Рішення від 20.03.2025 по справі 703/5033/24

Справа №703/5033/24 н/п 2/766/4209/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.,

за участю секретаря Савицького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Карпова Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Новотроїцьку селищну військову адміністрацію Генічеського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

Адвокат Карпов Сергій Олександрович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Новотроїцької селищної військової адміністрації Генічеського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно, а саме просив визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок (літера «А-1 ж») з надвірними спорудами: сіни (літера «а»), веранда (літера «а1»), сарай (літера «Б»), сарай (літера «В»), сарай (літера «Г»), сарай (літера «Д») за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що право власності позивача на вказаний житловий будинок не визнається, при зверненні до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області ОСОБА_2 із заявою про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно, їй було відмовлено, так як державний реєстратор не отримав відомості від органу БТІ щодо права власності позивача на вказаний житловий будинок.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.12.2024 року підготовче провадження та по справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Гудзь О.С. в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, просили вимоги позивача задовільнити у повному обсязі.

Представник відповідача Новотроїцької селищноївійськової адміністраціїГенічеського районуХерсонської області в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань, відзиву суду не надав.

За приписами ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Дем`яненко Ірини Анатоліївни із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловийбудинок (літера«А-1ж»)з надвірнимиспорудами:сіни (літера«а»),веранда (літера«а1»),сарай (літера«Б»),сарай (літера«В»),сарай (літера«Г»),сарай (літера«Д»)за адресою: АДРЕСА_1 та отримала 04.07.2024 року рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Дем`яненко Ірини Анатоліївни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вказаного нерухомого майна від органу БТІ, у зв`язку з чим неможливо встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Судом також встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження військових адміністрацій населених пунктів, у тому числі - Новотроїцької селищноївійськової адміністраціїГенічеського районуХерсонської області не передбачають повноважень представництва територіальної громади.

Будь-яка місцева рада одночасно має два статуси: виборний орган місцевого самоврядування та юридична особа публічного права.

Відповідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження. Отже, підставою створення військової адміністрації є не припинення місцевої ради, як юридичної особи, а невиконання такою радою своїх функцій як представницького органу місцевого самоврядування.

До того ж, військові адміністрації населених пунктів є тимчасовими державними органами, які здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування (ч.1 та 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»), не є та не можуть вважатися правонаступниками відповідних місцевих рад, не є представниками територіальних громад, а лише тимчасовими державними управлінськими органами.

Статтею 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині першійстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно достатті 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження Новотроїцької селищноївійськової адміністраціїГенічеського районуХерсонської області не передбачають повноважень представництва територіальної громади.

Позивачем не подано до суду клопотання (заяви) про заміну первісного відповідача Новотроїцької селищноївійськової адміністраціїГенічеського районуХерсонської області належним відповідачем територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем розташування нерухомого майна.

Обов`язок та право визначати відповідача, до якого пред`являється позов, покладається на позивача.

Позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред`явлений до належного відповідача.

За таких обставин, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а в сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає що позов задоволенню не підлягає у зв`язку з пред`явленням позовних вимог до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 7, 10, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

В задоволенні позову адвоката Карпова Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Новотроїцьку селищну військову адміністрацію Генічеського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна

Повний текст рішення виготовлено 25.03.2025 року.