Ухвала

від 24.03.2025 по справі 910/12559/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 березня 2025 року

м. Київ

Справа № 910/12559/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

про визнання зобов`язань припиненими,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 про відмову в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про роз`яснення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/12559/20. Вказана касаційна скарга була подана 06.03.2025 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Верховний Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 910/12559/20, якою на підставі статті 245 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про роз`яснення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/12559/20, оскільки вказана ухвала про відмову в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про відвід суддів Коротун О. М. та Суліма В. В. у справі № 910/12559/20, щодо якої заявником порушено питання про роз`яснення, не належить до судових рішень, право на роз`яснення яких передбачено статтею 245 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 910/12559/20, Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про роз`яснення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/12559/20 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Верховний Суд встановив таке.

Справа № 910/12559/20 розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про відвід суддів Коротун О. М. та Суліма В. В. у справі № 910/12559/20.

17.02.2025 від Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до апеляційного господарського суду надійшла заява про роз`яснення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/12559/20. Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" просило Суд роз`яснити, яким чином принцип "nemo iudex in causa sua" виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд та якими ще способами, окрім заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявників не влаштовує, учасник процесу може обирати суддю на власний розсуд.

Розглянувши 26.02.2025 у судовому засіданні подану заяву, заслухавши пояснення/заперечення представників сторін щодо цієї заяви, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про роз`яснення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/12559/20, оскільки вказане судове рішення не належить до рішень, право на роз`яснення яких передбачено статтею 245 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначила, що зміст резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/12559/20 є зрозумілим, у її мотивувальній частині Судом апеляційної інстанції чітко обґрунтовано мотиви постановленої ухвали, що виключає можливість її неоднозначного тлумачення.

Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з урахуванням такого.

Згідно з приписами статті 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Таким чином, з аналізу статті 245 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що може бути роз`яснено лише судове рішення, яке підлягає примусовому виконанню, тобто судове рішення, яким спір вирішено по суті.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів у правильності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах: "Устименко проти України", "Пономарьов проти України") право на справедливий судовий розгляд гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачиться у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

У контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 910/12559/20 та відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки в цій справі правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтею 234, 235, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 910/12559/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак