Ухвала

від 21.03.2025 по справі 160/31758/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 березня 2025 рокуСправа №160/31758/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області про заміну стягувача та виправлення описки у виконавчому листі та рішенні у справі №160/31758/23 за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОБЕК» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 року позовну Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОБЕК» про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОБЕК» (вул. Шевченка, 37, м. Дніпро, 49020, код ЄДРПОУ 44551451) податковий борг в сумі 190817,44 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ ДРОБЕК, на користь Державного бюджету.

Рішення суду від 12.02.2024 у справі № 160/31758/23 набрало законної сили 14.03.2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі №160/31758/23 за позовною заявою Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОБЕК» про стягнення заборгованості задоволено. Поновлено Головному управлінню ДПС у Миколаївській області строк пред`явлення виконавчого документа у справі №160/31758/23 виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 12.08.2024 в межах трьох місяців з дати набрання цією ухвалою законної сили.

Від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшла заява про заміну стягувача та виправлення описки у виконавчому листі та рішенні у справі №160/31758/23.

Заява мотивована тим, що у зв`язку зі зміною місцезнаходження платника податків підприємство з 01.01.2024 перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 року заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області про заміну стягувача та виправлення описки у виконавчому листі та рішенні у справі №160/31758/23 призначено до розгляду у судовому засіданні 21.03.2025, про що повідомлено учасників справи.

У зв`язку з неприбуттям представників сторін у судове засідання, призначене на 21.03.2025, повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, судом ухвалено розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для заміни сторони у виконавчому документі за поданою заявою, суд виходив з наступного.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 379 КАС України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Слід зазначити, що відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є: …9) обов`язковість судового рішення (ст. 129), суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1).

Суд також зазначає, що заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї зі сторін та полягає у вступі на її місце її правонаступника. У даному випадку визначальною умовою є саме факт правонаступництва, тобто передача прав та обов`язків (адміністративної компетенції) однієї особи іншій.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 29 листопада 2019 року в справі № 2а/1270/2455/2012 та від 08 липня 2020 року у справі № 812/729/15.

Суд враховує зміст норм ст. 52 КАС України, відповідно яких у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Аналізуючи зміст наведених норм Кодексу Верховний Суд під час перегляду в порядку касаційного оскарження справи № 420/5772/18 сформував у своєї постанові від 10.09.2020 наступні правову позицію: процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (ст. 52 КАС України).

Аналогічна правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі №905/1956/15.

В силу приписів норми п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Нормами п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України передбачено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюються адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

Процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) визначено розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2012 №1588.

Зокрема, п.п. 10.13, 10.14 розд. Х зазначеного Порядку передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб`єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи - підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

При цьому, якщо після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням продовжуються процедури адміністрування податків і зборів, визначені Податковим кодексом України, платник податків продовжує перебувати на обліку в такому контролюючому органі за неосновним місцем обліку до завершення процедур такого адміністрування.

Згідно з п. 12.1 розд. ХІІ Порядку відповідно до пункту 63.13 статті 63 розділу ІІ Податкового кодексу України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та фізичних осіб інформацією Центральний контролюючий орган оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та власному офіційному веб-сайті дані про взяття на облік як платників податків юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік.

Як свідчать подані заявником матеріали (дані з інформаційних систем органу ДПС) та актуальні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, починаючи з початку 2024 року відповідач по справі №160/31758/23 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРОБЕК» код ЄДРПОУ 44551451 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, як платник за основним місцем обліку (у зв`язку зі зміною адреси місцезнаходження).

Таким чином, на даний час повноваження та функції контролюючого органу відносно платника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРОБЕК» код ЄДРПОУ 44551451, від Головного управління ДПС у Миколаївській області передано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Відтак, беручи до уваги наведені норми права та з огляду на встановлені у справі обставини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі.

Щодо виправлення описки в судовому рішенні та виконавчому листі.

Відповідно до ч. 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

За приписами ч. 1 ст. 374 КАС України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Положеннями частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Тобто правила цієї норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

При цьому опискою в розумінні статті 253 КАС України визнається помилка, яка має вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні, як із власної ініціативи суду, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили.

Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.11.2023 року по справі № 990/222/23.

Заявник зазначає, що при поданні до суду позивачем було допущено описка в прохальній частині позовної заяви та помилково заявлено вимогу про «стягнення податкового боргу в сумі 190817,44 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів» з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ ДРОБЕК, на користь Державного бюджету, в той час як вірна позовна вимога була щодо «стягнення податкового боргу в сумі 190817,44 грн. з пені за порушенням термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ ДРОБЕК, на користь Державного бюджету.

Судом встановлено, що у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 р. в адміністративній справі №160/31758/23 та у виконавчому листі від 12.08.2024 р. вказано вимогу про «стягнення податкового боргу в сумі 190817,44 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів» з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ ДРОБЕК, на користь Державного бюджету, яка зазначена безпосередньо Головним управлінням ДПС у Миколаївській області у позовній заяві та у прохальній частині позову, а тому зміст рішення суду та виконавчого листа відповідає заявленим позовним вимогам.

Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви позивача про виправлення описки.

Керуючись ст.ст. 52, 241, 248, 253, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Миколаївській області про заміну стягувача та виправлення описки у виконавчому листі та рішенні у справі №160/31758/23 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна