Ухвала від 24.03.2025 по справі 922/875/23

УХВАЛА

24 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/875/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С.В. головуючий (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 (головуючий суддя - Терещенко О.І., судді: Тихий П.В., Плахов О.В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 (суддя Калініченко Н.В.)

у справі №922/875/23

за первісним позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ СЕРВІС"

про стягнення коштів,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ СЕРВІС",

до Акціонерного товариства "Харківобленерго",

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі також АТ "Харківобленерго") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ СЕРВІС" (далі - ТОВ "РІАЛ СЕРВІС"), про стягнення коштів у розмірі 28 130 266,54 грн за необліковану електричну енергію.

ТОВ "РІАЛ СЕРВІС" звернулось до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до АТ "Харківобленерго" про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом №3 засідання комісії з розгляду актів про порушення Мереф`янського РРЕ АТ "Харківобленерго" від 22.02.2022.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2024 у справі №922/875/23, яке Східний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 20.02.2025, у задоволенні первісного позову АТ "Харківобленерго" відмовлено повністю; стягнуто з АТ "Харківобленерго" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 421 594,00 грн.; зустрічний позов ТОВ "РІАЛ СЕРВІС" задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене протоколом №3 засідання комісії з розгляду актів про порушення Мереф`янського РРЕ АТ "Харківобленерго" від 22.02.2022; стягнуто з АТ "Харківобленерго" на користь ТОВ "РІАЛ СЕРВІС" судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 2 684 грн.

АТ "Харківобленерго" звернулось 14.03.2025 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 у справі №922/875/23 скасувати і направити справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.

Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, АТ "Харківобленерго" посилається на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи що:

- в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою (пункт 2 частини першої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК);

- суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК);

- суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК);

- суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК)

Разом з тим, АТ "Харківобленерго" частково дотримано вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК, оскільки в касаційній скарзі ним не зазначено обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом / пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК, що є обов`язковою підставою для відкриття касаційного провадження з підстав недослідження зібраних у справі доказів.

З урахуванням викладеного касаційну скаргу АТ "Харківобленерго" слід залишити без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.

Способом усунення недоліків касаційної скарги АТ "Харківобленерго" є викладення касаційної скарги у новій редакції, в якій необхідно вказати підставу касаційного оскарження судового рішення за пунктом / пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК з відповідним обґрунтуванням таких підстав касаційного оскарження.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга АТ "Харківобленерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/875/23 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, а саме подання Верховному Суду касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги слід подати до Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази її надіслання іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/875/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Бакуліна