ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/18939/24 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка І.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Парінов А.Б.,
судді: Беспалов О.О.,
Грибан І.О.,
при секретарі судового засідання: Андрейченко К.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради та виконавчого комітету Фастівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Палій 104»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання протиправними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним у якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 18.03.2011 № 116 «Про присвоєння адреси будівлям закритих технічних підстанцій закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго» на території м. Фастова», яким присвоєно нову адресу «трансформаторній підстанції Б» (вона ж - «нежитлова будівля ЗТП №412»), а саме адресу - м. Фастів, вул. С.Палія, 36-А, в частині присвоєння цієї адреси;
- визнати протиправним та скасувати рішення Фастівської міської ради від 13.10.2022 № 67-ХХVIII-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 ».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року закрито провадження в адміністративній справі № 320/18939/24 за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради та виконавчого комітету Фастівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «Палій 104»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», про визнання протиправними та скасування рішень.
Не погоджуючись з рішенням першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, крім того в порушення чинного законодавства не з`ясовані всі обставини справи, що призвело до необ`єктивного вирішення справи.
Апелянт наголошує, що рішення Фастівської міської ради від 13.10.2022 № 67-ХХVIII-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 » не належить до сфери приватно-правових відносин, зазначивши, що останнє порушило права апелянта як користувача земельної ділянки та власника майна, що знаходиться на ній.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та 17 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради та виконавчого комітету Фастівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «Палій 104»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання протиправними та скасування рішень та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні, яке призначено на 11.03.2025 о 11:50, продовживши строк розгляду справи на підставі ч. 2 ст.309 КАС України.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від виконавчого комітету Фастівської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року без змін.
До суду від Фастівської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року без змін.
Крім того, від позивача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду, оскільки спірні правовідносини пов`язані зі спором про право, тому повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 9 КАС України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У пункті 1 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільно процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням ним владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії органу влади чи місцевого самоврядування.
Таким чином, під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію-визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 по справі № 490/5986/17 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає обов`язковому врахуванню судом при розгляді даної справи.
Як вбачається з доводів позовної заяви та апеляційної скарги, позивач вважає, що оскаржуваними рішенням відповідачі порушили майнове право позивача, як власника щодо володіння, користування та розпорядження своєю власністю, так і права нового власника - ТОВ «Палій-104», якому позивач відчужив відповідне нерухоме майно. Саме визнання їх протиправними та скасування в судовому порядку дозволить позивачу відновити порушені майнові права на об`єкт приватної власності в іншому судовому процесі. На переконання позивача, цей позов є єдиним можливим законним способом відновити порушене майнове право ОСОБА_1 , а також нового власника - ТОВ «Палій-104» на приватну будівлю ТП, так як право власності є непорушним згідно з Конституцією України.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом є, зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звернення із позовом до суду фактично обумовлене захистом майнових прав позивача, який станом на день звернення з позовом до суду не є власником «банно-прального комплексу», та нового власника об`єкта нерухомого майна, відчуженого позивачем у березні 2023 року ТОВ «Палій-104», оскільки предметом спору у цій справі є рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 18.03.2011 № 116 «Про присвоєння адреси будівлям закритих технічних підстанцій закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго» на території м. Фастова», яким присвоєно нову адресу «трансформаторній підстанції Б» (вона ж - «нежитлова будівля ЗТП №412»), а саме адресу - м. Фастів, вул. С.Палія, 36-А, в частині присвоєння цієї адреси, та рішення Фастівської міської ради від 13.10.2022 № 67-ХХVIII-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності за адресою: м. Фастів, пров. Дачний, 12»
Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних правовідносин, але їхня участь у цих відносинах не змінює характеру (суті) спірних правовідносин, не перетворює такий спір на публічно-правовий і не дозволяє поширювати на них положення адміністративної юрисдикції.
Указаний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/15287/17.
З огляду на це та враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що даний спір не є публічно-правовим та не підсудний суду адміністративної юрисдикції.
Пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У відповідності до частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз`яснює позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого суду з дотриманням правил підсудності, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.
Враховуючи вищевказане, колегія судів доходить до висновку про те, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Таким чином, за вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про закриття провадження в адміністративній справі № 320/18939/24.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-245, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан
(повний текст судового рішення виготовлено 21 березня 2025 року)
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2025 |
Оприлюднено | 26.03.2025 |
Номер документу | 126070441 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні