Постанова

від 19.03.2025 по справі 910/9198/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2025 р. Справа№ 910/9198/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви

ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/9198/24 господарського суду міста Києва (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетмастер"

про зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

В липні 2024 року ОСОБА_1 (ОСОБА_1; позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетмастер" (відповідач; ТОВ "Нетмастер") про зобов`язання вчинити дії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі № 910/9198/24 позов задоволено та зобов`язано ТОВ "Нетмастер" протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії наступних документів ТОВ "Нетмастер": наявні аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; фінансову звітність за останні 4 роки (2020-2023 роки); документи звітності, що подаються відповідним державним органам: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску; податкові декларації з податку на прибуток підприємства; податкові декларації з податку на додану вартість; документи бухгалтерського обліку за останні 4 роки (2020-2023 роки): виписки з банку по роках (кварталах). Стягнуто з ТОВ "Нетмастер" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 апеляційну скаргу ТОВ "НЕТМАСТЕР" залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі №910/9198/24 залишено без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.

21.02.2025 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути з відповідача на свою користь 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Для розгляду зазначеної заяви сформовано колегію у складі: головуюча - Ходаківська І.П., Демидова А.М., Владимиренко С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 25.02.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2025 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., Демидова А.М., Владимиренко С.В.) призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9198/24 у судовому засіданні на 19.03.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі своїх пояснень або заперечень щодо поданої заяви до 14.03.2025 (включно).

У судове засідання 19.03.2025 представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з такого.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2023 між ОСОБА_1 (далі також клієнт) та адвокатом Кишенею В. С. (далі також адвокат) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги, за умовами якого адвокат приймає на себе обов`язок надати правничу (правову) допомогу клієнту у справі №910/9198/24. Сторони погодили наступні види та вартість правничої (правової) допомоги (розмір гонорару) по справі: складання відзиву на апеляційну скаргу - 3000 грн; виїзд в судове засідання - 4000 грн за одне судове засідання (пункти 1, 2 договору).

До відзиву на апеляційну скаргу адвокатом було додано попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які поніс і планує понести позивач на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді справи 910/9198/24 в суді апеляційної інстанції, відповідно до якого сума таких витрат становить 7 000 грн. Адвокатом також зазначено, що складання відзиву підтверджується актом № 1 прийому-передачі наданих послуг від 24.12.2024 та квитанцією, оплату послуг адвоката за п. 2.2. договору буде надано пізніше.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь 7 000 грн витрат на правову допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції. До заяви додано копію квитанції про сплату витрат на правничу допомогу.

До матеріалів справи залучено акт № 1 прийому-передачі послуг за договором про надання правової допомоги 29.08.2023, відповідно до якого адвокат надав клієнту наступну послугу: складання відзиву на апеляційну скаргу, фіксований розмір гонорару адвоката за цю послугу становить 3 000 грн.

За участь адвоката в судовому засіданні 19.02.2025 фіксований розмір гонорару адвоката становить 4 000 грн.

Участь представника позивача у судовому засіданні 19.02.2025 підтверджується відповідним протоколом судового засідання.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів доходить висновку, що позивач довів фактичне надання йому послуг на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може також відступити від вказаного у частині четвертій статті 129 ГПК загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів. Відповідно до цих доказів загальна сума витрат на правову допомогу позивачу у суді апеляційної інстанції складає 7 000 грн.

Також як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було направлено відповідачу заяву про ухвалення додаткового рішення (в порядку частини восьмої статті 129 ГПК) та докази на підтвердження витрат з правової допомоги, що підтверджується квитанцією описами вкладення у цінний лист, накладними Укрпошти та довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет відповідача.

Крім того, про розгляд Північним апеляційним господарським судом заяви позивача про ухвалення додаткового рішення відповідача було повідомлено ухвалою від 28.02.2025, яка за інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", була доставлена в електронний кабінет одержувача - відповідача 28.02.2025 о 19 год. 51 хв.

Однак, від відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із апеляційним розглядом справи №910/9198/24, не надходило.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, відповідач до справи не надав.

З огляду на наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу відповідають встановленим критеріям та є підтвердженими.

За таких обставин, зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у заявленій сумі.

Керуючись ст.ст. 129, 244, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9198/24 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетмастер" (03062, місто Київ, вулиця Стрийська, будинок 3, офіс 16; ідентифікаційний код 38507188) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повна додаткова постанова складена 24.03.2025.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко