Справа № 569/7517/24
1-кс/569/1838/25
УХВАЛА
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
07 березня 2025 року м.Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне, клопотання старшої слідчоїв ОВСслідчого управлінняГоловного управлінняНаціональної поліціїв Рівненській областіпідполковника поліції ОСОБА_3 (далі слідчий), яке погоджене прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 (далі прокурор), в рамках кримінального провадження № 12018140080002360від 07.08.2018за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.15,ч.ч.1,3ст.190,ч.4ст.190,ч.3ст.365-2,ч.3ст.362,ч.3ст.358КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , -
ВСТАНОВИЛА:
Досудовим розслідуванням встановлено, що розпорядженням голови Покровської районної державної адміністрації від 07.10.2016 № 50-к-16 ОСОБА_6 призначено на посаду державного реєстратора Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
Відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про службу в органах місцевого самоврядування» державний реєстратор від імені держави здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Державний реєстратор призначається та звільняється з посади розпорядженням сільського голови з дотриманням вимог Законів України «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про запобігання корупції» та законодавства про працю.
Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді державного реєстратора Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, мав доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У відповідності до п. 4 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину), ведення Державного реєстру прав здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів, які забезпечують: автоматичне формування та присвоєння реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна, реєстраційного номера заяви, номера запису, індексного номера рішення, інформації та витягів з Державного реєстру прав тощо; формування заяв, рішень, інформації та витягу з Державного реєстру прав з накладенням у випадках, передбачених законодавством, кваліфікованого електронного підпису державним реєстратором чи уповноваженою особою суб`єкта державної реєстрації прав; захист відомостей, що містяться у Державному реєстрі прав, від несанкціонованих дій; оновлення, архівування та відновлення відомостей, внесених до Державного реєстру прав, їх пошук; документальне відтворення процедури державної реєстрації прав.
Відповідно до п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження; реєстраційна дія державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Згідно ч. 3 ст. 10 цього Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Так, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 23.11.2017 у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, спрямований на вчинення несанкціонованих дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, зокрема, права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що перебувала у власності ОСОБА_7 .
Зокрема, 23.11.2017 о 08 год. 01 хв. ОСОБА_6 , використовуючи свої повноваження державного реєстратора, обробив заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо виникнення права власності) реєстраційний номер заяви 25374722, що стосується реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , та додатки до неї, а саме: акт приймання-передачі майна до статутного капіталу, укладеного між ТзОВ Фірма «Техноком» в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 10.07.2006 б/н, складений в м. Дніпро, який повністю не відповідає дійсності.
У подальшому, 23.11.2017 о 10 год. 13 хв., ОСОБА_6 , реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з використанням особистого ключа з електронним цифровим підписом та ідентифікатором доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, використовуючи надану заявником документацію, що не містила достатньо фактичних даних, з якими закон пов`язує виникнення права власності на квартиру, знаючи про те, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, а державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію, а також те, що акт приймання-передачі виготовлено не на спеціальному бланку нотаріальних документів, не перевіривши у встановленому законом інформацію, необхідну для реєстрації прав, що виникли до 1 січня 2013 року, достовірно знаючи, що майно до статутного капіталу ТзОВ «Фірма «Техноком» ОСОБА_7 не вносилось, а остання не є учасником зазначеного товариства, усвідомлюючи, що заява подана не уповноваженою особою, діючи з порушенням вимог ч. 5 ст. 3, п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 22, п.п. 1, 2, 3, 4, 9 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину) увійшов до автоматизованої системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, після чого вчинив реєстраційну дію за індексним номером 38294272 про державну реєстрацію права власності. Таким чином, ОСОБА_6 вніс несанкціоновані зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєструвавши право власності на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 35,3 кв.м, з підвалом площею 4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1416010512242) що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_4 , за ТзОВ «Фірма «Техноком», припинивши право власності на вказану квартиру за ОСОБА_7 .
Крім цього, ОСОБА_6 , як державний реєстратор Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, відповідно до покладених на нього законодавством завдань, здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, забезпечує ведення Державного реєстру прав, відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи, відкриває та веде реєстраційні і облікові справи щодо об`єктів нерухомого майна, надає відомості з Єдиного державного реєстру в порядку та обсязі, встановлених Законом, тощо.
Також, ОСОБА_6 зобов`язана здійснювати будь-які реєстраційні дії у відповідності, в тому числі, до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чинними на час здійснення відповідних реєстраційних дій.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину, далі - Закон) державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю «правознавство», відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Пунктами 1 та 2 ч. 3 ст. 10 Закону передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину) державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Відповідно до ст. 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Зі змісту ч. 1 ст. 18 Закону вбачається, що після отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви про державну реєстрацію в базі даних заяв (п. 1) прийняттю рішення про державну реєстрацію прав (п. 5) передує перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (п. 4 в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення).
Статтею 23 Закону передбачено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинений державним реєстратором у випадках подання документів для державної реєстрації прав не у повному обсязі, передбаченому законодавством, а також у разі неподання заявником чи не отримання державним реєстратором у порядку, визначеному у п. 3 ч. 3 ст. 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 01.01.2013 речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації (ч. 1).
При цьому, державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника та у разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у ч. 3 цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації прав (ч. 2 та ч. 5 ст. 23 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації прав та їх обтяжень у разі, якщо, зокрема: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою (п. 2); подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом (п. 3); подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (п. 4); після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав (п. 8); заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі (п. 10).
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Згідно зі ст. 27 Закону державна реєстрація прав власності та інших речових прав, серед іншого проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину, далі - Порядок) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Згідно з п. 7 Порядку для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
Відповідно до п. 8 Порядку державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис.
Згідно з п. 9 Порядку під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа встановлює особу заявника. Встановлення особи заявника здійснюється на підставі документа, що посвідчує таку особу, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Заява не підлягає формуванню та реєстрації виключно у випадках, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п. 12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Єдиного реєстру юридичних осіб.
Згідно з п. 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.
Таким чином, в силу вищезазначених нормативно-правових актів державний реєстратор здійснює свою професійну діяльність у сфері надання публічних послуг, а саме проведення державної реєстрації, яка спрямована на захист та забезпечення умов для реалізації інтересів фізичних та юридичних осіб, породжує настання наслідків правового характеру, форма і порядок надання яких визначено державою.
Так, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.11.2017, перебуваючи у м. Дніпро, Дніпропетровської області, більш точного місця перебування досудовим розслідуванням не встановлено, будучи державним реєстратором Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, тобто особою, яка надає публічні послуги, зловживаючи своїми повноваженнями щодо процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, з метою отримання неправомірної вигоди ТзОВ «Фірма «Техноком», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в інтересах ТзОВ «Фірма «Техноком» (код ЄДРПОУ 23931132), в порушення вимог в порушення вимог ч. 5 ст. 3, ч. 3 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 27 Закону, п.п. 8, 9, 11, 11-1, 12, 25, 40, 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, чинними на час вчинення кримінального правопорушення, вчинив реєстраційні дії за заявою, поданою невстановленою досудовим слідством особою від імені директора ТзОВ «Фірма «Техноком» про реєстрацію права власності за товариством на квартиру АДРЕСА_5 , чим завдав законним власникам об`єкта нерухомого майна (спадкоємцям ОСОБА_7 ) майнову шкоду у загальному розмірі 554 126 грн., що згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 23.11.2017 року о 08 год. 01 хв. ОСОБА_6 , використовуючи свої повноваження державного реєстратора, прийняв від невстановленої досудовим розслідуванням особи та обробив заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо виникнення права власності) реєстраційний номер заяви 25374722, що стосується реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , та додатки до неї, а саме: акт приймання-передачі майна до статутного капіталу, укладеного між ТзОВ Фірма «Техноком» в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 10.07.2006 б/н, складений в м. Дніпро, який повністю не відповідає дійсності.
У подальшому, 23.11.2017 року о 10 год. 13 хв., ОСОБА_6 , не встановивши особу, яка подала заяву 25374722 та не перевіривши достовірність документів, поданих нею, з порушенням правил територіальності та інших вимог законодавства провів державну реєстрацію права приватної власності за ТзОВ «Фірма «Техноком» на квартиру, загальною площею 35,3 кв.м. з підвалом площею 4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1416010512242, чим завдав законним власникам об`єкта нерухомого майна (спадкоємцям ОСОБА_7 ) майнової шкоди у розмірі 554 126 гривень.
Внаслідок злочинних умисних дій державного реєстратора Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_6 законним власникам об`єкта нерухомого майна (спадкоємцям ОСОБА_7 ) було заподіяно майнову шкоду в розмірі 554 126 грн., що є тяжкими наслідками, які більше ніж у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.
Також, ОСОБА_6 , будучи державним реєстратором Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, з метою реалізації умислу на незаконне заволодіння нерухомим майном невстановленою досудовим розслідуванням особою, усвідомлюючи необхідність отримання цією особою від державного реєстратора офіційних документів, які б посвідчували юридичний факт перебування у власності підконтрольної йому юридичної особи ТзОВ «Фірма «Техноком» об`єкта нерухомого майна, задля наступного вчинення будь-якого правочину із таким майном, перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 23.11.2017, вступив у злочинну змову із невстановленою слідством особою, яка полягала у складанні і видачі завідомо підробленого офіційного документа.
Так, 23.11.2017, в період часу з 10 год. 13 хв. по 10 год. 14 хв., державний реєстратор ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із невстановленою досудовим слідством особою, перебуваючи у невстановленому місці в місті Дніпро Дніпропетровської області, з метою складання завідомо підробленого офіційного документу, що посвідчує факт набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, і здатен спричинити наслідки правового характеру та містить передбачені законом реквізити, а саме Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (далі Витяг про реєстрацію права власності), вимоги до оформлення якого затверджені п.п. 35-36 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011, діючи в порушення вимог ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», користуючись невстановленою досудовим розслідуванням комп`ютерною технікою, через мережу інтернет перейшовши за посиланням: register.minjust.gov.ua, ввівши свій логін та пароль, використовуючи особистий кваліфікований електронний підпис, здійснив вхід до програмного засобу ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використовуючи доступний функціонал вказаної системи здійснив формування відповідного витягу, тобто склав завідомо підроблений офіційний документ: Витяг про реєстрацію права власності № 104786423 від 23.11.2017, а в подальшому завірив його власним підписом і відтиском гербової печатки «Державний реєстратор», чим видав завідомо підроблений офіційний документ, який після цього передав невстановленій слідством особі для подальшого використання їх у своїй злочинній діяльності.
Слідча суддя оглянула додані до клопотання матеріали, а саме: показання потерпілої ОСОБА_9 (племінниця ОСОБА_7 ), яка повідомила, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ніколи не відчужувала в жодний спосіб квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 . Також, ОСОБА_7 не надавала дозвіл на це жодним фізичним чи юридичним особам, та не підписувала з даного приводу жодних документів; показання свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що не підписував акт приймання-передачі майна, що підлягає обов`язковій реєстрації до статутного капіталу ТзОВ «Техноком» а саме: акт приймання-передачі майна до статутного капіталу, укладеного між ТзОВ Фірма «Техноком» в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 10.07.2006 б/н, складений в м. Дніпро, та посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровими №№ 780, 781 від 10.07.2006; показання свідка ОСОБА_11 , який повідомив, що ТзОВ «Фірма «ТЕХНОКОМ» було продане ОСОБА_8 за ціною 1 гривня, 07.06.2011. До цього часу ОСОБА_8 ніколи не був ні керівником даного товариства, ні працівником цього ж товариства. Тим паче він не працював директором ТзОВ «Фірма «Техноком» станом як на 2006 рік, тому не міг підписувати акт приймання-передачі майна до статутного капіталу, укладеного між ТзОВ Фірма «Техноком» в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 10.07.2006 б/н, складений в м. Дніпро, та посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровими №№ 780, 781 від 10.07.2006; показання свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що він ніколи не був засновником, учасником, керівником або посадовою (службовою) особою ТзОВ «Фірма «Техноком»; речові докази (документами), вилученими в ході тимчасового доступу до речей і документів у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , а саме: актом приймання-передачі майна до статутного капіталу, укладеного між ТзОВ Фірма «Техноком» в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 10.07.2006 б/н, складений в м. Дніпро, та посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровими №№ 780, 781 від 10.07.2006; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 104786423 від 23.11.2017 щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , виданим державним реєстратором Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_6 ; висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/114-21/2529-ПЧ від 25.02.2021, відповідно до якого на договорі купівлі-продажу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , підпис, який виконаний від імені директора ТзОВ «Техноком» ОСОБА_12 як продавця виконаний не ОСОБА_12 , а іншою особою; висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/114-21/2573-ПЧ від 26.02.2021, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_10 в графі «Приватний нотаріус» в акті приймання-передачі майна, що підлягає обов`язковій реєстрації до статутного капіталу ТзОВ ФІРМА «ТЕХНОКОМ», а саме квартири з підвалом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 10.07.2006 від імені ОСОБА_7 , що передала майно за ТзОВ ФІРМА «ТЕХНОКОМ», в особі директора ОСОБА_8 , що прийняв майно, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , за реєстровими №№ 780, 781 виконаний не ОСОБА_10 , а іншою особою; висновок судової оціночно-будівельної експертизи №2182/2183/2184від 30.10.2020, відповідно до якої ринкова вартість квартири АДРЕСА_5 станом на 23.11.2017 могла становити 554126,34 гривень; інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тому є необхідність застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Цей ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_6 згідно відомостей досудового розслідування має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Крім цього, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років та від 5 до 8 років, тому усвідомлюючи покарання, яке може настати при визнанні його винним у вчинені інкримінованих йому злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України). Цей ризик підтверджується тим, що в ході досудового розслідування, на даний час не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, тому не виключається можливість незаконного впливу ОСОБА_6 на інших осіб, що можуть бути причетні до його вчинення;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п.5 ч.1 ст. 177 КПК України). Цей ризик підтверджується тим, що відповідно до інформації ДІАП НПУ, ОСОБА_6 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема за ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365-2 КК України. Крім цього, ОСОБА_6 на даний час офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, тому існує ризик, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою тому, що реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на волі.
Слідча уклопотанні вказала,що підозрюваний ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук та з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні покладався на розсуд суду.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.
14 лютого 2025 року, у зв`язку із неможливістю вручення повідомлення про підозру особисто ОСОБА_6 , письмове повідомлення про підозру останньому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України, у зв`язку із невстановленням місцезнаходження підозрюваного, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручено матері ОСОБА_6 ОСОБА_14 .
19 лютого 2025 року постановою слідчого, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук. На даний час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 не встановлено.
21 лютого 2025 року слідчим суддею Рівненського міського суду ОСОБА_1 , надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_6 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
28 лютого 2025 року отримано інформацію з міжвідомчої підсистеми «Аркан» МВС України, а саме про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виїхав 08.09.2020 за межі території України з Запоріжжя.
У сукупності вищевказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_6 таким чином намагається уникнути кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих їх злочинів шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.
05 березня 2025 року винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Надані стороною обвинувачення докази, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України. За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до положень ч.6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
У клопотанні, та під час його розгляду, стороною обвинувачення доведено про існування ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.
За наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України, доведення стороною обвинувачення існування ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1ст. 177 КПК України, і у даному кримінальному провадженні здійснюється спеціальне досудове розслідування, слід обрати, в порядку ч.6ст. 193 КПК України, відносно ОСОБА_6 запобіжний захід тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.176-178,183,193-194,196 КПК України, слідча суддя,-
УХВАЛИЛА:
Клопотання задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, доставити підозрюваного до Рівненського міського суду Рівненської області для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу або зміну на більш м`який.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідча суддя ОСОБА_15
Суд | Рівненський міський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2025 |
Оприлюднено | 26.03.2025 |
Номер документу | 126056965 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Рівненський міський суд Рівненської області
Крижова О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні