ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2010 р. Справа № 38/216-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Терещенко О.І., суддя Черленяк М.І.,
при секретарі Голозубовій О.І.,
за участю представників сторін:
позивача –Кривонос К.М.
відповідача –Лопатін В.В., Саєнко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3601 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2010 р. у справі № 38/216-10 (н.р. 63/216-09)
за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гай", м. Харків
про стягнення 10 000,00 грн.,
встановила:
Державна екологічна інспекція в Харківській області (далі –позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гай" (далі – відповідач) та з урахуванням уточнень до позовної заяви, які були прийняті господарським судом Харківської області до провадження, просив стягнути з відповідача 10 000,00 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, зокрема статей 20, 30, 42, 43 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", статей 20, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Рішенням господарського суду Харківської області від 01 грудня 2009 року по справі № 63/216-09 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову. Постановою Вищого господарського суду від 07.06.2010 року рішення першої інстанції та постанова апеляційної інстанції скасовані, а справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи № 38/216-10 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь держави збитки, заподіяні внаслідок відстрілу кабана до початку відкриття полювання на диких парнокопитних та хутрових звірів у мисливський сезон 2008/2009 року на території Харківської області у розмірі 10 000,00 грн., а також судові витрати покладені на відповідача.
Відповідач із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2010 року по справі № 38/216-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального права та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими при прийнятті оскаржуваного рішення.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу.
Представник позивача у запереченнях на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 16 червня 2009 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Гай", за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 05-17-139 від 16 червня 2009 року, в якому зазначалось про те, що відповідачем, в порушення вимог абз. 2, п.п. 1.1., п. 1 наказу Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства № 53, а саме: 12 жовтня 2008 року до початку відкриття полювання на диких парнокопитних та хутрових тварин, на підставі ліцензії № 038686 було проведено відстріл однієї голови кабана. По факту проведення полювання були зроблені відповідні записи в журналі реєстрації інструктажів з техніки безпеки при проведенні полювання, згідно якого в полюванні приймали участь 13 мисливців.
22 червня 2009 року позивачем було винесено припис (вихідний № 05-18-19/1), яким відповідачу було заборонено проводити полювання на парнокопитних та хутрових тварин до початку відкриття полювання.
Позивачем з урахуванням норм “Таксами для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих у наслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів занесених до Червоної книги України)”, затверджених спільним наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України та Держкомлісгоспу України № 332/262 від 18.07.2007 року, було розраховано суму збитку та складено претензію № 360 щодо добровільного відшкодування заподіяних державі збитків в розмірі 10 000,00 грн., яку 03 липня 2009 року було направлено на адресу відповідача, вимоги даної претензії не були добровільно виконані відповідачем.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, посилався на те, що відповідачем не виконано обов'язку щодо додержання строків добування мисливських тварин та порушено затверджені строки колективного або облавного полювання на кабана. При цьому, господарський суд першої інстанції в обґрунтування рішення послався на статтю 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", відповідно до якої користувачі мисливських угідь зобов'язані додержуватись встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин, а також на підпункт 1.2 пункту 1 наказу Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства № 53 "Про проведення полювання на диких парнокопитних та хутрових тварин у мисливський сезон 2008/2009 року на території Харківської області", яким визначено, що строки колективного та облавного полювання на парнокопитних тварин у мисливський сезон 2008/2009 року були встановлені у період з 01 листопада по 28 грудня 2008 року включно.
Крім того, рішення суду першої інстанції ґрунтується на п. 3 статті 20, ст. 42, ст. 43 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ст. 1166 Цивільного Кодексу України.
Однак колегія суддів не може погодитись з висновком місцевого господарського суду щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 32 Закону України „Про мисливське господарство та полювання" для проведення ветеринарно-санітарної експертизи передбачений селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин. Такий відстріл прово диться незалежно від строків мисливського сезону.
Згідно з Розпорядженням головного державного інспектора ветеринарної медицини Ізюмського району, на території якого знаходиться ТОВ „Гай", від 17 вере сня 2008 року № 15 „Про проведення вибіркового діагностичного відстрілу мисливських тварин" користувачі мисливських угідь повинні були для вивчення епізоотичної ситуації щодо небезпечних хвороб диких тварин, проведення моніто рингу по інфекційним хворобам, до початку полювання на диких парнокопи тних та хутрових звірів провести протягом жовтня-листопада поточного ро ку (2008) вибірковий діагностичний відстріл серед диких парнокопитних, хутрових звірів, м'ясоїдних хижаків, гризунів згідно додатку № 1 (для ТОВ „Гай" - 1 козуля та 1 кабан). Згідно розпорядження відстріл проводиться за уча стю представників державної ветеринарної медицини та з відбором матеріалу для дослідження в державних лабораторіях ветеринарної медицини.
Для виконання вимог вказаних вище нормативних актів відповідач 02.10.2008 року листом № 11 звернувся до начальника Управління ветеринарної медицини в Ізюмському районі з проханням про направлення фахівця з ветери нарної медицини для відбору та доставки матеріалу для лабораторних дослі джень та контролю за проведенням ветеринарно-санітарної експертизи диких тварин при проведенні вибіркового діагностичного відстрілу диких парнокопит них та хутрових звірів на території мисливського господарства „Гай", який буде проведено 12 жовтня 2008 року.
12 жовтня 2008 року згідно з ліцензією № 038686, виданою на відстріл одно го кабана саме 12 жовтня 2008 року, мисливцем ОСОБА_1 в присутності ветеринарного лікаря - епізоолога Ізюмської РДЛВМ Лукова В.С. та дирек тора мисливського господарства ТОВ „Гай" Галицького П.В. був проведе ний діагностичний відстріл кабана, про що був складений відповідний акт.
Матеріал для проведення ветеринарно-санітарної експертизи був відібраний та направлений до Ізюмської районної державної лабораторії ветеринарної медици ни. Експертиза нутрощів дикого кабана, відстреленого 12.10.2008 року по ліцензії №038686 була проведена 13.10.2008 року, про що 20.10.2008 року був складений відповідний акт № 2022.
Отже, 12.10.2008 року відповідачем був здійснений відстріл ка бана при проведенні законного діагнос тичного відстрілу, а не колективного або обвального полювання, як вказує місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні та позивач у позовній заяві.
До того ж, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що місцевий господарський суд визнав доведеним факт колективного полювання на кабана 12.10.2008 року, посилаючись при цьому на журнал реєстрації інструктажів з техніки безпеки при проведені полювання, з якого вбачається, що 12.10.2008 р. було проінструктовано 13 мисливців.
Однак, як вірно зазначив відповідач в апеляційній скарзі, з матеріалів справи вбачається, що фактично вибірковий відстріл кабана був проведений 12.10.2008 р. мислив цем ОСОБА_1 в присутності ветеринарного лікаря Лукова В.С. та директора мисливського господарства ТОВ „Гай" Галицького П.В., про що свідчить акт діа гностичного відстрілу мисливських тварин від 12.10.2008 року. А колективний діагностичний відстріл, незважаючи на проведення 12.10.2008 року інструктажу з техніки безпеки був заборонений директором ТОВ „Гай" Саєнко Т.А.
Як вже було зазначено вище, згідно зі статтею 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідальність особи у вигляді обов‘язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.
Такий елемент цивільного (господарського ) правопорушення, як протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.
Однак, місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги про відшкодування збитків, дійшов хибного висновку про наявність такого невід‘ємного елементу правопорушення, як протиправна поведінка відповідача, не врахувавши, що позивачем було здійснено не колективний або обвальний відстріл кабана з порушенням строків полювання, що заборонено пунктом З статті 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", а, як вже зазначалося вище - відстріл ка бана при проведенні законного діагнос тичного відстрілу, передбаченого вимогами статті 32 Закону України „Про мисливське господарство та полювання" та розпорядження головного державного інспектора ветеринарної меди цини Ізюмського району, на території якого знаходиться ТОВ „Гай", від 17 вере сня 2008 року № 15 „Про проведення вибіркового діагностичного відстрілу мис ливських тварин".
Також слід зазначити, що позивачем не було доведено такого елементу правопорушення, як вина, яка полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відстрілена 12.10.2008 року дика тварина була направлена саме на експертизу на виконання вимог розпорядження головного державного інспектора ветеринарної меди цини Ізюмського району, на території якого знаходиться ТОВ „Гай", від 17 вере сня 2008 року № 15 „Про проведення вибіркового діагностичного відстрілу мис ливських тварин", а не для іншої мети - продовольчих чи інших господарських потреб, за для яких проводиться полювання.
Не можуть вважатися обґрунтованими ствердження позивача у запереченнях на апеляційну скаргу про те, що у працівника відповідача в порушення вимог пунктів 2, 4.1, 4.3 Інструкції з проведення вибіркового діагностичного відстрілу мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи при здійсненні 12.10.2008 року відстрілі кабана не було дозволу на такий відстріл, який видається Державним комітетом лісового господарства та повноважень на відстріл та службового посвідчення.
Відповідно до листа Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства № 04-14/156 від 12.02.2010 року вбачається, що під час здійснення відповідачем відстрілу 12.10.2008 року всі необхідні документи –посвідчення мисливця, щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень полювання, дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія) були в наявності у особи, що його проводила, а згідно з довідкою ДП “Ізюмський лісгосп”№07-08/83 Косенко Іван Миколайович працював з 05.02.1998 року по 09.06.2009 року майстром лісу Придінецького лісництва ДП “Ізюмський лісгосп”.
Є помилковим твердження позивача про необхідність отримання дозволу на діагностичний відстріл відповідачем. Дозволи на діагностичний відстріл отримуються саме Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, а не особою, що здійснює відстріл. Такий висновок суду також підтверджується листом Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства № 04-14/156 від 12.02.2010 року (том 2 а. с. 36).
Крім того, як вбачається із матеріалів справи (том 2 а. с. 35) прокуратурою Харківської області було проведено перевірку за зверненням відповідача на предмет законності дій позивача по нарахуванню збитків. Як вбачається із листа прокуратури за результатами перевірки не встановлено порушень ТОВ «Гай»під час діагностичного відстрілу. Крім того вказано, що протоколи про скоєння будь-якого адміністративного правопорушення працівниками ТОВ «Гай»за наслідками перевірки 16.06.2009 року Інспекцією не складалися.
До того ж, позивач не обґрунтував, яким чином порушення деяких вимог вищевказаної Інструкції дають підстави кваліфікувати дії особи саме як колективне полювання з порушенням строків, а не як відбірковий відстріл, здійснений з порушеннями вимог Інструкції.
Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які не були доведені, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та порушив норми матеріального права, у зв‘язку з чим рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 29 вересня 2010 року у справі № 38/216-10 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Черленяк М.І.
Повний текст постанови по справі підписаний 26.11.2010 р.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2010 |
Оприлюднено | 04.12.2010 |
Номер документу | 12606740 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Черленяк М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні