Постанова

від 20.03.2025 по справі 676/8831/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 676/8831/23

Провадження № 22-ц/820/598/25

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Чебан О.М.,

учасники справи: представник апелянта адвокат Кемінь С.В.,

представники відповідача адвокат Сусла І.М., Гаврилюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2024 року (суддя Шевцова Л.М.) за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «Лагода», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Селянського фермерського господарства «Лагода», про усунення перешкод у користуванні майном.

Позовну заяву мотивував тим, що в червні 2015 року помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого, ІНФОРМАЦІЯ_1 , він успадкував земельну ділянку, площею 1,1578га з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка перебуває в оренді СФГ «Лагода», проте ОСОБА_1 не укладав та не підписував договору оренди земельної ділянки. З приводу чого звернувся до правоохоронних органів, якими було розпочато кримінальне провадження. В ході досудового розслідування встановлено факт підробки договору оренди землі позивача, а саме відповідно до висновку експерта від 12.09.2023 року за №СЕ-19/2023-23/7237-ПЧ встановлено, що підпис в оригіналі договору оренди землі від 25.09.2017 року виконано не ОСОБА_1 .

Отже, вказаний договір позивач вважає неукладеним, а відповідач в добровільному порядку не бажає повернути вказану земельну ділянку, тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати відсутнім право оренди у СФГ «Лагода» земельної ділянки площею 1,1578 га з кадастровим номером 6822489500:06:002:0074, яка розташована на території Чабанівської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області належить ОСОБА_1 та усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною йому земельною ділянкою загальною площею 1,1578 га з кадастровим номером 6822489500:06:002:0074, шляхом повернення вказаної земельної ділянки від СФГ «Лагода».

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за встановлених обставин між сторонами виникли та тривалий час існували правовідносини на підставі договору оренди землі, а пояснення представника позивача про неукладеність між сторонами вказаного договору на тих умовах, які ним визначені, і як наслідок вимога про повернення спірної земельної ділянки, є безпідставними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що 17 листопада 2016 року апелянт після смерті батька успадкував земельну ділянку, розташовану на території Чабанівської сільської ради, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6822489500:06:002:0074, площею 1,1578 га.

Батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_2 06.12.2010 було укладено договір оренди земельної ділянки 6822489500:06:002:0074 з СТОВ «Агрофірма Україна». СТОВ «Агрофірма Україна» було приєднано за рішенням учасників 15.01.2019 до ТОВ «Енселко-Агро» у зв`язку з чим до останнього перейшли права і обов`язки. Отже, ТОВ «Енселко-Агро» здійснювало виплати за користування земельною ділянкою Позивачеві до закінчення договору орендну плату за 2018, 2019 та 2020 роки.

В подальшому у 2020 році позивач та його двоюрідний брат, ОСОБА_3 - один із засновників СФГ «Лагода», в усній формі без підписання будь-яких договорів домовились про те, що в майбутньому позивач надасть свою землю для обробітку терміном на 1 рік. За що ОСОБА_3 передав позивачу тонну зерна як родичу наперед, попросивши написати відповідну розписку. Так, відповідач протягом 2021-2022 років без договору, за усною домовленістю використовував земельну ділянку позивача. Підписом позивача у відомості відповідач підтверджує нібито сплату орендної плати за 2023 рік, однак дане не відповідає дійсності. Зокрема, біля підпису ОСОБА_1 відсутні відомості за що останній розписався, чи отримував він будь-які кошти чи зерно, графи «сума», «примітка» є пустими, відсутні відомості хто таку відомість склав і перевірив. Крім того, відповідач подав до суду розписку про те, що ОСОБА_4 отримав орендну плату за ОСОБА_5 , що жодним чином не підтверджує отримання орендної плати за 2017-2020 роки, адже останній за дані роки отримував виплати від ТОВ «Енселко-Агро»; однак відповідач достеменно знаючи, що дана розписка не несе будь-якого змісту про отримання оренди позивачем в контексті розгляду даної справи, стверджував протилежне. У вищевказаних розписках наданих відповідачем немає підписів керівника та головного бухгалтера, не міститься даних про те, що позивач отримував кошти саме за користування орендарем належної йому земельної ділянки згідно нібито укладеного договору оренди, не містять відомостей про підстави, на яких здійснювалася виплата коштів.

У відзиві на апеляційну скаргу представник СФГ «Лагода» не погоджується із доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними, зазначає, що той факт що позивач отримував окрім орендної плати у грошовому еквіваленті ще і зерно, і в своїх розписках чітко вказує що отримував плату за оренду земельної ділянки підтверджує обізнаність його про наявність такого договору оренди.

В судовому засіданні представник апелянта адвокат Кемінь С.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представники СФГ «Лагода» Гаврилюк І.В., адвокат Сусла І.М. в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 17 листопада 2016 року ОСОБА_1 успадкував за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну ділянку площею 1,1578 га, розташовану на території Чабанівської сільської ради, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6822489500:06:002:0074.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №294373344 від 12.01.2022 року вказана земельна ділянка, власником якої є ОСОБА_1 перебуває в оренді Селянського фермерського господарства «Лагода» з 04.10.2017. Строк дії речового права: 29.09.2042.

В ході досудового розслідування по факту кримінального правопорушення встановлено факт підробки договору оренди землі від Позивача, а саме відповідно до висновку експерта від 12.09.2023 за №СЕ-19/123-23/7237-ПЧ підпис в оригіналі договору оренди землі (земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:06:002:0074) від 25.09.2017 в пункті 15 «підписи сторін» у графі «орендодавець» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до розписки від 03.09.2020 року наданої ОСОБА_1 , останнім підтверджено те, що за користування земельною ділянкою ОСОБА_6 СФГ «Лагода» сплачувало щороку орендну плату за 2017-2020 в розмірі 5 тисяч гривень.

01 вересня 2020 року ОСОБА_1 склав розписку про те, що в рахунок орендної плати ним отримано 1 тонну пшениці (зерна) від селянського фермерського господарства.

13 листопада 2021 року ОСОБА_1 складено розписку про те, що отримав від СФГ «Лагода» в рахунок орендної плати за паї гроші, претензій немає.

13 жовтня 2022 року ОСОБА_1 складено розписку про те, що дійсно отримав від СФГ «Лагода» в рахунок орендного паю грішми 6000грн.

Відповідно до відомостей на виплату готівки від 01.01.2023 року до 31.12.2023 року ОСОБА_1 виплачено 6000грн. від СФГ «Лагода».

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Отже право оренди виникає на підставі договору оренди, укладеному між орендодавцем і орендарем.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Наслідком непідписання письмового правочину його стороною, за відсутності доказів фактичного вчинення такого правочину (вираження сторонами волевиявлення на його укладення, узгодження істотних умов або його виконання сторонами), є його неукладеність.

У постанові від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) Велика Палата Верховного Суду констатувала, що відсутність підпису (чи його підроблення) сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення свідчить про неукладеність такого правочину. Тобто йдеться не про дефект волевиявлення сторони, а про його цілковиту відсутність. Таким чином, неукладеність договору у зв`язку з недотриманням встановленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину будь-якого волевиявлення на його укладення, тобто якщо особа фактично не є учасником договірних правовідносин, про що, зокрема, може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису). Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним на підставі вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше). Про зазначено у постанові Великої Палата Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справіщо переглядається,судом встановлено,що позивачне підписувавдоговір орендиземлі від25вересня 2017року (договірукладено на25років),строк діїречового права:29.09.2042року,тобто волюна вчиненняспірного правочинупозивач невиявляв,що підтверджуєтьсявисновком експерта від 12.09.2023 за №СЕ-19/123-23/7237-ПЧ Хмельницького науково-дослідного експерно-криміналістичного центру МВС України.

Крім того, матеріли справи не містять належних та допустимих доказів, що у період з часу реєстрації договору оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, саме відповідач користувався вказаною земельною ділянкою і сплачував за неї, а позивач як орендодавець за договором оренди від 25.09.2017 року отримував від нього орендну плату. Як вбачається із наявних у справі розписок, позивач підтвердив отримання орендної плати за період з 2017 по 2020 роки за земельну ділянку, що належить ОСОБА_6 , а у період з 2020 по 2023 року отримував від СФГ «Лагода» 1 тонну пшениці (зерна) від селянського фермерського господарства, а також кошти в рахунок орендної плати за паї. Разом з тим, у даних розписках не визначено, за які саме земельні ділянки він отримував вказані кошти та кому вони належать, розписка про отримання в рахунок орендної плати однієї тонни пшениці (зерна) взагалі не містить дати її складання та за який період отримано таку оплату (а.с.47-53).

Апеляційний суд дослідивши подані сторонами докази, вважає, що відповідачем не спостована презумпція неукладеності договору, не надано безспірних доказів на підтвердження того факту, що позивач впродовж 2017-2023 років отримував від відповідача орендну плату за землю, визначену договором оренди від 25 вересня 2017 року (відсутність первинних бухгалтерських документів, недоведеність отримання позивачем поштових переказів).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає що заявлені позивачем позовні вимоги про визнання відсутнім права оренди у СФГ «Лагода» земельної ділянки площею 1,1578 га з кадастровим номером 6822489500:06:002:0074, яка розташована на території Чабанівської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області належить ОСОБА_1 та усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні належною йому земельною ділянкою загальною площею 1,1578 га з кадастровим номером 6822489500:06:002:0074, шляхом повернення вказаної земельної ділянки від СФГ «Лагода» слід задовольнити.

Судом першої інстанції постановлено рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено повністю, із відповідача на його користь підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 2469,28 грн. (858,88 грн. що підлягали сплаті за подання позовної заяви + 1610,40 грн. що підлягали сплаті за подання апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати відсутнім право оренди у Селянського фермерського господарства «Лагода» земельної ділянки площею 1,1578га з кадастровим номером 6822489500:06:002:0074, яка розташована на території Чабанівської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області належить ОСОБА_1 .

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною йому земельною ділянкою загальною площею 1,1578 га з кадастровим номером 6822489500:06:002:0074, шляхом повернення вказаної земельної ділянки від Селянського фермерського господарства «Лагода».

Стягнути з Селянського фермерського господарства «Лагода» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2469,28 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 березня 2025 року.

Судді: Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк