Ухвала

від 25.03.2025 по справі 910/2616/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.03.2025Справа № 910/2616/25

за заявою Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі № 910/2616/25

за позовом Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури

до Закарпатської обласної ради

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" Закарпатської обласної ради

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради

про визнання незаконними та скасування рішень

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення Закарпатської обласної ради № 1178 «Про включення до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації» від 26.09.2024 р. та рішення Закарпатської обласної ради № 1252 «Про приватизацію об`єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області» від 19.12.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що приватизація закладу охорони здоров`я є грубим порушенням вимог ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», якою чітко регламентовано заборону приватизації закладів охорони здоров`я державної та комунальної власності, а відчуження майнового комплексу КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» призведе до втрати єдиного унікального бальнеологічного курорта, де за допомогою відповідних науково-методичних розробок, здійснюють немедикаментозне лікування хронічної та рецидивуючої патології бронхолегеневої системи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2616/25 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" Закарпатської обласної ради, та залучено до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради.

24.03.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майновий комплекс КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня», який розташований за адресою: с. Солотвино, вул. Зарічна, 22, та належить Закарпатській обласній раді, та шляхом заборони Закарпатській обласній раді та Комунальній установі «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради вчиняти дії щодо відчуження майнового комплексу КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради.

Розглянувши заяву Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

У вказаній заяві прокурор стверджує про необхідність застосування заходів забезпечення поданого ним позову та посилається на те, що Закарпатською обласною радою 19.01.2025 р. виставлено на аукціон нежитлові будівлі загальною площею 3138, 4 м2, а саме - майновий комплекс КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради. Виставлення вказаного комплексу на аукціон свідчить про наміри відповідача його відчужити. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до реалізації спірного майна на аукціоні та унеможливить у разі задоволення позову виконання рішення суду в силу забороняючої норми ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Продаж майна на аукціоні призведе до невідворотних наслідків, а саме - скорочення мережі закладів охорони здоров`я та вибуття майна з комунальної власності. Вказані обставини справи свідчать про наявність реальної загрози виникнення суттєвої шкоди інтересам держави, яка полягає у тому, що подальша реалізація у будь-який спосіб майна може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду заявлених позовних вимог, а також може зробити неможливим відновлення порушених інтересів держави та виконання ймовірного рішення суду по заявленим позовним вимогам, у зв`язку із чим необхідним є заборона відповідачу вчиняти певні дії щодо майнового комплексу КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Як встановлено п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 15.09.2023 р. у справі № 917/453/23).

Суд зазначає, що предметом позову у даній справі є визнання недійсними та скасування рішень, однак, у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено будь-якими доказами тієї обставини, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та заборони відповідачу вчиняти певні дії у даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів держави, за якими прокурор звернувся до суду.

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість існування загрози того, що в разі прийняття рішення судом його виконання буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.10.2023 р. у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 р. у справі № 916/3599/23.

Поряд з цим, відповідно до ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Як встановлено судом, на офіційному сайті «Прозорро.Продажі» https://prozorro.sale Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради виставлено на аукціон майновий комплекс - нежитлові будівлі загальною площею 3138, 4 м2, об`єкт незавершеного будівництва (будівельні матеріали) площею 254,3 м2 та групи інвентарних об`єктів майнового комплексу.

Тобто, у даному випадку у разі задоволення заяви прокурора та забезпечення позову відбудеться втручання у проведення аукціону, який проводиться від імені органу місцевого самоврядування, що суперечить приписам ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі № 910/2616/25 - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Людмила ШКУРДОВА