Рішення
від 28.01.2025 по справі 207/5254/21
БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бистрової Л.О.

при секретарі Степанян М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське Дніпропетровської області за участі представника позивача Кам`янської окружної прокуратури прокурора Єрзаулова С.С. цивільну справу за позовом Керівника Кам`янської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Кам`янської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Н.ТРАНССЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП», ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Черниш Є.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ ПЕТРОЛ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу з одночасним припиненням речових прав, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та земельну ділянку та знесення самочинно збудованого нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кам`янської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Кам`янської міської ради звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Н.ТРАНССЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП», ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Черниш Є.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ ПЕТРОЛ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу з одночасним припиненням речових прав, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та земельну ділянку та знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивачем вказано, що Кам`янською окружною прокуратурою встановлено, що у період з 18.04.2016 ОСОБА_1 , ТОВ «Нафта Кепітал Груп»,

ТОВ «С.Н. Транссервіс» самочинно збудувано автомобільний газозаправочний комплекс загальною площею 12,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Кам`янське Січеславський шлях 154-а, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за відсутності отримання проєктної документації та відсутності дозволу на будівництво об`єкту нерухомого майна та готовності об`єкта до експлуатації.

Крім того, автомобільний газозаправочний комплекс є об`єктом підвищеної небезпеки, який самочинно збудовано в охоронній зоні підземного розподільчого газопроводу низького тиску, поруч з зупинкою громадського транспорту, автомобільною дорогою загального користування, та який межує з житловим будинком, що розташований на АДРЕСА_1 , за відсутності отримання проєктної документації, відсутності дозволу на будівництво об`єкту нерухомого майна та готовності об`єкта до експлуатації.

Вказаний автомобільний газозаправочний комплекс був предметом судового розгляду, за наслідками якого винесено преюдиційні судові рішення.

Так, ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц затверджено мирову угоду за умовами якої за ОСОБА_1 визнано право власності на вказаний автомобільний газозаправочний комплекс.

У подальшому, автомобільний газозаправочний комплекс відчужено за договорами купівлі-продажу від 24.11.2016 на користь ТОВ «Нафта Кепітал Груп», та 08.07.2020 відчужено на користь ТОВ «С.Н.Трансервіс».

За результатами здійснення представницької діяльності, шляхом моніторингу незаконних судових рішень в ЄДРСР, 14.04.2017 керівником Дніпродзержинської місцевої прокуратури внесено апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2018 у справі № 208/1031/16-ц апеляційну скаргу керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури задоволено. Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За результатом нового розгляду справи № 208/1031/16-ц ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.08.2018 позовну заяву залишено без розгляду.

Постанова апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2018 у справі № 208/1031/16-ц обґрунтована тим, що при затвердженні мирової угоди якою визнано право власності на автомобільний газозаправочний комплекс за ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні будь-які документи які підтверджують право власності на неї.

Таким чином, рішення суду, на підставі якого за ОСОБА_1 здійснено реєстрацію первинну реєстрацію права власності на автомобільний газозаправочний комплекс, за апеляційною скаргою прокуратури скасовано. Автомобільний газозаправчоний комплекс збудовано за відсутності дозвільних документів, на земельній ділянці, яка не відводилася для цієї мети, в охоронній зоні підземного розподільчого газопроводу низького тиску, поруч з зупинкою громадського транспорту, автомобільною дорогою загального користування, та безпосередньо біля житлового будинку, що створює загрозу життю, здоров`ю та майну жителів територіальної громади, а також навколишньому природному середовищу.

В силу вимог ст. 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» спірний автомобільний газозаправочний комплекс, що знаходиться за адресою м. Кам`янське по вул. Січеславьский шлях 154-а є об`єктом підвищеної небезпеки, оскільки на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси та є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

ОСОБА_1 , ТОВ «Нафта Кепітал Групп», ТОВ «С.Н.Транссервіс» самочинно збудовано та на теперішній час експлуатується автомобільний газозаправочний комплекс загальною площею 12,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Кам`янське, Вул. Січеславський шлях шлях, 154-а, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за відсутності отримання проєктної документації та відсутності дозволу на будівництво об`єкту нерухомого майна, що встановлено преюдиційним рішенням суду.

Крім того, вказаний об`єкт підвищеної небезпеки розташований в охоронній зоні підземного розподільчого газопроводу низького тиску, межує із зупинкою громадського транспорту, автомобільною дорогою загального користування та житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, зважаючи на небезпеку та обмеження права жителів територіальної громади на безпечне життя, здоров`я, довкілля та благоустрій міста є підстави вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовною заявою про знесення об`єкта підвищеної небезпеки.

Про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, направлених на припинення безпідставної реєстрації речових прав, знесення самочинно збудованого майна, що розташоване за вказаною адресою органами прокуратури повідомлялось Кам`янську міську раду листами від 12.01.2021 № 04/31-149 вих-21 та від 11.02.2021 № 04/31-810 вих-21, 04/31-1022 вих-21 від 22.02.2021, 11.11.2021 за № 04/56-3994 вих-21.

Кам`янською міською радою листом від 25.01.2021 за № 8 вих-21/66 (на лист від 12.01.2021 № 04/31-149 вих-21) повідомлено Дніпродзержинську місцеву прокуратуру, про те, що Кам`янською міською радою буде вжито заходів відповідно до чинного законодавства.

У подальшому Кам`янська міська рада повідомила Дніпродзержинську місцеву прокуратуру листом від 19.02.2021 за № 8вих-08/120 (на лист від 11.02.2021 № 04/31-810 вих-21) про те, що у Кам`янській міській раді відсутні помісячні бюджетні асигнування та у бюджеті на 2021 рік не замовлені видатки на подачу 4 позовів до суду стосовно скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про права власності зареєстрованих на підставі ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у справі № 208/1031/16 не вбачається можливим вжити вказаних заходів.

Також Департаментом комунальної власності та земельних відносин Кам`янської міської ради від 25.02.2021 за № 07-07/432 (на лист 04/31-1022 вих-21 від 22.02.2021) відмовлено Дніпродзержинській місцевій прокуратурі у наданні інформації посилаючись на відсутність відповідних повноважень.

У подальшому, Департаментом комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради листом від 19.11.2021 за № 04-07/1982 (на лист від 11.11.2021 за № 04/56-3994 вих-21) повідомлено Кам`янську окружну прокуратуру про те, що підстави для представництва, повинні бути обґрунтовані прокурором та вказано на те, що у зв`язку з великим навантаженням в судах різних інстанцій щодо захисту інтересів територіальної громади міста в особі Кам`янської міської ради, а також відсутності дефіциту фінансування доцільно у разі наявності законних підстав подальше вжиття заходів цивільно-правового-характеру, щодо скасування права власності на об`єкти нерухомості органами прокуратури. Щодо способу захисту Департаментом зазначено, що належний спосіб захисту обирає особа, яка звертається з відповідним позовом до суду.

Кам`янською окружною прокуратурою отримано інформацію від Кам`янського відділення АТ «Дніпропетровськгаз» від 22.11.2021 № 490-АВ-20392-1171 про те, що автомобільний газозаправний комплекс, що розташований за адресою: м. Кам`янське, вул. Січеславський шлях, 154-А знаходиться в охоронній зоні газопроводу низького тиску ДУ 100, що є порушенням правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285 Кодексу газорасподільних систем та ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання». Письмове погодження Кам`янським відділенням АТ «Дніпропетровськгаз» на проведення будівельних робіт в охоронній зоні не видавалось.

Більше того, про розміщення спірного автомобільного газозаправного комплексу в охоронній зоні підземного розподільчого газопроводу низького тиску та встановлені порушення Кам`янським відділенням

АТ «Дніпропетровськгаз» повідомлено Кам`янську міську раду листом від 31.12.2020 № 110102.0-Сл-17016-1220.

У зв`язку з чим, Кам`янської міської раді ще до звернення прокурора про встановлені порушення та самочинне будівництво автомобільного газозаправочного комплексу було достеменно відомо вказані обставини та розміщення автомобільного газозаправочного комплексу в межах охоронних зон АТ «Дніпропетровськгаз» та до теперішнього часу органом місцевого самоврядування не вжито жодних заходів направлених на їх усунення.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Крім того, також Кам`янською окружною прокуратурою 12.11.2021 за №04/56-3993 вих-21 направлено листа уповноваженому органу на здійснення відповідних повноважень здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, проєктної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Кам?янське та проведення перевірок управлінню державного архітектурно будівельного контролю Кам`янської міської ради, який є також виконавчим органом Кам`янської міської ради щодо надання інформації щодо порушення відповідних норм ДБН, містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, генерального плану міста при самочинному будівництві автомобільного газозаправчоного комплексу, що розташований за адресою м. Кам`янське, вул. Січеславський шлях, 154-а, а також вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру.

На вказаний лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради повідомило про те, що в реєстрі дозвільних документів відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на виконання підготовчих та або будівельних робіт, введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою АДРЕСА_2 .

Зазначив, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Звернення керівника Кам`янської окружної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку оскарження незаконного рішення, договору та відновлення права власності сільської ради на земельну ділянку.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави у даній справі не порушують ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод з огляду на наступне.

Первинне право власності (з відкриттям розділу) на спірний автомобільний газозаправочний комплекс та земельну ділянку під ним зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц 26.07.2016, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кудрявцева В.О. з індексним номером 29299378 від 18.04.2016, номер запису про право власності/довірчої власності: 14209105.

На підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2016 право власності на автомобільний газозаправочний комплекс та земельну ділянку (кадастровий номер 12104010000:03:036:0174), площею 0,1 га зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта Кепітал Груп» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32538014 від 24.11.2016).

У подальшому, 08.07.2020 приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Прожуган М.А. (індексний номер 53023225) посвідчено договір купівлі-продажу № 665 спірного автомобільного газозаправочного комплексу за ТОВ «С.Н.Транссервіс».

Відповідачами було проігноровано, що спірний автомобільний газозаправочний комплекс ними самочинно збудований та по теперішній час експлуатується за відсутності отримання та затвердження у встановленому законодавством порядку проєктної документації на будівництво, за відсутності дозволу на проведення будівельних робіт та без введення об`єкту будівництва в експлуатацію, а тому він є нествореним в розумінні ст. 331 ЦК України, що виключає можливість реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах від 29.03.2018 у справі №909/935/15, від 19.03.2018 у справі №2-4435/2008.

На теперішній час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про право власності на спірний автомобільний газозаправочний комплекс за ТОВ «С.Н.Транссервіс».

Водночас, рішення суду, на підставі якого за ОСОБА_1 здійснено первинну реєстрацію права власності на автомобільний газозаправочний комплекс, за апеляційною скаргою прокуратури, постановою суду апеляційної інстанції від 28.02.2018 у справі № 208/1031/16-ц скасовано.

З огляду на вказане, договори купівлі-продажу між ОСОБА_1 , ТОВ «Нафта Кепітал Груп», ТОВ «С.Н.Транссервіс» не можуть породжувати будь-яких правових наслідків, а відтак їх необхідно визнати недійсним, з одночасним припиненням речових прав.

Спірний автомобільний газозаправчоний комплекс в силу вимог ст. 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» є об`єктом підвищеної небезпеки, межує із зупинкою громадського транспорту, автомобільною дорогою загального користування, з житловим будинком та в охоронній зоні підземного розподільчого газопроводу низького тиску, збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, на земельній ділянці яка не відводилась для цієї мети, з огляду на що грубо порушуються права жителів територіальної громади на безпечне життя, здоров`я, довкілля та благоустрій міста, про що свідчать багато чисельні повідомлення у засобах масової інформації про надзвичайні ситуації на автозаправних станціях, в тому числі із людськими жертвами.

Так, згідно з інформацією Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради від 24.02.2021 за № 01-06/53 в реєстрі будівельної діяльності в розділі Реєстр дозвільних документів відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації Кам`янського відділення АТ «Дніпропетровськгаз» від 22.11.2021 № 490-АВ-20392-1171 спірний автомобільний газозаправний комплекс знаходиться в охоронній зоні газопроводу низького тиску ДУ 100, що є порушенням правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285 Кодексу газорасподільних систем та ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання». Письмове погодження Кам`янським відділенням АТ «Дніпропетровськгаз» на проведення будівельних робіт в охоронній зоні не видавалось.

Будівництво об`єктів нерухомості являє собою взаємопов`язану діяльність різних суб`єктів права, які поєднані єдиною метою, спрямованою на безпосереднє забезпечення та створення об`єкта будівництва, яка включає різні аспекти і етапи будівництва.

Порядок будівництва нерухомого майна врегульовано відповідними нормативними актами, а саме: ЗК України;ЦК України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про екологічну експертизу», Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Водночас, встановлено, що будівництво та експлуатація спірного автомобільного газозаправчоного комплексу здійснюється із порушенням вказаних вимог Державних будівельних норм «Планування і забудова міських та сільських поселень».

Так, в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021042050000049 23.11.2021 проведено огляд автомобільного газозаправочного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за результатом якого встановлено що на відстані 10 метрів 20 сантиметрів від проїжджої частини розташована бетонна платформа на якій розташовані дві заправочні станції.

Відстань від заправних станцій до проїжджої частини становить 9 метрів 20 сантиметрів. Крім того відстань між розміщеним автомобільним газозаправочним комплексом та житловим будинком, що межує складає 5 метрів, відстань між зупинкою громадського транспорту та парканом автомобільного газозаправочного комплексу становить 27 метрів.

Враховуючи викладене при будівництві та експлуатації автомобільного газозаправочного комплексу внаслідок його самочинного будівництва та відсутності дозвільних документів та відповідної технічної документації допущено порушення норм пп. 7.63-7.65 ДБН 360-92**.

Так, прокуратурою встановлено порушення вимог земельного законодавства при зміні цільового призначення земельної ділянки на якій розташовано автомобільний газозаправочний комплекс.

Відповідно п.5 резолютивної частини заяви про затвердження мирової угоди укладеної між позивачем ОСОБА_2 та відповідачами у справі 208/1031/16-ц ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), яку подано до суду 08.04.2016, зазначено про визнання за ОСОБА_1 права власності також на земельну ділянку з цільовим призначенням код КВЦПЗ 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 12104010000:03:036:0174 площею 0,1000 га.

Водночас, встановлено, що вказану земельну ділянку на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 30.04.2010 року №944-50/V надано ОСОБА_5 в порядку приватизації для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Проте, вказану земельну ділянку ОСОБА_5 за 4 дні до винесення ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц про затвердження мирової угоди подаровано ОСОБА_1 ..

Так, 14.04.2016 ОСОБА_5 укладено договір дарування вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кудрявцевим В.О.

Водночас, на момент подання до суду ОСОБА_1 позову від 15.02.2016 у справі № 208/1031/16-ц такого договору дарування земельної ділянки укладено не було.

При цьому, виходячи зі змісту мирової угоди, яка подана до суду 08.04.2016 та затверджена ухвалою суду від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц ще за 6 днів до укладення зазначеного договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 12104010000:03:036:0174 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , на земельній ділянці уже було самочинно збудовано спірний автомобільний газозаправочний комплекс.

Тобто ОСОБА_1 був достеменно обізнаний про те, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в зоні громадської забудови, а не як для будівництва та розміщення автомобільного газозаправочного комплексу.

Крім того, в ході розгляду справи 208/1031/16 ОСОБА_1 долучено технічний паспорт на автомобільний газозаправочний комплекс, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який виготовлено фахівцями ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» 05.04.2016, тобто ще за 9 днів до укладення вказаного договору дарування та 13 днів до винесення судом ухвали від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16, що свідчить про умисні дії ОСОБА_1 по отриманню в дар земельної ділянки не для будівництва будинку, а для самочинного будівництва та експлуатації автомобільного газозаправчоного комплексу, в обхід встановленої законодавством процедури.

Більше того, відповідно до вказаного технічного паспорту на автомобільний газозаправочний комплекс фахівцями ОКП «ДБТІ», який виготовлено на замовлення ОСОБА_1 , зазначено про самовільне будівництво вказаного об`єкту, про що мається відповідна позначка «Збудовано самовільно» операторська з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, 2 навіс. Відповідно до примітки зазначено «Самовільно змінено цільове призначення земельної ділянки», що свідчить про цілковиту обізнаність та вжиття цілеспрямованих послідовних дій ОСОБА_1 для самочинного будівництва та експлуатації автомобільного газозаправчоного комплексу без проходження дозвільних процедур, в тому числі по відведенню земельної ділянки саме під об`єкт підвищеної небезпеки, розроблення відповідного проєкту будівництва та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Враховуючи вищевикладене, вбачається що ОСОБА_1 набувши право приватної власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , у подальшому уклав з позивачем у справі 208/1031/16-ц ОСОБА_2 мирову угоду, яку у подальшому задоволено та ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 та визнано права власності за ОСОБА_1 на спірний автомобільний газозаправочний комплекс та земельну ділянку, якою фактично змінено цільове призначення, а саме: - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Разом з цим, встановлено що 03.08.2016 приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Черниш Є.В. внесено зміни щодо цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 12104010000:03:036:0174 «для будівництво і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд» змінено на «будівництво та обслуговування будівель торгівлі», індексний номер рішення 30760143.

Підставою для внесення змін щодо цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 12104010000:03:036:0174 зазначено ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у справі 208/1031/16-ц від 18.04.2016.

Проте, згідно з чинним законодавством зміна цільового призначення земельної ділянки відбувається в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій», Законом України «Про державний земельний кадастр», Порядком ведення Державного Земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. № 1051.

У матеріалах реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 12104010000:03:036:0174, що розташована за адресою АДРЕСА_1 відсутні будь які документи що свідчать про наявність розробленого та погодженого проєкту щодо зміни цільового призначення, про те наявність вже скасованого рішення суду на підставі якого здійснено відповідні зміни свідчить також про необхідність скасування внесених 03.08.2016 приватним нотаріусом Дніпровсьткого нотаріального округу Черниш Є.В. зміни щодо цільового призначення земельної ділянки.

Таким чином, визначеного земельним законодавством України порядку зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 12104010000:03:036:0174 площею 0,1 га за адресою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 не дотримано, а тому дії та рішення державного реєстратора приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Черниш Є.В. щодо винесення рішення індексний номер рішення 30760143 від 03.08.2016 про реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна на підставі чого було змінено цільове призначення земельної ділянки не відповідають закону, отже підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві та в письмових поясненнях, просив задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Н.ТРАНССЕРВІС» в судове засідання не з`явився. Надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП» в судове засідання не з`явився, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення про дату та час розгляду справи. Причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення про дату та час розгляду справи. Причини неявки суду невідомі.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення про дату та час розгляду справи. Причини неявки суду невідомі.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси тощо.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин, відповідно до ст. ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Враховуючи, що Кам`янська міська рада є органом, який на даний час наділений правом розпорядження земельними ділянками комунальної власності на території міста Кам`янське та здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Кам`янське, остання є належним позивачем у справі.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеним законом.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (надалі - Закон) наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (постанова Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 902/594/20).

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Судом в судовому засіданні встановлено, що Кам`янська міська рада є уповноваженим органом на представництво інтересів жителів територіальної громади щодо захисту їх безпечного життя, здоров`я, довкілля та благоустрою міста.

Про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, направлених на припинення безпідставної реєстрації речових прав, знесення самочинно збудованого майна, що розташоване за вказаною адресою органами прокуратури повідомлялось Кам`янську міську раду листами від 12.01.2021

№ 04/31-149 вих-21 та від 11.02.2021 № 04/31-810 вих-21, 04/31-1022 вих-21 від 22.02.2021, 11.11.2021 за № 04/56-3994 вих-21.

Кам`янською міською радою листом від 25.01.2021 за № 8 вих-21/66 (на лист від 12.01.2021 № 04/31-149 вих-21) повідомлено Дніпродзержинську місцеву прокуратуру, про те, що Кам`янською міською радою буде вжито заходів відповідно до чинного законодавства.

Листом від 19.02.2021 за № 8вих-08/120 (на лист від 11.02.2021 № 04/31-810 вих-21) Кам`янська міська рада повідомила Дніпродзержинську місцеву прокуратуру про те, що у Кам`янській міській раді відсутні помісячні бюджетні асигнування та у бюджеті на 2021 рік не замовлені видатки на подачу 4 позовів до суду стосовно скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про права власності зареєстрованих на підставі ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у справі № 208/1031/16 не вбачається можливим вжити вказаних заходів.

Також Департаментом комунальної власності та земельних відносин Кам`янської міської ради від 25.02.2021 за № 07-07/432 (на лист 04/31-1022 вих-21 від 22.02.2021) відмовлено Дніпродзержинській місцевій прокуратурі у наданні інформації посилаючись на відсутність відповідних повноважень.

Листом від 19.11.2021 за № 04-07/1982 (на лист від 11.11.2021 за № 04/56-3994 вих-21), Департаментом комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради повідомлено Кам`янську окружну прокуратуру про те, що підстави для представництва, повинні бути обґрунтовані прокурором та вказано на те, що у зв`язку з великим навантаженням в судах різних інстанцій щодо захисту інтересів територіальної громади міста в особі Кам`янської міської ради а також відсутності дефіциту фінансування доцільно у разі наявності законних підстав подальше вжиття заходів цивільно-правового-характеру щодо скасування права власності на об`єкти нерухомості органами прокуратури. Щодо способу захисту Департаментом зазначено, що належний спосіб захисту обирає особа яка звертається з відповідним позовом до суду.

Кам`янською окружною прокуратурою отримано інформацію від Кам`янського відділення АТ «Дніпропетровськгаз» від 22.11.2021 № 490-АВ-20392-1171 про те, що автомобільний газозаправний комплекс, що розташований за адресою: м. Кам`янське, вул. Січеславський шлях шлях, 154-А знаходиться в охоронній зоні газопроводу низького тиску ДУ 100, що є порушенням правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285 Кодексу газорасподільних систем та ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання». Письмове погодження Кам`янським відділенням АТ «Дніпропетровськгаз» на проведення будівельних робіт в охоронній зоні не видавалось.

Листом від 31.12.2020 № 110102.0-Сл-17016-1220 Кам`янським відділенням АТ «Дніпропетровськгаз» повідомлено Кам`янську міську раду про розміщення спірного автомобільного газозаправного комплексу в охоронній зоні підземного розподільчого газопроводу низького тиску та встановлені порушення.

У зв`язку з чим, Кам`янської міської раді ще до звернення прокурора про встановлені порушення та самочинне будівництво автомобільного газозаправочного комплексу було достеменно відомо вказані обставини та розміщення автомобільного газозаправочного комплексу в межах охоронних зон АТ «Дніпропетровськгаз» та до теперішнього часу органом місцевого самоврядування не вжито жодних заходів направлених на їх усунення.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Крім того, також Кам`янською окружною прокуратурою 12.11.2021 за №04/56-3993 вих-21 направлено листа уповноваженому органу на здійснення відповідних повноважень здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, проєктної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Кам?янське та проведення перевірок управлінню державного архітектурно будівельного контролю Кам`янської міської ради, який є також виконавчим органом Кам`янської міської ради щодо надання інформації щодо порушення відповідних норм ДБН, містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, генерального плану міста при самочинному будівництві автомобільного газозаправчоного комплексу, що розташований за адресою м. Кам`янське, вул. Січеславський шлях, 154-а, а також вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру.

На вказаний лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради повідомило про те, що в реєстрі дозвільних документів відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на виконання підготовчих та або будівельних робіт, введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою вул. Січеславський шлях, 154-а.

Суд зазначає, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного королівства» суд проголосив, що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Звернення керівника Кам`янської окружної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку оскарження незаконного рішення, договору та відновлення права власності сільської ради на земельну ділянку.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави у даній справі не порушують ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод з огляду на наступне.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.112000, «Булвес АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки «пропорційності», як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання надання у власність земельної ділянки комунальної власності та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, а отже порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод у даному спорі відсутнє.

Отже, керівником Кам`янської окружної прокуратури належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Кам`янської міської ради у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частини 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті.

Аналогічний правовий висновок, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.

Первинне право власності (з відкриттям розділу) на спірний автомобільний газозаправочний комплекс та земельну ділянку під ним зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц 26.07.2016, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кудрявцева В.О. з індексним номером 29299378 від 18.04.2016, номер запису про право власності/довірчої власності: 14209105.

На підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2016 право власності на автомобільний газозаправочний комплекс та земельну ділянку (кадастровий номер 12104010000:03:036:0174), площею 0,1 га зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта Кепітал Груп» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32538014 від 24.11.2016).

За результатами здійснення представницької діяльності, шляхом моніторингу незаконних судових рішень в ЄДРСР, 14.04.2017 керівником Дніпродзержинської місцевої прокуратури внесено апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2018 у справі № 208/1031/16-ц апеляційну скаргу керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури задоволено. Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За результатом нового розгляду справи № 208/1031/16-ц ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.08.2018 позовну заяву залишено без розгляду.

Постанова апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2018 у справі № 208/1031/16-ц обґрунтована тим, що при затвердженні мирової угоди якою визнано право власності на автомобільний газозаправочний комплекс за ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні будь-які документи які підтверджують право власності на неї.

У подальшому, 08.07.2020 приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Прожуган М.А. (індексний номер 53023225) посвідчено договір купівлі-продажу № 665 спірного автомобільного газозаправочного комплексу за ТОВ «С.Н.Транссервіс».

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з чч.2,3 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент реєстрації спірних справ):

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п.1 ч.1 ст.27); судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п.9 ч.1 ст.27).

Відповідно до частини 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Отже, ОСОБА_1 під час реєстрації права власності на спірний автомобільний газозаправочний комплекс та під час вчинення правочинів щодо цього майна був обізнаний та усвідомлював самочинний характер будівництва зазначеного об`єкта нерухомості та неможливість набуття прав на нього у встановленому законом порядку, відсутність дійсних правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження зазначеним майном.

Крім цього, відповідачами було проігноровано, що спірний автомобільний газозаправочний комплекс ними самочинно збудований та по теперішній час експлуатується за відсутності отримання та затвердження у встановленому законодавством порядку проєктної документації на будівництво, за відсутності дозволу на проведення будівельних робіт та без введення об`єкту будівництва в експлуатацію, а тому він є нествореним в розумінні ст. 331 ЦК України, що виключає можливість реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах від 29.03.2018 у справі №909/935/15, від 19.03.2018 у справі №2-4435/2008.

На теперішній час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про право власності на спірний автомобільний газозаправочний комплекс за ТОВ «С.Н.Транссервіс».

Водночас, рішення суду, на підставі якого за ОСОБА_1 здійснено первинну реєстрацію права власності на автомобільний газозаправочний комплекс, за апеляційною скаргою прокуратури, постановою суду апеляційної інстанції від 28.02.2018 у справі № 208/1031/16-ц скасовано.

З огляду на вказане, договори купівлі-продажу між ОСОБА_1 , ТОВ «Нафта Кепітал Груп», ТОВ «С.Н.Транссервіс» не можуть породжувати будь-яких правових наслідків, а відтак їх необхідно визнати недійсним, з одночасним припиненням речових прав.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадах.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вимогами статті 216 ЦК України, встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, положення статті 204 ЦК України закріплюють презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі спростування презумпції правомірності договору (в даному випадку, у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, не можуть здійснюватися та породжувати будь-які правові наслідки.

Крім того відповідно до п. 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на вказане, договори купівлі-продажу між ОСОБА_1 , ТОВ «Нафта Кепітал Груп» ТОВ «С.Н.Транссервіс» не може породжувати будь-яких правових наслідків, а відтак їх необхідно визнати недійсним.

Отже вказані правочини щодо подальшого відчуження, автомобільного газозаправочного комплексу за договорами купівлі-продажу від 26.11.2016 на користь ТОВ «Нафта Кепітал Груп» та 07.08.2020 на користь ТОВ «С.Н. Транссервіс» порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на порушення конституційних прав територіальної громади, незаконне будівництво та експлуатацію автомобільного газозаправочного комплексу та порушення цільового призначення земельної ділянки під ним, створює небезпеку для інтересів держави і суспільства загалом, що має виключну значимість в умовах сьогодення.

Цивільний кодекс України встановлює умови, за яких самочинно збудований об`єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно: 1) надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже самочинно збудоване нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою; 2) на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Судом встановлено, що спірний автомобільний газозаправчоний комплекс в силу вимог ст. 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» є об`єктом підвищеної небезпеки, межує із зупинкою громадського транспорту, автомобільною дорогою загального користування, з житловим будинком та в охоронній зоні підземного розподільчого газопроводу низького тиску, збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, на земельній ділянці яка не відводилась для цієї мети, з огляду на що грубо порушуються права жителів територіальної громади на безпечне життя, здоров`я, довкілля та благоустрій міста, про що свідчать багато чисельні повідомлення у засобах масової інформації про надзвичайні ситуації на автозаправних станціях, в тому числі із людськими жертвами.

Так, згідно з інформацією Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради від 24.02.2021 за № 01-06/53 в реєстрі будівельної діяльності в розділі Реєстр дозвільних документів відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до інформації Кам`янського відділення АТ «Дніпропетровськгаз» від 22.11.2021 № 490-АВ-20392-1171 спірний автомобільний газозаправний комплекс знаходиться в охоронній зоні газопроводу низького тиску ДУ 100, що є порушенням правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285 Кодексу газорасподільних систем та ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання». Письмове погодження Кам`янським відділенням АТ «Дніпропетровськгаз» на проведення будівельних робіт в охоронній зоні не видавалось.

Будівництво об`єктів нерухомості являє собою взаємопов`язану діяльність різних суб`єктів права, які поєднані єдиною метою, спрямованою на безпосереднє забезпечення та створення об`єкта будівництва, яка включає різні аспекти і етапи будівництва.

Порядок будівництва нерухомого майна врегульовано відповідними нормативними актами, а саме: ЗК України;ЦК України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про екологічну експертизу», Законом України «Про охорону культурної спадщини».

У відповідності до положень статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проєктування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації та після здійснення дій, передбачених статтями 26-32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проєктування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проєктувальником вихідних даних; 2) розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проєктної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до п.п. 2, 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів та які поділяються на стаціонарні, пересувні та контейнерні.

Відповідно до Державних будівельних норм «Планування і забудова міських та сільських поселень» (ДБН 360-92**), АЗС в населених пунктах слід розміщувати на земельних ділянках, що відокремлені від кварталів житлової та громадської забудови, з врахуванням загальних потреб населеного пункту залежно від рівня автомобілізації, інтенсивності руху, споживчого попиту.

У великих містах АЗС слід розміщувати вздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, в середніх та малих містах вздовж магістральних вулиць та доріг, а також вулиць та доріг промислових та комунально-складських зон та на їх територіях.

На те, що АЗС необхідно розміщувати за межами житлової території, вказується також у п.п. 5.28, 5.32 Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів від 19.06.1996 та в п. 7.3.7 Державних санітарних правилах охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) від 09.07.1997.

Законодавством передбачено проєктування АЗС з приміщеннями та окремими об`єктами сервісного обслуговування водіїв та транспортних засобів (так звані автозаправні комплекси або АЗК). Вимоги щодо їх розміщення такі:

АЗК з пунктами технічного обслуговування транспортних засобів (технічне обслуговування, миття, змащування) слід розміщувати лише вздовж вулиць та доріг промислових та комунально-складських зон, на їх територіях та на виїздах з населених пунктів.

Величина санітарних розривів від АЗС до інших навколишніх об`єктів встановлюється залежно від хімічного та акустичного забруднення атмосферного повітря, але не менше 50 м (п. 7.62* ДБН 360-92**, п. 5.32 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів від 19.06.1996).

Для будівництва АЗС необхідне отримання містобудівних умов та обмежень, в яких будуть вказані вихідні дані для проєктування об`єкту.

При проєктуванні та будівництві АЗС необхідно користуватись кількома різними ДБН, які, зокрема, регулюють безпеку об`єкту.

Зокрема, у документі можуть бути вказані наступні норми стосовно проєктування заправок:

1. ДБН В.2.5-20-2018 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання». Регулює проєктування при новому будівництві, реконструкції, ремонті та переоснащенні наявних систем газопостачання.

2. ДБН Газопостачання (ДБН В.2.5-20:2018). Це стосується автозаправних станцій, які, окрім бензину та дизельного пального, продають ще і скраплений газ.

3. ДБН В.1.1.7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Дуже важливо перед проєктуванням АЗС уважно ознайомитись з цими нормами, тому що автозаправна станція - об`єкт пожежонебезпечний. Лише неухильне дотримання усіх норм при будівництві зробить об`єкт безпечним.

4. ДБН В.2.3-5:2018Вулиці та дороги населених пунктів. Враховуючи особливість розміщення АЗС на вулицях міста, важливо дотримуватись даного виду норм при будівництві.

5. ДБН Б.2.2-12:2019Планування та забудова територій. Дія норм поширюється на будівництво на територіях населених пунктів.

На створення автозаправних станцій також існує кілька важливих обмежень: - заборона розміщення заправок у центральній планувальній зоні міста;- заборона будувати АЗС у історичній частині;- не можна споруджувати автозаправні станції в межах житлової забудови.

Суд гнаголошує, що при розміщенні АЗС обов`язковим є дотримання вимог, що встановлені пп. 7.63-7.65 ДБН 360-92**, в тому числі:

Наземні споруди АЗС слід розміщувати на відстані не менше 10 м від краю проїжджої частини.

На дорогах з 1-2 смугами руху в кожному напрямку на під`їздах до АЗС слід влаштовувати додаткову смугу для накопичення транспортних засобів шириною, що дорівнює основній смузі руху, але не менше 3 м протягом 50 м до в`їзду на АЗС і 15 м від виїзду з неї. Довжину переходу від основної ширини проїжджої частини до додаткової смуги накопичення слід приймати не менше 15 м.

Допускається зменшення довжини смуги накопичення до 30 м для малих та 40 м для середніх АЗС (див Таблицю 7.8*) за умови їх розміщення на вулицях з інтенсивністю руху не більше 300 автомобілів за годину на 1 смугу руху.

В`їзд та виїзд встановлюються шириною не менше 4, 2 м кожен з радіусом заокруглення не менше 10 м (якщо в`їзд та виїзд влаштовуються окремо один від одного). Якщо в`їзд та виїзд влаштовуються поєднані, між ними слід передбачати острівець безпеки шириною не менше 1 м, піднятий над проїжджою частиною на 0,1 м

Найменша відстань від в`їзду і виїзду з території АЗС повинна бути: - до перехрестя з магістральною вулицею (найближча межа її проїжджої частини) 100 м; - до перехрестя з вулицею чи переїздом місцевого значення (найближча межа проїжджої частини) 35 м; - до вікон виробничих та жилих приміщень - 15 м.

Водночас, судом встановлено, що будівництво та експлуатація спірного автомобільного газозаправчоного комплексу здійснюється із порушенням вказаних вимог ДБН.

Так, в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021042050000049 23.11.2021 проведено огляд автомобільного газозаправочного комплексу що розташований за адресою: АДРЕСА_2 за результатом якого встановлено, що на відстані 10 метрів 20 сантиметрів від проїжджої частини розташована бетонна платформа на якій розташовані дві заправ очні станції.

Відстань від заправних станцій до проїжджої частини становить 9 метрів 20 сантиметрів. Крім того відстань між розміщеним автомобільним газозаправочним комплексом та житловим будинком що межує складає 5 метрів, відстань між зупинкою громадського транспорту та парканом автомобільного газозаправочного комплексу становить 27 метрів.

Враховуючи викладене при будівництві та експлуатації автомобільного газозаправочного комплексу внаслідок його самочинного будівництва та відсутності дозвільних документів та відповідної технічної документації допущено порушення норм пп. 7.63-7.65 ДБН 360-92**.

Відповідно до ст.ст. 41, 50 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Право на безпечне для життя і здоров`я людини довкілля закріплене у Загальній декларації прав людини та інших міжнародно-правових актах.

Статтею 104 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (пункт б частини третьої статті 152 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проєкт; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №910/19726/17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц).

З огляду на викладене, вбачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права жителів територіальної громади на безпечне життя, здоров`я, довкілля та благоустрій міста є підстави вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі знесення об`єкта підвищеної небезпеки.

Наслідки здійснення самочинного будівництва встановлені статтею 376 ЦК України, згідно з частиною сьомою якої у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову, а якщо така є неможливою або особа відмовляється від її проведення, нерухоме майно підлягає знесенню.

Таким чином, з огляду на викладені обставини справи, що вказаний об`єкт підвищеної небезпеки збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів та становить реальну загрозу для життя і здоров`я жителів міста, земельна ділянка для його будівництва не виділялась за змістом положень ч.ч. 1, 2, 4, 7 ст. 376, ст. 391 ЦК України, ст.ст. 104, 152, 153 ЗК України, з метою захисту порушених прав жителів територіальної громади на безпечне життя, здоров`я, довкілля та благоустрій міст та відвернення надзвичайних ситуацій, в тому числі із людськими жертвами - єдиним та ефективним способом захисту є саме визнання недійсними договорів купівлі-продажу з одночасним припиненням речового права та знесення самочинно збудованого спірного автомобільного газозаправного комплексу.

Також судом встановлено порушення вимог земельного законодавства при зміні цільового призначення земельної ділянки на якій розташовано автомобільний газозаправочний комплекс.

Відповідно п.5 резолютивної частини заяви про затвердження мирової угоди укладеної між позивачем ОСОБА_2 та відповідачами у справі 208/1031/16-ц ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), яку подано до суду 08.04.2016, зазначено про визнання за ОСОБА_1 права власності також на земельну ділянку з цільовим призначенням код КВЦПЗ 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 12104010000:03:036:0174 площею 0,1000 га.

Водночас, в судовому засіданні встановлено, що вказану земельну ділянку на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 30.04.2010 року №944-50/V надано ОСОБА_5 в порядку приватизації для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Проте, вказану земельну ділянку ОСОБА_5 за 4 дні до винесення ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц про затвердження мирової угоди подарувано ОСОБА_1 ..

Так, 14.04.2016 ОСОБА_5 укладено договір дарування вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кудрявцевим В.О..

Суд приймає до уваги той факт, що на момент подання до суду ОСОБА_1 позову від 15.02.2016 у справі № 208/1031/16-ц такого договору дарування земельної ділянки укладено не було.

При цьому, виходячі зі змісту мирової угоди, яка подана до суду 08.04.2016 та затверджена ухвалою суду від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц ще за 6 днів до укладення зазначеного договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 12104010000:03:036:0174 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , на земельній ділянці уже було самочинно збудовано спірний автомобільний газозаправочний комплекс.

Тобто, ОСОБА_1 був достеменно обізнаний про те, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в зоні громадської забудови, а не як для будівництва та розміщення автомобільного газозаправочного комплексу.

Крім того, в ході розгляду справи 208/1031/16 ОСОБА_1 долучено технічний паспорт на автомобільний газозаправочний комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлено фахівціями ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» 05.04.2016, тобто ще за 9 днів до укладення вказаного договору дарування та 13 днів до винесення судом ухвали від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16, що свідчить про умисні дії ОСОБА_1 по отриманню в дар земельної ділянки не для будівництва будинку, а для самочинного будівництва та експлуатації автомобільного газозаправчоного комплексу, в обхід встановленої законодавством процедури.

Відповідно до вказаного технічного паспорту на автомобільний газозаправочний комплекс фахівцями ОКП «ДБТІ», який виготовлено на замовлення ОСОБА_1 , зазначено про самовільне будівництво вказаного об`єкту, про що мається відповідна позначка «Збудовано самовільно» операторська з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, 2 навіс. Відповідно до примітки зазначено «Самовільно змінено цільове призначення земельної ділянки», що свідчить про цілковиту обізнаність та вжиття цілеспрямованих послідовних дій ОСОБА_1 для самочинного будівництва та експлуатації автомобільного газозаправчоного комплексу без проходження дозвільних процедур, в тому числі по відведенню земельної ділянки саме під об`єкт підвищеної небезпеки, розроблення відповідного проєкту будівництва та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Враховуючи вищевикладене, вбачається що ОСОБА_1 набувши право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , у подальшому уклав з позивачем у справі 208/1031/16-ц ОСОБА_2 мирову угоду, яку у подальшому задоволено та ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 та визнано права власності за ОСОБА_1 на спірний автомобільний газозаправочний комплекс та земельну ділянку, якою фактично змінено цільове призначення, а саме: - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Разом з цим, встановлено, що 03.08.2016 приватним нотаріусом Дніпровсьткого нотаріального округу Черниш Є.В. внесено зміни щодо цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 12104010000:03:036:0174 «для будівництво і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд» змінено на «будівництво та обслуговування будівель торгівлі», індексний номер рішення 30760143.

Підставою для внесення змін щодо цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 12104010000:03:036:0174 зазначено ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у справі 208/1031/16-ц від 18.04.2016.

Проте, згідно з чинним законодавством зміна цільового призначення земельної ділянки відбувається в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій», Законом України «Про державний земельний кадастр», Порядком ведення Державного Земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. № 1051.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проєктами землеустрою щодо їх відведення.

Частиною 2 статті 20 Кодексу передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Пунктом 3 Кодексу визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок розташованих за межами населених пунктів здійснюється районною державною адміністрацією

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом, та погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Стаття 186-1 ЗК України визначає повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Так, проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч.4 зазначеної статті, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проєкту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проєкту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проєкту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

У матеріалах реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 12104010000:03:036:0174, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 відсутні будь які документи що свідчать про наявність розробленого та погодженого проєкту щодо зміни цільового призначення, про те наявність вже скасованого рішення суду на підставі якого здійснено відповідні зміни свідчить також про необхідність скасування внесених 03.08.2016 приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Черниш Є.В. зміни щодо цільового призначення земельної ділянки.

Таким чином, визначеного земельним законодавством України порядку зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 12104010000:03:036:0174 площею 0,1 га за адресою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 не дотримано, а тому дії та рішення державного реєстратора приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Черниш Є.В. щодо винесення рішення індексний номер рішення 30760143 від 03.08.2016 про реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна на підставі чого було змінено цільове призначення земельної ділянки не відповідають закону, отже підлягають скасуванню.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що на момент вирішення спору ТОВ «С.Н.ТРАНССЕРВІС» не володіє речовими правами на спірну земельну ділянку під розміщення автозаправної станції, а речові права на цю станцію зареєстровані за ним незаконно. Крім того, автозаправна станція існує як об`єкт нерухомості незаконно, оскільки рішення про надання спірної земельної ділянки для розміщення автозаправної станції місцевим органом самоврядування не приймалось, будь-яких дозвільних документів на будівництво автозаправної станції за цією адресою компетентні органи не видавали, в експлуатацію спірний об`єкт нерухомості не приймався.

Щодо аргументів ТОВ «С.Н.ТРАНССЕРВІС» про те, що подання даного позову не відповідає критеріям правомірності втручання у право особи на мирне володіння майном згідно зі статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що вказане право не може ґрунтуватися на факті нелегітимного створення цього майна та незаконного введення його в цивільний обіг.

Заперечення ТОВ «С.Н.ТРАНССЕРВІС» про те, що знесення майна є крайньою мірою після того, як мало б бути застосовано приписи щодо перебудови, судом відхилюється, оскільки такі заходи можливі у випадку наявності інших відповідних дозволів щодо земельної ділянки та здійснення будівництва в цілому.

Відповідно до частини 4 статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).

Відповідно до ч.3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, оскільки матеріалами справи доводиться неправомірне користування ТОВ «С.Н.ТРАНССЕРВІС» земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні будь-які документи на підтвердження надання Кам`янською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки та будь-які угоди щодо такого використання не укладалися, а автозаправна станція введена у цивільний оборот незаконно, державна реєстрація спірних прав підлягає скасуванню.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість принципуsuperficies solo cedit(збудоване на поверхні слідує за землею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших приписах законодавства. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16.

Тому не допускається набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці.

Отже, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності набуває той, хто має речове право на землю. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 та постановах Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 904/4339/21, від 14.05.2024 у справі № 921/252/23.

Суд зазначає, що особа, яка використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт. Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, то відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 904/4339/21, від 16.01.2024 у справі № 910/78/23, від 10.01.2024 у справі № 916/619/22.

Належними вимогами, які може заявити особа власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 та постановах Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 904/4339/21, від 23.04.2024 у справі № 904/994/22, від 19.03.2024 у справі № 915/1439/21.

Судом достеменно встановлено, що право власності або право користування земельною ділянкою, яка розташована у АДРЕСА_3 , не оформлене. Автозаправна станція існує як об`єкт нерухомості незаконно, оскільки документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою і надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за наведеною адресою не видавалися та не реєструвалися, в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт нерухомості не приймався, проектна документація на проведення будівельних робіт не погоджувалась та до містобудівного кадастру не вносилася. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що автозаправна станція є об`єктом самочинного будівництва.

З урахуванням встановлених обставин справи Кам`янська міська рада має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого майна.

Тому задоволення позовних вимог про зобов`язання знести самочинно побудоване майно відповідає приписам статті 152 Земельного кодексу України та частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Задовольняючи позов, суд вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 6810,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Кам`янської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Кам`янської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Н.ТРАНССЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП», ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Черниш Є.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ ПЕТРОЛ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу з одночасним припиненням речових прав, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та земельну ділянку та знесення самочинно збудованого нерухомого майна задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 665 автомобільного газозаправочного комплексу, що розташований у АДРЕСА_3 між Товариством зобмеженою відповідальністю «Нафта Кепітал Груп» (код ЄДРПОУ 38812640) та Товариством зобмеженою відповідальністю «С.Н.Транссервіс» (код ЄДРПОУ 22362318) посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Прожуган М.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер - 53021742 від 08.07.2020 з одночасним припиненням речових прав за Товариством зобмеженою відповідальністю «С.Н.ТРАНССЕРВІС» (код ЄДРПОУ 22362318) на автомобільний газозаправочний комплекс (номер запису про право 37220928).

Скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Черниш Є.В. індексний номер рішення 30760143 від 03.08.2016 про внесення змін до об`єкта нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 12104010000:03:036:0174, загальною площею 0,1 га яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 на підставі якого було змінено цільове призначення земельної ділянки «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» з одночасною зміною цільового призначення земельної ділянки «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Зобов`язати Товариство зобмеженою відповідальністю «С.Н.Транссервіс» (код ЄДРПОУ 22362318), Товариство зобмеженою відповідальністю «Нафта Кепітал Груп» (код ЄДРПОУ 38812640) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), знести самочинно збудоване нерухоме майно - автомобільний газозаправочний комплекс, загальною площею 12,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та складається з: літ. А-1 операторна з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів; Б-1 навіс, 1-тротуар.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю «С.Н.Транссервіс» (код ЄДРПОУ 22362318), на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2 270 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю «Нафта Кепітал Груп» (код ЄДРПОУ 38812640) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2 270 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2 270 гривень 00 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст заочного рішення суду складено та підписано 07 лютого 2025 року

Головуючий суддя Л.О.Бистрова


Суд	Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська
Дата ухвалення рішення	28.01.2025
Оприлюднено	25.03.2025
Номер документу	126045524
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: спори про самочинне будівництво

Космачевська Т. В.

Рішеннявід 28.01.2025 по справі 207/5254/21БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Судовий реєстр по справі —207/5254/21

Рішення від 28.01.2025

Рішення
від 28.01.2025 по справі 207/5254/21
БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА