Рішення

від 13.03.2025 по справі 902/1353/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2025 р. Cправа № 902/1353/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., за участю секретаря судового засідання Розгон Н.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, буд. 33, м. Вінниця, 21050) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21100)

до: Комунального підприємства "Крижопільводоканал" (вул. Яна Засідателя, буд. 14, с-ще Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600)

про стягнення 792 760,15 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 12-1188вих-24 від 17.12.2024 (вх. № 1418/24 від 24.12.2024) першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з вимогами до Комунального підприємства "Крижопільводоканал" про стягнення матеріальної шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства у сумі 792 760,15 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2024 справу розподілено судді Матвійчуку В.В.

Суд, ухвалою від 26.12.2024 за вказаним позовом відкрив провадження у справі №902/1353/24 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 23.01.2025.

За результатами слухання справи 23.01.2025 судом відкладено підготовче засідання на 18.02.2025, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

При цьому, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 6 ГПК України, зобов`язав Комунальне підприємство "Крижопільводоканал" зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Суд, ухвалою від 18.02.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу № 902/1353/24 для судового розгляду по суті на 13.03.2025.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце слухання справи останні повідомлені належним чином ухвалою суду від 18.02.2025, яка відповідно до сформованих в КП "ДСС" довідок про доставку електронного листа була доставлена до електронних кабінетів сторін 20.02.2025 о 20:31 год., та у відповідності до положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається врученою 21.02.2025.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У судовому засіданні 13.03.2025 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Крижопільводоканал" створено на підставі рішення 33 сесії 7 скликання Крижопільської селищної ради Крижопільського (Тульчинського) району Вінницької області від 19.07.2018 № 2-33/18.

Рішенням 30 сесії 8 скликання Крижопільської селищної ради № 1062 від 17.02.2023 затверджено Статут Комунального підприємства "Крижопільводоканал" (а.с. 29-42).

Відповідно до п. 3.1 Статуту підприємство створено з метою видобування питних підземних вод, надання послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та очищення стічних вод, юридичним та фізичним особам, а також надання інших послуг відповідно до предмету діяльності Підприємства в установленому чинним законодавством порядку.

Комунальне підприємство "Крижопільводоканал" є водокористувачем з правом скидання зворотніх (стічних) вод після очистки у струмок Безіменний, розташований в межах смт Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, басейн річки Без назви, басейн річки Бережанка, басейн річки Берладинка, район басейн річки Південний Буг у межах лімітів (гранично допустимі скиди (ГДС), відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № 194/ВН/49д-21 від 08.06.2021 (а.с. 51-58), виданого Державним агентством водних ресурсів України.

По Випуску № 1 в струмок Безіменний, Дозволом встановлений допустимий обсяг скиду 16,667 м3/год, 146,0 тис. м3/рік, та фактичний обсяг скидання зворотних (стічних) вод - 16,667 м3/год за наступними забруднюючими речовинами, скидання яких нормується: азот амонійний 2,0 мг/дм3, БСК5 15,0 мг/дм3, ХСК 80,0 мг/дм3, завислі речовини 15,0 мг/дм3, нафтопродукти 0,034 мг/дм3, нітрати 12,0 мг/дм3, нітрити 0,15 мг/дм3, сульфати 50,09 мг/дм3, фосфати 2,61 мг/дм3, хлориди 105,12 мг/дм3, сухий залишок 555,0 мг/дм3, СПАР 0,4 мг/дм3.

Слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023020000000877, розпочатому 28.11.2023, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 242 Кримінального кодексу України.

При проведенні розслідування у зазначеному кримінальному провадженні старшим слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції, 05.01.2024 був проведений огляд частини земельної ділянки в місці скиду стічних очищених вод в струмок Безіменний в межах смт Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, за результатами якого складено протокол огляду від 05.01.2024 (а.с. 59-62).

05.01.2024 спеціалістом відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції в присутності ст. слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області складено акт відбору проб вод № 1-2024 (а.с. 64) щодо відбору поверхневих вод струмка Безіменного.

11.01.2024 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області складено протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 01-2024 (а.с. 65-66), за результатами вимірювань зафіксовано перевищення граничнодопустимих концентрацій затверджених проєктом нормативів ГДС забруднюючих речовин, що скидаються у водний об`єкт із зворотними водами по: азоту амонійному в 25,68 раз, нітритах в 12 раз, хлоридах-іони в 1,6 рази, фосфатах в 1,8 раз, сульфатах в 1,2 рази, що призводить до забруднення водного об`єкту та є наслідком неефективної роботи очисних споруд підприємства.

При проведенні розслідування у кримінальному провадженні №12023020000000877, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 242 Кримінального кодексу України, старшим слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області Михайленка А.В. від 23.01.2024, 26.01.2024 був проведений огляд земельної ділянки з кадастровим номером 0521955100:02:001:0969 площею 1,1083 га, яка знаходяться на території смт Крижопіль, користувачем якої є КП "Крижопільводоканал", за результатами якого складено протокол огляду від 26.01.2024 (а.с. 67-71).

Спеціалістом відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції відібрано проби зворотних вод на випуску у поверхневий водний об`єкт (стр. Безіменний) та воду з водного об`єкту 50 м вище випуску зворотних вод підприємства і 100 м нижче скиду підприємства, про що складено акт відбору проб вод від 26.01.2024 № 3-2024 (а.с. 73).

За результатами інструментально-лабораторного контролю відібраних проб води, виконаних Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області (протокол вимірювань показників складу та властивостей вод від 01.02.2024 № 03-2024 (а.с. 74)), встановлено перевищення граничнодопустимих концентрацій затверджених проєктом нормативів ГДС забруднюючих речовин, що скидаються у водний об`єкт із зворотними водами по: азоту амонійному в 43 рази, нітритах в 10,6 раз, хлоридах-іони в 1,85 рази, фосфатах в 3,37 раз, сульфатах в 1,18 раз.

Крім того концентрації вмісту забруднюючих речовин у воді з стр. Безіменного, 100 метрів нижче скиду стічних вод КП "Крижопільводоканал" перевищують норматив граничнодопустимої концентрації вмісту забруднюючих у воді та перевищують показники концентрації забруднюючих речовин в порівнянні до показників у воді з стр. Безіменного, 50 м вище скиду стічних вод підприємства по: азоту амонійному в 38,8 раз та в 39,6 раз, фосфати в 2,29 раз та в 4 рази, біохімічне споживання кисню (БСК) в 4,63 раз та 4,96 раз, хімічне споживання кисню (ХСК) в 2,54 раз та 4,01 раз.

У подальшому, на підставі розпорядчого документа № 10-П від 11.03.2024 та посвідчення № 010 від 11.03.2024 Інспекцією здійснено позапланову перевірку щодо дотримання КП "Крижопільводоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено акт № 009/ВН від 14.03.2024 (а.с. 103-112).

З метою встановлення ймовірного забруднення водних ресурсів представником відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції відібрано проби води в місці випуску зворотних вод після очисних споруд, 50 м вище та нижче місця скиду зворотних вод у стр. Безіменний, про що складено відповідні акти відбору проб вод від 13.03.2024 №№ 12-2024, 13-2024 (а.с. 87-88). За результатами проведених інструментально-лабораторних досліджень (протоколи вимірювань складу та властивостей вод від 18.03.2024 №№ 12-2024,13-2024 (а.с. 89-80)) зафіксовано високі концентрації забруднюючих речовин у відібраних пробах з безіменного струмка.

В ході проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність порушень вимог законодавства, а саме:

- при перевірці 13.03.2024 спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції двічі відібрано проби вод на скиді стічних вод у водний об`єкт (стр. Безіменний) підприємства в межах селища Крижопіль. Згідно протоколів № 12-2024 та № 13-2024 дослідження вимірювань показників складу та властивостей проб вод виявлено перевищення граничнодопустимих концентрацій скиду забруднюючих речовин, що скидаються у водний об`єкт із зворотними водами по: азот, амоній, хлориди, нітрити. Підприємством в період з 30.09.2021 по 13.03.2024 здійснюється випуск зворотних вод у водний об`єкт з перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин затверджених нормативом ГДС (п. 3 ч. 1 ст. 44 ВКУ; п. 17 Порядку, затвердженого ПКМУ № 1100);

- підприємство не дотримується граничнодопустимої концентрації (мг/дм3) забруднюючих речовин, що скидаються у водний об`єкт із зворотними водами, чим порушує умови дозволу на спеціальне водокористування (п. 6 ч. 3 ст. 110 ВКУ);

- очисні КУ-200 не утримуються в належному стані, оскільки підприємством не забезпечено їх належного функціонування, а саме щодо ефективної очистки стічних вод (п. 6 ч. 1 ст. 44 ВКУ);

- на підприємстві не забезпечено контроль за якістю і кількістю скинутих у водний об`єкт зворотних вод і забруднюючих речовин в журналі (п. 7 ч. 1 ст. 44 ВКУ; абз. 2 п. 25 Правил, затверджених ПКМУ № 465; п. 22 Правил, затверджених ПКМУ № 269);

- згідно державного обліку водокористування Звіт № 2ТП Водгосп за 2021 рік встановлено перевищення ліміту скидання забруднюючої речовини (азот амонійний) (п. 3 ч. 1 ст. 44 ВКУ).

За результатами проведення перевірки Інспекцією 14.03.2024 КП "Крижопільводоканал" надано припис про усунення порушень (а.с. 91), зокрема: дотримуватися граничнодопустимої концентрації (мг/дм3) та лімітів скидання (т) забруднюючих речовини, що скидаються у водний об`єкт із зворотними водами, дотримуватися умов дозволу на спеціальне водокористування; забезпечити контроль за якістю і кількістю скинутих у водний об`єкт зворотних вод і забруднюючих речовин в журналі; забезпечити належне утримання очисних споруд КУ-200 в належному стані та забезпечити їх належне функціонування, а саме щодо ефективної очистки стічних вод.

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.2009 № 389 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783, Інспекцією здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт струмок Безіменний (басейн річки Без назви, басейн річки Бережанка, басейн річки Берладинка, район басейн річки Південний Буг) в межах селища Крижопіль зі зворотними (стічними) водами з перевищенням граничнодопустимих концентрацій, Комунальним підприємством "Крижопільводоканал" за період з 01.10.2021 по 04.01.2024, загальний розмір яких становить 441 569,23 грн (а.с. 83-84).

11.04.2024 Державна екологічна інспекція у Вінницькій області пред`явила претензію до Комунального підприємства "Крижопільводоканал" № 1527/4/24 (а.с. 82) та запропонувала до 11.05.2024 відшкодувати заподіяну шкоду в сумі 441 569,23 грн шляхом перерахування даної суми на рахунок Крижопільської ОТГ.

У кримінальному провадженні № 12023020000000877 призначено та проведено судову інженерно-екологічну експертизу. Згідно висновку експерта № 310/24-21 від 20.03.2024 (а.с. 76-81) встановлено, що:

"КП "Крижопільводоканал" в недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування скидало неочищені стічні води у водний об`єкт струмок Безіменний з каналізаційного колектору в межах смт. Крижопіль Тульчинського району Вінницької області в період з 05.01.2024. В наслідок чого, відбулись негативні зміни фізико-хімічного складу та властивостей води у струмку Безіменний, що призвело до забруднення поверхневих вод та як наслідок, може призвести до загибелі живих водних біоресурсів, загибелі тварин, рослин; деградації земель, настання інших негативних змін біологічного, хімічного і фізичного складу земель. Разом з тим дане забруднення спричинило небезпеку для довкілля."

При проведенні розслідування у кримінальному провадженні №12023020000000877, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 242 Кримінального кодексу України, старшим слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції на підставі ухвал слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області Каленяка Р.А. від 02.05.2024 та Михайленка А.В. від 03.05.2024, 22.05.2024 був проведений огляд лісового масиву в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 0521986400:02:003:0598, 0521982400:02:002:0332, 0521984400:01:001:0151, які знаходяться на території Крижопільської ОТГ Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту, за результатами якого складено протокол огляду від 22.05.2024 (а.с. 113-118).

На підставі листа ГУНП у Вінницькій області від 17.05.2024 № 17-16-15/24-2024 та постанови слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції, 22.05.2024 завідувачем сектору нагляду, обліку та прогнозу філії "Вінницялісозахист" ДСЛП "Київлісозахист" проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами: 0521986400:02:003:0598 та 0521984400:01:001:0151, про що складено довідку № 01-19 від 24.05.2024.

Так, в результаті обстеження, зокрема встановлено, що дані земельні ділянки знаходяться в постійному користування філії "Тульчинське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" на території Заболотненського лісництва.

Згідно таксаційного опису 2022 року означені земельні ділянки мають таку таксаційну характеристику, зокрема: Заболотненське лісництво, квартал 54, виділ 12 площа 0,6 га, лісові культури, склад насадження 5ДЗ1ГХЧ2ЯЗ1ГЗ1КЛГ, вік - 8 років, середня висота дерев в насадженні: ДЗ, ГХЧ, КЛГ - 3 м, ЯЗ - 3,5 м, ГЗ - 2,5 м; середній діаметр дерев в насадженні: ДЗ, ГХЧ, ЯЗ, КЛГ - 4 см; ГЗ - 2 см; бонітет - 2, повнота насадження 0,90, тим лісу (ТЛУ) Д3ГД, запас деревостану на 1 га - 12 м3, категорія захисності - лісогосподарська частина лісів зелених зон.

Дане насадження на площі 0,6 га загинуло внаслідок підтоплення рідиною неприродного походження, що утворилась в ході господарської діяльності КП "Крижопільводоканал", який в період з 2021 року по теперішній час здійснює скид неочищених стічних вод (побутових відходів) у водний об`єкт, а саме струмок Безіменний з каналізаційного колектору в межах смт Крижопіль.

Заболотненське лісництво, квартал 59, виділ 13 площа 5,4 га, склад насадження 4ДЗ6ЯЗ+КЛГ+ЛПД, вік - 82 роки, середня висота дерев в насадженні: 27 м; середній діаметр дерев в насадженні: 34 см; бонітет - 1, повнота насадження 0,75, тип лісу (ТЛУ) Д2ГД, запас деревостану на 1 га - 410 м3, категорія захисності - лісопаркова частина лісів зелених зон.

На краю таксаційних виділів 10 та 13 з південного боку, що примикають до квартальної лінії з кварталом 63 спостерігається загибель дерев головних порід дуба звичайного та ясена звичайного і другорядних порід: клена гостролистого, граба звичайного та дуба червоного внаслідок підтоплення рідиною неприродного походження, що утворилась в ході господарської діяльності КП "Крижопільводоканал", який в період з 2021 року по теперішній час здійснює скид неочищених стічних вод (побутових відходів) у водний об`єкт, а саме струмок Безіменний з каналізаційного колектору в межах смт Крижопіль.

Характер посихання носить неприродний характер, тобто пошкодження лісового намету зосереджено в місці протікання "струмка" та по ширині його можливого розливу в період повеней і межа посихання проходить по лінії затоплення деревостану рідиною неприродного походження (спостерігається чітка межа затоплення по зміні лісового ґрунтового покрову на неприродній для даних умов місцезростання деревостану). На вплив цього фактору вказує і те, що спостерігається суцільне всихання підліску та підросту інших порід (чагарників). Хвороб та шкідників лісу, які могли б призвести до такого значного посихання лісового біоценозу не виявлено. Сухостійні дерева відпрацьовані вторинними шкідниками, хоча на деяких відпрацьованих ксилофагами деревах листяних порід дерев є ще живі гілки з листям.

В кв. 54 вид. 12 на площі 0,6 га повнота життєздатного деревостану становитиме менше 0,1, тому в даному насадженні, згідно п. 27 Санітарних правил в лісах України рекомендується провести суцільну санітарну рубку (ССР). В кв 54 вид. 9 та кв 59 вид 10 та вид 13 необхідно провести вибіркову санітарну рубку (ВСР) з вибіркою сухостійних та всихаючих дерев внаслідок підтоплення стічними водами.

Уповноваженими особами Інспекції складено акт відбору проб ґрунтів від 22.05.2024 № 23-2024 (а.с. 126) та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 05.06.2024 № 23-2024 (а.с. 127) за формами, затвердженими наказом Мінприроди України від 19.04.2013 № 179, зареєстровано в Мінюсті України 15.05.2013 за № 739/23271.

Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів Державної екологічної інспекції України у Вінницькій області від 05.06.2024 № 23-2024 встановлено, що: вміст забруднюючих речовин в пробах ґрунтах відібраних з умовно забрудненої земельної ділянки № 1 по хлоридах і азоту амонійному вищий по відношенню до умовно чистої земельної ділянки в 3,14 рази і 1,68 раз та по фосфору в 1,25 рази по відношенню до ГДК; вміст забруднюючих речовин в пробах ґрунтах відібраних з умовно забрудненої земельної ділянки № 2 по хлоридах і азоту амонійному вищий по відношенню до умовно чистої земельної ділянки в 5,05 рази і 2,12 рази та по фосфору в 2,11 рази по відношенню до ГДК

Згідно із розрахунком (а.с. 119-124) розмір шкоди, завданої державі внаслідок забруднення земельних ділянок лісового фонду: площею 15 491 м2 за кадастровим номером 0521986400:02:003:0598 та площею 60 333 м2 за кадастровим номером 0521984400:01:001:0151, які знаходяться в постійному користуванні ДП "Ліси України", становить 309 361,92 грн.

14.06.2024 експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12023020000000877 складено висновок № 1574/24-21 (а.с. 138-151), у якому зазначено:

"1. Загальний розмір відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт - струмок Безіменний в межах смт. Крижопіль зі зворотними водами з перевищенням граничнодопустимих концентрацій КП "Крижопільводоканал" за період з 01.10.2021 по 13.03.2024, підтверджується в сумі 486 398,23 грн.

2. КП "Крижопільводоканал" в недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування скидало неочищені стічні води у водний об`єкт - струмок Безіменний з каналізаційного колектору в межах смт. Крижопіль Тульчинського району Вінницької області в період з 01.10.2021. В результаті чого, відбулись негативні зміни фізико-хімічного складу та властивостей води у струмку Безіменний, а саме, перевищення гранично допустимих концентрацій: азоту амонійного, нітритів, хлоридів, сульфатів, фосфатів, що призвело до забруднення поверхневих вод та як наслідок, може призвести/призвело до загибелі живих водних біоресурсів, загибелі тварин.

Також, внаслідок скидання неочищених стічних вод у водний об`єкт - струмок Безіменний та підтоплення ними земельних ділянок з кадастровими номерами: 0521986400:02:003:0598, 0521984400:01:001:0151, що перебувають в постійному користуванні філії "Тульчинське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" на території Заболотненського лісництва, відбулись негативні зміни фізико-хімічного складу ґрунту, а саме перевищення фонових показників та граничнодопустимих концентрацій: азоту амонійного, хлориду, фосфору, що призвело до забруднення досліджуваних земельних ділянок на площах: 15 491м2, 60 333м2, заболочення лісової місцевості, деградації ґрунтів, масової загибелі об`єктів рослинного світу з неможливістю його відтворення протягом тривалого часу. Разом з тим, зазначені наслідки спричинили небезпеку для довкілля.

Остаточне визначення наявності складу злочину, передбаченого ст. 239, ст. 242 КК України, потребує правової кваліфікації."

Відповідно до постанови про визнання потерпілим від 20.06.2024 (а.с. 152) слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області визнано потерпілою у кримінальному провадженні №12023020000000877 від 28.11.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239 та ч. 1 ст. 242 КК України.

10.10.2024 Крижопільським районний судом Вінницької області за наслідком розгляду справи № 134/1159/24 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020000000877 від 28.11.2023, винесено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239 та ч. 1 ст. 242 КК України (а.с. 17-27).

Несплата відповідачем шкоди, заподіяної державі стала підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з позовом про стягнення завданої порушенням природоохоронного законодавства шкоди в сумі 792 760,15 грн у примусовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з такого.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі, суд зазначає таке.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Процедура, передбачена абзацами 3 та 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постанові від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Згідно із ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог закону про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин (пп. 3 п. 2 розділу ІІ Положення); проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням (п. 3 Розділу II Положення); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 11 Розділу II Положення).

Отже, уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Вінницькій області.

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області має право звертатися до суду з метою усунення порушень законодавства та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Проте, зазначений орган не здійснив захист порушених прав держави та не вжив заходів щодо стягнення з Комунальне підприємство "Крижопільводоканал" завданої шкоди.

Положеннями частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вирішуючи питання, чи було дотримано прокурором порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме чи було надано позивачу розумного строку для самостійного звернення за захистом порушеного права, суд також звертається до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі 914/1577/19 під час вирішення аналогічного питання. У наведеній постанові зазначено, що: "суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин, які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

При цьому, якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов`язано саме зі з`ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом". Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №927/172/21, від 28.06.2022 у справі № 916/1283/20, від 13.09.2022 у справі №910/14844/21.

Судом встановлено, що зверненню прокурора 24.12.2024 з позовом до суду передувало його звернення до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з листом № 12-1158вих-24 від 11.12.2024 (а.с. 153) з проханням повідомити, зокрема чи зверталася Державна екологічна інспекція у Вінницькій області або має намір звернутися до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Крижопільводоканал" шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 792 760,15 грн.

Листом № 5316/12/24 від 16.12.2024 Держекоінспеція у Вінницькій області повідомила прокуратуру, що у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору не зверталась та не планує звертатись до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Крижопільводоканал" шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 792 760,15 грн (а.с. 154).

Вказане свідчить про не здійснення Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

Таким чином, на переконання суду при зверненні прокурора з вказаним позовом до суду останнім було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з невжиттям Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як Держекоінспекції у Вінницькій області стало відомо про порушення інтересів держави.

Щодо суті позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.ст. 13, 16 Конституції України водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією України, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 47 цього Закону визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства (стаття 18 Водного кодексу України - далі ВК України).

Статтею 19 ВК України встановлено, що Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Пунктом "а" частини першої статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишньою природного середовища" визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державною нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (стаття 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно із статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані, зокрема: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб (ст. 48 Водного кодексу України).

Згідно із ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п`яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Статтею 70 Водного кодексу України передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони, зокрема, перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Крижопільводоканал" є водокористувачем з правом скидання стічних вод у водні об`єкти і здійснює водокористування відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №194/ВН/49д-21 від 08.06.2021, з терміном дії до 08.06.2024.

Згідно дозволу на спеціальне водокористування від 08.06.2021 № 194/ВН/49д-21 фактичне місце здійснення діяльності (водокористування) скид стічних вод після очисних споруд повної біологічної очистки здійснюється в струмок Безіменний, розташований в межах смт Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, басейн річки Без назви, басейн річки Бережанка, басейн річки Берладинка, район басейн річки Південний Буг.

По Випуску № 1 в струмок Безіменний, Дозволом встановлений допустимий обсяг скиду 16,667 м3/год, 146,0 тис. м3/рік, та фактичний обсяг скидання зворотних (стічних) вод - 16,667 м3/год за наступними забруднюючими речовинами, скидання яких нормується: азот амонійний 2,0 мг/дм3, БСК5 15,0 мг/дм3, ХСК 80,0 мг/дм3, завислі речовини 15,0 мг/дм3, нафтопродукти 0,034 мг/дм3, нітрати 12,0 мг/дм3, нітрити 0,15 мг/дм3, сульфати 50,09 мг/дм3, фосфати 2,61 мг/дм3, хлориди 105,12 мг/дм3, сухий залишок 555,0 мг/дм3, СПАР 0,4 мг/дм3.

Таким чином, нормативи встановлених гранично допустимих скидів та гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, які були встановлені відповідачу дозволом на спеціальне водокористування від 08.06.2021 № 194/ВН/49д-21, були чинними в період порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, в значеннях наведених в дозволі на спеціальне водокористування

Згідно із ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статтею 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах визначених законом.

У частинах шостій та сьомій статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

Матеріалами справи встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області був складений акт № 009/ВН від 14.03.2024 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів КП "Крижопільводоканал".

За результатами проведення перевірки Інспекцією 14.03.2024 КП "Крижопільводоканал" був виданий до виконання припис про усунення порушень, зокрема: дотримуватися граничнодопустимої концентрації (мг/дм3) та лімітів скидання (т) забруднюючих речовини, що скидаються у водний об`єкт із зворотними водами, дотримуватися умов дозволу на спеціальне водокористування; забезпечити контроль за якістю і кількістю скинутих у водний об`єкт зворотних вод і забруднюючих речовин в журналі; забезпечити належне утримання очисних споруд КУ-200 в належному стані та забезпечити їх належне функціонування, а саме щодо ефективної очистки стічних вод.

Відповідальність за порушення водного законодавства, в тому числі за порушення правил спеціального водокористування, передбачено пунктом 6 частини третьої статті 110 Водного кодексу України.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (стаття 111 ВК України).

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства передбачено статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Так, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2024 Крижопільським районний судом Вінницької області за наслідком розгляду справи № 134/1159/24 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020000000877 від 28.11.2023, винесено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239 та ч. 1 ст. 242 КК України.

Відповідно до частини 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З аналізу вказаних процесуальних норм слідує, що преюдиційними, у даному випадку, з вироку Крижопільського районного суду Вінницької області від 10.10.2024 по справі № 134/1159/24 можуть вважатися виключно ті обставини, які стосуються правових наслідків дій ОСОБА_1 і лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 10.10.2024 у справі №134/1159/24 набрав законної сили.

У вказаному вище вироку встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного інженера КП "Крижопільводоканал", являючись службовою особою, що керується у своїй роботі посадовою інструкцією підприємства та чинним законодавством України, наказами та інструкціями відповідних галузевих міністерств, іншими нормативними документами, затвердженими в установленому порядку, будучи обізнаним із законодавством у сфері охорони навколишнього природнього середовища, достовірно знаючи про встановлений законодавством порядок здійснення господарської діяльності, пов`язаної із водокористуванням, про умови водокористування, визначені дозволом № 194/ВН/49д-21 від 08.06.2021, у тому числі щодо норм гранично допустимого скиду речовин із зворотними (стічними) водами у водний об`єкт, усвідомлюючи, що очисні споруди КП "Крижопільводоканал" при здійснені циклу та процесів з очищення зворотних (стічних) вод не дотримують технологічних процесів та виробничої можливості з їх очищення, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки їх настання, в порушення п. 2.1., п. 2.2., п. 2.3., п. 2.4 посадової інструкції, п. 3, п. 4, п. 13 ч. 1 ст. 44 та ч. 2 ст. 70 Водного кодексу України, ч. 3 ст. 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", п. п. 15-18 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 25.03.1999, допустив у період з 01.10.2021 по 13.03.2024 понаднормовий скид неочищених стічних вод у водний об`єкт - струмок Безіменний по випуску № 1, що суперечить виданому підприємству дозволу на спеціальне водокористування № 194/ВН/49д-21 від 08.06.2021, яким визначено допустимі показники скидання зворотних (стічних) вод згідно розроблених нормативів допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт.

У результаті порушення Оголенком О.О. правил охорони вод (водних об`єктів), внаслідок недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування КП "Крижопільводоканал" скидало неочищені стічні води у водний об`єкт струмок з каналізаційного об`єкту в межах смт Крижопіль Тульчинського району Вінницької області у період з 01.10.2021 по 13.03.2024, в результаті чого відбулись негативні зміни фізико-хімічного складу та властивостей води у струмку Безіменний, а саме перевищення гранично допустимих концентрацій: азоту амонійного, нітритів, хлоридів, сульфатів, що призвело до забруднення поверхневих вод та як наслідок, може призвести/призвело до загибелі живих біоресурсів; загибелі тварин, рослин; деградації земель, настання інших негативних змін біологічного, хімічного і фізичного складу земель, чим завдано шкоду довкіллю в сумі 486 398,23 грн, та спричинено небезпеку для довкілля.

Згідно із ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

У ході досудового розслідування по кримінальному провадженню №12023020000000877 призначено судову інженерно-екологічну експертизу. Відповідно до висновку експерта, за результатами проведеного дослідження встановлено, що загальний розмір відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт - струмок Безіменний в межах смт Крижопіль зі зворотними водами з перевищенням граничнодопустимих концентрацій КП "Крижопільводоканал" за період з 01.10.2021 по 13.03.2024, підтверджується в сумі 486 398,23 грн.

Суд враховує, що відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

Відповідно до частини третьої статті 98, частини першої статті 101 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Та обставина, що експертиза проведена не за ухвалою суду у справі, що переглядається, не є підставою вважати її недопустимим доказом, оскільки особа, яка проводила цю експертизу є атестованим судовим експертом, обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 КК України, сам висновок є в достатній мірі інформативним щодо предмета доказування, а отже є допустимим письмовим доказом у справі, який слід оцінити у сукупності із іншими доказами у справі (постанови Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 450/3032/19, від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18).

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17).

Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказали на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо (постанова Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 923/188/20).

Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є допустимим і достовірним доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його (постанова Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).

Можливість використання в якості доказів (одного з доказів) при розгляді іншої справи, виконаних у кримінальному провадженні висновків експертиз, підтверджено Верховним Судом при розгляді справ № 678/364/15-ц (постанова від 17.10.2019), №461/3675/17 (постанова від 05.02.2020) та № 9901/740/18 (постанова від 10.03.2020).

Таким чином, збиток, заподіяний державі КП "Крижопільводоканал" внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин по випуску № 1 в струмок Безіменний, розташований в межах смт Крижопіль Тульчинського район Вінницької області, басейн річки Без назви, басейн річки Бережанка, басейн річки Берладинка, район басейн річки Південний Буг склав 486 398,23 грн.

Крім того при проведенні розслідування у кримінальному провадженні №12023020000000877, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 242 Кримінального кодексу України, було проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами: 0521986400:02:003:0598 та 0521984400:01:001:0151, за результатами якого було встановлено, що насадження на площі 0,6 га загинуло внаслідок підтоплення рідиною неприродного походження, що утворилась в ході господарської діяльності КП "Крижопільводоканал", який в період з 2021 року по теперішній час здійснює скид неочищених стічних вод (побутових відходів) у водний об`єкт, а саме струмок Безіменний з каналізаційного колектору в межах смт Крижопіль.

Також вказано, що на краю таксаційних виділів 10 та 13 з південного боку, що примикають до квартальної лінії з кварталом 63 спостерігається загибель дерев головних порід дуба звичайного та ясена звичайного і другорядних порід: клена гостролистого, граба звичайного та дуба червоного внаслідок підтоплення рідиною неприродного походження, що утворилась в ході господарської діяльності КП "Крижопільводоканал", а саме скиду неочищених стічних вод (побутових відходів) у водний об`єкт, а саме струмок Безіменний з каналізаційного колектору в межах смт Крижопіль.

Як вбачається із вироку Крижопільського районного суду Вінницької області від 10.10.2024 по справі № 134/1159/24, внаслідок скидання неочищених стічних вод у водний об`єкт струмок Безіменний та підтоплення ними земельних ділянок з кадастровими номерами 0521986400:02:003:0598, 0521984400:01:001:0151, що перебувають у користуванні філії "Тульчинське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" на території Заболотненського лісництва, відбулись негативні зміни фізико-хімічного складу ґрунту, а саме перевищення фонових показників та гранично допустимих концентрацій азоту аміачного, хлориду, фосфату, що призвело до забруднення досліджуваних земельних ділянок на площах 15 491 м.кв., 60 333 м. кв., заболочення лісової місцевості, деградації ґрунтів, масової загибелі об`єктів рослинного світу у вигляді загибелі дерев головної породи дуба звичайного, та другорядних порід: ясена звичайного, граба звичайного, ялини європейської, клена гостролистого, дуба червоного з неможливістю його відновлення протягом тривалого часу, та як наслідок спричинило небезпеку для довкілля.

Факти порушення вимог законодавства, що призвели до забруднення земель зі сторони відповідача підтверджуються матеріалами перевірок та прийнятих за їх наслідками рішень.

На підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 27.10.1997 за № 171 і зареєстрованої в Мінюсті України 05.05.1998 за № 285/2725 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149, наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.11.2020 № 241, Інспекцією здійснено розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів, через порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, загальний розмір якої становить 309 361,92 грн.

Таким чином, загальний розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями становить 792 760,15 грн.

Водночас станом на день прийняття рішення вказана шкода відповідачем не відшкодована, докази на підтвердження сплати якої також у матеріалах справи відсутні.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, беручи до уваги, що відповідач в загальному порядку не спростував факт порушення ним природоохоронного законодавства (на підтвердження якого в матеріалах справи містяться відповідні документи), враховуючи обґрунтованість розрахунків позивача, які відповідачем також не спростовані, беручи до уваги наявність усіх елементів складу правопорушення у діях відповідача, що є підставою для застосування до відповідача визначеної міри відповідальності, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже стягненню з відповідача на користь держави підлягають збитки у загальному розмірі 792 760,15 грн, з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

За приписами статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та пункту 7 частини третьої статті 29, пункту 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються до спецфондів Державного, обласних та місцевих (сільського, селищного, міського) бюджетів за місцем скоєння правопорушення.

В силу пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 частиною 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, у тому числі 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.

Відповідно до розділу 4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 291/22823, платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є доходами спеціального фонду державного бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Відповідно до п. 2.2 розділу 2 даного порядку, органи Казначейства здійснюють в автоматизованому режимі розподіл платежів між державним та місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, та перераховують розподілені кошти за належністю.

Відтак вимога позову про стягнення заподіяної екологічної шкоди на казначейський рахунок спеціального фонду охорони навколишнього середовища відповідної ради за місцем вчинення правопорушення, з якого буде здійснено визначений Бюджетним кодексом розподіл, відповідає положенням чинного законодавства.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 ).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 11 891,41 грн покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Крижопільводоканал" (вул. Яна Засідателя, буд. 14, с-ще Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600; код ЄДРПОУ 36647945) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21100; код ЄДРПОУ 37979894) матеріальну шкоду, завдану порушенням природоохоронного законодавства у сумі 792 760 грн 15 коп на рахунок: ГУК у Вінницькій області, 24062100; код ЄДРПОУ 37979858; банк Казначейство України (ел. адм. подат.); р/р UA088999980333169331000002794.

Стягнути з Комунального підприємства "Крижопільводоканал" (вул. Яна Засідателя, буд. 14, с-ще Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600; код ЄДРПОУ 36647945) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909, IBAN UA 568201720343110002000003988, в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172 , код класифікації видатків бюджету 2800, отримувач Вінницька обласна прокуратура) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 11 891 грн 41 коп.

Примірник рішення направити Вінницькій обласній прокуратурі та сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 24 березня 2025 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи