Рішення

від 04.11.2010 по справі 11/75-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/75-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 листопада 2010 р.                            Справа 11/75-09

за позовом      закритого   акціонерного товариства  «Компанія «Райз»в особі Вінницької

                        філії, м. Вінниця

до                     приватного підприємства «Конкурент», м. Бар

про                   стягнення 325 080,64 грн..

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:

від позивача       -  О. Ольштинська  за довіреністю б/н. від 03.06.2010р.;

від відповідача   -  не з‘явився.    

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з приватного підприємства  «Конкурент»на користь закритого акціонерного товариства «Компанія  «Райз»в особі Вінницької філії  237 597,36 грн. - основного боргу з урахуванням курсової різниці, 11 496, 07 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 17 460, 35 грн. - 28 % річних, 12 047, 81 - пені, 46 479, 05 грн. - твердої суми збитків.

При розгляді справи  судом встановлено, що 27.04.2010 р. загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства «Компанія «Райз» було затверджено внесення змін до статуту з метою приведення його у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», а саме зміна назви закритого акціонерного товариства  «Компанія «Райз» на публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз».

Вказане підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АБ № 230480 свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ «Компанія «Райз»серії А01 № 215254.

З врахуванням викладеного позивачем у даній справі є публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз».

Позов мотивовано тим, що на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № 8099027 від 02.04.2008р.  позивач поставив  а відповідач прийняв товар на загальну суму 165 010,64 грн.. Згідно додатку №1 до договору частина товару вартістю 32 314,95 грн. еквівалент 6399 дол. США постачалась на авансових умовах з терміном платежу до 03.04.2008р.. Згідно додатку №1а до договору, частина товару  вартістю 132 695,21  грн. еквівалент 26 276,28 дол. США постачалась на умовах товарного кредиту з відсотками за користування товарним кредитом  1492,996633 доларів США, з терміном оплати 30.10.2008р.  В порушення взятих на себе зобов‘язань за договором відповідач провів часткові розрахунки в розмірі 11 640 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах прийнятих судом при розгляді даної справи, щодо надання витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, оскільки процесуальні документи направлялись останньому рекомендованою поштою за місцем його реєстрації і до суду не повернуті. До того ж,  про обізнаність відповідача свідчить неодноразове оскарження останнім процесуальних документів в даній справі.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за  наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.  

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,  судом встановлено наступне.

02 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Компанія «Райз»(Вінницька філія) (позивач, за договором Постачальник) та приватним підприємством «Конкуретн»(відповідач, за договором Покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту.

Відповідно до п.1.1 договору, в терміни, визначені договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця  продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість, сплативши за нього визначену  договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом  в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та терміни оплати вартості товару  ( в т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами –визначені в договорі та специфікації (додатки № 1 та № 1а), яка складає невід'ємну частину договору.

Вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом вказана в додатку № 1а. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в додатку. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом (п. 2.1. договору).

Сторони встановлюють, що протягом дії договору, грошові зобов'язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті Покупцем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках  до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти,  який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати Покупцем ціни договору (її неоплаченої частини); однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений на день фактичної оплати вартості товару Покупцем, менший або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.4. договору термін оплати вартості (ціни) частини товару, яка оплачується Покупцем авансом, вказаний в додатку № 1 до договору.

Вартість (ціна) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується Покупцем  в наступні терміни:

Перший платіж не пізніше 15 серпня 2008 року;

Другий платіж не пізніше 01 вересня 2008 року;

Третій платіж не пізніше 01 жовтня 2008 року;

Четвертий платіж не пізніше 01 листопада 2008 року. Терміни сплати, визначені в цьому пункті, застосовуються у разі, якщо інші терміни оплати відстрочених платежів не будуть  встановлені сторонами в додатку № 1а (п. 2.5. договору).

Товар (його вартість (ціна), отриманий Покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визначається товарним кредитом. За користування товарним кредитом  Покупець сплачує  на користь Постачальника проценти. Умови щодо процентів  за користування товарним кредитом  викладені в п.п. 2.7.-2.12 договору та в додатку № 1а (п. 2.6. договору).

Згідно додатку №1 до договору частина товару вартістю 32 314,95 грн. еквівалент 6399  дол. США постачалась на авансових умовах з терміном платежу до 03.04.2008р .

Згідно додатку №1а до договору, частина товару  вартістю 132 695,21  грн. еквівалент 26 276,28 дол. США постачалась на умовах товарного кредиту з відсотками за користування товарним кредитом  1492,996633 дол. США, з терміном оплати не пізніше 01.11.2008р..

На виконання умов договору позивач згідно накладних №  ВН-10009-00440 від 08.04.2008р., № ВН-10009-00441 від 08.04.2008р., № ВН-10009-00659 від 18.04.2008р. передав у власність відповідача товар на загальну суму 165 010,64 грн., який останній отримав за довіреністю серії ЯОА № 193586 від 08.04.2008р.

Як стверджується матеріалами справи відповідачем не проведено розрахунків за товар поставлений на авансових умовах. При цьому проведено  часткові розрахунки за товар поставлений на умовах товарного кредиту, а саме згідно протоколів № 77 від 19.11.2008р. та № 133 від 08.12.2008р. про взаємозалік заборгованості за отримані товар,  послуги згідно договору № 8099027 від 02.04.2008р. але не оплачені відповідачем,  та заборгованості за отримані товари, але не оплачені позивачем згідно договору № 19 від 01.11.2008р., на загальну суму 11 640 грн..

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість за договором поставки становить 153 370,16 грн..

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу  України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві  повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 статті 694 Цивільного кодексу України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав у повному обсязі зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару у зазначені в договорі строки, в зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість в розмірі 153 370,64 грн..

Як передбачено ст.192 Цивільного кодексу України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до частин 1 і 2 ст.533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як зазначено вище пунктом .2.2. договору сторони визначили, що сума у гривні, що підлягає сплаті Покупцем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках  до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти,  який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати Покупцем ціни договору (її неоплаченої частини).

Додатками №1 та №1а до договору поставки передбачено, що ціна товару прив'язана до іноземної валюти: долара США по курсу на момент укладення договору 1 долар США/5,05 грн..

З врахуванням викладеного, сума основного боргу в доларовому еквіваленті складає 30 856,80 долари США.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, курсова різниця нараховувалася станом на 10.02.2009р. На вказану дату курс долара США становив 7,7 грн./1 дол. США.

Таким чином, сума основного боргу з урахуванням курсової різниці складатиме 237 597,36 грн. (30 856,80 долари США х 7,70 грн./дол. США = 237 597,36 грн.).

Пунктом 2.6 договору сторони погодили, що за користування товарним кредитом  Покупець сплачує  на користь Постачальника проценти. Умови щодо процентів  за користування товарним кредитом  викладені в п.п. 2.7.-2.12 договору та в додатку № 1а.

Оскільки Покупець не здійснив оплату по відсотках за користування товарним кредитом в розмірі 1492,996633 долари США в установлені договором терміни, застосовується офіційний курс долара США станом на день складення обґрунтованого розрахунку позовних вимог на 10.02.2009р. який становить 7,7 грн. до 1 дол. США.    Відсотки за користування товарним кредитом складають 11 496,07  грн..

Позивачем також заявлено  до стягнення  12 047,81 грн. пені, що нарахована за період з 04.04.2008р. по 10.02.2009р.

Статтями 610 та 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо  відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку  платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлений договором термін вартості (ціни) товару та/або процентів  за користування товарним кредитом Покупець сплачує за кожен день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі 0,3 відсотка від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте умовами договору встановлено інше.

Згідно п.7.6 договору, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється в день виконання стороною зобов'язання, забезпеченого санкцією.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи «ЛІГА ЗАКОН»здійснений позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що його проведено згідно вимог чинного законодавства, а відтак заявлена сума пеня підлягає до стягнення.

Статтею 536 Цивільного кодексу  України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим  актом  цивільного законодавства.

Як встановлено п.7.5 договору, покупець у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28% річних з простроченої суми.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами визначений сторонами в укладеному договорі, який, в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами, суддів дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 17 460,35 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованою.

За приписами ч.1 ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч.5 ст.225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків його порушення.

Пунктом 7.4 договору сторони погодили, що покупець відшкодовує збитки,  завдані Постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків Постачальника в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання Покупцем: 10 процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10% за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 46 479,05 грн. збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49  ГПК України.    

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити .

2.          Стягнути з приватного підприємства «Конкурент»(23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Червоноармійська, 9, код 13299348) на користь публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз»в особі Вінницької філії (21060, м. Вінниця, вул. Чехова, 35, код 13980201) 237 597 (двісті тридцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 36 коп. - боргу з урахуванням курсової різниці; 11 496 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 07 коп. –відсотків за користування товарним кредитом; 12 047 (дванадцять тисяч сорок сім) грн. 81 коп. –пені; 17 460 (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 35 коп. –28% річних; 46 479 (сорок шість тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн.  05 коп. –збитків; 3 250 (три тисячі двісті п'ятдесят) грн. 81 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.   

                                                                           Повне рішення складено  08.11.2010р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу - Вінницька область, м. Бар, вул. Червоноармійська, 9