Рішення

від 12.03.2025 по справі 910/219/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2025Справа № 910/219/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2"</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Землі та ресурси", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівий берег 2", 3. Державний реєстратор комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкін Олександр Васильович та приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу: 4. ОСОБА_3, 5. ОСОБА_4, 6. ОСОБА_1 про усунення перешкоду користуванні майном, за участю представників: позивача - Глущенка А.В., відповідача - не з`явився, третя особа 1 - не з`явився, третя особа 2 - ОСОБА_5., третя особа 3 - не з`явився, третя особа 4 - не з`явився, третя особа 5 - не з`явився, третя особа 6 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив:

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марченко Олександри Михайлівни про державну реєстрацію права власності від 25.07.2022 № 64281394 на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю літ. Б (багатопаливні ПРК з навісом літ. А; навіс літ. Б; вбиральня літ. Б1; підземний резервуар палива літ. І; підземний резервуар ЗВГ літ. II), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:170:0001) площею 0,1015 га, за адресою: проспект Визволителів, будинок 19 у Дніпровському районі міста Києва за Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2";

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припиненням права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю літ. Б (багатопаливні ПРК з навісом літ. А; навіс літ. Б; вбиральня літ. Б1; підземний резервуар палива літ. І; підземний резервуар ЗВГ літ. II), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:170:0001) площею 0,1015 га, за адресою: проспект Визволителів, будинок 19 у Дніпровському районі міста Києва за Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2";

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні Земельними ділянками шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2"</a> звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:66:170:0001) орієнтовною площею 0,1015 га за адресою: проспект Визволителів, будинок 19 у Дніпровському районі міста Києва, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів вказаної позовної заяви клопотання про витребування докаів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.02.2024 року, а також залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Землі та ресурси", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівий берег 2", Державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна Олександра Васильовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорней Віту Володимирівну, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоду Олександра Миколайовича та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марченко Олександру Михайлівну.

У судовому засіданні 07.02.2024 року судом оголошено перерву у справі на 11.03.2024 року.

08.03.2024 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): засвідчену у встановленому законодавством порядку копію реєстраційної справи, яка включає документи, на підставі яких прийнято рішення від 10.12.2018 року № 44501183 та проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: проспект Визволителів, буд. 19 у Дніпровському районі м. Києва, за ОСОБА_2; засвідчену у встановленому законодавством порядку копію реєстраційної справи, яка включає документи, на підставі яких прийнято рішення від 28.12.2018 року № 44891364 та проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: проспект Визволителів, буд. 19 у Дніпровському районі м. Києва, за ТОВ "Лівий берег 2"; засвідчену у встановленому законодавством порядку копію реєстраційної справи, яка включає документи, на підставі яких прийнято рішення від 20.10.2021 року № 61023917 та проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: проспект Визволителів, буд. 19, за ТОВ "Землі та ресурси"; засвідчену у встановленому законодавством порядку копію реєстраційної справи, яка включає документи, на підставі яких прийнято рішення від 21.10.2021 року № 61059402 та проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: проспект Визволителів, буд. 19, за ТОВ "Лівий берег 2"; засвідчену у встановленому законодавством порядку копію реєстраційної справи, яка включає документи, на підставі яких прийнято рішення від 25.07.2022 року № 64281394 та проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: проспект Визволителів, буд. 19 у Дніпровському районі м. Києва, за ТОВ "Арсенал 2" та відкладено підготовче засідання на 03.04.2024 року.

19.03.2024 року позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача.

У судовому засіданні 03.04.2024 року судом оголошено перерву у справі на 01.05.2024 року.

29.04.2024 року третьою особою-2 до суду подано клопотання про призначення у справі судової комплексної, оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року викликано представників сторін на 31.07.2024 року у зв`язку з тим, що судове засідання 01.05.2024 року не відбулось.

У судовому засіданні 31.07.2024 року судом оголошено перерву у справі на 09.09.2024 року.

06.08.2024 року позивачем до суду подано заперечення щодо клопотання третьої особи-2 про призначення у справі судової комплексної, оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні 09.09.2024 року судом протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи-2 про призначення у справі експертизи та зупинення провадження у зв`язку з його необґрунтованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2024 року.

01.10.2024 року Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано до суду витребувані документи на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 року.

У судовому засіданні 02.10.2024 року судом оголошено перерву у справі на 23.10.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року відкладено розгляд справи по суті на 13.11.2024 року.

13.11.2024 року третьою особою-2 до суду подано письмові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 року відкладено розгляд справи по суті на 04.12.2024 року.

25.11.2024 року позивачем подано до суду заперечення на письмові пояснення третьої особи-2.

У судовому засіданні 04.12.2024 року судом оголошено перерву у справі на 22.01.2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 року відкладено розгляд справи по суті на 05.02.2025 року.

У судовому засіданні 05.02.2025 року судом оголошено перерву у справі на 12.03.2025 року.

19.02.2025 року третьою особою-4 до суду подано заяву про розгляд справи призначеної на 12.03.2025 за відсутності представника третьої особи-4.

Судом враховано, що відповідач та треті особи-1, 3-6 були належним чином повідомлені про дати, час та місце кожного судового засідання, що відбувалися у межах цієї справи, проте процесуальним правом на подання заяв по суті справи не скористалися.

Заслухавши пояснення позивача та третьої особи-2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач зазначає, що Київська міська рада жодних рішень щодо передачі земельної ділянки за адресою: проспект Визволителів, 19, у Дніпровському районі міста Києва у власність чи користування, будь-яким юридичним чи фізичним особам у власність/користування не приймала, що на переконання сторони свідчить про вчинення відповідачем та третіми особами дій, направлених на заволодіння спірною земельною ділянкою у незаконний спосіб та поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав земель комунальної власності у місті Києві.

Відтак, позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором Прошкіним О.В. за наявності підстав для зупинення розгляду заяви, що також відображено у наказі Міністерства юстиції України, а всі похідні від вказаного рішення реєстраційні дії також є незаконними та нікчемними.

Крім того, в результаті дій ОСОБА_2 за нею зареєстровано право власності на ою`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці, яка належить позивачеві, а відтак такі дії спрямовані на незаконне володіння земельною ділянкою, яка належить територіальній громаді міста Києва, що по суті є правочином, який порушує публічний порядок.

Враховуючи відсутність у ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, незаконно набувши право власності на об`єкт оренди нерухомого майна вона не могла розпоряджатися спірним майном, зокрема шляхом його продажу третій особі-1, а останній відповідно відповідачу, що на переконання позивача свідчить про нікчемність акту приймання-передачі майна до статутного капіталу, серія та номер: 1517, 1518, виданий 20.12.2018 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорней В.В, а відтак і наявності підстав для скасування рішення про державну реєстрацію № 62542902 Київського міського нотаріального округу Марченко О.М., усунення перешкод позивачу володіти та розпоряджатися земельною ділянкою шляхом припинення у відповідача права власності на об`єкт нерухомого майна та приведення спірної земельної ділянки у придатний для користування стан.

Відповідач у відзиві заперечує щодо задоволення позову оскільки вимоги позивача обґрунтовані виключно його незгодою із проведеними щодо нерухомого майна реєстраційними діями попередніми власниками, при тому, що наразі власником є саме відповідач.

При цьому, відповідач звертає увагу на те, що державна реєстрація права власності за відповідачем відбулася у встановленому законом порядку і не скасована, договір купівлі-продажу не визнавався недійсним, що дає йому право користуватися земельною ділянкою, на якій розміщено об`єкт нерухомого майна.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що державним реєстратором комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості Держав бізнесу" Прошкіним Олександром Васильовичем прийнято рішення від 10.12.2018 року № 44501183 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. "Б", що розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:170:0001) площею 0,1015 га, що розташована за адресою: проспект Визволителів, будинок 19 у Дніпровському районі міста Києва.

Підставою для винесення Державним реєстратором Прошкіним О.В. даного рішення є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.12.2018 року № 44501183.

В подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.12.2018 року № 44891364, відповідно до якого право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівий берег 2".

Підставою для винесення приватним нотаріусом Чорнєй В.В. даного рішення є акт приймання-передачі нерухомого майна від 20.12.2018 року за № 1517 та № 1518.

Згодом, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єрмакович Вікторією Володимирівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.12.2019 року № 50414125, яким внесено зміни, що містять інформацію про об`єкт нерухомого майна, а саме: споруда літера А Багатопаливні ПРК з навісом - площа забудови 2 016,0 кв.м.; літера Б Навіс - площа забудови 23,4 кв.м.; літера Б1 Вбиральня - площа забудови 1,0 кв.м.; Літера І Підземний резервуар палива - 1 шт.; Літера II Підземний резервуар ЗВГ - 1 шт.

Крім того, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою Олександром Миколайовичем прийнято рішення від 20.10.2021 року № 61023917 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю "Землі та ресурси" на підставі Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 20.10.2021 року № 7542 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна.

Також, приватним нотаріусом Шкода О.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.10.2021 року № 61059402, відповідно до якого право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ "Лівий берег 2".

Підставою для винесення приватним нотаріусом Шкода О.М. даного рішення є Договір купівлі-продажу за № 7612 виданого 21.10.2021 року.

Разом з цим, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко Олександром Михайлівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.07.2022 року № 64281394, відповідно до якого право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2".

29.07.2021 року Департамент в межах наданих йому повноважень звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою № 057031-18585 щодо скасування рішень державного реєстратора Прошкіна О.В від 10.12.2018 року № 44501183 та приватного нотаріуса Чорнєй В.В від 28.12.2018 року № 44891364 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Наказом Міністерства юстиції України від 13.01.2022 року № 75/5 "Про задоволення скарги" скаргу Департаменту від 29.07.2021 року № 057031-18585: задоволено, скасовано рішення від 10.12.2018 року № 44501183, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним Олександром Васильовичем та скасовано рішення від 28.12.2018 року № 44891364, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорней Вітою Володимирівною.

Проте, виконання наказу Міністерства юстиції України від 13.01.2022 року № 75/5 унеможливлюється у зв`язку з наявністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації переходу права власності зазначеного об`єкта нерухомості № 1716166380000 до ТОВ "Лівий берег 2", ТОВ "Землі та ресурси" та ТОВ "Арсенал 2" відповідно, на підставі рішень від 20.10.2021 року, від 21.10.2021 року та від 25.07.2022 року.

ТОВ "Лівий берег 2" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 75/5 від 13.01.2022 року, в задоволенні якого рішенням від 29.01.2024 року у справі № 910/6565/23 було відмовлено.

В результаті обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:170:0001), що розташована за адресою: проспект Визволителів, будинок 19 у Дніпровському районі міста Києва встановлено, що земельна ділянка вкрита зеленими насадженнями та вільна від будівель та споруд, про що складено акт обстеження № 20-0532-04 від 15.07.2021 року.

Крім того, на підставі неналежних документів прийнято рішення про державну реєстрацію самочинного будівництва об`єкта нерухомого майна за Сарановою Н.В., розташованій на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:170:0001), що належить на праві власності позивачу, що відповідно свідчить про відсутність у вказаної фізичної особи необхідного обсягу цивільної дієздатності на відчуження об`єкту нерухомого майна третій особі-2, а в подальшому відповідачу.

Згідно матеріалів реєстраційної справи, державному реєстратору Прошкіну О.В. не було надано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адресу, що передбачено пунктом 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 1127 від 25.12.2015 року.

Позивач звертаючись з даним позовом до суду зазначає, що з огляду на відсутність згоди позивача щодо користування земельною ділянкою територіальної громади міста Києва, а дії які вчиняються відповідачем та третіми особами свідчать про наміри незаконного заволодіння земельною ділянкою позивача на підставі нікчемних правочинів та без наявності на те законних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Абзацом 1 пункту 12 Порядку № 1127 (Порядок № 1127), встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону та Порядком № 1127.

Згідно з пунктом 41 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Так, суд зазначає, що державному реєстратору Прошкіну О.В. не було надано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Пунктом 1 частини 1 статті 23 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав має бути зупинено державним реєстратором у разі, зокрема, подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

Відповідно до абзацу першого пункту 14 Порядку № 1127 у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача, що рішення державного реєстратора Прошкіна О.В від 10.12.2018 року № 44501183 є незаконним, оскільки станом на час його прийняття існували підстави для зупинення розгляду заяви, що натомість реєстратором не вчинено.

Зазначене вище також встановлено наказом, законність якого підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі № 910/6565/23, яке набрало законної сили 29.04.2024 року.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд не погоджується з доводами позивача, що рішення державного реєстратора Прошкіна О.В від 10.12.2018 року № 44501183 є нікчемним оскільки порушує публічний порядок, адже на переконання суду не має відповідних на те ознак, визначених статтею 228 Цивільного кодексу України, однак є нікчемним (недійсним) в силу його незаконності оскільки зазначену реєстраційну дію проведено з порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 10, пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", абзацу 1 пункту 12, абзацу 1 пункту 14, пункту 41 Порядку № 1127.

При цьому суд звертає увагу, що доказів вчинення ОСОБА_2 дій на заволодіння земельною ділянкою територіальної громади матеріали справи не містять, а відтак нею лише реалізовано право на реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості, яке знову ж таки у неї не виникло в силу нікчемності такої реєстрації.

Крім того, суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Однак, при дослідженні судом матеріалів справи не вбачається можливості встановити достатніх доказів, на підставі яких ОСОБА_2 набула таке право власності.

Частиною 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на встановлені судом обставини та здійснені висновки, подальші (похідні) правочини, вчинені ОСОБА_2 також є незаконними та нікчемними, оскільки остання (станом на підписання Акту приймання-передачі майна до статутного капіталу від 20.12.2018 року) не мала необхідного обсягу цивільної правоздатності на розпорядження об`єктом нерухомого майна та його подальшу передачу до статутного капіталу третьої особи, що також свідчить про незаконність та нікчемність реєстраційних дій від 20.10.2021 року № 61023917, від 21.10.2021 року № 61059402 та від 25.07.2022 року № 64281394.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що, на відміну від частини 2 статті 26 зазначеного Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 Земельного кодексу України), землекористувачі (статті 95 Земельного кодексу України), особи, які набули права користуватися чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 123 Земельного кодексу України) або з інших передбачених законом підстав.

Право на забудову виникає у особи, яка набула право на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачений статтями 26-32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частини 1 та 2 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва: об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів і документів про виділення земельної ділянки.

Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2020 року № 915/572/17.

Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Згідно статті 9 Земельного кодексу України саме Київська міська рада має право розпорядження землями територіальної громади міста.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування визначено статтею 123 Земельного кодексу України.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2 статті 152 Земельного кодексу України).

Частиною 4 статті 376 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми в її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 року у справі № 916/1174/22 зазначила, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 Цивільного кодексу України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

З огляду на викладене вище, враховуючи відсутність доказів того, що Позивачем як власником земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:170:0001) площею 0,1015 га, за адресою: проспект Визволителів, будинок 19 у Дніпровському районі міста Києва надавався дозвіл (відведення земельної ділянки) на будівництво об`єкта нерухомого майна, останнє є самочинним оскільки збудовано без належних (законних) на те підстав.

При цьому, судом враховано заперечення Позивача щодо права власності на незаконно збудований Об`єкт нерухомості.

Відтак, враховуючи характер спірних правовідносин, мету звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку щодо обрання позивачем ефективного та належного способу захисту свого порушеного права в частині користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом припинення права власності на самочинний об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці позивача та приведення спірної земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом її знесення.

Враховуючи встановлення судом незаконності набуття фізичною особою права власності на спірний об`єкт нерухомості, а відтак і проведення реєстраційних дій державним реєстратором Прошкіним О.В. від 10.12.2018 року № 44501183, подальші та похідні реєстраційні дій є недійсними в силу їх нікчемності, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марченко Олександри Михайлівни про державну реєстрацію права власності від 25.07.2022 № 64281394 на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю літ. Б (багатопаливні ПРК з навісом літ. А; навіс літ. Б; вбиральня літ. Б1; підземний резервуар палива літ. І; підземний резервуар ЗВГ літ. II), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:170:0001) площею 0,1015 га, за адресою: проспект Визволителів, будинок 19 у Дніпровському районі міста Києва за Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2".

Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припиненням права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю літ. Б (багатопаливні ПРК з навісом літ. А; навіс літ. Б; вбиральня літ. Б1; підземний резервуар палива літ. І; підземний резервуар ЗВГ літ. II), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:170:0001) площею 0,1015 га, за адресою: проспект Визволителів, будинок 19 у Дніпровському районі міста Києва за Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2".

Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні Земельними ділянками шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2"</a> звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:66:170:0001) орієнтовною площею 0,1015 га за адресою: проспект Визволителів, будинок 19 у Дніпровському районі міста Києва, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2"</a> (01014, місто Київ, провулок Бастіонний, будинок 9, офіс 11; ЄДРПОУ: 44531990) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ЄДРПОУ: 22883141) 8 052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.03.2025.

Суддя С.О. Чебикіна