Ухвала

від 25.03.2025 по справі 914/2569/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"25" березня 2025 р. Справа № 914/2569/24

Головуючий (суддя-доповідач) Західного апеляційного господарського суду Якімець Г.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 19 березня 2025 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 18 лютого 2025 року (повний текст підписано 27.02.2025), суддя Запотічняк О.Д.

у справі №914/2569/24

за позовом Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Приватного підприємства Юридичне агентство, м. Львів

про стягнення 18 027 401,10 грн

встановив:

20 березня 2025 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 18 лютого 2025 року у справі №914/2569/24.

Документ сформований в системі Електронний суд - 19.03.2025.

Відповідно до ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Разом з тим, апелянт до апеляційної скарги не долучив доказів сплати судового збору та просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання скаржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору, з огляду на наступне:

Частиною 2 ст.123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно з ст.8 ЗУ Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що відстрочення, розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати можливе лише у випадках та за наявності умов, передбачених ст.8 ЗУ Про судовий збір. Наведений перелік підстав для вчинення судом вказаних дій є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 зазначено, що Законом України Про судовий збір визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України Про судовий збір чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може…, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово або, не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

У п.45 вказаної вище постанови Великої Палати Верховного Суду останній дійшов висновку, що із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Судом встановлено, що предметом позову у цій справі є стягнення за договором про пайову участь, тобто, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, відтак, підстави для звільнення апелянта (юридичної особи) від сплати судового збору в цьому випадку відсутні.

Зважаючи на наведене, подаючи апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 18 лютого 2025 року у справі №914/2569/24, скаржник повинен сплатити судовий збір у порядку та розмірі, що встановлені Законом України Про судовий збір.

Згідно з ч.1 ст.4 ЗУ Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.4 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ Про судовий збір).

Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 18 лютого 2025 року у справі №914/2569/24, апелянт повинен сплатити судовий збір в сумі 85 631,54 грн (150% від 71 359,62 грн (1,5% від 4 757 308,13 грн) * 0,8).

Частиною 2 ст.260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху та встановлення апелянту строку (10 днів з дня отримання цієї ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги та подання суду доказів сплати судового збору в сумі 85 631,54 грн.

Слід зазначити, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику в порядку ч.4 ст.174 ГПК України.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

1.Апеляційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 18 лютого 2025 року у справі №914/2569/24 залишити без руху.

2.Встановити апелянту строк (10 днів з дня отримання цієї ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги та подання суду доказів сплати судового збору в сумі 85 631,54 грн.

3.Копію ухвали суду надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.