Рішення від 24.03.2025 по справі 206/378/25

Справа 206/378/25

Провадження 2/206/832/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судового засідання Цибань Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Восток», місце знаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24, 49051, про захист прав споживачів, визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії (первісний позов) та за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Восток», місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24, 49051, до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , про стягнення безпідставно набутих грошових коштів (зустрічний позов),

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом (в режимі відеоконференції) - Тащі М.М.

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом (в режимі відеоконференції) - Пушкарської О.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача за первісним та зустрічним позовами.

28.01.2025 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява від представника позивача за первісним позовом адвоката Єлісєєва Дмитра Олексійовича, в якій він просить суд:

1. Визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» щодо списання з банківської карти ОСОБА_1 (номер карти НОМЕР_1 , разрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_2 ), грошових коштів в сумі 33081 (тридцять три тисячі вісімдесят одна) грн 46 коп.

2. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 33081(тридцять три тисячі вісімдесят одна) грн 46 коп. незаконно списаних з його банківської карти (номер карти НОМЕР_1 , розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_2 ).

3. Стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимогипредставник позивачаза первіснимпозовом ОСОБА_1 (далі Позивач/Позивачза первіснимпозовом, Позичальник/Клієнт, Відповідач за зустрічним позовом) обґрунтовує тим, що 05.08.2024 з відкритого у Публічному акціонерному товаристві «Банк Восток» (далі Відповідач за первісним позовом, Банк, ПАТ «Банк Восток», Позивач за зустрічним позовом) рахунку Позивача було списано грошові кошти у розмірі 33081,46 грн. Після чого Позивач невідкладно звернувся до клієнтської підтримки Банку, на що Позивачу було повідомлено, що раніше відбулося повернення коштів на карту в сумі 876,33 USD, однак це повернення є помилковим і вищезазначена сума помилково була зарахована на рахунок Позивача. Отже на думку Позивача Банк незаконно заволодів його коштами, так як Позивач заборгованості перед банком не мав та не надавав згоди на списання коштів з його рахунку. Жодна спроба врегулювати питання в досудовому порядку не мала успіху, отже Позивач змушений звернутись до суду. (а.с. 1-3 з обороту).

Представник Відповідача за первіснимпозовом подав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що єдиною підставою для вищенаведених позовних вимог є твердження Позивача про відсутність його згоди або розпорядження на списання грошових коштів з його карткового рахунку. Посилаючись на вимоги статей 1066 та 1071 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), , що банк безпідставно провів списання грошових коштів з відкритого на ім`я Позивача карткового рахунку, оскільки згідно ст. 1071 ЦК України, можливість такого списання передбачена виключно за розпорядженням клієнта.

Публічне акціонерне товариство «БАНК ВОСТОК» вважає позовні вимоги за первісним позовом безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

09.05.2022 між ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) та Банком було укладено Заяву-Договір № S000865670 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування (далі Договір), за умовами якого Клієнт акцептував Публічну Пропозицію Банку та погодився на відкриття йому поточного рахунку № НОМЕР_2 (далі Рахунок) з видачою платіжної карти MC World Debit у валюті гривня, зі встановленням Тарифного пакету «Банк Власний Рахунок». Поточний рахунок відкривається на договірній основі для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій, що пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) Клієнта, а також здійснення інших операцій за допомогою платіжних інструментів, відповідно до умов Договору та вимог законодавства України, платежі поточного рахунку здійснюються в межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня та з урахуванням сум, що надійшли протягом операційного дня.

09.05.2022 між ОСОБА_1 (далі Позивач/Позичальник/Клієнт) та Банком було укладено Заяву-Договір № S000865670 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування (далі Договір), за умовами якого Клієнт акцептував Публічну Пропозицію Банку та погодився на відкриття йому поточного рахунку № НОМЕР_2 (далі Рахунок) з видачою платіжної карти MC World Debit у валюті гривня, зі встановленням Тарифного пакету «Банк Власний Рахунок». Поточний рахунок відкривається на договірній основі для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій, що пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) Клієнта, а також здійснення інших операцій за допомогою платіжних інструментів, відповідно до умов Договору та вимог законодавства України, платежі поточного рахунку здійснюються в межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня та з урахуванням сум, що надійшли протягом операційного дня.

Своїм підписом у вказаній вище заяві Клієнт погодився з тим, що невід`ємною частиною Договору є Правила надання банківських продуктів та послуг фізичним особам в ПАТ «БАНК ВОСТОК», затверджених рішенням Правління Банку від 01.03.2021, протокол № 17 (зі змінами та доповненнями), розміщені для ознайомлення на Сайті Банку www.bankvostok.com.ua та на інформаційних стендах у приміщеннях відділень Банку, Паспорт споживчого кредиту (підписаний ЕЦП Клієнт) та Тарифи Банку, з якими Відповідач попередньо перед підписанням Договору був ознайомлений, повністю згоден, розуміє їх зміст та положення, яких він неухильно зобов`язався дотримуватись.

Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, відкрив Клієнту рахунок № НОМЕР_2 , видав платіжну картку та встановив 09.05.2022 на поточний рахунок Клієнта Кредитний ліміт у сумі 100,00 грн.

Клієнт не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, допустив дебіторську заборгованість по поточному рахунку № НОМЕР_2 , що полягає в наступному.

В період з 11.10.2022 по 21.10.2022 при здійсненні Клієнтом купівлі в мережі Інтернет з використанням платіжної картки на поточному рахунку відбулося холдування коштів (тобто пройшли операції передавторизації, які передбачають утримання (бронювання) коштів на певний термін, після чого мало відбутися списання грошей або скасування транзакцій в залежності від завершення/скасування угоди) для торговця eBay US у сумах 667,12 грн та 877,33 доларів США. Після отримання від торговця eBay US підтвердження проведення операцій на 1,05 доларів США (при конвертації на рахунку клієнта гривневий еквівалент 38.47 грн) та 17.19 доларів США (при конвертації на рахунку клієнта гривневий еквівалент 628.65 грн) за купівлею від 11.10.2022, а також на 876,23 доларів США (при конвертації на рахунку клієнта гривневий еквівалент 33081.46 грн) та 1.00 долар США (при конвертації на рахунку клієнта гривневий еквівалент 37.75 грн) за купівлею від 20.10.2022, Банк списав з поточного рахунка Клієнта та переказав на рахунок торговця eBay US грошові кошти на загальну суму 33 786,33 грн.

По причині збою в роботі програмного комплексу Процесінгового центру, списані з рахунка Клієнта грошові кошти у сумах 38.47 грн та 876,23 доларів США (при конвертації на рахунку клієнта гривневий еквівалент 33081.46 грн за курсом на день здійснення транзакції 37,75 грн/дол.США) були помилково зараховано на рахунок Клієнта 12.10.2022 та 21.10.2022 відповідно.

Отримання Клієнтом грошових коштів у сумі 33 119,93 грн без достатніх правових підстав внаслідок проведення помилкової платіжної операції (спричиненої помилкою у програмному комплексі) підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 та не спростовується доводами позовної заяви.

До того ж, як вбачається з виписки по рахунку Клієнта 10.11.2022 було здійснено повернення/зарахування коштів від торговця eBay US у сумі 876,33 доларів США (при конвертації на рахунку клієнта гривневий еквівалент 32 047,39 грн за курсом на день здійснення транзакції 36,57 грн/дол.США).

Після виявлення помилкового зарахування грошових коштів на рахунок Клієнта та здійснення Клієнтом видаткових операцій, 08.05.2024 Банком було здійснено корегування/списання помилково зарахованих коштів по вказаним операціям на загальну суму 33 119,93 грн, що було обумовлено умовами Договору. Оскільки станом на ранок 08.05.2024 залишок коштів у Клієнта складав 79,42 грн, на карті утворилося від`ємне значення в сумі 33 040,51 грн, що визначається як позитивна різниця між перевищеною сумою операції по списанню помилково зарахованих коштів над сумою залишку коштів на Поточному рахунку Клієнта.

Таким чином, за рахунком № НОМЕР_2 виникла дебіторська заборгованість у сумі 33 040,51 грн, яку Банку не повернуто, незважаючи на направлені останнім вимоги про повернення безпідставно набутого майна.

Також представник Відповідача за первісним позовом зазначає, що списання коштів з рахунку Позивача при помилковому зарахуванні було передбачено умовами Правил погоджених сторонами Договору і не потребувало надання окремого розпорядження Позивача чи надіслання окремої вимоги про проведення списання чи будь якого додаткового інформування Позивача.

Згідно із п. 2.22.19. Правил надання банківських продуктів та послуг фізичним особам в ПАТ «БАНК ВОСТОК» (далі Правила) сторони узгодили, що Банк має право списувати помилково перераховані суми, щодо яких Клієнт є неналежним отримувачем, у тому числі, якщо клієнт не повернув таку неналежно отриману суму. Клієнт доручає Банку проводити таке списання помилково перерахованих/зарахованих Банком сум з Поточних рахунків клієнта, в т.ч. клієнт доручає Банку списувати з всіх Поточних рахунків клієнта кошти, що були помилково зараховані Банком на Поточний рахунок Клієнта за операціями, в яких Банк був платником.

На цій підставі представник Відповідача за первісним позовом просить відмовити в позові (а.с. 67-71).

Представник Позивача за первіснимпозовом надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що на Відповідача за первісним позовом поширюється дія Закону України«Про платіжніпослуги»,відповідно доч.1ст.42якого надавач платіжних послуг платника зобов`язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом. Ці винятки передбачені в частинах 11 та 12 вказаної статті, зокрема встановлено, що платіжні операції, ініційовані стягувачем у передбачених законодавством випадках на підставі виконавчих документів або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) відповідно до Податкового кодексу України, не потребують надання платником згоди на їх виконання. Платіжні операції, ініційовані обтяжувачем з метою звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майнові права на кошти на рахунку платника, не потребують надання платником згоди на їх виконання, за умови повідомлення платником надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку платника про таке обтяження.

Осопорюване списання коштів не є стягненням на підставі виконавчих документів або на підставі рішення суду, а також не є зверненням стягнення на предмет обтяження яким є майнові права на кошти на рахунку платника, а тому відповідно, потребують згоди на їх виконання.

Таким чином, на думку представника Позивача за первісним позовом Банк, як надавач платіжнихпослуг ОСОБА_1 повинен був отримати згоду останнього на виконання кожної платіжної операції, якщо інше не передбачено Законом або договором між ними. Інакше дана операція вважається неакцептовою. Тому положення договору, на які посилається відповідач у відзиві про те, що Банк може в односторонньому порядку списати кошти без отримання згоди клієнта є недійсним (а.с. 171-172).

13.02.2025 року від представника Відповідача за первісним позовом ПАТ «Банк Восток», адвоката Пушкарської Ольги Вікторівни, через підсистему електронний суд, надійшов зустрічний позов, в якому вона просить суд:

1. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26237202) безпідставно набуті грошові кошти у сумі 33 040,51 грн. (Тридцять три тисячі сорок гривень 51 коп.).

2. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26237202) понесені ним судові витрати, в тому числі і витрати, пов`язані з розглядом справи.

Свої позовні вимоги представник Позивача за зустрічним позовом обґрунтовує мотивами ідентичними наведеним у відзиві (а.с. 67-71).

Представник Відповідача за зустрічним позовом надав відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що банком уже були списані кошти з рахунку ОСОБА_1 (а.с. 166-167).

Представник Позивача за первісним позовом та Відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні первісний позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник Позивача за зустрічним позовом та Відповідача за первісним позовом в судовому засіданні зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, у задоволенні первісного позову просив відмовити.

ІІ. Заяви, клопотання сторін. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29.01.2025 року первісну позовну заяву залишено без руху, з наданням строку 5 днів для усунення недоліків (а.с. 25-26).

Ухвалою суду від 31.01.2025 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 34).

Ухвалою суду від 26.02.2025 року зустрічну позовну заяву прийнято до провадження та об`єднано в одне провадження з первісним позовом, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду (а.с. 200).

Представником відповідача за первісним позовом 14.02.2025 подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу позивача (а.с. 176-178).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

ОСОБА_1 є клієнтом Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» на підставі Заяви-договору № S000865670 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексе банківське обслуговування від 09.05.2022, останньому відкрито банківський рахунок та видано платіжну картку (а.с. 5-11).

Невід`ємною частиною Договору є Правила надання банківських продуктів та послуг фізичним особам в ПАТ «Банк Восток», затверджених рішенням Правління Банку від 01.03.2021, протокол № 17, розміщені на сайті Банку, Паспорт споживчого кредиту та Тарифу Банку, з якими ОСОБА_1 ознайомився перед підписанням договору (а.с. 48, 80-147).

В період з 11.10.2022 по 21.10.2022 при здійсненні ОСОБА_1 купівлі в мережі Інтернет з використанням платіжної картки на поточному рахунку відбулося холдування коштів для торговця eBay US у сумах 667,12 грн та 877,33 доларів США. Банк списав з поточного рахунка ОСОБА_2 та переказав на рахунок торговця НОМЕР_4 грошові кошти на загальну суму 33 786,33 грн

По причині збою в роботі програмного комплексу Процесінгового центру, списані з рахунка Клієнта грошові кошти у сумах 38.47 грн та 876,23 доларів США (при конвертації на рахунку клієнта гривневий еквівалент 33081.46 грн за курсом на день здійснення транзакції 37,75 грн/дол.США) були помилково зараховано на рахунок Клієнта 12.10.2022 та 21.10.2022 відповідно, що не заперечується сторонами.

Згідно з випискою по рахунку Клієнта після помилкового зарахування грошових коштів на рахунок Клієнта, ним були здійснені видаткові операції. В результаті двох операцій ініційованих Клієнтом 24.10.2022 у сумах 29 999,00 грн та 3 000,00 грн, з його рахунка було списано грошові кошти у загальній сумі 32 999,00 грн, вказані кошти було переведено на поповнення карткових рахунків (а.с. 54-59).

ПАТ «Банк Восток» під час листування з ОСОБА_1 у чат боті 19.04.2024 повідомив останнього про необхідність поповнення власного рахунку на суму 33119,93 грн, оскільки ця сума помилково зарахована на його рахунок (а.с. 15).

08.05.2024 Банком було здійснено корегування/списання помилково зарахованих коштів по вказаним операціям на загальну суму 33 119,93 грн Оскільки станом на ранок 08.05.2024 залишок коштів у Клієнта складав 79,42 грн, на карті утворилося від`ємне значення в сумі 33 040,51 грн, що визначається як позитивна різниця між перевищеною сумою операції по списанню помилково зарахованих коштів над сумою залишку коштів на Поточному рахунку Клієнта. (а.с. 14, 54-59).

31.05.2025 ПАТ «Банк Восток» направив ОСОБА_1 вимогу-повідомлення про повернення суми помилкових платіжних операцій (а.с. 60).

Позивачем за первісним позовом заявлено судові витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

На підтвердження вказаних судових витрат суду надано копія договору про надання правової допомоги від 03.01.2025 (а.с. 17-18), додаток № 1 до вказаного договору (а.с. 18 з обороту), акт виконаних за договором робіт від 17.01.2025 (а.с. 19) та квитанція про сплату судових витрат (а.с. 20).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представниками сторін, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення первісного та зустрічного позовів. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Згідно ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи первісний позов суд повинен відповісти на питання: чи були дії Банку щодо списання коштів з рахунку ОСОБА_1 законними, тобто чи відповідали такі дії приписам нормативно-правових актів та умовам договору, укладеним між Банком та ОСОБА_1 .

За приписамист.1071ЦК Українибанк можесписати грошовікошти зрахунка клієнтана підставійого розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно із п. 2.22.19. Правил надання банківських продуктів та послуг фізичним особам в ПАТ «БАНК ВОСТОК», які є невід`ємною частиною Договору, сторони узгодили, що Банк має право списувати помилково перераховані суми, щодо яких Клієнт є неналежним отримувачем, у тому числі, якщо Клієнт не повернув таку неналежно отриману суму. Клієнт доручає Банку проводити таке списання помилково перерахованих/зарахованих Банком сум з Поточних рахунків Клієнта, в т.ч. Клієнт доручає Банку списувати з всіх Поточних рахунків Клієнта кошти, що були помилково зараховані Банком на Поточний рахунок Клієнта за операціями, в яких Банк був платником.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг платника зобов`язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом. Ці винятки передбачені в частинах 11 та 12 вказаної статті, зокрема встановлено, що платіжні операції, ініційовані стягувачем у передбачених законодавством випадках на підставі виконавчих документів або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) відповідно до Податкового кодексу України, не потребують надання платником згоди на їх виконання. Платіжні операції, ініційовані обтяжувачем з метою звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майнові права на кошти на рахунку платника, не потребують надання платником згоди на їх виконання, за умови повідомлення платником надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку платника про таке обтяження.

Відповідальність отримувачів під час виконання платіжних операцій визначена ст. 88 Закону України «Про платіжні послуги».

Так, за приписами частин 1-3 ст. 88 Закону України «Про платіжні послуги» неналежний отримувач протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції зобов`язаний ініціювати платіжну операцію на еквівалентну суму коштів, зараховану йому внаслідок помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції, на користь такого надавача платіжних послуг. Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, у разі згоди неналежного отримувача на повернення коштів зобов`язаний розблокувати кошти на рахунку неналежного отримувача та повернути їх неналежному платнику на підставі наданої неналежним отримувачем платіжної інструкції. У разі відмови отримувача (неналежного отримувача) повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції на вимогу надавача платіжних послуг списання коштів з рахунку неналежного отримувача здійснюється у судовому порядку.

Суд зазначає, що однією з засад цивільного закогдавства є свобода договору.

Так, ст. 627 ЦК України визначено відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином сторони вільні в укладені договору, тобто на власний розсуд можуть встановлювати свої права, обов`язки та правила поведінки, про те, такі права, обов`язки та правила поведінки не повинні суперечити вимогам чинного законодавства.

Системний аналіз ст. 88 Закону України «Про платіжні послуги» дозволяють зробити висновок, що п. 2.22.19. Правил надання банківських продуктів та послуг фізичним особам в ПАТ «БАНК ВОСТОК» не відповідає приписам вказаної норми.

Виходячи із зазначеного, Банк у спірних відносинах мав керуватись приписами ст. 88 Закону України «Про платіжні послуги».

Відповідно до наданих суду доказів, Банк повідомив ОСОБА_1 про помилкове зарахування коштів на його рахунок 19.04.2024, що підтверджується скріншотом листування у чат боті та не заперечується сторонами.

З цього часу, ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про платіжні послуги» протягом трьох робочих днів зобов`язаний ініціювати платіжну операцію на еквівалентну суму коштів, зараховану йому внаслідок помилкової, платіжної операції, на користь Банку. Проте останній цього не зробив. В такому разі відповідно до ч. 3 ст. 88 Закону України «Про платіжні послуги» списання коштів з рахунку неналежного отримувача здійснюється у судовому порядку.

Проте, Банк не звернувся до суду та самостійно списав кошти з рахунку ОСОБА_1 . При цьому, оскільки станом на час списання Банком коштів залишок коштів на рахунку ОСОБА_1 складав всього 79,42 грн та, як наслідок, на карті утворилося від`ємне значення в сумі 33 040,51 грн, такі дії Банку не відновили його право на отримання спірної суми коштів і він в подальшому змушений був звертатись до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії Банку щодо списання коштів з рахунку ОСОБА_1 не були законними, а отже позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи зустрічний позов, суд повинен відповісти на питання:

Чи порушено право Банку? Якщо так, то в чому воно полягає? Чи вірно визначено правові підстави позовних вимог та правильно обрано спосіб захисту?

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, Банк помилково зарахував кошти на рахунок ОСОБА_1 , про що повідомив останнього під час листування у чат боті 19.04.2024 та висловив вимогу про необхідність поповнення власного рахунку на суму 33119,93 грн, що не спростовано відповідачем за зустрічним позовом. Проте, ОСОБА_1 добровільно не повернув кошти Банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про платіжні послуги» неналежний отримувач протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції зобов`язаний ініціювати платіжну операцію на еквівалентну суму коштів, зараховану йому внаслідок помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції, на користь такого надавача платіжних послуг.

Згідно ізп.2.21.13. Правил надання банківських продуктів та послуг фізичним особам в ПАТ «БАНК ВОСТОК» Клієнт зобов`язався повертати Банку на його вимогу помилково зараховані на Поточні рахунки і отримані Клієнтом кошти у порядку та строки, вказані Банком у відповідній вимозі.

Враховуючи зазначені вище норми, а також обізнаність ОСОБА_1 про помилково зараховані на його рахунок кошти, що не спростовувано у судовому засіданні, суд дійшов висновку про безпідставність отримання ОСОБА_1 спірної суми грошових коштів, яку він не повернув Банку на час вирішення спору судом.

Таким чином порушено права Банку, а саме право володіти своїм майном в розумінні ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини численними рішеннями (у справах «Воловік проти України», «Копецький проти Словаччини», «Суханов та Ільченко проти України», «Беєлер проти Італії» та інших), сформувала позицію, що поняття «майно» та «власність», які містяться у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, є значно ширшим, ніж закріплено у ст.41Конституції України та чинному ЦК України, та мають автономне значення, яке не обмежується правом власності на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, певні інші права та інтереси, які становлять майно, можуть також розглядатись як «право на власність» та відповідно як «власність» для цілей цієї статті.

Враховуючи зазначене суд відносить кошти Банку, які помилково перераховані на рахунок ОСОБА_1 та не повернуті останнім як майно Банку, на яке він втратив право безперешкодного користування і у зв`язку з цим підпадає під захист ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Самостійне списання Банком коштів з рахунку ОСОБА_1 не відновило в повній мірі порушене право Банку, адже в результаті такого списання утворилась дебіторська заборгованість в сумі 33 040,51 грн.

Враховуючи зазначене, суд не бере до уваги доводи відповідача за зустрічним позовом стосовно того, що позовні вимоги Банку не підлягають задоволенню, адже Банком уже були списані кошти з рахунку ОСОБА_1 .

Крім того, такі дії Банку визнані судом незаконними, проте це не позбавляє права останнього на відновлення свого порушеного майнового права.

Щодо правових підстав позовних вимог та способу захисту, визначених у зустрічному позові, суд зазначає наступне.

Позивач за зустрічним позовом, визначаючи підстави позовних вимог, посилається ст. 1212 ЦК України, оскільки помилкове зарахуваннякоштів нарахунок Клієнтата подальшеїх використання призвело довиникнення боргуу сумі33040,51грн таці грошовікошти булинабуті Клієнтом нена підставінорм законучи умовДоговору,а бездостатньої правової підстави.

Згідно з частинами першою, другою статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тлумачення положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

У той самий час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19, від 26 травня 2021 року, у справі № 202/7994/17-ц та у справі № 183/5849/23.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наявність помилки Банку, внаслідок чого ним було перераховано грошові кошти на рахунок ОСОБА_1 після її встановлення, стала подією, скориставшись якою, останній безпідставно набув майно, що належить банку.

Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Отже, наявні всі обов`язкові умови для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Таким чином, установивши, що на рахунок відповідача ОСОБА_1 позивачем помилково зараховано грошові кошти, а у подальшому ним за рахунком здійснено видаткові операції і не повернуто грошові кошти Банку, незважаючи на направлені останньому вимоги, суд дійшов висновку, що спірна сума грошових коштів вважаються отриманим відповідачем безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України та є такими, що підлягає поверненню, а отже позивачем правильно визначено правові підстави позовних вимог.

Спосіб захисту своїх прав Позивач визначив як стягнення з Відповідача на користь Банку безпідставно набуті грошові кошти, що не суперечить ст. 16 ЦК України. Зазначений спосіб захисту суд визнає належним та ефективним, оскільки він призведе до поновлення порушених прав Позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність порушення майнових прав Позивача, правові підстави та спосіб захисту визначено правильно, а отже зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Суд вирішує розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за первісним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн та позивачем за зустрічним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Враховуючи, що і первісний і зустрічний позов задоволено в повному обсязі, розмір сплаченого судового збору є однаковим, суд залишає понесення зазначених судових витрат на сторони.

Позивачем за первісним позовом заявлено судові витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу позивача.

Відповідно до акту виконаних робіт за договором про надання правової (правничої) допомоги від 17.01.2025, у відповідності до якого були надані наступні юридичні послуги:

- первісна консультація

- аналіз судової практики

- моніторинг офіційних реєстрів судової влади України

- формування правової позиції по справі

- підготовка позовної заяви про захист прав споживачів, визнання

неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії

- правовий аналіз отриманих документів та повідомлень

- консультація клієнта з питань роботи по справі.

Однак, у наданих представником позивача документах відсутня інформація стосовно кількості годин, витрачених на надання зазначених вище послуг, відсутні відомості стосовно вартості кожної із послуг окремо, що в свою чергу позбавляє можливості повною мірою визначити співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, часом витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, розумність їх вартості.

Враховуючи зазначене, а також не значну складність справи, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути з ПАТ «Банк Восток» на користь позивача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» про захист прав споживачів, визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2.Визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» щодо списання 05.08.2024 з банківської карти номер НОМЕР_1 , разрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_2 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 33 081 (тридцять три тисячі вісімдесят одна) грн 46 коп.

3.Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» у встановленому порядку повернути на банківську карту (номер карти НОМЕР_1 , розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 списані грошові кошти в сумі 33081 (тридцять три тисячі вісімдесят одна) грн 46 коп.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

5.Зустрічний позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «Банк Восток» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів задовольнити повністю.

6.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» (код ЄДРПОУ 26237202) 33 040 (тридцять три тисячі сорок) грн 51 коп. безпідставно набутих грошових коштів.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач запервісним позовом/відповідачза зустрічнимпозовом: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом: Публічне акціонерне товариство «Банк Восток», код ЄДРПОУ 26237202, місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24, 49051.

Суддя В.В. Гаркуша