2c2.833%2c1.342C64.284%2c23.949%2c64.662%2c25.127%2c64.662%2c26.588z M62.49%2c26.666 c0-0.934-0.21-1.704-0.632-2.31c-0.461-0.632-1.08-0.948-1.856-0.948c-0.526%2c0-1.004%2c0.176-1.431%2c0.523 c-0.428%2c0.35-0.708%2c0.807-0.839%2c1.373c-0.066%2c0.264-0.099%2c0.48-0.099%2c0.65v1.6c0%2c0.698%2c0.214%2c1.287%2c0.642%2c1.768 s0.984%2c0.721%2c1.668%2c0.721c0.803%2c0%2c1.428-0.31%2c1.875-0.928C62.266%2c28.496%2c62.49%2c27.68%2c62.49%2c26.666z'/%3e %3cpath fill='white' d='M75.699%2c26.588c0%2c1.632-0.441%2c2.922-1.324%2c3.869c-0.789%2c0.843-1.77%2c1.264-2.941%2c1.264 c-1.264%2c0-2.172-0.454-2.724-1.362H68.67v5.055h-2.132V25.067c0-1.026-0.027-2.079-0.079-3.159h1.875l0.119%2c1.521h0.04 c0.71-1.146%2c1.789-1.718%2c3.238-1.718c1.131%2c0%2c2.076%2c0.447%2c2.834%2c1.342C75.32%2c23.949%2c75.699%2c25.127%2c75.699%2c26.588z M73.527%2c26.666 c0-0.934-0.211-1.704-0.633-2.31c-0.461-0.632-1.078-0.948-1.855-0.948c-0.527%2c0-1.004%2c0.176-1.432%2c0.523 c-0.428%2c0.35-0.707%2c0.807-0.838%2c1.373c-0.065%2c0.264-0.099%2c0.48-0.099%2c0.65v1.6c0%2c0.698%2c0.214%2c1.287%2c0.64%2c1.768 c0.428%2c0.48%2c0.984%2c0.721%2c1.67%2c0.721c0.803%2c0%2c1.428-0.31%2c1.875-0.928C73.303%2c28.496%2c73.527%2c27.68%2c73.527%2c26.666z'/%3e %3cpath fill='white' d='M88.039%2c27.772c0%2c1.132-0.393%2c2.053-1.182%2c2.764c-0.867%2c0.777-2.074%2c1.165-3.625%2c1.165 c-1.432%2c0-2.58-0.276-3.449-0.829l0.494-1.777c0.936%2c0.566%2c1.963%2c0.85%2c3.082%2c0.85c0.803%2c0%2c1.428-0.182%2c1.877-0.544 c0.447-0.362%2c0.67-0.848%2c0.67-1.454c0-0.54-0.184-0.995-0.553-1.364c-0.367-0.369-0.98-0.712-1.836-1.029 c-2.33-0.869-3.494-2.142-3.494-3.816c0-1.094%2c0.408-1.991%2c1.225-2.689c0.814-0.699%2c1.9-1.048%2c3.258-1.048 c1.211%2c0%2c2.217%2c0.211%2c3.02%2c0.632l-0.533%2c1.738c-0.75-0.408-1.598-0.612-2.547-0.612c-0.75%2c0-1.336%2c0.185-1.756%2c0.553 c-0.355%2c0.329-0.533%2c0.73-0.533%2c1.205c0%2c0.526%2c0.203%2c0.961%2c0.611%2c1.303c0.355%2c0.316%2c1%2c0.658%2c1.936%2c1.027 c1.145%2c0.461%2c1.986%2c1%2c2.527%2c1.618C87.77%2c26.081%2c88.039%2c26.852%2c88.039%2c27.772z'/%3e %3cpath fill='white' d='M95.088%2c23.508h-2.35v4.659c0%2c1.185%2c0.414%2c1.777%2c1.244%2c1.777c0.381%2c0%2c0.697-0.033%2c0.947-0.099l0.059%2c1.619 c-0.42%2c0.157-0.973%2c0.236-1.658%2c0.236c-0.842%2c0-1.5-0.257-1.975-0.77c-0.473-0.514-0.711-1.376-0.711-2.587v-4.837h-1.4v-1.6h1.4 v-1.757l2.094-0.632v2.389h2.35V23.508z'/%3e %3cpath fill='white' d='M105.691%2c26.627c0%2c1.475-0.422%2c2.686-1.264%2c3.633c-0.883%2c0.975-2.055%2c1.461-3.516%2c1.461 c-1.408%2c0-2.529-0.467-3.365-1.401s-1.254-2.113-1.254-3.534c0-1.487%2c0.43-2.705%2c1.293-3.652c0.861-0.948%2c2.023-1.422%2c3.484-1.422 c1.408%2c0%2c2.541%2c0.467%2c3.396%2c1.402C105.283%2c24.021%2c105.691%2c25.192%2c105.691%2c26.627z M103.479%2c26.696 c0-0.885-0.189-1.644-0.572-2.277c-0.447-0.766-1.086-1.148-1.914-1.148c-0.857%2c0-1.508%2c0.383-1.955%2c1.148 c-0.383%2c0.634-0.572%2c1.405-0.572%2c2.317c0%2c0.885%2c0.189%2c1.644%2c0.572%2c2.276c0.461%2c0.766%2c1.105%2c1.148%2c1.936%2c1.148 c0.814%2c0%2c1.453-0.39%2c1.914-1.168C103.281%2c28.347%2c103.479%2c27.58%2c103.479%2c26.696z'/%3e %3cpath fill='white' d='M112.621%2c23.783c-0.211-0.039-0.436-0.059-0.672-0.059c-0.75%2c0-1.33%2c0.283-1.738%2c0.85 c-0.355%2c0.5-0.533%2c1.132-0.533%2c1.895v5.035h-2.131l0.02-6.574c0-1.106-0.027-2.113-0.08-3.021h1.857l0.078%2c1.836h0.059 c0.225-0.631%2c0.58-1.139%2c1.066-1.52c0.475-0.343%2c0.988-0.514%2c1.541-0.514c0.197%2c0%2c0.375%2c0.014%2c0.533%2c0.039V23.783z'/%3e %3cpath fill='white' d='M122.156%2c26.252c0%2c0.382-0.025%2c0.704-0.078%2c0.967h-6.396c0.025%2c0.948%2c0.334%2c1.673%2c0.928%2c2.173 c0.539%2c0.447%2c1.236%2c0.671%2c2.092%2c0.671c0.947%2c0%2c1.811-0.151%2c2.588-0.454l0.334%2c1.48c-0.908%2c0.396-1.98%2c0.593-3.217%2c0.593 c-1.488%2c0-2.656-0.438-3.506-1.313c-0.848-0.875-1.273-2.05-1.273-3.524c0-1.447%2c0.395-2.652%2c1.186-3.613 c0.828-1.026%2c1.947-1.539%2c3.355-1.539c1.383%2c0%2c2.43%2c0.513%2c3.141%2c1.539C121.873%2c24.047%2c122.156%2c25.055%2c122.156%2c26.252z M120.123%2c25.699c0.014-0.632-0.125-1.178-0.414-1.639c-0.369-0.593-0.936-0.889-1.699-0.889c-0.697%2c0-1.264%2c0.289-1.697%2c0.869 c-0.355%2c0.461-0.566%2c1.014-0.631%2c1.658H120.123z'/%3e %3c/g%3e %3cg%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M49.05%2c10.009c0%2c1.177-0.353%2c2.063-1.058%2c2.658c-0.653%2c0.549-1.581%2c0.824-2.783%2c0.824 c-0.596%2c0-1.106-0.026-1.533-0.078V6.982c0.557-0.09%2c1.157-0.136%2c1.805-0.136c1.145%2c0%2c2.008%2c0.249%2c2.59%2c0.747 C48.723%2c8.156%2c49.05%2c8.961%2c49.05%2c10.009z M47.945%2c10.038c0-0.763-0.202-1.348-0.606-1.756c-0.404-0.407-0.994-0.611-1.771-0.611 c-0.33%2c0-0.611%2c0.022-0.844%2c0.068v4.889c0.129%2c0.02%2c0.365%2c0.029%2c0.708%2c0.029c0.802%2c0%2c1.421-0.223%2c1.857-0.669 S47.945%2c10.892%2c47.945%2c10.038z'/%3e %3cpath fill='white' d='M54.909%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.009%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.692%2c0-1.243-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.712-0.698 c0.692%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.669%2c0.688C54.708%2c9.757%2c54.909%2c10.333%2c54.909%2c11.037z M53.822%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.22-0.376-0.533-0.564-0.94-0.564c-0.421%2c0-0.741%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.714-0.191%2c0.94-0.574 C53.725%2c11.882%2c53.822%2c11.506%2c53.822%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M62.765%2c8.719l-1.475%2c4.714h-0.96l-0.611-2.047c-0.155-0.511-0.281-1.019-0.379-1.523h-0.019 c-0.091%2c0.518-0.217%2c1.025-0.379%2c1.523l-0.649%2c2.047h-0.971l-1.387-4.714h1.077l0.533%2c2.241c0.129%2c0.53%2c0.235%2c1.035%2c0.32%2c1.513 h0.019c0.078-0.394%2c0.207-0.896%2c0.389-1.503l0.669-2.25h0.854l0.641%2c2.202c0.155%2c0.537%2c0.281%2c1.054%2c0.378%2c1.552h0.029 c0.071-0.485%2c0.178-1.002%2c0.32-1.552l0.572-2.202H62.765z'/%3e %3cpath fill='white' d='M68.198%2c13.433H67.15v-2.7c0-0.832-0.316-1.248-0.95-1.248c-0.311%2c0-0.562%2c0.114-0.757%2c0.343 c-0.193%2c0.229-0.291%2c0.499-0.291%2c0.808v2.796h-1.048v-3.366c0-0.414-0.013-0.863-0.038-1.349h0.921l0.049%2c0.737h0.029 c0.122-0.229%2c0.304-0.418%2c0.543-0.569c0.284-0.176%2c0.602-0.265%2c0.95-0.265c0.44%2c0%2c0.806%2c0.142%2c1.097%2c0.427 c0.362%2c0.349%2c0.543%2c0.87%2c0.543%2c1.562V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M71.088%2c13.433h-1.047V6.556h1.047V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M77.258%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.01%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.693%2c0-1.244-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.711-0.698 c0.693%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.67%2c0.688C77.057%2c9.757%2c77.258%2c10.333%2c77.258%2c11.037z M76.17%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.219-0.376-0.533-0.564-0.939-0.564c-0.422%2c0-0.742%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.713-0.191%2c0.939-0.574 C76.074%2c11.882%2c76.17%2c11.506%2c76.17%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M82.33%2c13.433h-0.941l-0.078-0.543h-0.029c-0.322%2c0.433-0.781%2c0.65-1.377%2c0.65 c-0.445%2c0-0.805-0.143-1.076-0.427c-0.246-0.258-0.369-0.579-0.369-0.96c0-0.576%2c0.24-1.015%2c0.723-1.319 c0.482-0.304%2c1.16-0.453%2c2.033-0.446V10.3c0-0.621-0.326-0.931-0.979-0.931c-0.465%2c0-0.875%2c0.117-1.229%2c0.349l-0.213-0.688 c0.438-0.271%2c0.979-0.407%2c1.617-0.407c1.232%2c0%2c1.85%2c0.65%2c1.85%2c1.95v1.736C82.262%2c12.78%2c82.285%2c13.155%2c82.33%2c13.433z M81.242%2c11.813v-0.727c-1.156-0.02-1.734%2c0.297-1.734%2c0.95c0%2c0.246%2c0.066%2c0.43%2c0.201%2c0.553c0.135%2c0.123%2c0.307%2c0.184%2c0.512%2c0.184 c0.23%2c0%2c0.445-0.073%2c0.641-0.218c0.197-0.146%2c0.318-0.331%2c0.363-0.558C81.236%2c11.946%2c81.242%2c11.884%2c81.242%2c11.813z'/%3e %3cpath fill='white' d='M88.285%2c13.433h-0.93l-0.049-0.757h-0.029c-0.297%2c0.576-0.803%2c0.864-1.514%2c0.864 c-0.568%2c0-1.041-0.223-1.416-0.669s-0.562-1.025-0.562-1.736c0-0.763%2c0.203-1.381%2c0.611-1.853c0.395-0.44%2c0.879-0.66%2c1.455-0.66 c0.633%2c0%2c1.076%2c0.213%2c1.328%2c0.64h0.02V6.556h1.049v5.607C88.248%2c12.622%2c88.26%2c13.045%2c88.285%2c13.433z M87.199%2c11.445v-0.786 c0-0.136-0.01-0.246-0.029-0.33c-0.059-0.252-0.186-0.464-0.379-0.635c-0.195-0.171-0.43-0.257-0.701-0.257 c-0.391%2c0-0.697%2c0.155-0.922%2c0.466c-0.223%2c0.311-0.336%2c0.708-0.336%2c1.193c0%2c0.466%2c0.107%2c0.844%2c0.322%2c1.135 c0.227%2c0.31%2c0.533%2c0.465%2c0.916%2c0.465c0.344%2c0%2c0.619-0.129%2c0.828-0.388C87.1%2c12.069%2c87.199%2c11.781%2c87.199%2c11.445z'/%3e %3cpath fill='white' d='M97.248%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.008%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.691%2c0-1.242-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.713-0.698 c0.691%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.668%2c0.688C97.047%2c9.757%2c97.248%2c10.333%2c97.248%2c11.037z M96.162%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.221-0.376-0.533-0.564-0.941-0.564c-0.42%2c0-0.74%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.715-0.191%2c0.941-0.574 C96.064%2c11.882%2c96.162%2c11.506%2c96.162%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M102.883%2c13.433h-1.047v-2.7c0-0.832-0.316-1.248-0.951-1.248c-0.311%2c0-0.562%2c0.114-0.756%2c0.343 s-0.291%2c0.499-0.291%2c0.808v2.796h-1.049v-3.366c0-0.414-0.012-0.863-0.037-1.349h0.92l0.049%2c0.737h0.029 c0.123-0.229%2c0.305-0.418%2c0.543-0.569c0.285-0.176%2c0.602-0.265%2c0.951-0.265c0.439%2c0%2c0.805%2c0.142%2c1.096%2c0.427 c0.363%2c0.349%2c0.543%2c0.87%2c0.543%2c1.562V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M109.936%2c9.504h-1.154v2.29c0%2c0.582%2c0.205%2c0.873%2c0.611%2c0.873c0.188%2c0%2c0.344-0.016%2c0.467-0.049 l0.027%2c0.795c-0.207%2c0.078-0.479%2c0.117-0.814%2c0.117c-0.414%2c0-0.736-0.126-0.969-0.378c-0.234-0.252-0.35-0.676-0.35-1.271V9.504 h-0.689V8.719h0.689V7.855l1.027-0.31v1.173h1.154V9.504z'/%3e %3cpath fill='white' d='M115.484%2c13.433h-1.049v-2.68c0-0.845-0.316-1.268-0.949-1.268c-0.486%2c0-0.818%2c0.245-1%2c0.735 c-0.031%2c0.103-0.049%2c0.229-0.049%2c0.377v2.835h-1.047V6.556h1.047v2.841h0.02c0.33-0.517%2c0.803-0.775%2c1.416-0.775 c0.434%2c0%2c0.793%2c0.142%2c1.078%2c0.427c0.355%2c0.355%2c0.533%2c0.883%2c0.533%2c1.581V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M121.207%2c10.853c0%2c0.188-0.014%2c0.346-0.039%2c0.475h-3.143c0.014%2c0.466%2c0.164%2c0.821%2c0.455%2c1.067 c0.266%2c0.22%2c0.609%2c0.33%2c1.029%2c0.33c0.465%2c0%2c0.889-0.074%2c1.271-0.223l0.164%2c0.728c-0.447%2c0.194-0.973%2c0.291-1.582%2c0.291 c-0.73%2c0-1.305-0.215-1.721-0.645c-0.418-0.43-0.625-1.007-0.625-1.731c0-0.711%2c0.193-1.303%2c0.582-1.775 c0.406-0.504%2c0.955-0.756%2c1.648-0.756c0.678%2c0%2c1.193%2c0.252%2c1.541%2c0.756C121.068%2c9.77%2c121.207%2c10.265%2c121.207%2c10.853z M120.207%2c10.582c0.008-0.311-0.061-0.579-0.203-0.805c-0.182-0.291-0.459-0.437-0.834-0.437c-0.342%2c0-0.621%2c0.142-0.834%2c0.427 c-0.174%2c0.227-0.277%2c0.498-0.311%2c0.815H120.207z'/%3e %3c/g%3e %3c/g%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e){kind=small}
' spreadMethod='pad' id='linearGradient50'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300a0ff' offset='0' id='stop52' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300a1ff' offset='0.0066' id='stop54' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300beff' offset='0.2601' id='stop56' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300d2ff' offset='0.5122' id='stop58' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300dfff' offset='0.7604' id='stop60' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300e3ff' offset='1' id='stop62' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='43.8344' y1='171.9986' x2='19.637501' y2='171.9986' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient68'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ffe000' offset='0' id='stop70' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ffbd00' offset='0.4087' id='stop72' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:orange' offset='0.7754' id='stop74' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ff9c00' offset='1' id='stop76' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='34.827' y1='169.7039' x2='12.0687' y2='146.9456' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient82'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ff3a44' offset='0' id='stop84' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23c31162' offset='1' id='stop86' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='17.2973' y1='191.82381' x2='27.4599' y2='181.6613' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient92'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2332a071' offset='0' id='stop94' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%232da771' offset='0.0685' id='stop96' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2315cf74' offset='0.4762' id='stop98' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2306e775' offset='0.8009' id='stop100' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300f076' offset='1' id='stop102' /%3e%3c/linearGradient%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath110'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path112' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask114'%3e%3cg id='g116'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath110)' id='g118'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.2%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path120' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath126'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path128' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath130'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path132' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern134'%3e%3cg id='g136' /%3e%3cg id='g138'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath130)' id='g140'%3e%3cg id='g142'%3e%3cpath d='M 29.625%2c20.695 18.012%2c14.098 C 17.363%2c13.727 16.781%2c13.754 16.406%2c14.09 l -0.058%2c-0.063 0.058%2c-0.058 c 0.375%2c-0.336 0.957%2c-0.36 1.606%2c0.011 l 11.687%2c6.641 -0.074%2c0.074 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path144' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath158'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path160' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask162'%3e%3cg id='g164'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath158)' id='g166'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.12000002%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path168' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath174'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path176' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath178'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path180' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern182'%3e%3cg id='g184' /%3e%3cg id='g186'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath178)' id='g188'%3e%3cg id='g190'%3e%3cpath d='m 16.348%2c14.145 c -0.235%2c0.246 -0.371%2c0.628 -0.371%2c1.125 l 0%2c-0.118 c 0%2c-0.496 0.136%2c-0.879 0.371%2c-1.125 l 0.058%2c0.063 -0.058%2c0.055 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path192' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath206'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path208' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask210'%3e%3cg id='g212'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath206)' id='g214'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.12000002%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path216' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath222'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path224' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath226'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path228' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern230'%3e%3cg id='g232' /%3e%3cg id='g234'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath226)' id='g236'%3e%3cg id='g238'%3e%3cpath d='m 33.613%2c22.961 -3.988%2c-2.266 0.074%2c-0.074 3.914%2c2.223 c 0.559%2c0.316 0.836%2c0.734 0.836%2c1.156 -0.047%2c-0.379 -0.332%2c-0.75 -0.836%2c-1.039 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path240' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath254'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path256' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask258'%3e%3cg id='g260'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath254)' id='g262'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.25%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path264' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath270'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path272' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath274'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path276' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern278'%3e%3cg id='g280' /%3e%3cg id='g282'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath274)' id='g284'%3e%3cg id='g286'%3e%3cpath d='m 18.012%2c33.902 15.601%2c-8.863 c 0.508%2c-0.289 0.789%2c-0.66 0.836%2c-1.039 0%2c0.418 -0.277%2c0.836 -0.836%2c1.156 L 18.012%2c34.02 c -1.117%2c0.632 -2.035%2c0.105 -2.035%2c-1.176 l 0%2c-0.114 c 0%2c1.278 0.918%2c1.805 2.035%2c1.172 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path288' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3c/defs%3e%3csodipodi:namedview pagecolor='white' bordercolor='%23666666' borderopacity='1' objecttolerance='10' gridtolerance='10' guidetolerance='10' inkscape:pageopacity='0' inkscape:pageshadow='2' inkscape:window-width='1366' inkscape:window-height='705' id='namedview4' showgrid='false' inkscape:zoom='7.6276974' inkscape:cx='93.965168' inkscape:cy='29.61582' inkscape:window-x='-8' inkscape:window-y='-8' inkscape:window-maximized='1' inkscape:current-layer='g10' /%3e%3cg id='g10' inkscape:groupmode='layer' inkscape:label='google-play-badge' transform='matrix(1.25%2c0%2c0%2c-1.25%2c-9.4247625%2c49.85025)'%3e%3cg id='g12' transform='matrix(1.0023923%2c0%2c0%2c0.99072975%2c-0.29664807%2c0)'%3e%3cpath d='M 112%2c8 12%2c8 C 9.801%2c8 8%2c9.801 8%2c12 l 0%2c24 c 0%2c2.199 1.801%2c4 4%2c4 l 100%2c0 c 2.199%2c0 4%2c-1.801 4%2c-4 l 0%2c-24 c 0%2c-2.199 -1.801%2c-4 -4%2c-4 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path14' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cpath d='m 112%2c39.359 c 1.852%2c0 3.359%2c-1.507 3.359%2c-3.359 l 0%2c-24 c 0%2c-1.852 -1.507%2c-3.359 -3.359%2c-3.359 l -100%2c0 c -1.852%2c0 -3.359%2c1.507 -3.359%2c3.359 l 0%2c24 c 0%2c1.852 1.507%2c3.359 3.359%2c3.359 l 100%2c0 M 112%2c40 12%2c40 C 9.801%2c40 8%2c38.199 8%2c36 L 8%2c12 C 8%2c9.801 9.801%2c8 12%2c8 l 100%2c0 c 2.199%2c0 4%2c1.801 4%2c4 l 0%2c24 c 0%2c2.199 -1.801%2c4 -4%2c4 z' style='fill:%23a6a6a6%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path16' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cg id='g18' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 45.934%2c16.195 c 0%2c0.668 -0.2%2c1.203 -0.594%2c1.602 -0.453%2c0.473 -1.043%2c0.711 -1.766%2c0.711 -0.691%2c0 -1.281%2c-0.242 -1.765%2c-0.719 -0.485%2c-0.484 -0.727%2c-1.078 -0.727%2c-1.789 0%2c-0.711 0.242%2c-1.305 0.727%2c-1.785 0.484%2c-0.481 1.074%2c-0.723 1.765%2c-0.723 0.344%2c0 0.672%2c0.071 0.985%2c0.203 0.312%2c0.133 0.566%2c0.313 0.75%2c0.535 l -0.418%2c0.422 c -0.321%2c-0.379 -0.758%2c-0.566 -1.317%2c-0.566 -0.504%2c0 -0.941%2c0.176 -1.312%2c0.531 -0.367%2c0.356 -0.551%2c0.817 -0.551%2c1.383 0%2c0.566 0.184%2c1.031 0.551%2c1.387 0.371%2c0.351 0.808%2c0.531 1.312%2c0.531 0.535%2c0 0.985%2c-0.18 1.34%2c-0.535 0.234%2c-0.235 0.367%2c-0.559 0.402%2c-0.973 l -1.742%2c0 0%2c-0.578 2.324%2c0 c 0.028%2c0.125 0.036%2c0.246 0.036%2c0.363 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path20' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g22' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 49.621%2c14.191 -2.183%2c0 0%2c1.52 1.968%2c0 0%2c0.578 -1.968%2c0 0%2c1.52 2.183%2c0 0%2c0.589 -2.801%2c0 0%2c-4.796 2.801%2c0 0%2c0.589 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path24' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g26' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 52.223%2c18.398 -0.618%2c0 0%2c-4.207 -1.339%2c0 0%2c-0.589 3.297%2c0 0%2c0.589 -1.34%2c0 0%2c4.207 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path28' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g30' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 55.949%2c18.398 0%2c-4.796 0.617%2c0 0%2c4.796 -0.617%2c0 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path32' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g34' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 59.301%2c18.398 -0.613%2c0 0%2c-4.207 -1.344%2c0 0%2c-0.589 3.301%2c0 0%2c0.589 -1.344%2c0 0%2c4.207 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path36' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g38' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 66.887%2c17.781 c -0.473%2c0.485 -1.059%2c0.727 -1.758%2c0.727 -0.703%2c0 -1.289%2c-0.242 -1.762%2c-0.727 C 62.895%2c17.297 62.66%2c16.703 62.66%2c16 c 0%2c-0.703 0.235%2c-1.297 0.707%2c-1.781 0.473%2c-0.485 1.059%2c-0.727 1.762%2c-0.727 0.695%2c0 1.281%2c0.242 1.754%2c0.731 0.476%2c0.488 0.711%2c1.078 0.711%2c1.777 0%2c0.703 -0.235%2c1.297 -0.707%2c1.781 z m -3.063%2c-0.402 c 0.356%2c0.359 0.789%2c0.539 1.305%2c0.539 0.512%2c0 0.949%2c-0.18 1.301%2c-0.539 0.355%2c-0.359 0.535%2c-0.82 0.535%2c-1.379 0%2c-0.559 -0.18%2c-1.02 -0.535%2c-1.379 -0.352%2c-0.359 -0.789%2c-0.539 -1.301%2c-0.539 -0.516%2c0 -0.949%2c0.18 -1.305%2c0.539 -0.355%2c0.359 -0.535%2c0.82 -0.535%2c1.379 0%2c0.559 0.18%2c1.02 0.535%2c1.379 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path40' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g42' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 68.461%2c18.398 0%2c-4.796 0.75%2c0 2.332%2c3.73 0.027%2c0 -0.027%2c-0.922 0%2c-2.808 0.617%2c0 0%2c4.796 -0.644%2c0 -2.442%2c-3.914 -0.027%2c0 0.027%2c0.926 0%2c2.988 -0.613%2c0 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path44' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cpath d='m 62.508%2c22.598 c -1.879%2c0 -3.414%2c-1.43 -3.414%2c-3.403 0%2c-1.957 1.535%2c-3.402 3.414%2c-3.402 1.883%2c0 3.418%2c1.445 3.418%2c3.402 0%2c1.973 -1.535%2c3.403 -3.418%2c3.403 z m 0%2c-5.465 c -1.031%2c0 -1.918%2c0.851 -1.918%2c2.062 0%2c1.227 0.887%2c2.063 1.918%2c2.063 1.031%2c0 1.922%2c-0.836 1.922%2c-2.063 0%2c-1.211 -0.891%2c-2.062 -1.922%2c-2.062 z m -7.449%2c5.465 c -1.883%2c0 -3.414%2c-1.43 -3.414%2c-3.403 0%2c-1.957 1.531%2c-3.402 3.414%2c-3.402 1.882%2c0 3.414%2c1.445 3.414%2c3.402 0%2c1.973 -1.532%2c3.403 -3.414%2c3.403 z m 0%2c-5.465 c -1.032%2c0 -1.922%2c0.851 -1.922%2c2.062 0%2c1.227 0.89%2c2.063 1.922%2c2.063 1.031%2c0 1.918%2c-0.836 1.918%2c-2.063 0%2c-1.211 -0.887%2c-2.062 -1.918%2c-2.062 z m -8.864%2c4.422 0%2c-1.446 3.453%2c0 c -0.101%2c-0.808 -0.371%2c-1.402 -0.785%2c-1.816 -0.504%2c-0.5 -1.289%2c-1.055 -2.668%2c-1.055 -2.125%2c0 -3.789%2c1.715 -3.789%2c3.84 0%2c2.125 1.664%2c3.84 3.789%2c3.84 1.149%2c0 1.985%2c-0.449 2.602%2c-1.031 l 1.019%2c1.019 c -0.863%2c0.824 -2.011%2c1.457 -3.621%2c1.457 -2.914%2c0 -5.363%2c-2.371 -5.363%2c-5.285 0%2c-2.914 2.449%2c-5.285 5.363%2c-5.285 1.575%2c0 2.758%2c0.516 3.688%2c1.484 0.953%2c0.953 1.25%2c2.293 1.25%2c3.375 0%2c0.336 -0.028%2c0.645 -0.078%2c0.903 l -4.86%2c0 z m 36.246%2c-1.121 c -0.281%2c0.761 -1.148%2c2.164 -2.914%2c2.164 -1.75%2c0 -3.207%2c-1.379 -3.207%2c-3.403 0%2c-1.906 1.442%2c-3.402 3.375%2c-3.402 1.563%2c0 2.465%2c0.953 2.836%2c1.508 l -1.16%2c0.773 c -0.387%2c-0.566 -0.914%2c-0.941 -1.676%2c-0.941 -0.757%2c0 -1.3%2c0.347 -1.648%2c1.031 l 4.551%2c1.883 -0.157%2c0.387 z m -4.64%2c-1.133 c -0.039%2c1.312 1.019%2c1.984 1.777%2c1.984 0.594%2c0 1.098%2c-0.297 1.266%2c-0.722 L 77.801%2c19.301 Z M 74.102%2c16 l 1.496%2c0 0%2c10 -1.496%2c0 0%2c-10 z m -2.45%2c5.84 -0.05%2c0 c -0.336%2c0.398 -0.977%2c0.758 -1.789%2c0.758 -1.704%2c0 -3.262%2c-1.496 -3.262%2c-3.414 0%2c-1.907 1.558%2c-3.391 3.262%2c-3.391 0.812%2c0 1.453%2c0.363 1.789%2c0.773 l 0.05%2c0 0%2c-0.488 c 0%2c-1.301 -0.695%2c-2 -1.816%2c-2 -0.914%2c0 -1.481%2c0.66 -1.715%2c1.215 L 66.82%2c14.75 c 0.375%2c-0.902 1.368%2c-2.012 3.016%2c-2.012 1.754%2c0 3.234%2c1.032 3.234%2c3.543 l 0%2c6.11 -1.418%2c0 0%2c-0.551 z m -1.711%2c-4.707 c -1.031%2c0 -1.894%2c0.863 -1.894%2c2.051 0%2c1.199 0.863%2c2.074 1.894%2c2.074 1.016%2c0 1.817%2c-0.875 1.817%2c-2.074 0%2c-1.188 -0.801%2c-2.051 -1.817%2c-2.051 z M 89.445%2c26 l -3.578%2c0 0%2c-10 1.492%2c0 0%2c3.789 2.086%2c0 c 1.657%2c0 3.282%2c1.199 3.282%2c3.106 0%2c1.906 -1.629%2c3.105 -3.282%2c3.105 z m 0.039%2c-4.82 -2.125%2c0 0%2c3.429 2.125%2c0 c 1.114%2c0 1.75%2c-0.925 1.75%2c-1.714 0%2c-0.774 -0.636%2c-1.715 -1.75%2c-1.715 z m 9.223%2c1.437 c -1.078%2c0 -2.199%2c-0.476 -2.66%2c-1.531 l 1.324%2c-0.555 c 0.285%2c0.555 0.809%2c0.735 1.363%2c0.735 0.774%2c0 1.559%2c-0.465 1.571%2c-1.286 l 0%2c-0.105 c -0.27%2c0.156 -0.848%2c0.387 -1.559%2c0.387 -1.426%2c0 -2.879%2c-0.785 -2.879%2c-2.25 0%2c-1.34 1.168%2c-2.203 2.481%2c-2.203 1.004%2c0 1.558%2c0.453 1.906%2c0.98 l 0.051%2c0 0%2c-0.773 1.441%2c0 0%2c3.836 c 0%2c1.773 -1.324%2c2.765 -3.039%2c2.765 z m -0.18%2c-5.48 c -0.488%2c0 -1.168%2c0.242 -1.168%2c0.847 0%2c0.774 0.848%2c1.071 1.582%2c1.071 0.657%2c0 0.965%2c-0.145 1.364%2c-0.336 -0.117%2c-0.926 -0.914%2c-1.582 -1.778%2c-1.582 z m 8.469%2c5.261 -1.715%2c-4.335 -0.051%2c0 -1.773%2c4.335 -1.609%2c0 2.664%2c-6.058 -1.52%2c-3.371 1.559%2c0 4.105%2c9.429 -1.66%2c0 z M 93.547%2c16 l 1.496%2c0 0%2c10 -1.496%2c0 0%2c-10 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path46' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cg id='g48'%3e%3cpath d='M 16.348%2c33.969 C 16.113%2c33.723 15.977%2c33.34 15.977%2c32.844 l 0%2c-17.692 c 0%2c-0.496 0.136%2c-0.879 0.371%2c-1.125 l 0.058%2c-0.054 9.914%2c9.91 0%2c0.234 -9.914%2c9.91 -0.058%2c-0.058 z' style='fill:url(%23linearGradient50)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path64' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g66'%3e%3cpath d='m 29.621%2c20.578 -3.301%2c3.305 0%2c0.234 3.305%2c3.305 0.074%2c-0.043 3.914%2c-2.227 c 1.117%2c-0.632 1.117%2c-1.672 0%2c-2.308 l -3.914%2c-2.223 -0.078%2c-0.043 z' style='fill:url(%23linearGradient68)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path78' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g80'%3e%3cpath d='M 29.699%2c20.621 26.32%2c24 16.348%2c14.027 c 0.371%2c-0.39 0.976%2c-0.437 1.664%2c-0.047 l 11.687%2c6.641' style='fill:url(%23linearGradient82)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path88' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g90'%3e%3cpath d='M 29.699%2c27.379 18.012%2c34.02 c -0.688%2c0.386 -1.293%2c0.339 -1.664%2c-0.051 L 26.32%2c24 l 3.379%2c3.379 z' style='fill:url(%23linearGradient92)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path104' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g106'%3e%3cg id='g108' /%3e%3cg id='g122' mask='url(%23mask114)'%3e%3cg id='g124' /%3e%3cg id='g146'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath126)' id='g148'%3e%3cg id='g150'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern134)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path152' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g154'%3e%3cg id='g156' /%3e%3cg id='g170' mask='url(%23mask162)'%3e%3cg id='g172' /%3e%3cg id='g194'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath174)' id='g196'%3e%3cg id='g198'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern182)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path200' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g202'%3e%3cg id='g204' /%3e%3cg id='g218' mask='url(%23mask210)'%3e%3cg id='g220' /%3e%3cg id='g242'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath222)' id='g244'%3e%3cg id='g246'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern230)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path248' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g250'%3e%3cg id='g252' /%3e%3cg id='g266' mask='url(%23mask258)'%3e%3cg id='g268' /%3e%3cg id='g290'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath270)' id='g292'%3e%3cg id='g294'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern278)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path296' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e){kind=small}
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні