Ухвала

від 24.02.2025 по справі 362/2826/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-з/824/303/2025

У Х В А Л А

м. Київ Справа № 362/2826/15-ц

24 лютого 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» - адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Смирнова Михайла Владиславовича на рішення Васильківського міськрайонний суд Київської області від 30 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Лебідь-Гавенко Г.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Феміда груп 95», про стягнення матеріальної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про визнання договору недійсним,-

в с т а н о в и в:

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (далі - ТОВ «Арсенал-Центр»), з урахуванням зміненої підстави позову згідно із заявою від 18квітня 2016 року вих. №139, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Феміда груп 95», в якій просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Арсенал-Центр» 147 144,68 грн матеріальної шкоди, судові витрати покласти на відповідача.

У січні 2015 року ОСОБА_1 а подала зустрічну позовну заяву до ТОВ «Арсенал-Центр», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору недійсним, у якій вимоги обгрунтовувала тим, що оспорюваний договір є незаконним, оскільки підписаний ОСОБА_1 та іншими членами колективу 21.06.2014 року із зазначенням дати підписання «14.04.2013» внаслідок обману зі сторони керівництва ТОВ «Арсенал-Центр», просила визнати недійсним договір про колективну матеріальну відповідальність від 14.04.2013 року (далі - Договір), укладений між ТОВ «Арсенал-Центр» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.153-155 том 1).

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Орди О.О. від 27 січня 2016 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Арсенал-Центр», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору про колективну матеріальну відповідальність недійсним об?єднано в одне провадження з позовом ТОВ «Арсенал-Центр») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди ( а.с.173-174том 1).

У травні 2016 року, остаточно змінивши підстави та предмет зустрічного позову згідно із заявою від 30 травня 2016 року, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір про повну матеріальну відповідальність працівника складського приміщення від 17.06.2013 року (а.с.3-4 том 2).

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Феміда груп 95» про стягнення матеріальної шкоди - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» матеріальну шкоду в розмірі 147 144,68 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» витрати понесені по оплаті судового збору в розмірі 1471,44 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про визнання договору недійсним - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Смирнов МихайлоВладиславович подав апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Смирнова Михайла Владиславовича залишено без задоволення.

Рішення Васильківського міськрайонний суд Київської області від 30 травня 2024 року залишено без змін.

31 січня 2025 року адвокат Солдаткін Олександр Сергійович, який діє в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», засобами поштового зв`язку направив до Київського апеляційного судузаяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (код ЄДРПОУ: 31202310; 03067, м. Київ, пров. Чугуївський, буд. 21) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

В обгрунтування доводів заяви зазначає,що у прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу позивачем було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме 10 000,00 грн за надання професійної правової допомоги адвоката.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України до даної заяви додаються належним чином завірені: копія рахунку на оплату; копія акту приймання-передачі наданих послуг; докази сплати витрат на правничу допомогу.

Сторона позивача вважає за необхідне наголосити, що вирішення судом питання співмірності витрат на підставі ч. 5 ст. 137 ЦПК України можливе виключно за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У письмових заперечення щодо розрахунку позивачем вартості витрат на правничу допомогу представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Смирнов Михайло Владиславович зазначає, що суду не надані докази укладання між ФОП Солдаткін им О.С. (адвокатом) будь-яких угод з ТОВ «Арсенал-Центр» на представництво інтересів підприємства в суді.

До того ж, процесуальні строки на надання додаткових документів на підтвердження існування договірних відносин сплинули.

Таким чином, адвокат Солдаткін О.С. не довів дійсності понесення витрат на правничу допомогу, надану ним в якості адвоката, а тому його заява не підлягає задоволенню.

Сторона відповідача вважає, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана представником позивача - адвокатом Солдаткіним Олександром Сергійовичем з метою отримання матеріальної вигоди за рахунок відповідачки ОСОБА_1 , яка на даний час єпенсіонеркою, що завдасть їй істотної шкоди.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 а заперечувала проти задоволення заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» - адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича про відшкодування витрат на правничу допомогую

Представники позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» та третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда груп 95» в судове засідання не з?явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності сторони позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»та третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда груп 95».

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» - адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового судового рішення з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» в суді апеляційної інстанції здійснювали адвокат Солдаткін Олександр Сергійович на підставі ордера серії АІ № 1568391 від 10 липня 2024 року, із долученням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 13, 14 том 5).

У поданому відзиві на апеляційну скаргу стороною позивача наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме 10 000,00 грн за надання професійної правової допомоги адвоката та зазначено, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані згідно з вимогами п. 8 ст. 141 ЦПК України(а.с. 7-16 том 5).

Протягом п`яти днівпісля ухвалення рішення суду(постанови) Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року сторона позивача подала заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, із долученням: акта № 28/01 від 28 січня 2025 року про прийняття-передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги № 4 від 02 березня 2015 року, укладеного між адвокатом Солдаткіним О.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», рахунку № 280125 від 28 січня 2025 року про оплату послуг за надання професійної правничої допомоги у справі №362/2826/15-ц у Київському апеляційному суді у розміррі 10 000,00 грн, а також рух коштів по рахунку від 28 січня 2025 року щодо платіжної операції надходження від Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» на рахунок фізичної особи-підприємця Солдаткіна О.С. 10 000,00 грн за призначенням «оплата за юридичні послуги згідно рахунком № 280125 від 28 січня 2025 року (а.с. 48-50 том 5).

Надаючи оцінку поданим позивачем доказів на підтвердження понесеним ним витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Частиною 4 статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Разом з тим, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Доказів укладення договору між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» та адвокатом Солдаткіним О.С. з надання правничої допомоги адвокатом у цій справі матеріали справи не містять.

Колегією суддів встановлено, що станом на час прийняття Київським апеляційним судом постанови у цій справі в матеріалах справи відсутній договір про надання професійної правничої допомоги у справі №362/2826/15-ц, укладений між адвокатом Солдаткіним О.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», і такий договір не долучено стороною позивача впродовж усього розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Отже, передбачені частиною третьоюстатті 137 ЦПК України документи, які необхідні для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу, а саме договір, позивач не надав.

Більше того, стороною позивача не було зазначено про неможливість подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі, як і не зазначено, що вони будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, відсутні передбачені статтею 270 ЦПК України підстави для ухвалення додаткового судового рішення у цій справі щодо розподілу судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»у суді апеляційної інстанції, а відтак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», від імені якого діє адвокат Солдаткін О.С., про ухвалення додаткового судового рішення у справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1, 19, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 2, 10-13, 15, 62, 81, 133, 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» - адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Смирнова Михайла Владиславовича на рішення Васильківського міськрайонний суд Київської області від 30 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Лебідь-Гавенко Г.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Феміда груп 95», про стягнення матеріальної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про визнання договору недійсним, відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.

Головуючий Судді: