Ухвала

від 21.03.2025 по справі 990/91/25

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 березня 2025 року

м. Київ

справа №990/91/25

адміністративне провадження №П/990/91/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду про виконання судового рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

17.03.2025 до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Шостого апеляційного адміністративного суду (далі також- відповідач), пойменована як "цивільний позов", у якій позивач просить:

- відповідно до вимог ст. 371 КАС України негайно виконати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі № 320/1902/23, яка набрала законної сили, та відповідно негайно надати позивачу належним чином засвідчений детальний розрахунок страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 з аналізом кожного показника, який має вплив на розмір пенсійної виплати, і підтвердити його законність та обгрунтованість судом, а також зобов`язати Пенсійний фонд України та інші суб`єкти владних повноважень виплатити позивачу усі належні кошти згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі № 320/1902/23, починаючи розрахунок виплат з дати досягнення позивачем віку 45 років і 10 місяців, а саме з 22.05.2012, на підставі ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- визнати дії вказаних у цьому позові відповідальних посадових осіб суб`єктів владних повноважень протиправними, здійснити всі необхідні правові дії та на підставі наданих у цьому позові розрахунків прийняти рішення про відшкодування ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю зі сторони окремих посадових осіб Шостого апеляційного адміністративного суду, окремих посадових осіб ВРП, ВККС, окремих посадових осіб інших державних, слідчих, контролюючих та судових органів України;

- зобов`язати відповідальних посадових осіб Київського окружного адміністративного суду негайно надіслати позивачу копії рішення, ухвал, документів по справі № 320/1902/23;

- відповідно до ст. 249 КАС України винести окрему ухвалу для притягнення до кримінальної відповідальності згаданих у цьому позові та згаданих в матеріалах справ № 991/111/23, № 320/1902/23, № 990/298/24 окремих посадових осіб Шостого апеляційного адміністративного суду, окремих посадових осіб ВРП, ВККС, окремих посадових осіб інших державних та судових органів за ст.ст. 175, 191, 361, 364, 366, 367, 382 КК України;

- надати позивачу копії протоколів авторозподілу суддів у цій справі, а також копії протоколів авторозподілів суддів у справах № 991/111/23, № 320/1902/23, № 990/298/24 як черговий доказ винесення судових рішень неповноважним складом суду, порушення суддями норм матеріального та процесуального права;

- для Європейського суду з прав людини та для позивача надати докази отримання останнім підтвердження будь-якого стверджуваного порушення у цій справі та належного відшкодування на національному рівні ОСОБА_1 , надати документи, на підставі яких ОСОБА_1 більше не може стверджувати, що він є жертвою вказаних у цьому позові порушень його конституційних прав;

- здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення.

У силу приписів ч. 1 ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція та повноваження адміністративних судів, а також порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Ознайомившись з позовною заявою, суд вважає, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 159 КАС України передбачено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з положеннями норм ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.

В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Поряд з цим, за змістом п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в разі подання позову до декількох відповідачів у позовній заяві має бути зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У позовній заяві ОСОБА_1 , визначивши єдиним відповідачем Шостий апеляційний адміністративний суд, заявив у прохальній частині такого позову позовні вимоги, адресовані невизначеному колу посадових осіб Шостого апеляційного адміністративного суду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, інших державних та судових органів.

Відомості, передбачені у п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, щодо інших відповідачів позивачем не наведені.

Також поданий позов поіменований як "цивільний".

У взаємозв`язку із наведеним слід зазначити, що виключний перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, приведений у ч. 4 ст. 22 КАС України.

Зазначеною нормою Кодексу визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Тобто, справи за позовами щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Шостого апеляційного адміністративного суду та/або його посадових осіб у наведеному переліку відсутні, а тому не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

У силу приписів ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві мають зазначатися: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого порушеного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їхнє обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Більш того нормами ч. 1 ст. 5 КАС України визначені способи судового захисту, зокрема, зазначається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Одночасно обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Верховний Суд зазначає, що протиправною бездіяльністю є зовнішня форма поведінки (діяння) суб`єкта владних повноважень, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих та обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Таким чином, право на оскарження бездіяльності відповідачів - суб`єктів владних повноважень не є абсолютним і може бути об`єктом оскарження в судовому порядку у разі реального порушення прав позивача, допущеного бездіяльністю відповідача.

У свою чергу виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не дозволяє визначити склад і кількість відповідачів, підстави адміністративного позову, зокрема, встановити: які правовідносини виникли між ОСОБА_1 та відповідачем (-чами), які конкретно дії (чи бездіяльність) відповідача (-чів), вчинені (або не вчинені) ним (ними) на виконання свої владних управлінських функцій, призвели до негативних наслідків, на які покликається позивач як на підстави для зобов`язання вчинити дії.

Окрім того, прохальна частина позовної заяви сформульована без урахування приписів ст. 5, ч. 2 ст. 19 КАС України.

Отже, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає наведеним приписам норм процесуального права, що позбавляє Верховний Суд можливості встановити дійсні склад відповідачів, зміст і суть правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем (-чами). Відповідно предмет доказування у цій справі ним так і не визначено.

До того ж позивачем у позовній заяві заявлено вимоги до невизначеного кола відповідачів, зокрема, до посадових осіб інших державних, слідчих, контролюючих та судових органів України та не сформульовано зміст позовних вимог щодо кожного відповідача окремо, не вказано, які конкретно дії чи бездіяльності, на його думку, є протиправними і не наведено обґрунтувань їх протиправності, позовні вимоги визначені у спосіб, що унеможливлює встановлення їх конкретного змісту та визначення способу відновлення права, за захистом якого звернувся позивач.

Крім того, ч. 4 і 5 ст. 172 КАС України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог: які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Однак, враховуючи, що зі змісту позовної заяви незрозумілими є склад відповідачів та зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та їх правові підстави, наразі питання застосування п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України не підлягає вирішенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Слід зазначити, що у постановах від 12.11.2019 у справі № 640/21330/18, 05.06.2020 у справі № 280/5161/19, від 16.12.2020 у справі № 520/10578/19, 05.02.2021 у справі № 400/2863/19, від 02.12.2021 у справі № 280/5145/19, від 08.02.2022 у справі № 400/6051/21 Верховний Суд сформулював висновок про те, що системний аналіз ч. 1 ст. 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), ч. 2 ст. 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до норм ч. 1 та 2 ст. 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028 гривень.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору становить: у випадку подання позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у випадку подання позову немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За змістом ч. 7 цього ж Закону у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також, зокрема у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

З тексту з позовної заяви неможливо визначити як кількість, так й характер позовних вимог.

Позивач докази сплати судового збору за поданою позовною заявою до її матеріалів не долучив. У той же час, посилаючись на п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, звертав увагу на звільнення від його сплати.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проаналізувавши зміст позову, суддя не виявив обставин та не встановив доказів, які б засвідчували право позивача на пільги по сплаті судового збору в розумінні саме п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за подання цієї позовної заяви до суду в порядку та розмірі, встановленому Законом № 3674-VI, за реквізитами, що наведені нижче по тексту цієї ухвали, або документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому визначити точну суму судового збору, яка підлягає сплаті за цим позовом, до уточнення позивачем складу та кількості відповідачів та позовних вимог не вдається за можливе.

Судовий збір сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 169 КАС України).

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху, встановивши десятиденний строк, протягом якого позивач має усунути вказані судом недоліки, а саме:

1) подати до суду примірники уточненої позовної заяви (з урахуванням кількості учасників справи), у якій визначити такий позов як «адміністративний», а також уточнити склад відповідачів (з наведенням щодо останніх відомостей в порядку п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України), предмет спору, вимоги і виклад обставин, передбачені ст. 160 КАС України та з урахуванням вимог ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 19 КАС України, з підтвердженням обставин, якими обґрунтовуються його позовні вимоги щодо кожного із зазначених ним відповідачів, навести належні обґрунтування наявності порушення його прав та свобод з боку відповідача/відповідачів саме при здійсненні ним/ними владних управлінських функцій відповідно до норм чинного законодавства;

2) надати суду докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду про виконання судового рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

2. Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута особі, що її подала з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук