Рішення

від 14.03.2025 по справі 933/936/24

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 933/936/24

Провадження № 2/933/21/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Попович І.А.

за участі:

представника позивача - ОСОБА_2 (у режимі ВКЗ)

представника відповідача - Самодерженкової Т.О. (у режимі ВКЗ)

секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , що діє в інтересах її малолітньої доньки ОСОБА_4 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЦЕНТРАЛЬ» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

19.12.2024 року до Олександрівського районного суду Донецької області, через систему "Електронний суд", надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЦЕНТРАЛЬ» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказала, що позивач ОСОБА_3 діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , батьком якої є ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 27.02.2019 року по 04.08.2021 року, працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті. 04.08.2021 року робота була припинена у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 , наказ № 121-к від 16.08.2021 року. Під час ведення буровибухових робіт у підготовчому вибої північного польового конвеєрного штреку гор. 815 м. стався вибух, наслідки якого розповсюдились на головний конвеєрний штрек блоку 10, а також матеріали та обладнання, що в ньому розташовувались. Відповідно до акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося / сталася) від 30 грудня 2021 року, у період з 04 серпня 2021 року по 17 серпня 2021 року фахівцями управління гірничого нагляду Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, у зв`язку з настанням аварії з груповим нещасним випадком із смертельними наслідками, було проведено позапланову перевірку стану охорони праці та промислової безпеки у головному конвеєрному штреку блоку 10 ПРАТ "ШУ "ПОКРОВСЬКЕ". За результатами перевірки виявлено 114 порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Внаслідок отриманих травм у опіковому відділенні КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 3» КРАМАТОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У померлого залишилася донька ОСОБА_4 2012 р.н., дитина зазнала поганого емоційного стану після смерті батька та для з`ясування було проведено психологічну діагностику за проханням мами дитини. За висновком у Єлизавети спостерігається наявність психологічної травми, пов`язаної зі смертю батька, високий рівень тривоги, страху, пригніченості та емоційної напруги. Позивач зазначає, що втрата близької людини - батька спричинили порушення її життєвих обставин та вимагає додаткових зусиль для організації життя та лікування, дівчинка не може реалізовувати в повній мірі свої повсякденні заняття через постійну думку про батька, що негативно відбивається на душевному стані, відчуває душевні страждання тa переживання, з`явилося почуття тривоги, особливо з урахуванням незворотності наслідків аварії та тяжкого психологічного стану, стало критичним відношення до світогляду.

Таким чином, позивачу завдано моральну шкоду.

Вина відповідача у виникненні у наслідків аварії на підприємстві це недотримання вимог нормативно-правових актів, у наслідок чого були допущенні невиправні наслідки смерті. Викладене свідчить про те, що смерть ОСОБА_5 настала через те, що відповідач, як роботодавець, не забезпечив створення безпечних умов праці, а тому в даному випадку наявна вина відповідача, як працедавця.

При визначенні розміру відшкодування заподіяної моральної шкоди позивач виходить з наступного.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Отже, заподіяну позивачу моральну шкоду він оцінює у 500 000 грн. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, позивач виходив з тривалості та глибини моральних, з безлічі негативних наслідків для нього, які виникли внаслідок смерті батька, а також незворотності обставин. Просить стягнути з ТОВ "УКРЦЕНТРАЛЬ" на користь ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі 500 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Ухвалою судді від 24.12.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання о 08:30 год. 24.01.2025 року, яке в подальшому було відкладено на 10.02.2025 року для уточнення позовних вимог.

16.01.2025 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, такими що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Через груповий нещасний випадок, який стався на ПК 0+5 північного польового конвеєрного штреку гор. 815 ПрАТ "ШАХТОУПРАВЛІННЯ "ПОКРОВСЬКЕ" було травмовано ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер від несумісних з життям травм.

Під час проведення спеціального розслідування нещасного випадку були встановлені причини його виникнення, а також особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці. Водночас, комісією було встановлено, що "дії чи бездіяльність зазначеної посадової особи не лежать в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням групового нещасного випадку, а мають лише опосередкований характер, об`єктивно не могли його спричинити чи запобігти йому безпосередньо, що підтверджується встановленими комісією iз спеціального розслідування обставинами даного нещасного випадку, поясненнями свідків та інших осіб". Відповідач не виконував вибухові роботи у підготовчому вибої північного польового конвеєрного штреку гор. 815.

01.03.2019 року на виконання гірничих робіт між Відповідачем та ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» був укладений договір № 152. Відповідно до спільної документації між IIpAT "ШУ "ПОКРОВСЬКЕ" та TOB "УКРЦЕНТРАЛЬ" (Договору № 152 від 01.03.2019 року, наказу про спільну роботу № 5/27/01CII від 01.07.2021 року) вибухові роботи у північному польовому конвеєрному штреку проводила дільниця БПР ПрАТ "ШУ "Покровське". Умовами Договору встановлені роботи, які виконувало ТОВ "УКРЦЕНТРАЛЬ". До цих робіт не входить виконання вибухових робіт. Це твердження також підтверджують відомості, зазначені комісією зі спеціального розслідування в Aкті, а саме травмування майстра - підривника ПрАТ "ШУ "ПОКРОВСЬКЕ", видача вибухових матеріалів здійснювалася зi складу тa працівником ПрАТ "ШУ "ПОКРОВСЬКЕ".

Представник позивачки в позовній заяві вказує, що помічник начальника дільниці ПР-5 TOB "УКРЦЕНТРАЛЬ" Шмигаленко Р.О. видав наряд робітникам дільниці ПР-5 четвертої зміни на виконання робіт у північному польовому конвеєрному штреку, а саме: на прибирання породи після проведення буро-підривних робіт у третю зміну.

Отже, сам представник позивача підтверджує той факт, що наряд на виконання вибухових робіт працівникам TOB "УКРЦЕНТРАЛЬ" не надавався.

Як було вказано вище, відповідач не здійснював роботи, які привели до вибуху, тому вважає, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою посадових осіб відповідача та нещасним випадком відсутні. Комісією була встановлена вина осіб, які безпосередньо проводили роботи в штреку.

Відповідно до статі 153 KЗпП, власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища. Працівник особисто несе відповідальність за своє життя при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України).

Рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

Відшкодування моральної шкоди не може бути джерелом збагачення позивача, і має виключно компенсаційний, а не каральний, обтяжуючий або запобіжний характер.

Втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою.

Але, зважаючи на те, що ні наявність, ні ступень вини відповідача не були встановлені компетентним органом, розмір відшкодування моральної шкоди без урахування ступеню вини відповідача, суперечить вимогам діючого законодавства України. (а.с.93-110).

21.01.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача вважає, що відповідач намагається свою провину у настанні нещасного випадку на виробництві, що потягло смерть ОСОБА_5 , перекласти на ПАТ "ШУ "Покровське" і нібито наявність у нього обов`язку відшкодування моральної шкоди завданою смертю. Однак, це твердження відповідача не є обґрунтованим, оскільки між померлим ОСОБА_5 та ПАТ "ШУ Покровське" не було ніяких правовідносин і він не перебував у трудових відносинах. Крім того, між ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" та ТОВ "УКРЦЕНТРАЛЬ" був укладений договір № 152 відповідно до якого, відповідач виконував певний перелік робіт з залученням працівників, в тому числі, і ОСОБА_5 , а тому за умови належного виконання умов вищевказаного договору ПАТ "ШУ "Покровське" та відповідача й дотримання правил безпеки, нещасного випадку на виробництві не відбулося б.

Посилання відповідача на те, що комісією було встановлено, що "дії чи бездіяльність зазначеної посадової особи не лежать в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням групового нещасного випадку, а мають лише опосередкований характер, об`єктивно не могли його спричинити чи запобігти йому безпосередньо, що підтверджується встановленими комісією iз спеціального розслідування обставинами даного нещасного випадку, поясненнями свідків та інших осіб", не спростовує того факту, що доньці померлого завдано моральної шкоди смертю батька, а також не встановлення певної посадової особи винної у настанні нещасного випадку на виробництві не спростовує завдання моральної шкоди саме відповідачем. У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов`язаний повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах. Позивачем надані докази, які підтверджують безспірні обставини: факт смерті ОСОБА_5 , яка пов`язана із нещасним випадком на виробництві, зумовили порушення нормальних життєвих зв`язків, негативно відбилися на фізичному та психічному стані ОСОБА_4 , і таким чином їй завдано моральну шкоду. З огляду на вищезазначене, вважає що відповідачем не надано жодних належних доказів та правового обґрунтування на підтвердження своїх доводів щодо безпідставності позовних вимог позивача (а.с.118-120).

24.01.2025 року представником позивача подано позовну заяву з уточненим складом сторін та інших учасників справи (а.с.131-137).

10.02.2025 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду на 24 лютого 2025 року.

10.03.2025 року представником позивача надано заяву про уточнення прохальної частини позовної заяви, виклавши її у такій редакції: 1. Стягнути з ТОВ "УКРЦЕНТРАЛЬ" (ЄДРПОУ 36167480, місцезнаходження: 84000, селище Олександрівка, Краматорський р-н, Донецька обл., Олександрівська ТГ, площа Незалежності, будинок, 2) на користь малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошову компенсацію у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. 2. Стягнути з ТОВ "УКРЦЕНТРАЛЬ" (ЄДРПОУ 36167480, місцезнаходження: 84000, селище Олександрівка, Краматорський р-н, Донецька обл., Олександрівська ТГ, площа Незалежності, будинок, 2) на користь малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якої дії ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати (а.с.180-181).

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.157-158).

Представник позивача - адвокат Молчанова Н.В. у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та у відповіді на відзив, просила задовольнити позов.

На питання головуючого представник позивача відповіла:

- вина ТОВ "УКРЦЕНТРАЛЬ" підтверджується доданими до позовної заяви доказами, а саме: актом розслідування нещасного випадку на виробництві, де було виявлено 114 порушень. Не було забезпечено проведення вибухонебезпечних робіт з урахуванням правил безпеки на дільниці, яка знаходиться у користуванні ПрАТ "ШУ "Покровське" і договором, який був укладений між відповідачем та даним підприємством та виконання певних робіт;

- яких саме робіт одразу відповісти не може, вважала, що це буде досліджуватися при вивченні письмових доказів по справі;

- кримінальне провадження було порушено за фактом загибелі людей;

- Бочарова писала заяву про визнання її потерпілою, але результатів чи передано обвинувальний акт до суду представникові не відомо;

- не може сказати чи пред`явлено комусь підозру у даному кримінальному провадженні.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що відповідач позов не визнає. До відзиву додано договір, яким сам відповідач безпосередньо не здійснював ці буровибухові роботи. Крім того, у самому акті про нещасний випадок зазначено працівників ПрАТ "ШУ "Покровське", які отримували цю вибухівку. Це були роботи відповідно до наряду працівників Шахтоуправління. Крім того, під час розслідування нещасного випадку було встановлено і те, що самі представники безпосередньо брали участь під час закладення вибухівки та під час проведення цих робіт вони порушили норми з охорони праці та ними були зняті та перенесені на відстань датчики контролю. Як зазначає сам представник позивача було видано наряд на прибирання породи після буропідривних робіт, тому наполягає, що нещасний випадок, який стався на Шахтоуправлінні, він стався за межами будь-якої неправомірної поведінки працівників відповідача, які відповідали за охорону праці. Вважають, що джерела підвищеної небезпеки належать саме ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" і безпосередньої вини відповідача який здійснював роботи по прибиранню самої гірської породи, вони не можуть бути пов`язані з неналежним виконанням своїх робіт ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське", а саме з порушенням проведення вибухових робіт. Щодо моральної шкоди, то позивачем не надано доказів, окрім аркуша паперу з запискою дитини без зазначення дати, в якій пише про любов до батька. Додано висновок психологічної діагностики, проведено безпосередньо в рік загибелі. Просить звернути увагу також на те, що шлюб між позивачем та загиблим було розірвано, проте у позові зазначається і про страждання матері - позивачки, яка на той час вже не була дружиною ОСОБА_5 . Крім того, представником не надано жодного документу, що дитина проходила лікування після смерті батька.

На питання представника позивача представник відповідача відповіла:

Не заперечує перебування ОСОБА_5 у трудових відносинах з відповідачем;

Наполягає, що у позовній заяві стосовно нещасного випадку зазначено не так, як зазначено у Акті;

У відповідача такий самий Акт, як і був наданий до позовної заяви;

Цього дня ОСОБА_5 був направлений на роботи щодо прибирання гірської породи, а не на виконання вибухових робіт;

Що саме робив того дня ОСОБА_9 наразі не встановлено, але в жодному документі не зазначено, що направлений на виконання вибухових робіт;

Актом встановлено, що інші працівники іншого підприємства виконували буровибухові роботи, саме працівники Шахтоуправління отримували вибухівку та отримували наряд на виконання цих робіт;

Щодо порушення ОСОБА_9 будь-яких інструкцій актом не встановлено, але було встановлено іншими особами, які теж загинули при виконанні цих робіт (були зняті та перенесені спеціальні датчики, що стали підставою для цього вибуху);

Чи міг ОСОБА_5 запобігти цьому випадку представник не може сказати, хоча зазначає, що ОСОБА_9 має стаж роботи понад 10 років, він мав посвідчення, пройшов протокол перед спуском. Але слід зазначити, що працівники повинні дотримувати ст. 41 Гірничого закону і якщо він бачив, що допускається порушення, міг попередити про це, проте в Акті цього не встановлено, бо він не був тією особою, яка відповідала за все це;

Відшкодування шкоди, внаслідок загибелі ОСОБА_5 проводилося його батькам. ОСОБА_3 не зверталася до відповідача;

На сьогоднішній день кримінальне провадження відкрито, до суду матеріали справи передані не були.

На питання головуючого представник відповідача відповіла:

Буровибуховими роботами з працівників Укрцентраль ніхто не керував.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з 21 січня 2012 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , відповідно до копії свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_2 , актовий запис 17 (а.с.34).

Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.32).

Рішенням Димитрівського міського суду Донецької області від 10 квітня 2020 року шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , розірвано. Рішення набрало законної сили 07.08.2020 року (а.с.31).

З копії трудової книжки серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_5 з 27.02.2019 року працював на посаді прохідника 5 розряду з повним робочим днем у шахті в ТОВ "Укрцентраль". Трудові відносини припинено 04.08.2021 року у зв`язку зі смертю (а.с.35-36).

Згідно з копією свідоцтва про смерть, виданого повторно, серії НОМЕР_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 593 (а.с.33).

Відповідно до довідки про причину смерті (до форми №106/ о № 272) ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , причина смерті: опік полум`ям ІІІа - ІІІб ступеня голови, обличчя, шиї, тулуба, обох верхніх та нижніх кінцівок на площі 75 % від загальної площі (а.с.77).

Актом форми Н-1/П проведення розслідування нещасного випадку, що стався 31 липня 2021 року о 04 год. 15 хв. з потерпілим ОСОБА_5 , на ТОВ "Укрцентраль", затвердженим 30 грудня 2021 року, зазначено, що комісія за результатами розслідування нещасного випадку прийшла до висновку: нещасний випадок з ОСОБА_5 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом (а.с.38-64).

01.03.2019 року на виконання гірничих робіт між відповідачем та ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" був укладений договір № 152, з додатковими угодами до нього (а.с.97-108).

На виконання ухвали суду від 24.02.2025 року Покровською окружною прокуратурою надано відповідь, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12021052410000463 від 31.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, триває та здійснюється слідчими слідчого відділу Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. Підозра особам по даному кримінальному провадженню не повідомлялася (а.с.179).

Згідно копій довідок комітету органів самоорганізації населення м. Мирнограда від 21.09.2021 р., відділу ведення реєстру територіальної громади м. Мирнограда від 28.09.2021 року, про склад сім`ї від 05.08.2021 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживала за місцем реєстрації ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.75,76,78).

До позовної заяви додано копію записки, в якій малолітня ОСОБА_4 звертається до свого померлого батька (а.с.19).

За результатами психологічної діагностики учениці 4-А класу ЗЗСО №10 ОСОБА_4 , у ОСОБА_10 спостерігається наявність психологічної травми, пов`язаної зі смертю батька, високий рівень тривоги, страху, пригніченості, емоційної напруги (а.с.30).

Згідно копії Висновку за результатами психологічної консультації, складеним психологом Мирноградського міського центру соціальних служб від 01.02.2022 року за зверненням ОСОБА_3 з первинним запитом щодо психологічної травми доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внаслідок смерті батька. Під час спостереження та бесіди було з`ясовано, що смерть батька негативно вплинула на психоемоційний стан дівчинки. Вона поділилася тим, що їй стало сумно, коли вона дізналася про смерть батька, вона стала погано себе почувати і їй хотілось рвати. Періодично вона сумує за батьком, і в неї декілька годин може бути поганий настрій. ОСОБА_4 сказала, що розуміє, що час не повернути і їй потрібно бути сміливою, дівчинці приємно, що в школі її підтримали її друзі. Мати розповіла, що останнім часом дівчинка погано концентрується на тому, що робить у даний час, відволікається на свої думки, часто буває сумна.

У процесі зустрічі психологом був здійснений комплекс короткострокових заходів, які були спрямовані на психологічну підтримку дівчинки, спонукання її до виразу емоцій (а.с.74).

Висновок експерта (фахівця з питань судової експертизи) № 2021/11/22 від 22.11.2021 року, долучений представником позивача до позовної заяви, суд оцінює як неналежний доказ, оскільки висновок не стосується обставин справи, що розглядається (а.с.10-18).

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд на підставі ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив в судовому засіданні надані сторонами письмові докази по справі, їх взаємозв`язок у сукупності, та вважає, що вони є достатніми для вирішення справи по суті.

Зобов`язання роботодавця сплатити грошове відшкодування моральної шкоди, завданої дитині смертю її батька під час виконання трудових обов`язків, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням, у якому на роботодавця покладено цивільно-правовий обов`язок з відшкодування моральної шкоди, завданої дитині смертю її батька під час виконання трудових обов`язків, а дитина або її законний представник має право, - вимагати грошове відшкодування моральної шкоди.

До встановлених судом правовідносин, які склалися між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми права.

Приписами статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю, згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України.

За вимогами ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Вислухавши сторони, дослідивши надані письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ТОВ "УКРЦЕНТРАЛЬ" є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди малолітній дочці загиблого робітника, оскільки у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом під час виконання ним своїх трудових обов`язків, дочці позивача спричинені моральні страждання, за наступних підстав.

Оцінивши доводи відповідача, що наведені у відзиві на позовну заяву, про відсутність вини відповідача у нещасному випадку зі смертельними наслідками, суд дійшов до висновку, що зазначені доводи не відповідають обставинам встановленим судом у судовому засіданні.

Як вбачається з дослідженого судом Акту за формою Н-1/П розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося / сталася) 31 липня 2021 року о 04 годині 15 хвилин на (в) ПРАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» код ЄДРПОУ 13498562, затвердженого В.о. Голови Державної служби з питань праці України Дегнера І.А. 30 грудня 2021 року, комісія із спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельними наслідками оглянула місце нещасного випадку, опитала свідків і осіб, причетних до даного смертельного випадку, ознайомилась з організаційно-розпорядчою, нормативно-технічною документацією, висновком експерта від 29.08.2021 року № 258 Краматорського відділення судово-медичної експертизи і дійшла висновку, що відповідно до підпункту 2 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками, що стався 31 липня 2021 року о 04 год. 15 хв. у головному конвеєрному штреку блоку 10 ПрАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» з працівниками ПрАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» та ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» під час проведення робіт в північному польовому конвеєрному штреку гор. 815 м таким, що пов`язаний з виробництвом.

При цьому відповідно до обставин встановлених під час розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося / сталася) 31 липня 2021 року о 04 годині 15 хвилин, членами комісії було встановлено, що:

-Помічник начальника дільниці ПР-5 ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» ОСОБА_14, надавав наряд робітникам дільниці ПР-5 четвертої зміни, у тому числі ОСОБА_5 - на прибирання породи після проведення буро-підривних робіт у третю зміну;

-Оскільки наряд по бурінню шпурів у третю зміну не був виконаний, помічником начальника дільниці ПР-5 ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» ОСОБА_14, було прийнято рішення на проведення вибухових робіт у четверту зміну;

-Керівництво та забезпечення безпечного ведення вибухових робіт у четвертій зміні здійснював помічник начальника дільниці ПР-5 ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» ОСОБА_14;

-На ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ», яке виконує вибухові роботи (роботи з підвищеної небезпеки) у підготовчому вибої північного польового конвеєрного штрек гор. 815 м., відсутній відповідний дозвіл на виконання робіт підвищенної небезпеки, отриманий у відповідності до вимог діючого законодавства;

-Помічник начальника дільниці ПР-5 ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» ОСОБА_14, який здійснював керівництво вибуховими роботами у північному польовому конвеєрному штреку гор. 815 м. 30.07.2021 року у четверту зміну допустив ведення робіт з технологічного цикла проведення гірничої виробки з порушенням вимог нормативно-правових актів, правил і норм безпеки і охорони праці, не забезпечив виконання всіх робіт в зміні у відповідності з технічною документацією, допустив експлуатацію гірничошахтного та електротехнічного обладнання з порушенням вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, допустив порушення провітрювання тупикового вибою північного польового конвеєрного штреку гор. 815 м, ведення буро-підривних робіт з вимкненими вентиляторами місцевого провітрювання ВМЕ-6, допустив утворення горючої концентрації метаноповітряної суміші у тимчасово не провітрюваному вибою північного польового конвеєрного штреку гор. 815 м, в наслідок зупинки вентиляторів місцевого провітрювання, з загазуванням робочої зони підготовчої виробки, допустив знаходження працівників в зоні вражаючих чинників горіння та вибуху метаноповітряної суміші, перед початком заряджання вибою північного польового конвеєрного штреку гор. 815 м, не забезпечив виставлення постів охорони та виведення людей у безпечні місця, перед початком вибухових робіт, не забезпечив зняття напруги з електроспоживачів, кабельної продукції та обладнання польового конвеєрного штреку гор. 815 м;

-Механік дільниці підготовчих робіт ПР-5 ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» ОСОБА_12 допустив експлуатацію електроспоживачів, кабельної продукції та гірничошахтного обладнання у виробці північного польового конвеєрного штреку гор. 815 м;

-Начальник дільниці прохідницьких робіт ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» ОСОБА_11 не забезпечив виконання всіма працівниками дільниці робіт з технологічного циклу по проведенню гірничої виробки з дотриманням нормативно-правових актів з охорони праці, не забезпечив справний стан, утримання та експлуатацію гірничих виробок, гірничошахтного та електротехнічного обладнання, засобів вентиляції у відповідності з правилами технічної експлуатації та правил безпеки, не забезпечив ведення вибухових робіт у підготовчому вибої північного польового конвеєрного штреку гор. 815 м у відповідності з вимогами правил безпеки, допустив виконання вибухових робіт у підготовчому вибої північного польового конвеєрного штреку гор. 815 м …;

-Інженер з охорони праці ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» ОСОБА_13 не забезпечив здійснення належного контролю за додержанням у підрозділах підприємства вимог чинного законодавства, за додержанням працівниками ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» технологічних процесів, не вжив заходів щодо припинення експлуатації електроспоживачів, кабельної продукції та гірничошахтного обладнання у виробці північного польового конвеєрного штреку гор. 815 м, експлуатація яких здійснювалася з порушеннями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил технічної експлуатації;

-Заступник директора з охорони праці ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» ОСОБА_15 не забезпечив здійснення належного контролю за створенням безпечних та здорових умов праці на ТОВ «Укрцентраль», та відомчого контролю за додержанням чинних норм і стандартів з безпеки праці в процесі виробництва…;

-Головний інженер ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» ОСОБА_16 не вжив заходів щодо створення сприятливих і безпечних умов праці на робочих місцях при проведені підготовчого вибою північного польового конвеєрного штреку гор. 815 м, не забезпечив контроль за дотриманням технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці на дільниці прохідницьких робіт ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ», допустив ведення вибухових робіт у вибої північного польового конвеєрного штреку гор. 815 м за актами дослідних підривань та схемами разових вибухів при відсутності узгодженого та затвердженого паспорта БПР, допустив проведення тупикової виробки північного польового магістрального штрека гор. 815 м буро-підривним способом при відсутності підривної станції та постійної підривної магістралі, прокладеної до підривної станції в місці укриття майстра-підривника, допустив ведення гірничих робіт з проведення підготовчої виробки північного польового конвеєрного штрека гор. 815 м, яка не прийнята до експлуатації комісією за участі представників Держпраці та ДВГРС;

-Директор ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» ОСОБА_17 не забезпечив створення на робочих місцях в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів … (а.с.50-58).

Акт, складений за фактом настання нещасного випадку відповідачем не оскаржувався. Відповідач не скористався обов`язком доведення відсутності своєї вини, та не надав до суду доказів, які б доводили відсутність вини підприємства.

Встановлення під час розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, порушень працівниками ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське», не спростовує висновків суду про наявність вини відповідача у завдані моральної шкоди доньці працівника ТОВ «Укрцентраль», який загинув при виконанні професійних обов`язків на своєму робочому місці.

При визначені наявності моральної шкоди та розміру суми що необхідно стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 , суд дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько малолітньої доньки ОСОБА_4 , загинув на виробництві у робочий час, під час виконання ним своїх трудових обов`язків. Факт заподіяння моральної шкоди дитині у зв`язку з втратою близької людини встановлений у судовому засіданні. Дитині спричинені значні моральні страждання, оскільки смерть батька настала передчасно, несподівано та негативно вплинула на психоемоційний стан дитини. Страждання за загиблим батьком, якому на час загибелі виповнилося тільки 38 років, спричинили значне порушення її життєвих обставин та вимагають додаткових зусиль для організації її життя і лікування, вона не може реалізовувати у повній мірі свої повсякденні заняття, звички та бажання, через постійну думку про загиблого батька, що негативно відбивається на її душевному стані, вона відчуває переживання, з`явилося почуття тривоги, особливо з урахуванням незворотності наслідків аварії та тяжкого психологічного стану, стало критичним відношення до світогляду.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Так, визначаючи розмір відшкодування малолітній ОСОБА_4 моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг душевних страждань, в зв`язку зі смертю близької людини, наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю найбільш близької людини; перенесені та діючі у теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані смертю батька дитини, час, що пройшов з моменту смерті близької людини та до моменту звернення до суду, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі втратою близької людини доньці позивача у розмірі 500 000 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Разом з тим, згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України в редакції, що є чинною на день розгляду справи в суді, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 25 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21, оскільки моральну шкоду завдано професійним захворюванням, яке виникло до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров`ю.

Тому визначена судом сума моральної шкоди підлягає стягненню без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а позов задоволено повністю, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий забір за подачу позову у розмірі 5 000 грн (500000 грн (сума моральної шкоди, яка підлягає стягненню) х 1% (ставка судового збору).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що професійну правничу допомогу позивачеві ОСОБА_3 надано Адвокатським Бюро «Молчанової Наталії», що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії АН № 1581974 від 18.12.2024 року, копією договору про надання правничої допомоги № 06/12/24 від 03.12.2024 року (а.с.24,79-80).

Згідно договору про надання правничої допомоги № 67-2/ЦП-2022 від 06/12/24 від 03.12.2024 року, а саме: на підставі пункту 4.2. Договору сторони погодили, що за правову допомогу, передбачену в п.1.2 Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги складає 3000,00 грн за годину роботи.

Сторони підтверджують, що станом на 10.12.2025 року, адвокатом надані, а довірителем прийняті наступні послуги: ознайомлення з документами - 60 хв., складання позовної заяви - 120 хв., формування та подання позову до суду - 30 хв., формування та направлення адвокатського запиту - 30 хв., представництво інтересів позивача у суді першої інстанції - 60 хв.

Згідно розрахунку наданих послуг, їх вартість складає 15000,00 грн (а.с.70). Вказану суму сплачено позивачем ОСОБА_3 , що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 10.12.2024 року (а.с.23).

Частиною 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Правова (правнича, юридична) допомога - це професійна діяльність юристів, спрямована на сприяння громадянам та юридичним особам у реалізації норм права з метою покращення їх правового становища.

Слід розуміти, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 2 ст. 133 ЦПК України). Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 137 ЦПК України).

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі часткового задоволення позову витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведені правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі № 690/408/17, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц та у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №379/1418/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід / Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

За висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено. При цьому об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 відступила від висновку щодо застосування положень статті 126 ГПК України, викладеного у поставної Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 906/194/18, про необхідність надання доказів, які підтверджують фактичне здійснення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу, для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

На підставі досліджених матеріалів суд звертає увагу, що представником позивача вже після звернення до суду з позовною заявою та під час її розгляду надавалися уточнення щодо кола учасників справи та уточнення формулювання позовних вимог, що призвело до неодноразового відкладення розгляду справи та затягуванню її розгляду.

З урахуванням положень наведених норм та фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, відсутність заяви відповідача про зменшення судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у розмірі 8 000 грн від заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 15000,00 грн, який є завищеним.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , що діє в інтересах її малолітньої доньки ОСОБА_4 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЦЕНТРАЛЬ» про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЦЕНТРАЛЬ" на користь малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якої діє її мати ОСОБА_3 , на відшкодування моральної шкоди, грошову компенсацію у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, без відрахування з цієї суми передбачених законом обов`язкових податків та зборів при виплаті.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЦЕНТРАЛЬ" на користь ОСОБА_3 , що діє в інтересах її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль» на користь держави судовий збір у розмірі 5000 ( п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Рішення ухвалено у приміщенні суду та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14 березня 2025 року.

Повний текст рішення складено 24 березня 2025 року.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль» місцезнаходження юридичної особи: 84000, селище Олександрівка, Краматорський р-н, Донецька обл., площа Незалежності, буд. 2, ЄДРПОУ 36167480.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.