Ухвала

від 24.03.2025 по справі 707/601/25

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 707/601/25

Провадження № 2-о/708/25/25

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

24 березня 2025 року м. Чигирин

Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Попельнюх А. О. розглянув заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чигиринська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свою представницю - адвоката Глембоцьку К. О. звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була бабусею по лінії батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 27.02.2025 справа за заявою ОСОБА_1 передана за підсудністю до Чигиринського районного суду Черкаської області.

Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами суддею встановлено таке.

Відповідно до положень частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 294 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява серед іншого повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Натомість до заяви долучений Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76272049 від 19.03.2024, виданий приватним нотаріусом Костенко Н. В. на підтвердження заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , хоча за наданим у заяві обґрунтуванням спадкодавцем є ОСОБА_2 .

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку, в тому числі, можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами.

За приписами ч. 1 ст. 318 ЦК України у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зазначено, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

На обґрунтування поданої заяви вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся заявниці ОСОБА_2 по лінії батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в московії. Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, а саме житловий будинок, який заявниця успадкувала за заповітом, та земельна ділянка, яка не була включена до заповіту, та яку заявниця має намір успадкувати за законом, що і стало підставою для звернення до суду.

Ураховуючи, що спірні правовідносини є правовідносинами з приводу спадкування, за часом їх виникнення до них застосовуються норми Цивільного кодексу Української РСР (1963 року).

Чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство на відміну від сучасного цивільного законодавства передбачало дві черги спадкоємців за законом.

Відповідно до частини першої статті 529 ЦК УРСР (в редакції від 27.12.1996) спадкоємцями першої черги за законом є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця можуть бути спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем. У такому разі вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю (ч. 2 ст. 529 ЦК УРСР).

Спадкоємцями другої черги за законом згідно статті 530 Цивільного кодексу УРСР можуть бути брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері за умови відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування.

Одночасно суд звертає увагу, що рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 22.01.2024 у справі № 708/1189/23 (провадження № 2/708/13/24) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради про визнання права власності на спадкове майно у задоволенні позову судом було відмовлено, оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_1 права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане судове рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на усій території України.

За таких обставин заявницею при зверненні до суду не зазначена мета встановлення юридичного факту, а саме факту родинних відносин із ОСОБА_2 , у даній справі, можливий вплив такого юридичного факту на виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в які зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, ураховуючи встановлені судом недоліки, подана заява підлягає залишенню без руху з наданням заявниці часу на їх усунення.

Роз`яснити заявниці, що у випадку не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чигиринська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин.

Запропонувати ОСОБА_1 у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути виявлені недоліки поданої заяви.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку не виконання вимог вказаної ухвали заява буде вважатися неподаною та повернута їй.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ