Ухвала від 09.04.2025 по справі 914/2569/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.04.2025 Справа № 914/2569/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши матеріали

розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства «Юридичне агентство», місто Львів

про відстрочення виконання судового рішення

у справі 914/2569/24

за позовом Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Приватного підприємства «Юридичне агентство», м. Львів

простягнення 18 027 401,10 грн.

За участі представників:

від заявника (відповідача): Радковський Т.Р. адвокат (ордер серія ВС №1335464 від 30.12.2024).

від позивача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Департаменту економічного розвитку Львівської міської радидо Приватного підприємства «Юридичне агентство» про стягнення 18 027 401, 10 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.02.2025 у складі судді Запотічняк О.Д., позов задоволено частково, вирішено стягнути з Приватного підприємства «Юридичне агентство» на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 13 256 526, 38 грн заборгованості та 198 847, 89 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

18.03.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява від Приватного підприємства «Юридичне агентство» про відстрочення виконання судового рішення (вх.№1113/25).

Відповідно до пунктів 2.3.3 та 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 18.03.2024 призначено повторний автоматизований розподіл заяви (вх.№1113/25) у справі № 914/2569/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 заяву передано для розгляду судді Сухович Ю.О., у зв`язку із відпусткою судді Запотічняк О.Д.

Ухвалою суду від 20.03.2025 суд визнав подані матеріали заяви достатніми для її прийняття до розгляду, судове засідання для розгляду заяви про розстрочення виконання рішення призначив на 09.04.2025.

Представник заявника (відповідача) в судове засідання з`явився, заяву про відстрочення виконання рішення суду підтримав, просив її задовольнити.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, письмово свою позицію щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду не виклав.

Явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення учасників справи про день, час та місце розгляду заяви, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважав за можливе розглянути заяву в судовому засіданні за відсутності представника позивача.

Відповідно до частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відводи складу суду, секретарю судового засідання не надходили.

В судовому засіданні 09.04.2025 проголошено скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини).

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали заяви, суд встановив наступне.

У провадженні Господарського суду Львівської області (суддя Запотічняк О.Д.) перебувала справа № 914/2569/24 за позовом Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Приватного підприємства «Юридичне агентство» про стягнення 18 027 401,10 грн заборгованості.

18.02.2025 Господарським судом Львівської області (суддя Запотічняк О.Д.) ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства «Юридичне агентство» на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 13 256 526, 38 грн заборгованості та 198 847,89 грн судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Заявник (відповідач) у заяві про відстрочення виконання рішення суду зазначає, що сума задоволених вимог є значною. В процесі розгляду справи судом першої інстанції на цьому наголошував відповідач та просив зменшення суми штрафних санкцій, однак, судом було відхилено таке клопотання.

Відповідач покликається на те, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору.

Зазначає, що основним видом діяльності Приватного підприємства «Юридичне агентство» є організація будівництва будівель (41.10 відповідно до КВЕД). Відповідач для запобігання невиконання взятих на себе зобов`язань та «заморожування» будівництва, замовником якого він був, залучив на невигідних для себе умовах фінансування від інвестиційних фондів, повністю завершив житловий комплекс по вулиці Проф.П.Буйка 27 (на даний час вулиця Думанського 27) у місті Львові. Однак, враховуючи ситуацію з повномасштабним вторгненням, для підприємства цей проєкт став останнім.

Відповідач покликається на збитковість та неможливість одномоментно виконати рішення суду. Для уникнення банкрутства та продовження господарської діяльності, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 18.02.2025 на один рік, як це передбачено положенням статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на інший строк, який визначається господарським судом.

З аналізу наведеної норми процесуального права вбачається, що відстрочення виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

При вирішенні питання про відстрочку виконання судового рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Водночас Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставинсправи в їх сукупності, керуючись законом.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Тобто особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять таке виконання неможливим.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 справа № 914/1663/23.

Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.

Згідно правових висновків наведених Верховним Судом у постанові від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Так, у справі Горнсбі проти Греції Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

З огляду на те, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Враховуючи те, що відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, суд вважає, що справедливим є відстрочення відповідачу виконання судового рішення від 18.02.2025 у справі №914/2569/24до 18.02.2025.

При цьому, суд зауважує, що відстрочення виконання рішення суду не звільняє відповідача від обов`язку щодо погашення заборгованості перед позивачем та не позбавляє його можливості достроково погасити наявну заборгованість.

В той же час, відстрочення виконання рішення означає перенесення його виконання на інший час. Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. При цьому, саме відстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідними правовідносинами є незмінною. Тобто, відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість, таке відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 підставою для застосування відстрочки виконання судового рішення є наявність об`єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення в установлені процесуальним законодавством строки. Зокрема, до таких обставин належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обгрунтування підстав для відстрочення виконання рішення суду відповідач наводить форс-мажор (воєнний стан на території України) та складне матеріальне становище, яке значно погіршилось у зв`язку із обставинами, що склались у державі.

Основним видом діяльності Приватного підприємства «Юридичне агентство» є організація будівництва будівель (41.10 відповідно до КВЕД). Відповідач для запобігання невиконання взятих на себе зобов`язань залучив фінансування від інвестиційних фондів повністю завершив житловий комплекс по вулиці Проф.П.Буйка 27 (на даний час вулиця Думанського 27) у місті Львові, замовником будівництва якого він був.

На підтвердження важкого фінансового становища відповідач долучив до матеріалів справи податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2024 рік з додатками; інформацію про поточну кредиторську заборгованість; фінансову звітність малого підприємства за 2024 рік.

Покликаючись на наявність форс-мажорних обставин, відповідач долучив лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

З аналізу доказів фінансового становища вбачається збитковість відповідача, що унеможливлює можливість одномоментного виконання рішення суду, сума якого є значною.

Для уникнення банкрутства та сприяння продовження господарської діяльності приватного підприємства, як наслідок сплати податків до державного бюджету, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення на один рік з дати ухвалення рішення у справі, як це передбачено положенням статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що відстрочка виконання рішення суду для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від його виконання. Відповідач намагається через існування певних обставин, що таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.

У даній справі відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації відповідача, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства відповідача.

Водночас, суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що наявність повномасштабного вторгнення, з врахуванням листа Торгово-промислової палати від 28.02.2022 є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору.

Наявність боргу відповідача встановлена рішенням суду, яке підлягає обов`язковому виконанню.

Згідно частини 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1.Заяву Приватного підприємства «Юридичне агентство» про відстрочення виконання судового рішення задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 18.02.2025 у справі №914/2569/24 на один рік з дати ухвалення рішення до 18.02.2026.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду, в порядку і строки вказані в статтях 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 14.04.2025

Суддя Сухович Ю.О.