Ухвала

від 24.03.2025 по справі 282/566/22

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/566/22

Провадження № 2/282/6/25

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2025 року

селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Носача В.М.,

за участю секретаря судового засідання Наумчук-Їлмаз О.А.,

проводячи підготовче засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки і піклування Любарської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа.

У підготовче судове засідання позивачка не з`явилася, подала до суду заяву про проведення підготовчого засідання без її участі. Також позивач подала до суду копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , з якої слідує, що позивачка після одруження змінила прізвище на " ОСОБА_3 ".

Представник відповідача адвокат Шиян А.О. до початку підготовчого засідання подав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Зазначив, що відповідач позов визнає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник органу і піклування Любарської селищної ради на розгляд справи не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Заяв та клопотань до суду не подав.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників справи, в порядку ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно вимогст.200 ЦПК Україниу підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку встановленому статтями206,207цьогоКодексу.

Відповідно до вимогст. 206 ЦПК Українипозивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною третьоюст. 12 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Судувід 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Верховний Суд наголошує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Уст. 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.2статті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Згідно з ч.1ст. 82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Результат наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що визнання обставин, які не підлягають доказуванню можливе, зокрема, за умов: визнання їх всіма учасниками справи та відсутності у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року в справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17) вказано, що відповідно до ч.4ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову».

Отже суд вважає, що не досліджуючи докази у цій справі, неможливо визначити чи відбудеться порушення вимог закону або прав та інтересів як відповідача, який визнав позов, так і дитини, відносно якої вирішується питання про позбавлення батьківських прав, внаслідок прийняття судом визнання позову відповідачем.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_2 .

У підготовчому засіданні були проведені усі необхідні дії, передбачені ст.197,198 ЦПК України.

Згідно п. 3 ч. 2ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Саме тому, суд вважає підготовче засідання закінченим, а тому відповідно вважає за доцільне закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.

На підставі викладеного,керуючись ст.83,84,196,197,198,200,210,211,353ЦПК України,суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_2 позову про позбавлення батьківських прав відмовити.

Підготовче засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки і піклування Любарської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - закрити.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 13 год 00 хв 10 квітня 2025 року.

В судове засідання викликати сторони.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.М. Носач