Постанова

від 17.03.2025 по справі 935/1845/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №935/1845/24 Головуючий у 1-й інст. Янчук В. В.

Категорія 105 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Григорусь Н.Й.

з участю секретаря

судового засідання Драч Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №935/1845/24 за заявою Коростишівської міськоїради,заінтересована особа:Коростишівська державнанотаріальна конторапро визнанняспадщинивідумерлою

за апеляційноюскаргою Коростишівської міськоїради

на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року,ухвалене підголовуванням суддіЯнчук В.В.

встановив:

У червні 2024 року Коростишівська міська рада звернулася із заявою, в якій просила визнати спадщину, яка відкрилась після померлої ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою. Передати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,9 кв.м. у комунальну власність Коростишівської міської ради.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 47,9 кв.м., житловою площею - 25,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

09 лютого 2023 року постійно діючою комісією з питань виявлення, обліку та набуття у комунальну власність Коростишівської територіальної громади майна відумерлої спадщини та безхазяйного майна, затвердженою рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради №04 від 25.01.2022 року було проведено обстеження нерухомого майна, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_1 , та відповідно до акту встановлено, що даний будинок знаходиться в незадовільному стані, віконні рами відсутні, стіни дерев`яні, підлога відсутня, дах жестяний, настінне облицювання відсутнє. Огорожа дерев`яна та майже вся зруйнована. Територія об`єкту заросла бур`янами та кущами.

Згідно виписки з погосподарської книги №2 за 1996-2000 рр. житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належить померлій ОСОБА_1 .

Згідно довідки старости Квітневого старостинського округу від 29.09.2023 №143, ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті та на протязі 6-ти місяців після смерті за цією ж адресою ніхто не був зареєстрований і не проживав.

Спадкоємців за законом та заповітом у померлої немає, станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому відповідно спадкова справа до майна померлої не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Враховуючи вищевикладене, наявні всі підстави передбачені ст. 1277 ЦК України, для визнання спадщини відумерлою.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник Коростишівської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву Коростишівської міської ради про визнання спадщини відумерлою.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ст. 524 ЦК (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом та заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Положеннями статті 560 ЦК (1963 року) зазначено, що спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Свідоцтво про право держави на спадщину в усіх випадках видається не раніше як через шість місяців з дня відкриття спадщини (стаття 561 ЦК 1963 року).

Однак, Інструкція про вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР втратила чинність на підставі Наказу Мін`юсту №18/5 від 14.06.1994 та Закон Української радянської соціалістичної республіки «Про державний нотаріат» також втратив чинність на підставі Постанови Верховної ради №3426-ХІІ від 02.09.1993, тому фактично до дня винесення рішення Коростишівського районного суду не були виконані вимоги ст. 561 ЦК 1963 року, а саме не видано та вже не може бути видано свідоцтво про право держави на спадщину з вищевказаних підстав.

Крім того зазначає, що втратили чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 10.01.2005 №1/5 форми реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на угодах і засвідчуваних документах, які були затверджені наказом Міністерства юстиції України від 07.02.1994 №7/5.

Вказує, що відповідно до акту обстеження нерухомого майна від 09.02.2023 року встановлено, що житловий будинок знаходиться в незадовільному стані, віконні рами відсутні, стіни дерев`яні, підлога відсутня, дах жестяний, настінне облицювання відсутнє. Огорожа дерев`яна та майже вся зруйнована. Територія об`єкту заросла бур`янами та кущами. Тобто, на сьогоднішній день даний будинок знаходиться в занедбаному та аварійному стані, і так, як спадкоємців за законом та заповітом у померлої ОСОБА_1 немає, що підтверджується витягами із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори та (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), станом на 14.06.2024 року, тому спадкова справа до майна померлої не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Звертає увагу, що згідно ст. 561 ЦК 1963 року, видати свідоцтво про право держави на спадщину на даний час не є можливим.

Зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 введено в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв. 24.02.2022. На даний час воєнний стан продовжено. Російський агресор проводить систематичні бомбордування (ракетні удари) по всій території України, що призвело до значних пошкоджень і значна кількість громадян залишилася без житла. Тому, внаслідок збройної агресії росії в Україні, відповідно збільшилася пільгова категорія осіб, а саме: сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України та внутрішньо переміщені особи, які змушені були залишити або покинути своє місце проживання.

Враховуючи те, що у Коростишівській міській раді відсутній вільний житловий фонд, зазначене житло можливо хоча б надати даній категорії громадян для подальшого проведення капітального ремонту чи реконструкції або можливо хоча б надати як вільну земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вказує, у разі відмови у задоволенні заяви у Коростишівської міської ради відсутні будь-які законні підстави щодо оформлення в законний спосіб в комунальну власність житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник заявника доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник Коростишівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З урахуванням положень ч. 2ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Коростишівської державної нотаріальної контори, який не з`явився в судове засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов до наступного висновку.

Судом під час розгляду справи встановлено, що спадкодавець ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с.8, зворот-9).

Як вбачається з виписки з погосподарської книги Квітневого старостинського округу Коростишівської міської ради № 264 від 29.09.2023 року, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,025 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно запису погосподарської книги № 2 за 1996-2000 рр. (а.с.6 зворот).

Відповідно до довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради № 23/214 від 04.04.2023 року, право власності на нерухоме майно: житловий будинок літ. «А-1», площею47,9 кв.м., сарай літ. «б», погріб літ. «Пг», криниця літ. «К», не зареєстровано (а.с.7).

Згідно довідки №182 від 15.07.2024 року, виданої Квітневим старостинським округом Коростишівської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . В житловому будинку на час відкриття спадщини та протягом шести місяців після смерті ОСОБА_1 ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с.27).

Як вбачається з витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.06.2024 року спадкова справа до майна померлої не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавались, заповіти спадкові договори відсутні (а.с.7, зворот-8).

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинностіЦК Україниз 01 січня 2004 року, тому до цих правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК УРСР, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов`язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування.

Колегія апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спадкові відносини регулюються ЦК України, Законом України «Про нотаріат»,«Законом України «Про міжнародне приватне право»та іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 1277 ЦК Україниу разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

У п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правиламиЦивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правилаЦивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинностіЦивільним кодексом Україниі строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

У пунктах 4-5Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу Українизазначено, що правила книгишостої Цивільного кодексу Українизастосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Правиласт. 1277 Цивільного кодексу Українипро відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.

Цивільний кодекс Українизастосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексуУкраїнської РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_1 померла до ІНФОРМАЦІЯ_4 , до даних правовідносин застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 року.

Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно дост. 549 ЦК УРСР(1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Коло спадкоємців за законом визначено устаттях 529-533 ЦК УРСР, відповідно до яких племінники у коло спадкоємців за законом до жодної із черг не входили, а умови переходу спадщини до держави були врегульовані положеннямистатті 555 ЦК УРСР, відповідно до пункту 2 частини першої якої спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, зокрема, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 671/22/19 (провадження № 61-9511сво19), залишаючи без змін судове рішення про відмову у задоволенні заяви Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради про визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна в комунальну власність, дійшов висновку, що під відкриттям спадщини розуміється настання певних юридичних фактів, зумовлюють виникнення спадкових правовідносин. При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: (1) часом відкриття; (2) місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: склад спадщини; коло спадкоємців; матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин. За загальним правилом, дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв`язку з чим законодавець передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Проте із загального правила про застосування актів цивільного законодавства до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ними чинності абзацом 2 пункту 5 Прикінцевих пунктом передбачається виняток. УЦК УРСРзаконодавець, на відмінувід ЦК Українита існування конструкції «відумерлої спадщини», передбачав автоматичний перехід спадщини за правом спадкоємства до держави. Будь-яких дій щодо прийняття спадщини держава не здійснювала. Держава при існуванні юридичних фактів, визначених пунктами 1-5 частини першоїстатті 555 ЦК УРСР, завжди приймала спадщину і не могла від неї відмовитися. Оскільки держава не мала права відмовитися від прийняття спадщини, то у випадку, коли спадкоємці за законом або за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщина вважалася прийнятою державою.

Згідно зі статтями525,526 ЦК УРСРчасом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або його основної частини.

Статтею 548 ЦК УРСРпередбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Як вбачається з положеннястатті 549 ЦК УРСРвизнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 5 частини першоїстатті 555 ЦК УРСРспадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

Одночасно норми пункту 5Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за якимиЦК Українизастосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, необхідно розуміти таким чином, що правила Книгишостої ЦК Україниможе бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до нормстатей 529-531 ЦК УРСР.

Відповідно до частини першої та третьоїстатті 1277 ЦК Україниу разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Установлено судом та підтверджується матеріалами справи, що спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинностіЦК Україниз 01 січня 2004 року. Згідно витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.06.2024 року спадкова справа до майна померлої не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавались, заповіти спадкові договори відсутні (а.с.7,зворот-8), тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки до цих правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а самеЦК УРСР, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов`язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду апелянтом не надано.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Коростишівської міськоїрадизалишити без задоволення, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 березня 2025 року.

Головуючий Судді