Ухвала

від 24.03.2025 по справі 910/1672/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/1672/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фінанс Груп»

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровал»

2) ОСОБА_2 ;

3) ОСОБА_1 ;

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс»

про визнання права вимоги, визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02.03.2025 через Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема, змінити мотивувальну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі №910/1672/22, виключивши з неї наступний висновок суду: «Матеріалами справи підтверджено, що 18.02.2014 між ПАТ «Радикал Банк» (кредитодавець) та ТОВ «Агровал» (позичальник) укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії №КЛ-10323/1-980, на підставі якого Банком видано відповідачу-1 кредитні кошти в загальному розмірі 2 100 000,00 грн, з яких відповідачем-1 повернуто 200 000,00 грн (тіла кредиту), та станом на 01.08.2019 за відповідачем-1 рахується заборгованість у розмірі 1 900 000,00 грн за тілом кредиту та 91 405,25 грн за відсотками». Крім того, у прохальній частині касаційної скарги скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №910/1672/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України вважає, що висновки, викладені в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, частково не відповідають обставинам справи, що мають суттєве значення:

- в порушення частини першої статті 74 та частини першої статті 77 ГПК України позивач не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій жодного допустимого доказу на підтвердження фактичного надання Відповідачу-1 кредитних коштів в сумі 2 100 000,00 грн;

- позивач також не надав суду жодного допустимого доказу на підтвердження існування у ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна» дійсного права вимоги до відповідачів про сплату на користь позивача заборгованості по кредитному договору від 18.02.2014 в сумі 1 991 405 грн, саме на момент переходу до нього права вимоги;

- позивач в порушення норм процесуального права не надав суду жодного допустимого доказу на підтвердження наявності та фактичного розміру заборгованості Відповідача-1 за основним зобов`язанням по кредитному договору від 18.02.2014.

Суд апеляційної інстанції в порушення норм пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України в мотивувальній частині постанови не зазначив на підставі яких допустимих доказів суд зробив висновок про те, що: станом на 01.08.2019 за відповідачем-1 рахується заборгованість у розмірі 1 900 000,00 грн за тілом кредиту та 91 405,25 грн за відсотками.

З огляду на викладене касаційна скарга ОСОБА_1 подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Відтак не є очевидно не прийнятною за пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру було встановлено: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

На час подання позову статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481, 00 грн.

В прохальній частині касаційної скарги скаржник виклав свої вимоги до Суду в такій редакції:

« 3. Змінити мотивувальну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.01.25р. у справі № 910/1672/22, виключивши з неї наступний висновок суду: «Матеріалами справи підтверджено, що 18.02.2014 між ПАТ «Радикал Банк» (кредитодавець) та ТОВ «Агровал» (позичальник) укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії №КЛ-10323/1-980, на підставі якого Банком видано відповідачу-1 кредитні кошти в загальному розмірі 2 100 000,00 грн, з яких відповідачем-1 повернуто 200 000,00 грн (тіла кредиту), та станом на 01.08.2019 за відповідачем-1 рахується заборгованість у розмірі 1 900 000,00 грн за тілом кредиту та 91 405,25 грн за відсотками».

Слід зауважити, що у вирішенні питання про те, за якою ставкою має справлятися судовий збір за подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення, яке оскаржується не у зв`язку з незгодою скаржника з його резолютивною частиною, а у зв`язку із запереченнями скаржника стосовно мотивів, з яких виходив суд у прийнятті оскаржуваного рішення, слід мати на увазі те, що норми Закону, якими встановлено ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг, не ставлять визначення розміру судового збору в залежність від того, з якою саме частиною судового рішення - мотивувальною чи резолютивною - не погоджується особа, що подала апеляційну чи касаційну скаргу (аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №910/12803/18).

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та матеріал касаційної скарги 04.02.2022 ТОВ «Голден Фінанс Груп» (позивач) подало до суду позовну заяву про:

- визнання за ТОВ «Голден Фінанс Груп» права вимоги за Кредитним договором №КЛ-10323/1-980 відновлювальної відкличної кредитно лінії від 18.02.2014;

- визнання за ТОВ «Голден Фінанс Груп» права іпотекодержателя за Іпотечним договором від 18.02.2014;

- визнання за ТОВ «Голден Фінанс Груп» права іпотекодержателя за Іпотечним договором від 17.04.2014;

- в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Агровал» за Кредитним договором №КЛ-10323/1-980 відновлювальної відкличної кредитної лінії від 18.02.2014 у сумі 1 155 821,43 грн звернути стягнення на: 1) предмет іпотеки: 3-кімнатна квартира зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомими майном загальною площею 75,8 кв.м., житловою площею 51,7 кв.м.; 2) предмет іпотеки - земельна ділянка площею 0,0759 га, цільове призначення якої - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер 8000000000:72:267:0039, у спосіб продажу шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі №910/1672/22, залишеним без змін Північним апеляційним господарським судом постановою від 28.01.2025, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Отже, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача (в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Агровал» за Кредитним договором №КЛ-10323/1-980 відновлювальної відкличної кредитної лінії від 18.02.2014 у сумі 1 155 821,43 грн звернути стягнення на предмети іпотеки) свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Така правова позиція щодо бази та розміру судового збору послідовна та викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №907/628/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що розрахунок судового збору, що належить до сплати за подання касаційної скарги залежить від вимог скаржника і меж оскарження судових рішень, а норми Закону, якими встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарг, не ставлять визначення розміру судового збору в залежність від того, з якою саме частиною судового рішення - мотивувальною чи резолютивною - не погоджується особа, що подала касаційну скаргу тоді, як скаржник просить змінити мотивувальну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі №910/1672/22, а тому при поданні касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, у даному випадку, ураховуючи три вимоги, сформульовані позивачем як немайнові (визнання за ТОВ «Голден Фінанс Груп» права вимоги за Кредитним договором №КЛ-10323/1-980 відновлювальної відкличної кредитно лінії від 18.02.2014; визнання за ТОВ «Голден Фінанс Груп» права іпотекодержателя за Іпотечним договором від 18.02.2014; визнання за ТОВ «Голден Фінанс Груп» права іпотекодержателя за Іпотечним договором від 17.04.2014) та одну як майнову вимогу (в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Агровал» за Кредитним договором №КЛ-10323/1-980 відновлювальної відкличної кредитної лінії від 18.02.2014 у сумі 1 155 821,43 грн звернути стягнення на предмети іпотеки, яка має вартісний характер), скаржник мав сплати судовий збір, з урахуванням понижуючого коефіцієнту у 0,8, в сумі 39 648,51 грн [(2 481,00 грн х 3 вимоги немайнового характеру х 200% х0,8) + (1 155 821, 43 грн - одна вимога майнового характеру х 1,5% х 200% х 0,8)].

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. При цьому й у додатках до касаційної скарги не зазначено про сплату судового збору.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 39 648,51 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.

Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Окремо Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на приписи пункту 7 частини другої статті 42 ГПК України, де встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Зокрема, це стосується й вимог статті 291 ГПК України щодо процесуальних обов`язків скаржника.

Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Відповідно до абзаців першого, другого частини сьомої статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення; якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Відповідно до приписів статті 6 ГПК України:

- у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система;

- позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів;

- Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції;

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

- особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З системного аналізу статті 6 ГПК України можна дійти висновку, що фізична особа та фізична особа - підприємець не зобов`язана реєструвати Електронний кабінет. Втім означеною статтею 6 ГПК України передбачено, що адвокати, державні та приватні виконавці, юридичні особи, зареєстровані за законодавством України за будь яких обставин зобов`язані зареєструвати Електронний кабінет.

В цьому випадку касаційна скарга подана представником скаржника - адвокатом Сизьком Б.Б. через Електронний суд, який забезпечує повідомлення сторін у справі, та відповідно в електронній формі.

Суд відзначає, що учасниками справи є як юридичні особи, які зобов`язані зареєструвати Електронний кабінет так і фізичні особи, які не зобов`язані його реєструвати.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень Північним апеляційним господарським судом у справі №910/1672/22 ухвалено постанову від 28.01.2025 відповідно до вступної частини якої визначено склад учасників справи, позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Фінанс Груп» та зокрема, відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агровал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс».

Скаржником у касаційній скарзі визначено позивача - ТОВ «Голден Фінанс Груп» (ЄДРПОУ 38545466), та зокрема, відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агровал» (ЄДРПОУ 36385105), Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» (ЄДРПОУ 38716601). При цьому, Судом встановлено, що: відповідно до відповідей про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС №7779580, №7779483 та №7779541 юридична особа - (ЄДРПОУ 38545466), (ЄДРПОУ 36385105), (ЄДРПОУ 38716601) відповідно не має зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

За таких обставин за приписами ГПК України ТОВ «Голден Фінанс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агровал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» зобов`язані зареєструвати Електронний кабінет, втім його не зареєстрували, а тому скаржник подаючи документи в електронній формі звільняється від обов`язку надсилання копій документів таким учасникам справи.

Водночас на момент подання касаційної скарги до Суду через Електронний кабінет, скаржником не надано доказів надіслання копії касаційної скарги з додатками іншому відповідачу - ОСОБА_2 , зокрема, опис вкладення.

ОСОБА_2 є фізичною особою, а відтак не зобов`язана реєструвати Електронний кабінет, а тому існує обов`язок надсилання їй копії документів у паперовій формі листом з описом вкладення.

З огляду на суб`єктний склад учасників справи, обраний адвокатом, як представником скаржника, спосіб звернення до суду з касаційною скаргою, а саме через Електронний суд, що є виключенням для направлення касаційної скарги на адресу особі, яка не зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, скаржник має надсилати копії документів іншим учасникам справи у паперовій формі листом з описом вкладення, які не зобов`язані реєструвати Електронний кабінет.

Ненадання доказів направлення касаційної скарги, з огляду на приписи статті 292 ГПК України, не є підставою для залишення касаційної скарги без руху. Втім цей обов`язок передбачений статтею 291 ГПК України і належне його виконання покладається ГПК України на скаржника.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги статті 291 ГПК України та надіслати копію касаційної скарги з доданими до неї документами іншому відповідачу - ОСОБА_2 , а докази надіслання їй копії касаційної скарги з доданими до неї документами надати Суду у 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліку, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору у сумі 39 648,51 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті Судова влада України та є актуальними на час вчинення дії.

Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи приписи статей 6, 42 ГПК України, зокрема, ОСОБА_2 .

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі їх усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.

Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а отже, заявлене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови у цій справі розглядатиметься після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 291, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі №910/1672/22 - залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через Електронний суд або поштою на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

4. Верховний Суд звертає увагу, що із введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова