Постанова

від 20.03.2025 по справі 910/8591/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2025 р. Справа№ 910/8591/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Тищенко А.І.

Козир Т.П.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024

у справі № 910/8591/24 (суддя Ігор Курдельчу)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр»

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» (далі - ТОВ «Агролідер.ЮА», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр» (далі - ТОВ «Агроаспект Центр», відповідач) 610 046,47 грн, з яких основна заборгованість - 564 358,13 грн, пеня - 41 154,97 грн, 3% річних - 4 533,37 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором зберігання №7 від 29.12.2023.

02.08.2024 ТОВ «Агролідер.ЮА» надало до Господарського суду міста Києва заяву про зменшення розміру позовних вимог, повідомивши про те, що відповідачем 30.07.2024 було здійснено оплату заборгованості в розмірі 336 087,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/8591/24 позов ТОВ «Агролідер.ЮА» задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Агроаспект Центр» на користь ТОВ «Агролідер.ЮА» 228 270, 63 грн основного боргу, 50 060, 57 грн пені, 5 560, 93 грн 3% річних та 9 150, 70 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 заяву ТОВ «АГРОЛІДЕР.ЮА» задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «АГРОАСПЕКТ ЦЕНТР» на користь заявника судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані із розглядом справи № 910/8591/24, у розмірі 90 000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАСПЕКТ ЦЕНТР» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/8591/24 задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/8591/24 скасовано частково. Викладено резолютивну частину додаткового рішення в наступній редакції: « 1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» про стягнення судових витрат задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАСПЕКТ ЦЕНТР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» про стягнення судових витрат у розмірі 60 000,00 грн відмовлено».

03.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8591/24 щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 03.02.2025 заяву про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/8591/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8591/24 та вирішено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Службовою запискою головуючого судді та розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/783/25 від 10.03.2025 у зв`язку з рішення Вищої ради правосуддя №302/0/15-25 від 20.02.2025 про звільнення судді Агрикової О.В., яка входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/8591/24.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 заяву у справі № 910/8591/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8591/24, прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Козир Т.П. та повторно ухвалено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву ТОВ «Агролідер.ЮА», дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вказаної заяви позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Однак, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини 8 статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога частини 8 статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 40 000,00 грн, до заяви про покладення на ТОВ «Агроаспект Центр» судових витрат на професійну правничу допомогу було додано копію договору про надання правової допомоги №1-03/24 від 01.03.2024, копію Додаткової угоди № 10/24 від 30.10.2024 до Договору № 1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024, копію Протоколу узгодження розміру гонорару від 30.10.2024 по Договору № 1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024 та Додаткової угоди № 10/24 від 30.10.2024, копію акту прийому-передачі виконаних робіт від 03.02.2025, рахунок на оплату № 00298 від 31.10.2024, виписка по рахунку від 08.01.2025, а також ордер серія АА № 1271011 від 30.10.2024 на ім`я Войтко Олександра Володимировича.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога у суді апеляційної інстанції надавалася позивачу на підставі договору №1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024 (далі - договір) та додаткової угоди № 10/24 від 30.10.2024 до Договору № 1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024 (далі - додаткова угода), укладених з адвокатом Войтком Олександром Володимировичем, який діє на підставі свідоцтва № 000101 від 19.02.2018 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення № 720 Ради адвокатів міста Києва від 05 лютого 2018 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктом 1.1. додаткової угоди Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надати правову/правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Догором № 1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024, зокрема у Північному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою ТОВ «АГРОАСПЕКТ ЦЕНТР» (і.к. 42352905) на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/8591/24 за позовом ТОВ «АГРОЛІДЕР.ЮА» до ТОВ «АГРОАСПЕКТ ЦЕНТР» про стягнення грошових коштів. Сторони погодили, що дана правова/правнича допомога оплачується Клієнтом на підставі виставлених Адвокатом рахунків незалежно від стадії процесу та ухвалення рішення по справі в суді другої інстанції (у Північному апеляційному господарському суді). Дана додаткова угода вважається виконаною в момент ухвалення рішення по справі в суді другої інстанції (у Північному апеляційному господарському суді).

За даною додатковою угодою розмір гонорару Адвоката є фіксованою сумою, що складає 40 000,00 грн (Сорок тисяч грн 00 коп) та не залежить від кількості документів та/або годин, витрачених адвокатом для надання правової/правничої допомоги, визначеної Договором № 1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024 та даної додаткової угоди. Гонорар поверненню не підлягає (частина 1 пункту 1.2. додаткової угоди).

Оплата гонорару за надання правової/правничої допомоги та представництва Клієнта в Північному апеляційному господарському суді по справі № 910/8591/24 здійснюється на підставі виставленого Адвокатом рахунку протягом 30-ти днів (пункт 1.3. додаткової угоди).

На виконання умов вищевказаного договору та додаткової угоди між сторонами був підписаний Акт прийому-передачі виконаних робіт від 03.02.2025, відповідно до якого Адвокат надав, а Клієнт прийняв правову допомогу згідно Договору № 1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024 та Додаткової угоди № 10/24 від 30.10.2024 до даного договору. Адвокатом надана (надається) в повному обсязі правова/правнича допомога у Північному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою ТОВ «АГРОАСПЕКТ ЦЕНТР» (і.к. 42352905) на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/8591/24 за позовом ТОВ «АГРОЛІДЕР.ЮА» до ТОВ «АГРОАСПЕКТ ЦЕНТР» про стягнення грошових коштів.

Сторони погодили, що гонорар Адвоката за надання правової/правничої допомоги складає 40 000,00 грн без ПДВ. Гонорар сплачується на підставі рахунку протягом 30-ти днів.

Як вбачається з матеріалів заяви ТОВ «Агролідер.ЮА» про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем в рахунок підтвердження сплати отриманих послуг з правової/правничої допомоги надано рахунок на оплату № 00298 від 31.10.2024 та виписку по рахунку від 08.01.2025.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу частини 4 статті 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У частині 4 статті 129 ГПК України закріплено загальне правило розподілу судових витрат.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 ГПК України.

У пунктах 119, 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21 зроблено наступний висновок: "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 №910/1964/21.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу позивача не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

Таким чином, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

В даному випадку, виходячи з того, що юридична кваліфікація правовідносин у даній справі не є складною, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що така вимога, як стягнення судових витрат у розмірі 40 000,00 грн, не відповідає критерію розумності, так як не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із заявленою до стягнення сумою судових витрат, у зв`язку з чим відшкодування такої суми, з огляду на обставини даної справи, матиме надмірний характер.

Крім того, колегією суддів взято до уваги, що адвокатом позивача в суді апеляційної інстанції під час перегляду вищевказаного додаткового рішення надано послугу щодо написання лише одного процесуального документу, а саме відзиву на апеляційну скаргу.

Варто зауважити, що між сторонами за Договором про надання правової допомоги мала місце домовленість, що оплата гонорару здійснюється клієнтом у Північному апеляційному господарському суді за надання правничої допомоги та за представництво інтересів позивача в означеному суді.

Однак, враховуючи, що розгляд справи здійснювався у письмовому порядку, окрема послуга "представництво" фактично охоплювалась послугою "надання правової допомоги".

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази в підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, у зв`язку з чим заява позивача підлягає частковому задоволенню, з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Керуючись статтями 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр» судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/8591/24 задовольнити частково.

2. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» в сумі 10 000,00 грн, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр» (18018, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Максима Залізняка, будинок 146/18, офіс 204, код ЄДРПОУ 42352905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» (03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53А, код ЄДРПОУ 44857595) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/8591/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді А.І. Тищенко

Т.П. Козир