Рішення від 11.03.2025 по справі 910/945/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.03.2025Справа № 910/945/23За позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури, м. Київ

в інтересах держави в особі:

1. Міністерства молоді та спорту України, м. Київ

2. Державного підприємства "Спортивний комплекс "Авангард", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сфера Люкс", м. Київ

про стягнення 25 551 740,56 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від прокурора: Стретович М.О. (службове посвідчення №070176 від 01.03.2023 року);

від позивача 1: Коваленко О.М. (в порядку самопредставництва);

Пантус В.В. (в порядкусамопредставництва);

від позивача 2: не з`явились;

від відповідача: Білоцерковець Н.В. (адвокат за довіреністю від 11.11.2024 року).

ВСТАНОВИВ:

18.01.2023 року Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спорту України та Державного підприємства "Спортивний комплекс "Авангард" із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сфера Люкс" (відповідач) суми авансу, з урахуванням фінансових санкцій, в розмірі 25 551 740,56 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору підряду на виконання робіт №19 від 01.06.2021 року в частині виконання оплачених робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума отриманого відповідачем авансу за вказаним договором останнім не освоєна протягом 3 місяців, у зв`язку з чим підлягає поверненню відповідачу-2, оскільки фінансування за договором здійснювалось за рахунок бюджетних коштів, застосуванню підлягають Положення затверджені Постановами КМУ №1764 від 27.12.2001 та №1070 від 04.12.2019, які передбачають повернення суми невикористаного авансу замовнику. При цьому, прокурором зазначено, що роботи по Договору відповідачем не виконано.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/945/23 передані на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.03.2023.

В підготовчому засіданні 21.03.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву 25.04.2023.

24.04.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачем використано аванс на придбання і постачання необхідних для будівництва матеріалів, конструкцій, виробів, що підтверджується наданими до відзиву договорами та рахунками. Також відповідачем зазначено, що ним складено акти №2, №3 та за листопад 2021 року на загальну суму 15 134 787,07 грн, проте позивачем вони не підписані. Окрім того, відповідачем складено акти на закриття прихованих робіт та записи в загальних журналах робіт. Відповідач у відзиві зазначав, що сам факт непідписання замовником акту не свідчить про невиконання робіт. На виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації відповідачем укладено договір з фізичною особою-підприємцем Ігнатюком Н.О. Щодо представництва інтересів позивачем прокуратурою відповідач зазначив, що відповідач-2 не є державним органом, в інтересах якого прокурор може звертатись до суду з позовом, у зв`язку з чим позов має бути залишений без розгляду.

В підготовчому засіданні 25.04.2023 судом було оголошено перерву до 13.06.2023.

27.04.2023 до суду від відповідача надійшла заява щодо судових витрат та клопотання про долучення доказів направлення відзиву сторонам.

17.05.2023 до суду від позивача-1 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що укладений між сторонами договір передбачає проведення будівельних робіт відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації, однак такої документації (погодженої) ні на стадії (П), ні на стадії (Р), матеріали справи не містять. Окрім того, наданим до матеріалів справи листуванням відповідач-2 неодноразово повідомляв відповідача про відсутність погодженого проекту та неможливість виконання робіт без погодженої документації. При цьому, роботи по Договору так і не виконані, а аванс, у невикористаній частині, позивачу-2 не повернутий. При цьому, посилання відповідача на те, що позивач не підписав акти виконаних робіт не може бути розцінено судом, як бездіяльність позивачів, оскільки відсутність погодженої проектної документації, неможливість здійснення авторського та технічного нагляду позбавило ДП «СК «Авангард» обов`язку підписання актів. Щодо представництва інтересів позивачів прокурором, позивач-1 зазначив, що таке представництво є правомірним, оскільки кошти, отримані відповідачем від позивачів є державними та мають бути повернуті державі в особі позивача-2.

26.05.2023 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що розрахунок по договору проводиться на підставі актів форми КБ-2 та КБ-3, які, станом на час розгляду в справи в суді, в матеріалах справи відсутні, а тому це свідчить про обов`язок відповідача повернути кошти в заявленому прокурором розмірі. Щодо представництва інтересів держави прокурором, то у відповіді зазначено, що в даному випадку порушено інтереси держави через неефективне, нецільове використання державних коштів, виданих головному розпорядку коштів - відповідачу-1. Оскільки ДП «СК «Авангард» є державним підприємством, яке належить до сфери управління Міністерства, тому представництво даних сторін в цьому процесі є правомірним, оскільки міністерством не вжито відповідних заходів щодо повернення державних коштів.

31.05.2023 до суду від позивача-2 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що власником льодового палацу, де повинен проводитись капітальний ремонт належить саме Міністерству, а не позивачу-2. Оскільки об`єкт капітального ремонту належить до категорії складності СС3, проектування повинно здійснюватись в дві стадії: проект (П), робоча документація (Р), однак такі стадії не здійснені. При цьому, вказані у відзиві будівельні матеріали не передавались ні позивачу-2, ні завозились на територію льодового стадіону. Також позивач-2 вказав, що акти виконаних робіт ним не підписувались і проектно-кошторисна документація не виконувалась. Відповідач в порушення умов Договору не розробив проектно-кошторисну документацію, не провів експертизу такої документації та не виконав будівельно-монтажні роботи по об`єкту. Також позивачем-2 зазначено, що надані відповідачем акти прихованих робіт не є актами форми КБ-2 та КБ-3. У відповіді вкотре наголошено, що відповідач не має права на проведення будь-яких робіт без погодження проектно-кошторисної документації.

13.06.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

В підготовчому засіданні 13.06.2023 судом було оголошено перерву до 25.07.2023.

12.07.2023 до суду від позивача-2 надійшли заперечення щодо призначення експертизи.

13.07.2023 до суду від позивача-1 надійшли письмові пояснення щодо призначення експертизи, в яких зазначено, що відсутні підстави для призначення в справі експертизи.

В підготовчому засіданні 25.07.2023 судом було оголошено перерву до 12.09.2023.

01.09.2023 до суду від позивача-1 надійшли заперечення щодо призначення експертизи.

11.09.2023 до суду від відповідача надійшла заява про залишення без розгляду позову, поданого в інтересах позивача-2.

12.09.2023 до суду від відповідача надійшла заява про залишення без розгляду позову, поданого в інтересах позивача-1.

В підготовчому засіданні 12.09.2023 судом було оголошено перерву до 24.10.2023.

06.10.2023 до суду від прокуратури надійшли заперечення на заяву відповідача про залишення без розгляду позову, поданого в інтересах позивача-1 та заява про застосування до відповідача заходів процесуального примусу.

17.10.2023 до суду від позивача надійшли клопотання про приєднання доказів та додаткові пояснення, в яких зазначено, що надані відповідачем договори підтверджуються використа

18.10.2023 до суду від позивача-2 надійшли заперечення заперечення на заяву відповідача про залишення без розгляду позову, поданого в інтересах позивача-2.

20.10.2023 до суду від позивача-1 надійшли заперечення заперечення на заяву відповідача про залишення без розгляду позову, поданого в інтересах позивача-2.

23.10.2023 до суду від позивача-1 надійшли заперечення, в яких зазначено, що оскільки відповідач отримав аванс, він протягом червня-серпня 2021 року мав виконати згідно з графіком перелік робіт, чого він не здійснив, отже не виконав обов`язків, передбачених Договором.

В підготовчому засіданні 24.10.2023 судом було відмовлено в задоволенні заяв відповідача про залишення позову без розгляду, поданого в інтересах позивача-1 та позивача-2, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи та оголошено відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання. Також оголошено перерву до 21.11.2023.

25.10.2023 до суду від позивача-1 надійшли заперечення, аналогічні поданим 23.10.2023 року, з урахуванням зазначень того, що будівельні матеріали та роботи по договору відповідачем позивача не передавались.

16.11.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

20.11.2023 до суду від позивача-1 надійшли заперечення щодо призначення експертизи.

21.11.2023 до суду від позивача-2 та позивача-1 надійшли заперечення щодо призначення експертизи.

В підготовчому засіданні 21.11.2023 судом було оголошено перерву до 28.11.2023.

24.11.2023 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо призначення експертизи, а від прокуратури - заперечення щодо призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 року призначено у справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, у зв`язку з чим провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 року в справі №910/945/23 було скасовано та матеріали справи направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/945/23 та підготовче засідання призначено на 16.04.2024.

10.04.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких, окрім викладеного раніше, зазначено, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки договір є діючим і повернення сум по ньому можливе лише у разі розірвання договору, чого в межах даної справи здійснено не було. Окрім того, безпідставним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат, позивачем невірно здійснено застосування норм, які передбачають таке стягнення.

11.04.2024 до суду від позивача-1 надійшли заперечення, в яких, окрім раніше викладеного, зазначеного, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 року встановлено, що у матеріалах справи відсутня проектно-кошторисна документація, оскільки вона не розроблялась, що доводить обставини правомірності пред`явленого позову, оскільки у передбачені договором строки відповідач роботи не виконав та аванс не повернув.

12.04.2024 до суду від прокуратури та позивача-1 надійшли заперечення, в яких зазначено, що відповідач фактично вже понад три роки не виконує обов`язків по договору і користується безпідставно бюджетними коштами.

В підготовчому засіданні 16.04.2024 судом було оголошено перерву до 25.06.2024.

29.04.2024 до суду від відповідача надійшли пояснення, в яких вказано, що аванс виданий відповідачу належним чином ним використано.

20.06.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 повідомлено сторін про те, що підготовче засідання призначене на 25.06.2025 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці. Наступне засідання призначено на 10.09.2024.

06.09.2024 до суду від позивача-1 надійшли заперечення на клопотання відповідача.

В засіданні 10.09.2024 року в задоволенні клопотання відповідача було відмовлено.

Ухвалою від 10.12.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2024 року.

Засідання 10.12.2024 року не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці, про що сторін повідомлено ухвалою від 11.12.2024 року. Наступне судове засідання призначено на 11.03.2025 року.

В засіданні 28.01.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2001 року між Державним підприємством «Спортивний комплекс «Авангард» (надалі також - замовник, ДП «СК «Авангард», позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сфера Люкс» (надалі також - підрядник, ТОВ «БК «Сфера Люкс», відповідач) укладено Договір підряду на виконання робіт №19 (надалі також - Договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник на свій ризик власними і залученими силами та засобами зобов`язується у встановлений строк виконати роботи по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень будівлі льодового палацу ДП «СК Авангард» на вул. Мельникова, 46 (літера А) у Шевченківському районі м. Києва» (коригування)» 1 черга будівництва (ДК 021-2015:45453000-7-Капітальний ремонт і реставрація), виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До виконання робіт за договором входить розробка, за завданням на проектування (Додаток до Договору), проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт (стадія «Р»), забезпечення за дорученням замовника, проведення експертизи проектної документації в кошторисній частині та виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень будівлі льодового палацу ДП «СК Авангард» на вул. Мельникова, 46 (літера А) у Шевченківському районі м. Києва» (коригування)» 1 черга будівництва. Замовник зобов`язаний передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію стадія «П», надати йому доступ до об`єкта, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Сторони домовились, що загальна вартість робіт за цим Договором визначена сторонами в Договірній ціні і становить 75 782 070,33 грн в т.ч. ПДВ. (п. 2.1. Договору).

Для приймання та проведення розрахунків за виконані роботи по проектним роботам, підрядник надає замовнику акт виконаних робіт, оформлений згідно ДБН, інші документи згідно законодавства. (п. 2.1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору оплата робіт здійснюється замовником в національній валюті України - гривні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника в наступному порядку:

- до початку виконання робіт замовник має право здійснити попередню оплату підряднику (аванс) у розмірі - 30%, на строк не більше трьох місяців з моменту зарахування коштів на рахунок, відкритий на його ім`я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, що становить 22 734 621,10 грн в т.ч. ПДВ. Підрядник зобов`язаний використати одержану попередню оплату виключно з такого рахунку на цілі, визначені даним Договором з наданням підтверджуючих документів;

- подальшу оплату робіт замовник здійснює протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами Акту ФКБ-2в та Довідки ФКБ-3 і надходження бюджетних коштів на рахунок замовника для проведення розрахунку.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт, передбачених цим Договором протягом 3 робочих днів з моменту підписання Договору.

Роботи, які є предметом цього Договору повинні бути виконані підрядником в строки відповідно до календарного графіку виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору, але не пізніше 31.10.2021 року. (п. 4.2. Договору).

Строк виконання будівельно-монтажних робіт за Договором не залежить від терміну розробки проектно-кошторисної документації (стадія «Р»), яка має бути розроблена підрядником на весь об`єкт капітального ремонту. (п. 4.5. Договору).

Пунктом 9.1. Договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані підрядником роботи, здійснюються щомісяця за фактично виконані роботи, виходячи з об`ємів виконаних робіт, їх вартості на підставі представлених підрядником актів ФКБ-2в та довідки ФКБ-3 у десятиденний термін з дня прийняття робіт замовником.

Замовник приймає у підрядника виконані роботи шляхом підписання акту приймання-здачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), які надаються підрядником замовнику за фактом виконання робіт. Можливий розрахунок на підставі проміжних актів. (п. 9.2. Договору).

Строк дії Договору - це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань. (п. 17.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони узгодили Завдання на проектування.

Додатком №2 до Договору сторони узгодили календарний графік виконання робіт, а саме: з червня по серпень 2021 року - проектні роботи, з червня по жовтень 2021 року - підготовчі, будівельні, закупівельні, монтажні та пуско-налагоджувальні роботи.

Додатком №3 до Договору сторони узгодили договірну ціну.

Додатковою угодою №2 від 21.07.2021 року до Договору сторони виклали Додаток №2 до Договору в новій редакції, а саме: з червня по жовтень 2021 року - проектні роботи, з червня по жовтень 2021 року - підготовчі, будівельні, закупівельні, монтажні та пуско-налагоджувальні роботи.

Додатковою угодою №4 від 30.12.2021 року до Договору сторони виклали п. 17.1. Договору в наступній редакції: «Строк дії Договору - це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2022 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.».

В подальшому, на виконання п. 2.1. Договору позивачем-2 сплачено на рахунок відповідача грошові кошти, а саме згідно платіжного доручення №2 від 17.06.2021 року позивачем-2 сплачено 3 000 000,00 грн, а згідно платіжного доручення №3 від 19.07.2021 року позивачем-2 сплачено 19 734 621,10 грн.

При цьому, на виконання умов Договору сторонами підписано лише Акт №1 за вересень 2021 року на суму в розмірі 3 072 864,48 грн (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 року 3 072 864,48 грн (форма КБ-3), а на решту робіт актів не підписано.

Як зазначає прокурор, відповідач не використав залишок авансу в розмірі 19 661 757,52 грн (3 000 000,00 грн + 19 734 621,10 грн - 3 072 864,48 грн = 19 661 757,52 грн), оскільки актів виконаних робіт на суму 19 661 757,52 грн між сторонами не підписано, а тому, відповідно, відсутні належні докази освоєння відповідачем цих коштів.

За твердженням прокурора, фактичне використання/повернення авансу у розмірі 19 661 757,52 грн. вчасно не відбулось, у зв`язку з цим, вбачається ознаки безпідставного користування ТОВ «БК «Сфера Люкс» бюджетними коштами, що очевидно свідчить про порушення майнових інтересів держави у бюджетній сфері.

Позивачі підтримуючи позовні вимоги зазначили, що укладений між сторонами договір передбачає проведення будівельних робіт відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації. Оскільки об`єкт капітального ремонту належить до категорії складності СС3, проектування повинно здійснюватись в дві стадії: проект (П), робоча документація (Р), однак такої документації (погодженої) ні на стадії (П), ні на стадії (Р), матеріали справи не містять. Окрім того, наданим до матеріалів справи листуванням відповідач-2 неодноразово повідомляв відповідача про відсутність погодженого проекту та неможливість виконання робіт без погодженої документації. При цьому, роботи по Договору так і не виконані, а аванс, у невикористаній частині, позивачу-2 не повернутий.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що використано аванс на придбання і постачання необхідних для будівництва матеріалів, конструкцій, виробів, що підтверджується наданими до відзиву договорами та рахунками. Також відповідачем зазначено, що ним складено акти №2, №3 та за листопад 2021 року на загальну суму 15 134 787,07 грн, проте позивачем вони не підписані. Окрім того, відповідачем складено акти на закриття прихованих робіт та записи в загальних журналах робіт. Відповідач зазначав, що сам факт непідписання замовником акту не свідчить про невиконання робіт. На виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації відповідачем укладено договір з фізичною особою-підприємцем Ігнатюком Н.О. Щодо представництва інтересів позивачем прокуратурою відповідач зазначив, що відповідач-2 не є державним органом, в інтересах якого прокурор може звертатись до суду з позовом, у зв`язку з чим позов має бути залишений без розгляду. Також відповідачем зазначено, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки договір є діючим і повернення сум по ньому можливе лише у разі розірвання договору, чого в межах даної справи здійснено не було. Окрім того, безпідставним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат, позивачем невірно здійснено застосування норм, які передбачають таке стягнення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у відповідному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, за змістом наведених норм прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, а саме: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Тобто, у вирішенні питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором дослідженню підлягають наступні обставини: (1) чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; (2) чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

Як вказувалось вище, позов подано прокурором в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спорту України і Державного підприємства «Спортивний комплекс «Авангард», а позовні вимоги аргументовано неповерненням відповідачем суми невикористаного авансу за договором.

В обґрунтування наявності підстав представництва, прокуратурою зазначається про порушення економічних інтересів держави, оскільки метою укладення договору є капітальний ремонт саме державного майна, кошти на ремонт якого виділені позивачу-2 саме з державного бюджету.

Відповідно до п. 1 Положення «Про Міністерство молоді та спорту України», затвердженого Постановою КМУ від 02.07.2014 року №220, Міністерство молоді та спорту України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована і координується КМУ.

Мінмолодьспорту є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання.

Згідно з п. 3 Положення, основними завданнями Мінмолодьспорту забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах молодіжне політики, фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання участь у формуванні та реалізація в межах повноважень, передбачених законом державної політики у сфері волонтерської діяльності.

За змістом п. 4, 5 Положення, Мінмолодьспорту відповідно до покладених на нього завдань: приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Мінмолодьспорту; організовує та забезпечує будівництво і реконструкцію спортивних споруд; організовує планово-фінансову роботу н підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Мінмолодьспорту, здійснює контроль за використанням фінансових матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

Відповідно до положень ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективна результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію т координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня т одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює контроль з повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів витрачанням ними бюджетних коштів.

Установлено, що Законом України «Про Державний бюджет України н 2021 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3401220 «Розвиток фізичне культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» державному підприємству «СК «Авангард» були передбачені капітальні видатки для виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі льодового палац державного підприємства «Спортивний комплекс «Авангард» н вул. Мельникова, 46 (літера А) у Шевченківському районі м. Києва» (Коригування)» в сумі 80 108,8 тис. грн, в т.ч. на капітальний ремонт - 78 608,8 тис. грн.

Отже, бюджетні кошти було виділено з державного бюджету України Міністерству як головному розпоряднику, а в подальшому вказані кошти Міністерством спрямовано Державному підприємству, як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня, яким ці кошти перераховано на виконання договору.

Отже, органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Міністерство молоді та спорту України, яке має право та обов`язок контролювати використання бюджетних коштів.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі Менчинська проти Росії, заява № 42454/02, п. 35; рішення від 01.04.2010 у справі Корольов проти Росії, заява № 5447/03, п. 38).

Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 указаного Кодексу визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

На виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", при поданні позовної заяви прокурор обґрунтував неналежне здійснення Міністерством захисту інтересів держави.

Листом №5078/8.1 від 05.09.2022 року Міністерство повідомило Київську міську прокуратуру що позовна заява про повернення бюджетних коштів не подавалась, оскільки у Міністерстві не було передбачено фінансування на сплату судового збору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено обставини, на яких ґрунтуються доводи керівника Київської міської прокуратури щодо підстав для представництва держави у суді.

При цьому, посилання відповідача на необхідність застосування позиції ОП КГС ВС №904/192/22 від 15.03.2024 року є безпідставним, оскільки фабули справ є різними, враховуючи, що в межах тієї справи було заявлено вимоги про визнання недійсним договору і справа була розглянута по суті за результатом якої встановлено, що договір є нікчемним у силу положень закону.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з п. 1.1. Договору до виконання робіт за договором входить розробка, за завданням на проектування (Додаток до Договору), проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт (стадія «Р»), забезпечення за дорученням замовника, проведення експертизи проектної документації в кошторисній частині та виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень будівлі льодового палацу ДП «СК Авангард» на вул. Мельникова, 46 (літера А) у Шевченківському районі м. Києва» (коригування)» 1 черга будівництва. Замовник зобов`язаний передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію стадія «П», надати йому доступ до об`єкта, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Додатковою угодою №2 від 21.07.2021 року до Договору сторони виклали Додаток №2 до Договору в такій редакції: з червня по жовтень 2021 року - проектні роботи, з червня по жовтень 2021 року - підготовчі, будівельні, закупівельні, монтажні та пуско-налагоджувальні роботи.

Відповідно до п. 2.3. Договору до початку виконання робіт замовник має право здійснити попередню оплату підряднику (аванс) у розмірі - 30%, на строк не більше трьох місяців з моменту зарахування коштів на рахунок, відкритий на його ім`я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, що становить 22 734 621,10 грн в т.ч. ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 2.1. Договору позивачем-2 сплачено на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 22 734 621,10 грн (платіжне доручення №2 від 17.06.2021 року на суму 3 000 000,00 грн та платіжне доручення №3 від 19.07.2021 року на суму 19 734 621,10 грн).

При цьому, на виконання умов Договору сторонами підписано лише Акт №1 за вересень 2021 року на суму в розмірі 3 072 864,48 грн (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 року 3 072 864,48 грн (форма КБ-3).

Подальшого погодження та прийняття робіт по Договору здійснено не було.

Доводячи обставини використання відповідачем суми перерахованого позивачем-2 авансу, відповідачем надано до матеріалів справи Акт №2 (форми КБ-2В) на суму 4 274 318,57 грн, Довідку (форми КБ-3) на суму 7 347 183,05 грн, Акт №3 (форми КБ-2в) на суму 3 606 340,26 грн, Довідку (форми КБ-3) на суму 10 953 523,31 грн, Акт за листопад 2021 року (форми КБ-2в) на суму 7 254 128,06 грн.

При цьому, суд наголошує на тому, що відповідно до п. 9.2. Договору замовник приймає у підрядника виконані роботи шляхом підписання акту приймання-здачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), які надаються підрядником замовнику за фактом виконання робіт.

Однак, в наданих відповідачем до матеріалів справи Актах №2, №3 та від листопада 2021 року та в Довідках відсутні підписи сторін, що свідчить про неможливість оцінки вказаних доказів як належних, що також підтверджено Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 року в межах даної справи.

Таким чином, обставина виконання відповідачем умов Договору в частині використання перерахованого позивачем-2 авансу не доводиться наявними в справі Актами №2, №3 та від листопада 2021 року та в Довідками.

Також, відповідачем в підтвердження обставин використання ним суми перерахованого позивачем-2 авансу, надав до матеріалів справи такі докази:

- Договір поставки №4 від 02.06.2021 року, укладений з ТОВ «Будівельний маркет ЛТД» про купівлю будівельних матеріалів;

- Договір поставки №ПБ23/07/2021-1 від 23.07.2021 року, укладений з ТОВ «Керрот Бетон» про закупку бетону;

- Договір поставки №176 від 20.07.2021 року, укладений з ТОВ «Оптово-виробнича компанія «Стімекс» про закупку металопластикових конструкцій (рахунки на оплату, акт приймання-передачі робіт.

При цьому, судом наголошується на тому, що сторони погодили порядок прийняття виконаних робіт по Договору, а саме шляхом підписання Актів форми КБ-2в та Довідок форми КБ-3, які, станом на час розгляду справи у суді, в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим надані договори та рахунки на оплату не можуть мати наслідком визнання судом Актів форми КБ-2в та Довідок форми КБ-3 підписаними з боку обох сторін.

При цьому, відповідачем до відзиву на позовну заяву також долучено Акти на закриття прихованих робіт, виконаних на об`єкті позивача-2, в яких в п. 4 зазначено, що роботи виконані згідно проекту.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, що підтверджено позивачами, матеріали справи не містять розробленої, за завданням на проектування (Додаток до Договору), проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт (стадія «Р») з проведеною експертизою проектної документації в кошторисній частині.

Зазначена обставина також підтверджується Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 року в межах даної справи.

Згідно з листом ДП «СК «Авангард» № 1/11-05-23 від 11.05.2023 до Мінмолодьспорт зазначено, що «надана проектна документація не відповідала вимогам наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України №45 від 16.05.2011 та ДСТУ Б А.2.4-7:2009, не відповідала змісту та складу Проектно-кошторисної документації (стадія «П»), переданої ТОВ «БК «Сфера Люкс» для подальшого розроблення проектно-кошторисної документації (стадія «Р») та передбачала необгрунтоване значне удорожчання кошторисної вартості об`єкта будівництва, тощо. Також у зв`язку з тим, що ТОВ «БК «Сфера Люкс» не маючи проектної документації (стадія «Р») демонтувало покрівлю будівлі, чим нанесло збитків підприємству, просили запобігти руйнуванню елементів будівлі. Звернення проігноровано. Також для оперативного вирішення проектних питань, запрошено ТОВ «БК «Сфера Люкс» прийняти участь у щотижневих виробничих нарадах, що також проігноровано».

Згідно з пунктом 3.23 ДБН А.2.2-3:2014 до стадій проектування віднесено робочу документацію (Р), що згідно з пунктом 9.1 ДБН А.2.2-3:2014 розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії.

Оскільки, в даному випадку, наявна III категорія складності капітального ремонту, проектування здійснюється в дві стадії: проект (П); робоча документація(Р).

Відповідно до додатку «Ж» ДБН А.2.2-3:2014 зазначено склад робочої документації (Р).

Робоча документація складається:

1. Робочі креслення;

2. Паспорт опоряджувальних робіт;

3. Кошторисна документація;

4. Специфікації обладнання, виробів і матеріалів;

5. Опитувальні аркуші та габаритні креслення на відповідні види обладнань та виробів;

6. Робоча документація на будівельні вироби;

7. Ескізні креслення загальних видів нетипових виробів.

Разом з тим, в матеріалах справи, проектно-кошторисна документація на стадії (П) та на стадії (Р) не міститься.

Відповідно до листа ДП «СК «Авангард» №1/20- 12-21 від 20.12.2021 на лист ТОВ «БК «Сфера Люкс» № 17/12-21-1 від 17.12.2021 вказано, що «Службою замовника ДП СК «Авангард» розглянуто надану Вами проектно-кошторисну документацію по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень будівлі льодового палацу ДП СК «Авангард» на вул. Мельникова 46 (літера А) у Шевченківському районі м. Києва» (Коригування), а саме «Архітектурно-будівельний розділ (заміна покриття з утепленням існуючих дахів будівлі, влаштування водостічної системи будівлі, влаштування захисту парапетів)», том І, книга 1.1 та «Архітектурно-будівельний розділ (влаштування фасадної теплоізоляції існуючих вертикальних огороджувальних конструкцій будівлі, влаштування теплоізоляції цокольної частини, влаштування декоративних фасадних конструкцій)». Надана документація не відповідає вимогам наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарствс України 16.05.2011 №45 та ДСТУ Б А.2.4-7:2009.

Також у листі №1/16-12-21 від 16.12.2021 ДП «СК «Авангард» на лист ТОВ «БК «Сфера Люкс» № 15/12-21-1 від 15.12.2021 вказано, що «відповідно до протоколів виробничих нарад, які відбувались з 4 червня 2021р. щотижнево, з метою проведення будівництва об`єкту «Капітальний ремонт приміщень будівлі льодового палацу ДП СК «Авангард» на вул. Мельникова 46 (літера А) у Шевченківському районі м. Києва (коригування) 1 черга будівництва» за участю робочої групи створеної для оперативного вирішення робочих питань З представників ДП «СК «Авангард» та ТОВ «Будівельна компанія «Сфера Люкс», з 2 вересня по 15 грудня 2021 року саме Замовником наголошувалось на необхідності приведення у відповідність до вимог чинного законодавства оформлення розробленої проектної документації та передачі її на затвердження Замовнику в установленому порядку. … Звертаємо Вашу увагу, що станом на 24 листопада 2021р. будівельні роботи на об`єкті вже не виконувались, а проектна документація (стадія «Р») не оформлена та не надана замовнику в установленому порядку, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 16.05.2011 №45. … В черговий раз наголошуємо Вам, що станом на 16 грудня 2021 року ТОВ «Будівельна компанія «Сфера Люкс» не надано підтверджуючих документів щодо використання за призначенням авансового платежу, в розмірі 19 734 621,10 грн.

Листами № 1/11-06-21 від 11.06.2021, № 1/15-09-21 від 15.09.2021, № 3/23- 10-21 від 23.10.2021, № 2/08-11-21 від 08.11.2021, № 1/10-11-21 від 10.11.2021, № 3/19-11-21 від 19.11.2021, № 1/24-11-4 від 24.11.2021, № 1/16-12-21 від 16.12.2021 ДП «СК «Авангард» неодноразово повідомляло ТОВ «БК «Сфера Люкс» про необхідність надання Замовнику оформленої належним чином проектної документації на стадії «Р» для можливості її розгляду та затвердження в установленому порядку.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №345 від 16.05.2011 року затверджено порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів.

Пунктом 11 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Пунктом 3.17 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163 «Про затвердження ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3:2014), передбачено, що проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (капітальне будівництво об`єктів), а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із будівництвом об`єктів визначений загальними умовами укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, які прийняті відповідно до положень Цивільного кодексу України та затверджені постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 року «Пре затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі - Постанова № 668).

Згідно з пунктом 3 Постанови № 668 кошторисна документація - це кошториси та інші документи, пов`язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо) і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни.

Також, положення Постанови № 668 застосовуються щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Згідно пункту 2 Постанови № 668 ці умови є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду у будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

У пункті 3 Постанови № 668 встановлено, що договір підряду окрім складання та узгодження між сторонами самого тексту договору підряду передбачає складання та погодження договірної документації, до складу якої входять проектна, кошторисна, тендерна документація, тендерні пропозиції, акцепт тендерної пропозиції, повідомлення, запити, претензії тощо), які встановлюють, конкретизують, уточнюють або змінюють умови договору підряду.

У пункті 5 Постанови № 668 визначено, що істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об`єкта); права та обов`язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов`язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об`єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі- приймання закінчених робіт (об`єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови.

Таким чином, укладаючи Договір в межах даних правовідносин сторони чітко передбачили обов`язковість узгодження сторонами відповідної проектно-кошторисної документації задля здійснення капітального ремонту на об`єкті, однак відповідачем не виконано обов`язку, покладеного на нього умовами Договору.

При цьому, судом враховано, що Додатковою угодою №4 від 30.12.2021 року до Договору сторони встановили, що Договір діє до 31.03.2022 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

Отже, станом на момент розгляду справи в суді, строк дії Договору скінчився і сторонами не продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 затверджено «Порядок державного фінансування капітального будівництва» (далі Порядок №1764).

Так, відповідно до пункту 18 Порядку №1764, розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).

Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику (п. 19 Порядку №1764, в редакції, що діяла на момент укладання спірної додаткової угоди).

З викладеного вбачається, що чинними (на момент укладання сторонами додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до договору) законодавчими актами України, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019, постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020, а також постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001, чітко передбачено обов`язок підрядника використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу.

Господарський суд зазначає, що чинні нормативно-правові акти України, зокрема постанови Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019, №641 від 22.07.2020 та №1764 від 27.12.2001 не передбачають можливості договірних зміни/продовження трьохмісячного строку на використання підрядником авансу, одержаного ним на виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти.

Таким чином, з урахуванням викладеного, у випадку невикористання суми попередньої оплати протягом 3 місяців, тобто до 18.10.2021 у сумі 19 661 757,52 грн, вона підлягала поверненню на користь замовника.

Відповідач не здійснив повернення залишку невикористаного авансу, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача суми авансу в розмірі 19 661 757,52 грн є доведеними та обґрунтованими.

При цьому, частина позовної вимоги про стягнення з відповідача суми коштів саме на користь держави в особі ДП «СК «Авангард», не підлягає задоволенню, з огляду на те, що стягненню ці кошти підлягаю на рахунки державного підприємства, оскільки саме на його рахунки ці кошти були перераховані головним бюджетним розпорядником - Міністерством молоді та спорту України.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрати матеріального характеру.

Прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 19.10.2021 по 30.11.2022 у сумі 659 342,22 грн та інфляційні втрати за загальний період з 19.10.2021 по 30.11.2022 у сумі 5 230 640,82 грн.

За результатами здійсненої судом перевірки розрахунку прокурора, встановлено, що він здійснений в межах закону, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову та стягнення з відповідача на користь позивача-2 суми коштів в розмірі 19 661 757,52 грн, суми інфляційних втрат в розмірі 5 230 640,82 грн та суми 3% річних в розмірі 659 342,22 грн.

Судовий збір прокурора, у розмірі 383 276,11 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сфера Люкс» (код ЄДРПОУ 4137797, адреса: 04112, м. Київ, вул. Степана Руданського, 4-6 (літера А), групи приміщень №390) на користь Державного підприємства «Спортивний комплекс «Авангард» (код ЄДРПОУ 39401098, адреса: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 46) суму коштів в розмірі 19 661 757,52 грн (дев`ятнадцять мільйонів шістсот шістдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят сім гривень 52 копійки), суму інфляційних втрат в розмірі 5 230 640,82 грн (п`ять мільйонів двісті тридцять тисяч шістсот сорок гривень 82 копійки), суму 3% річних в розмірі 659 342,22 грн (шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч триста сорок дві гривни 22 копійки).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сфера Люкс» (код ЄДРПОУ 4137797, адреса: 04112, м. Київ, вул. Степана Руданського, 4-6 (літера А), групи приміщень №390) на користь Київської міської прокуратури (ЄДРПОУ 02910019, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9) суму судового збору у розмірі 383 276,11 грн (триста вісімдесят три тисячі двісті сімдесят шість гривень 11 копійок).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 21.03.2025 року.

Суддя С. МОРОЗОВ