Ухвала

від 11.03.2025 по справі 534/1147/24

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/1147/24

Провадження №1-кп/534/118/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11березня 2025 рокум. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

їх захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, працюючого головою правління ПрАТ «Полтавський ГЗК», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Комсомольського міського суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024000220000002 від 19.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Оскільки в зазначені строки завершити розгляд справи не надається можливим, прокурор заявив клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 . Прокурор вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час покладення на обвинуваченого обов`язків, не зменшились та не перестали існувати. Для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, просить продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 на два місяці.

Прокурором наголошено, що відповідно до ст. 12 КК України злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , є злочином невеликої тяжкості (ч. 1 ст. 366 КК України) та тяжким злочином (ч. 3 ст. 212 КК України), при цьому санкція ч. 3 ст. 212 КК України передбачає можливість призначення покарання з конфіскацією майна, тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, в разі визнання судом винуватим у їх вчиненні, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; впливати на свідків, які надали показання, що викривають ОСОБА_4 та інших співучасників, а також експертів у кримінальному провадженні, які проводять експертні дослідження, використовуючи посаду голови правління, власний авторитет та вплив, може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб у кримінальному провадженні, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню. Також прокурором наголошено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинював протиправні діяння у період 01.04.2017 по 31.12.2021, що свідчить про триваючий злочин, а тому є ризик того, що він може продовжувати свою злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 наголосив про необґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_4 , також додав, що ризики, зазначені прокурором у клопотанні, надумані та відсутні. Захисник ОСОБА_9 зауважив, що обвинувачений ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв`язки, має постійне офіційне місце роботи, 38 років трудового стажу, як на роботі так і в м. Горішні Плавні характеризується позитивно, є засновником Благодійного фонду. Крім того, процесуальна поведінка ОСОБА_4 є бездоганною, обов`язки покладені на обвинуваченого КПК, виконуються належно. Обвинувачений має високу ділову репутацію та зацікавлений у встановленні істини у справі. Тому вважає, що ризики, зазначені прокурором у клопотанні відсутні, у зв`язку з чим просить відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_4 адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 доводили відсутність ризиків, вказаних прокурором у клопотанні, тому просили відмовити в його задоволенні. Посилалися на те, що обов`язки, які визначені КПК, та покладені на обвинуваченого ОСОБА_4 , останній виконує належним чином, завжди вчасно з`являється до суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників.

Заслухавши думки прокурора, обвинуваченого, його захисників, дослідивши матеріали кримінального провадження у контексті розгляду зазначеного вище клопотання, суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, дійшов таких висновків.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Тобто прокурором необхідно довести, що ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу, не зменшились, а з`явились нові.

Як убачаєтьсяз матеріалівсправи, ухвалою судді Комсомольського міського суду Полтавської області на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено додаткові обов`язки, а саме: 1) прибувати за викликом прокурора або суду; 2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) залишити на зберіганні у відповідних територіальних підрозділів ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і виїзд в Україну строк дії яких закінчується 25.03.2025.

Для вирішення питання про покладення відповідних обов`язків необхідно дотримуватись вимог статей 184 та 194 КПК України.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження покладених обов`язків суд має врахувати наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на прокурора обов`язок обґрунтувати та доводити наявність таких ризиків.

Аналізуючи зміст покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, а саме повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; залишити на зберіганні у відповідних територіальних підрозділів ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і виїзд в Україну; прибувати на першу вимогу прокурора чи суду, - суд дійшов висновку, що по суті зазначені обов`язки спрямовані на запобігання настання ризику переховуватись від суду.

Стосовно загрози переховування обвинуваченого практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому він може бути підданий, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

Аналізуючи матеріали клопотання за вказаним алгоритмом, суд дійшов висновку, що

за весь час досудового розслідування та після направлення обвинувального акта до суду, обвинувачений ОСОБА_4 жодного разу не порушував обов`язків, які на нього покладались, навіть у період, коли їх строк дії припинився. Враховуючи позицію обвинуваченого, який бажає довести свою невинуватість, прибуває у кожне судове засідання, беручи до уваги його процесуальну поведінку, суд вважає, що ризик переховуватись від суду, наведений прокурором у клопотанні, є абстрактним.

Крім того, обов`язок прибувати до суду за вимогою є загальним та визначений ст. 42 КПК України незалежно від застосування запобіжних заходів.

А враховуючи, що до обвинуваченого ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді застави, який є достатнім для запобігання й інших ризиків, зазначених прокурором у клопотанні, необхідність у продовженні строку дії додаткових обов`язків, покладених на обвинуваченого, є недоцільною.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 184, 194,200,201 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 відмовити.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі неприбуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь неповідомлення про це суд, внесені кошти у вигляді застави можуть бути звернені в дохід держави та до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому ОСОБА_4 негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти зазначеної ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали проголошено в судовому засіданні о 10 год 00 хв. 17 березня 2025 року в залі судових засідань Комсомольського міського суду Полтавської області.