Повістка

від 11.03.2025 по справі 914/3674/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2025 р. Справа №914/3674/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Бонк Т.Б.

за участю секретаря судового засідання Голубінки М.В.

розглянувши заяву Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) Виробничий центр Маркитант б/н від 25.02.2025 (вх. №01-05/526/25 від 26.02.2025) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі №914/3674/23

за позовом: Керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,

позивача: Головного управління Національної гвардії України

до відповідача: Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничого центру Маркитант

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України

про: визнання недійсним пункту договору та стягнення 761 666,67 грн.

за участю представників:

від позивача: представник Бондаренко О.В.;

від інших учасників: не з`явились

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду Господарського суду Львівської області від 23.05.2024 у справі №914/3674/23 позов задоволено повністю; визнано недійсним пункт 3.1 договору від 03.11.2022р. №683 у частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 761 666,67 грн., що укладений між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України та Підприємством об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр Маркитант; стягнуто з Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр Маркитант на користь Головного управління Національної гвардії України грошові кошти в розмірі 761 666, 67 грн суми ПДВ за договором від 03.11.2022р. №683; стягнуто з Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр Маркитант 14 109,00 грн. судового збору на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

Постановою Західного апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: Желік М.Б. - головуючий суддя, Орищин Г.В., Бонк Т.Б. - члени колегії) від 24.02.2025 вимоги апеляційної скарги Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) Виробничий центр Маркитант задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2024 у справі №914/3674/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено, судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладено на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону.

25.02.2024 відповідач подав суду заяву (вх. №01-05/526/25 від 26.02.2025) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якій просить постановити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 46 000,00 грн. До заяви додано докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 заяву Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) Виробничий центр Маркитант призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.03.2025.

10.03.2025 Головне управління Національної гвардії України подало заперечення (вх.№01-04/1867/25 від 11.03.2025) на клопотання (заяву) відповідача, у якому просило, керуючись ч.8 ст.129 ГПК України залишити заяву від 25.02.2025 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без розгляду, оскільки рішення у справі постановлено 24.02.2025, а заява з долученими розрахунками та доказами понесених витрат, надіслана 25.02.2025 через електронний кабінет, через що позивач був позбавлений можливості реагувати на явно завищені вимоги до завершення судових дебатів.

10.03.2025 Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони подала суду клопотання (вх.№01-04/1869/25 від 11.03.2025) про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В судове засідання 24.02.2025 відповідач явки представника не забезпечив, у заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу просив розгляд заяви здійснювати без участі представника відповідача.

Прокурор та третя особа явки в судове засідання не забезпечили.

Представник позивача просив залишити заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без розгляду у зв`язку з тим, що до закінчення судових дебатів представник відповідача не зробив заяви про намір подати докази понесення таких витрат в порядку, визначеному ч.8 ст.129 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, ухвалила відмовити у задоволенні клопотання про залишення заяви відповідача без розгляду з огляду на таке:

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що орієнтовний розмір витрат, які апелянт планує понести в суді апеляційної інстанції на правничу допомогу та судовий збір складає 100 000,00 грн. Разом з тим, конкретний їх розмір на етапі подання апеляційної скарги не може бути визначений, оскільки залежить від кількості інших процесуальних документів, які необхідно подати у справі, кількості та тривалості судових засідань. Зважаючи на це, апелянт заявив про понесення ним судових витрат у вигляді витрат на надання правничої допомоги, які просив стягнути з позивача у випадку задоволення скарги.

Також в апеляційній скарзі відповідач зазначив, що докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу буде представлено суду протягом 5 (п`яти) днів після ухвалення постанови.

Таким чином, заяву про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу подано разом з апеляційною скаргою, тобто до закінчення судових дебатів. Постанову за результатом розгляду апеляційної скарги ухвалено 24.02.2025, докази на понесення судових витрат подано відповідачем 25.02.2025, тобто в межах п`ятиденного строку з дня ухвалення постанови суду.

Відтак відсутні правові підстави для залишення заяви відповідача без розгляду.

Розглянувши заяву про стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в сукупності з матеріалами справи, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Сеньків А.І., повноваження якого підтверджуються ордером серії ВС №1304842 на надання правничої (правової) допомоги, виданим Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Домінанта» 21.08.2024 на підставі договору про надання правової допомоги від 21.08.2024.

Відповідно до договору від 21.08.2024, укладеного між Підприємством об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) Виробничий центр «Маркитант» та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Домінанта», адвокатське об`єднання зобов`язалось надати за плату правову (правничу) допомогу клієнту (п.1.1. договору), а клієнт зобов`язався оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.3.2. договору).

На підтвердження факту надання клієнту послуг відповідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі наданих послуг (п.1.2. договору).

Відповідно до п.4.1., п.4.2. договору за послуги, надані виконавцем, клієнт зобов`язується сплатити гонорар в розмірі, що погоджується сторонами по кожному завданню клієнта окремо. Остаточний розмір гонорару залежить від складності завдання та визначається в акті приймання-передачі наданих послуг. Оплата здійснюється клієнтом шляхом зарахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця.

В акті приймання-передачі наданих послуг від 25.02.2025 вказано, що на виконання договору про надання правової допомоги від 21.08.2024, клієнту надано такі послуги: - вивчення матеріалів справи, підготовка і подання апеляційної скарги у справі №914/3674/23, підготовка і подання додаткових письмових пояснень, заяви про застосування правових висновків Верховного Суду серпень, вересень 2024 року 30000 грн.; - представництво інтересів клієнта в Західному апеляційному господарському суді 06.11.2024, 18.12.2024, 29.01.2025, 25.02.2025 по 4 000 грн.; разом 46000 грн.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду у справі №648/1102/19, викладеної у постанові від 12.02.2020, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, відповідач належними та допустимими доказами підтвердив суму витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні у справі №914/3674/23 в розмірі 46000,00 грн.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Із наведених вище положень ч.4 ст.126 ГПК України та ч.5 ст.129 ГПК України вбачаються такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

За змістом ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України щодо дотримання принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Прокурор у заяві про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що витрати відповідача у розмірі 46 тис. грн. є необґрунтованими і неспівмірними з обсягом наданих йому послуг.

Так, справа, що розглядалась, є нескладною для представника, який має 20-річний досвід в адвокатській діяльності (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане 28.05.2004), а подані процесуальні документи в ході розгляду справи не знайшли підтримки в суді. Виокремлення адвокатом в акті приймання-передачі наданих послуг від 25.02.2025 послуги з «вивчення матеріалів справи» як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «підготовки і подання апеляційної скарги».

Також необґрунтованим прокурор вважає виокремлення «підготовки і подання додаткових письмових пояснень, заяви про застосування правових висновків Верховного Суду», оскільки останні не є процесуальними документами і не могли вплинути на прийняте рішення.

Окрім того, до акту включено послуги з представництва інтересів клієнта в судових засіданнях 06.11.2024, 18.12.2024, 29.01.2025, 25.02.2025 вартістю 4 000 грн кожне, проте слід врахувати, що 06.11.2024, 18.12.2024, 29.01.2025 представник відповідача заявляв усні клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому, жодних вагомих аргументів про їх відкладення не було оголошено, нових доказів не надано, у задоволенні клопотань, заявлених в судових засіданнях 06.11.2024 та 18.12.2024 було відмовлено, а 29.01.2025 взагалі не було подано жодного процесуального документу, лише усне клопотання про відкладення розгляду справи. Також не зрозуміло які послуги з представництва інтересів клієнта було надано 25.02.2025, адже рішення суд апеляційної інстанції прийняв 24.02.2025.

Прокурор вважає, що оплата в розмірі 8 тис. грн. за представництво інтересів клієнта послуг в суді за 29.01.2025 і 25.02.2025 має бути виключена із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги як і має бути зменшений розмір гонорару за інші судові засідання та надану правову допомогу взагалі.

Крім того, при вирішенні питання про розподіл судових витрат прокурор просить врахувати те, що в Україні триває воєнний стан, державі завдано колосальних збитків через повномасштабне вторгнення російської федерації і внаслідок цього фінансування сектору безпеки і оборони має визначальне значення, Національна гвардія України, яка є позивачем у справі, фінансується з державного бюджету і її, як і казначейство, включено до переліку органів, які залучено до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням правового режиму воєнного стану.

Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з доводами прокурора щодо співмірності та розумності вартості перелічених в акті послуг.

Зокрема, вивчення матеріалів справи, підготовка і подання апеляційної скарги у справі №914/3674/23, підготовка і подання додаткових письмових пояснень, заяви про застосування правових висновків Верховного Суду в період з серпня по вересень 2024 року фактично є однією послугою щодо підготовки та подання апеляційної скарги, в цій частині співмірними з обсягом виконаної роботи та затраченим часом витратами є 10 000,00 грн. Також співмірна вартість представництва інтересів клієнта в одному судовому засіданні, на думку колегії суддів, становить 2000 грн. Разом з цим, зазначення в акті дати судового засідання 25.02.2025, а не 24.02.2025 очевидно має характер технічної помилки і не може бути підставою для неврахування такої послуги під час розподілу судових витрат, як і заявлення в судовому засіданні 29.01.2025 лише одного клопотання.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 вимоги апеляційної скарги відповідача задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2024 у справі №914/3674/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Національної гвардії України, відмовлено, судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладено на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №923/199/21, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат (п.8.32).

Відтак заяву відповідача про стягнення на його користь судових витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 46000,00 грн. слід задоволити частково та покласти на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону відшкодування понесених відповідачем витрат в розмірі 18 000,00 грн., у стягненні решти заявленої до відшкодування суми відмовити.

Керуючись ст. ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) Виробничий центр Маркитант задовольнити частково.

2. Стягнути Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (адреса: Україна, 01014, місто Київ, вулиця Болбочана Петра, будинок 8; ідентифікаційний код - 38347014) на користь Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр Маркитант (адреса: Україна, 79053, Львівська обл., місто Львів, вул.Володимира Великого, будинок 18, офіс 1008; ідентифікаційний код - 44622857) 18 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Повну додаткову постанову складено 21.03.2025.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Бонк Т.Б.