Рішення

від 13.03.2025 по справі 926/3602/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13 березня 2025 року Справа № 926/3602/23

За позовом Приватного акціонерного товариства КИЇВСТАР

до 1. Селятинської сільської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області; 2. Приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук Віталіни Григорівни

про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та переведення прав та обов`язків покупця

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Григораш М.І.

Представники:

від позивача Суха Ю.О., Заєць Ж.Ю., Шумський Н.М.

від відповідача 1 не з`явився

від відповідача 2 (в режимі ВКЗ) Шегинський Р.А.

від третьої особи 1 Швачій С.І.

від третьої особи 2 не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство КИЇВСТАР звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Селятинської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24 листопада 2021 року №498-14/21 про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064;

- визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24 листопада 2021 року №498-14/21 про припинення договору оренди землі від 05 лютого 2020 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та Приватним акціонерним товариством Київстар;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25 листопада 2022 року, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн в частині передання у власність земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн;

- перевести права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25 листопада 2022 року, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн на Приватне акціонерне товариство Київстар.

Позов обґрунтований порушенням порядку повідомлення Приватного акціонерного товариства "Київстар" про використання переважного права на купівлю спірної земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яке перебувало у останнього в оренді згідно Договору оренди землі від 05 лютого 2020 року.

Також, позивач вказує, що оскільки Селятинською міською було порушено переважне право позивача на купівлю спірної земельної ділянки, то спірне рішення № 498-14/21 від 24 листопада 2021 року про припинення договору оренди землі від 05 лютого 2020 року, яку орендує позивач, прийнято в односторонньому порядку та з порушенням вимог чинного законодавства, а також про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн спірної земельної ділянки є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Окрім того, відчуження земельної ділянки відбулося на підставі експертної оцінки, яка вже втратила чинність.

Позивач зазначає, що оскільки Селятинською міською радою грубо порушено переважне право на купівлю земельної ділянки позивачем, а відмова від переважного права висловлена неуповноваженою на це особою та у формі заяви у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення та без перевірки повноважень представника позивача та саме придбання Товариством з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн земельної ділянки вчинене без згоди позивача, то є достатні та обґрунтовані підстави для переведення прав та обов`язків покупця за договором на позивача задля відновлення порушеного права позивача.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30 листопада 2023 року у справі №926/3602/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28 травня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24 листопада 2021 року №498-14/21 про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн земельної ділянки. Визнано протиправним та скасовано рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24 листопада 2021 року №498-14/21 про припинення договору оренди землі від 05 лютого 2020 року. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25 листопада 2022 року. У іншій частині позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №926/3602/23 від 10 вересня 2024 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Київстар та Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн задоволено частково. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 30 листопада 2023 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 травня 2024 року у справі № 926/3602/23 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

У постанові від 10 вересня 2024 року Верховний Суд направляючи справу на новий розгляд зазначив:

- зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій не встановили усіх обставин справи, не дослідили докази, які є важливими у спірних правовідносинах, не врахували практику Верховного Суду, а колегія суддів, з огляду на повноваження, передбачені статтею 300 ГПК України не може самостійно встановлювати відповідні обставини;

- суди не обґрунтовували необхідність скасування рішень відповідача та визнання недійсним договору купівлі-продажу недотриманням процедури продажу земельної ділянки на конкурентних засадах (на земельних торгах), як і не застосовували положення статті 134 Земельного кодексу України у контексті, наведеному заявником;

- під час нового розгляду справи судам першої і апеляційної інстанції необхідно врахувати відповідні аргументи відповідача щодо можливості застосування статті 82 Земельного кодексу України, встановити обставини та надати їм оцінку в межах доводів, на яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» акцентувало увагу.

04 жовтня 2024 року матеріали справи №926/3602/23 надійшли до Господарського суду Чернівецької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2024 року, справу №926/3602/23 (7/926/2511/24) передано на новий розгляд судді Тинок О.С.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2024 року постановлено: прийняти справу №926/3602/23 (7/926/2511/24) до свого провадження; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 04 листопада 2024 року; учасникам справи надати суду: - письмові пояснення та будь-які додаткові докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2024 року у справі №926/3602/23 та вказівок Верховного Суду щодо невстановлених обставин, які наведені у постанові. Вказані пояснення та документи надіслати суду та на адресу інших учасників справи, докази чого надати суду до наступного судового засідання.

15 жовтня 2024 року представник позивача через підсистему Електронний суд подала до суду заяву про вступ у справу як представника (вх. №3125), яку судом задоволено.

17 жовтня 2024 року представник позивача через підсистему Електронний суд подала до суду заяву про вступ у справу як представника (вх. №3136), яку судом задоволено.

04 листопада 2024 року представник позивача через підсистему Електронний суд подала до суду письмові пояснення (вх. №3327).

З урахуванням висновків викладених у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2024 року у справі №926/3602/23 позивач зазначає, зокрема, наступне:

- сільською радою не було забезпечено дотримання переважного права Київстар на придбання земельної ділянки;

- майже за рік до направлення заяв про намір продажу земельної ділянки, оскаржуваним рішенням сільської ради було вирішено таке: 1) затверджено висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що відводиться у власність ТОВ "Даймондс Корпорейшн"; 2) визначено ТОВ "Даймондс Корпорейшн" покупцем земельної ділянки; 3) доручено Селятинському сільському голові Полянчуку Валерію Кузьмовичу укласти договір-купівлі продажу земельної ділянки та надано право підпису необхідних документів для вчинення цієї угоди документів після повністю сплаченої суми; 4) визначено припинити з моменту реєстрації купівлі-продажу земельної ділянки Договір оренди з Київстар;

- відсутність відповідних повноважень на відмову від належного Київстар права у підписанта Заяви про відмову від переважного права;

- ОСОБА_1 з власної ініціативи розширив межі наданих йому позивачем повноважень та підписав Заяву про відмову від переважного права без достатніх на це прав, що свідчить про відсутність будь-яких правових наслідків вчинення таких дій;

- відповідачі під час укладення Договору купівлі-продажу діяли необачно і недобросовісно;

- під час укладення Договору купівлі-продажу відповідачі за проявлення щонайменшої обачності могли встановити відсутність повноважень представника Київстар на відмову від переважного права придбання земельної ділянки та звернутись до Київстар за отриманням відповідної згоди (чи відмови) як це і передбачено приписами законодавства;

- заява про відмову від переважного права та згоди на відчуження земельної ділянки підлягають нотаріальному посвідченню, що не було дотримано;

- проставлений ОСОБА_1 на Заяві про відмову від переважного права, підлягав нотаріальному посвідченню, а тому згаданий правочин, в силу його вчинення в простій письмовій формі, не тягне за собою жодних юридичних наслідків, оскільки є недійсним в силу закону;

- продаж сільською радою земельної ділянки без проведення земельних торгів є порушенням конкурентної процедури її відчуження;

- матеріали справи не містять будь-яких належних та достовірних доказів про намір ТОВ Даймондс Корпорейшн будівництва об`єктів зв`язку на земельній ділянці з їх подальшим обслуговуванням і ремонтом та доказів щодо розташування на земельній ділянці об`єктів зв`язку, які б належали ТОВ "Даймондс Корпорейшн";

- ТОВ "Даймондс Корпорейшн" відсутнє в Реєстрі постачальників електронних комунікацій, а, отже, на відміну від Київстар, не є надавачем електронних комунікаційних послуг (послуг зв`язку);

- згідно відомостей ЄДР основним видом діяльності ТОВ "Даймондс Корпорейшн" є "68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна", в той час як в матеріалах справи наявний лист ТОВ "Даймондс Корпорейшн", де останнє вимагає демонтувати обладнання Київстар, яке розміщене на Земельній ділянці;

- обраний Київстар спосіб захисту є ефективним, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду в аналогічних справах, зокрема, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19;

- порушення передбаченої законодавством процедури відчуження Земельної ділянки шляхом проведення аукціону (земельних торгів) є грубим порушенням вимог частини 1 статті 116 Земельного кодексу України (громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону) та частини 2 статті 127 Земельного кодексу України (продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу);

- Київстар прагне відновити своє порушене переважне право на купівлю земельної ділянки шляхом переведення прав та обов`язків покупця за спірним Договором купівлі-продажу з ТОВ Даймондс Корпорейшн на Київстар;

- Київстар є належним суб`єктом права власності на землю за законодавством України в розумінні статті 82 Земельного кодексу України;

- юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України), які можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, а Київстар (не є іноземною юридичною особою) був заснований українськими юридичними особами, є компанією, яка належним чином створена та зареєстрована в Україні та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України;

- засновниками Київстар є юридичні особи України: ТОВ "СТОРМ" та ТОВ "ОМЕГА";

- стаття 82 Земельного кодексу України не обмежує можливість набуття права власності на земельні ділянки юридичними особами, наприклад, тими, учасниками яких є іноземні юридичні особи, про що, зокрема, надано доктринальне тлумачення норм права у висновку науково-правової експертизи;

- законодавство не обмежує набуття у власність земельних ділянок несільськогосподарського призначення для ведення підприємницької діяльності українськими юридичними особами, засновниками яких є українські юридичні особи та у подальшому учасниками яких стали іноземні юридичні;

- українська юридична особа не втрачає право на набуття права власності на земельну ділянку у разі зміни її структури власності, зокрема, якщо її учасниками стали іноземні юридичні особи;

- чинне законодавство України передбачає заборону на набуття у власність лише земель сільськогосподарського призначення іноземними особам та особами без громадянства, в той час як не передбачає жодних обмежень щодо набуття та реалізації права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності для юридичних осіб, заснованих та зареєстрованих юридичними особами України за законодавством України;

- засновники та учасники юридичних осіб виконують різні функції у процесі створення та діяльності юридичної особи засновники є суб`єктами створення юридичної особи, а учасники є суб`єктами, що забезпечують діяльність юридичної особи;

- Київстар наголошує на неправильності ототожнення понять засновник та учасник, акціонер юридичної особи, що є важливим для вірного вирішення цієї справи;

- Київстар є власником декількох земельних ділянок, розташованих на території України, та можливість набуття Київстар таких земельних ділянок у власність не ставилася під питання, а протягом травня-червня 2024 року (під час апеляційного розгляду цієї справи) Київстар було укладено два договори купівлі-продажу земельних ділянок;

- на земельній ділянці розташована базова станція Київстар, яка введена в експлуатацію, а, відтак, така земельна ділянка вправі набуватися останнім на законних підставах.

Крім того, позивач повідомив суд, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становитиме 750000,00 грн.

Ухвалою суду від 04 листопада 2024 року відкладено підготовче засідання на 25 листопада 2024 року.

14 листопада 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн направив на електронну адресу суду клопотання (вх. №2899), в якому просив суд забезпечити проведення усіх судових засідань, у тому числі судове засідання, що призначене на 25 листопада 2024 року о 12:00 по справі №926/3602/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а також внести дані представника до додаткових відомостей про учасника справи і надати йому доступ до електронної справи №926/3602/23, яке судом задоволено частково ухвалою від 18 листопада 2024 року.

22 листопада 2024 року представник позивача через підсистему Електронний суд подала до суду заяву про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №3605).

25 листопада 2024 року представник позивача подала до суду клопотання (вх. №3011), в якому позивач просив суд залишити без розгляду позовну заяву у справі №926/3602/23 в частині позовних вимог щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25 листопада 2022 року, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Даймондс корпорейшн".

Ухвалою суду від 25 листопада 2024 року постановлено: клопотання Приватного акціонерного товариства Київстар про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог (вх. 3011 від 25 листопада 2024 року) задовольнити; позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Селятинської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймондс Корпорейшн", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Приватного нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук Віталіни Григорівни в частині позовних вимог щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25 листопада 2022 року, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Даймондс Корпорейшн" - залишити без розгляду; продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів; відкласти підготовче засідання на 23 грудня 2024 року.

03 грудня 2024 року представник позивача через підсистему Електронний суд направила до суду клопотання (вх. №3137), в якому просила суд провести судове засідання у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 04 грудня 2024 року.

06 грудня 2024 року представник позивача через підсистему Електронний суд подала до суду клопотання (вх. №3188) про участь у судовому засіданні, призначеному на 23 грудня 2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 10 грудня 2024 року.

09 грудня 2024 року інший представник позивача також через підсистему Електронний суд подала до суду заяву (вх. №3193) про участь у судовому засіданні, призначеному на 23 грудня 2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 10 грудня 2024 року.

13 грудня 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймондс Корпорейшн" через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву (вх. №3254) про участь у всіх судових засіданнях, у тому числі судового засідання, що призначене на 23 грудня 2024 року у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 16 грудня 2024 року.

16 грудня 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймондс Корпорейшн" через підсистему «Електронний суд» подав до суду клопотання (вх. №3257) про участь у всіх судових засіданнях, у тому числі судового засідання, що призначене на 23 грудня 2024 року у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду, яке частково задоволено ухвалою суду від 16 грудня 2024 року.

23 грудня 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн через підсистему Електронний суд подав до суду додаткові пояснення у справі (вх. №4638).

З урахування додаткових пояснень наданих позивачем відповідач-2 зазначив наступне:

- власником Київстар станом на час ухвалення оскаржуваного рішення та укладення спірного Договору купівлі-продажу земельної ділянки було VEON HOLDINGS B.V., яке у свою чергу 100% належать VEON Ltd. про що зазначено на офіційному сайті VEON Ltd. Комісія з цінних паперів США (SEC), який також визнає Київстар як дочірню компанію, яка на 100% належіть VEON Ltd. прямо через VEON Ltd. та опосередковано через VEON Holdings B.V. Така інформація офіційно оприлюднена SEC і є публічно доступною UNITED STATES SECURITIES AND EXCHANGE COMMISSION FORM 20-F;

- найбільшим акціонером VEON Ltd. з часткою в 47,85% є інша компанія LetterOne, у якій 37,86% частка ОСОБА_2 , 12,13% ОСОБА_3 , а 47,23% ОСОБА_4 ;

- до VEON Ltd. та VEON Holdings B.V. застосовано обмежувальні заходи (санкції) за законодавством США Prohibiting New Investment in and Certain Services to the Russian Federation in Response to Continued Russian Federation Aggression;

- США, Великою Британією та Європейським Союзом введено персональні санкції щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ;

- Указами Президента України №726/2022 та №727/2022 від 19 жовтня 2022 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» введено санкції, зокрема, щодо фактичних власників Київстар: 653. ОСОБА_6 , 656. ОСОБА_7 , 46. ОСОБА_8 ;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» встановлено мораторій (заборону);

- відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань власниками / засновниками Київстар є акціонери згідно з реєстром акціонерів, зокрема іноземна юридична особа VEON HOLDINGS B.V., що знаходиться в Нідерландах (іноземна юридична особа), частка якої складає 99,9947 %, що не заперечується й самим позивачем;

- спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, об`єкти нерухомого майна на цій ділянці відсутні;

- чинним законодавством України не передбачено набуття право власності на земельні ділянки юридичними особами, засновниками/акціонерами якої є іноземні громадяни або іноземні юридичні особи;

- цільове призначення земельної ділянки, продаж якої здійснювався на підставі оскаржуваного рішення Селятинської сільської ради, для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій (13.02), за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (запас, чагарники, не угіддя), а тому враховуючи купівлю цієї ділянки відповідачем-2 для будівництва об`єктів зв`язку, що відповідає її цільовому призначенню, то вимоги щодо продажу такої ділянки на конкурентних засадах (земельних торгах) на неї не поширюються;

- для продажу земельної ділянки поза аукціоном достатньо лише того, що спірна земельна ділянка має призначена для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій за рахунок земель зв`язку.

Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року постановлено: закрити підготовче провадження; призначити справу до судового розгляду по суті на 22 січня 2025 року; встановити Приватному акціонерному товариству КИЇВСТАР строк до 15 календарних днів для направлення до суду заперечень на письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймондс Корпорейшн", одночасно з доказами направлення копії іншим учасникам справи.

07 січня 2025 року представник позивача через підсистему Електронний суд подала до суду заперечення на письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймондс Корпорейшн" (вх. №94).

Заперечуючи проти тверджень відповідача-2 позивач виклав наступні контраргументи:

- у Київстар відсутні кінцеві бенефіціарні власники, що свідчить про безпідставність аргументів щодо застосування санкцій до осіб, які не мають будь-якого відношення до Київстар;

- корпоративні права Київстар не перебувають під арештом, адже 29 листопада 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/35853/23 повністю знято арешт;

- за результатами судового розгляду судом (у справі № 761/35853/23) було повністю скасовано раніше накладені обмеження на корпоративні права усіх юридичних осіб які, як стверджує ТОВ "Даймондс Корпорейшн", нібито пов`язані з підсанкційними особами (зокрема, окрім Київстар також знято арешти з корпоративних прав ТОВ "Київстар.Тех", ТОВ "Хелсі Україна", ТОВ "Юкрейн Тауер Компані").

- скасування арешту свідчить про помилковість аргументів, якими було мотивовано ухвалу про арешт, у тому числі щодо того, що підсанкційні особи є кінцевими бенефіціарними власниками Київстару;

- корпоративна структура Київстар не передбачає наявності кінцевих бенефіціарних власників;

- акції Київстар безпосередньо не належать жодній із підсанкційних осіб, про яких зазначає ТОВ "Даймондс Корпорейшн" у своїх письмових поясненнях;

- жодна із підсанкційних осіб не може прямо чи опосередковано, в тому числі через фізичних або юридичних осіб, вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження акціями Київстар, що є визначальним в розумінні українського санкційного законодавства для можливості застосування санкцій;

- Київстар входить у міжнародну групу VEON, який водночас також не має жодного мажоритарного власника чи контролюючого акціонера, а його акції перебувають у вільному обігу на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк, США) та EURONEXT (Амстердам, Нідерланди) та належать декільком компаніям та інвестиційним фондам США, Великої Британії, Італії тощо;

- до жодної з перелічених компаній VEON Holdings B.V., VEON Amsterdam B.V., VEON Ltd. не застосовано будь-які обмежувальні заходи (санкції) ані за законодавством США, ані за законодавством будь-якої іншої юрисдикції;

- Постанова КМУ № 187 не застосовується до постачальників електронних комунікаційних мереж та електронних комунікаційних послуг;

- відповідач помилково ототожнює поняття "засновник" та "учасник", а також свідомо свідомо маніпулює цими поняттями, а відтак твердження про відсутність у Київстар права на набуття у власність спірної земельної не відповідає положенням частини 1 статті 82 Земельного кодексу України;

- дослідження корпоративної структури Київстар та факт наявності у складі учасників Київстар іноземних юридичних осіб жодним чином не спростовує та не заперечує наявність обставин, що входять до предмету доказування у цій справі та з якими могла би бути пов`язана неможливість задоволення позовних вимог Київстар у цій справі при наявності очевидного грубого порушення переважного права Київстар на викуп орендованої земельної ділянки;

- попри відсутність в українському законодавстві визначення "засновник" та "учасник" юридичної особи, законодавство чітко розмежовує ці поняття;

- обставина нібито відсутності нерухомого майна на земельній ділянці, про яку безпідставно зазначає ТОВ "Даймондс корпорейшн", не має значення для вирішення цієї справи;

- спірна земельна ділянка використовується Київстар для розміщення базової станції мобільного зв`язку згідно умов Договору оренди від 05 лютого 2020 року;

- відповідач помилково посилається виключно на статтю 134 Земельного кодексу України обґрунтовуючи законність спірного рішення сільської ради.

20 січня 2025 року представник позивача через підсистему Електронний суд подала до суду клопотання про вжиття належних заходів реагування (вх. №168), у яких позивач зазначає про неналежну поведінку відповідача-2 та спробу втручатися у діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у задоволенні якого відмовлено протокольною ухвалою суду від 22 січня 2025 року.

21 січня 2025 року представник відповідача-2 через підсистему Електронний суд подав до суду заяву про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100000,00 грн (вх. №293).

22 січня 2025 року представник позивача подала до суду заяву щодо судових витрат (вх. №318) у яких позивач заявив, що відповідні докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у цій справі.

У судовому засіданні 22 січня 2025 року судом оголошено перерву до 19 лютого 2025 року.

10 лютого 2025 року представник позивача через підсистему Електронний суд подала до суду письмові пояснення щодо дотримання порядку та строків подання доказів (вх. №593).

Позивач стверджує, що на виконання вимог ухвали від 09 жовтня 2024 року та у встановлений нею строк, Київстар направило до суду додаткові пояснення у яких обґрунтовуючи свою позицію з урахуванням висновків та вказівок Верховного Суду щодо невстановлених обставин у цій справі, посилався у тому числі на Висновок науково-правової експертизи, Паспорт об`єкта будівництва 2 та Робочий проект будівництва, з зазначенням про те, що вказані докази вже містяться в матеріалах справи.

Вищезазначені докази подавались Київстар до суду апеляційної інстанції разом з письмовими поясненнями, що надавались з огляду на питання, що виникали під час апеляційного розгляду та вже знаходяться в матеріалах справи, а також у розпорядженні інших учасників справи та вказане зумовлювало відсутність їх повторного подання до суду (у тому числі через призму процесуальної економії).

12 лютого 2025 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» подала до суду клопотання про здійснення онлайн відеотрансляції судового засідання у справі № 926/3602/23 (вх. №499) у якому позивач просив суд: надати дозвіл на онлайн відеотрансляцію судового засідання у справі № 926/3602/23 призначеного на 19 лютого 2025 року о 14:00 та наступних судових засідань у цій справі; забезпечити онлайн відеотрансляцію судового засідання у справі № 926/3602/23 технічними засобами Господарського суду Чернівецької області в підсистемі відеоконференцзв`язку з її автоматичним транслюванням на веб-портал "Судова влада України" та на YouTube канал "Судова влада України" в режимі реального часу.

Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року клопотання представника Приватного акціонерного товариства КИЇВСТАР про здійснення онлайн відеотрансляції судового засідання у справі № 926/3602/23 (вх. №499 від 12 лютого 2025 року) задоволено частково. Постановлено здійснювати транслювання перебігу судового засідання Господарського суду Чернівецької області у справі №926/3602/23, яке відбудеться 19 лютого 2025 року о 14 годині 00 хвилин на веб-порталі "Судова влада України" та на YouTube каналі "Судова влада України".

У судовому засіданні 19 лютого 2025 року оголошено перерву в межах розумного строку (у зв`язку із задоволенням усних клопотань представників позивача) до 05 березня 2025 року.

Протокольною ухвалою суду від 19 лютого 2025 року відмовлено позивачу у долученні до матеріалів справи копії Паспорту об`єкта будівництва «Базова станція стільникового зв`язку» UC0751 від 16 грудня 2022 року та Робочий проект будівництва базової станції ПрАТ "Київстар" UC0751. При цьому, судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи копію Висновку науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України щодо доктринального тлумачення вимог чинного законодавства стосовно набуття та реалізації права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства України, учасниками яких в подальшому стали іноземні юридичні особи №301/01 від 03 травня 2024 року.

Селятинська сільська рада та Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г явку належних представників у судове засідання 05 березня 2025 року не забезпечили, причини неявки суду невідомі, письмових пояснень з урахуванням висновків Верховного Суду від 10 вересня 2024 року у справі №926/3602/23 до суду не подано.

Представники позивача у судовому засіданні 05 березня 2025 року позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 05 березня 2025 року просив суд відмовити у задоволенні позову.

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та в порядку статті 219 Господарського процесуального кодексу України відклав проголошення рішення на 13 березня 2025 року.

13 березня 2025 року суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення, повідомив строк виготовлення повного судового рішення, роз`яснив порядок і строки оскарження рішення та набрання ним законної сили.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05 лютого 2020 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «Київстар» (далі орендар) укладено Договір оренди землі (далі - договір) згідно з умовами пункту 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності, в землі для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій, яка знаходиться на території Шепітської сільської ради, Путильського району, Чернівецької області (за межами населеного пункту).

Пунктами 2.1.-2.4., 2.6. Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення загальною площею 0,01 га. Кадастровий номер земельної ділянки:7323586000:01:004:0064. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Код використання згідно із класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 13.01 для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2020 рік становить 5256,41 грн (п`ять тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 41 коп.) і підлягає щорічній індексації.

Відповідно до пункту 3.1. Договору договір укладено на строк 7 (сім) років.

Згідно з пунктами 5.1.-5.2. Договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій. Цільове призначення земельної ділянки: 13.01. для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій.

Пунктами 12.2.-12.4.,12.6. Договору встановлено, що дія договору припиняється у разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; - викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; - ліквідації юридичної особи-орендаря/смерті фізичної особи-орендаря.договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: - взаємною згодою сторін; -рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

05 лютого 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій та Приватне акціонерне товариство «Київстар» склали Акт прийому передачі земельної ділянки у строкове платне користування на умовах оренди земельної ділянки загальною площею 0,01 га за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064, яка знаходиться на території Шепітської сільської ради Путильського району Чернівецької області, для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій.

21 жовтня 2021 року XII сесією VIII скликання Селятинської сільської ради прийнято рішення №435-12/21 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які підлягають продажу», яким затверджено перелік земельних ділянок, які підлягають продажу, згідно додатку 1 та вирішено голові Селятинської сільської ради Полярчуку Валерію Кузьминовичу після прийняття рішення про продаж укласти договір купівлі-продажу земельних ділянок.

11 листопада 2021 року XIII сесією VIII скликання Селятинської сільської ради прийнято рішення №481-13/21 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок комунальної власності», яким надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок комунальної власності які перебувають в довгостроковій оренді Приватного акціонерного товариства "Київстар" для викупу у власність.

Рішення від 11 листопада 2021 року №481-13/21 прийнято у зв`язку із розглядом клопотання Приватного акціонерного товариства "Київстар" про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок які перебувають в довгостроковій оренді.

Водночас, матеріали справи не містять самого клопотання позивача до сільської ради, а також проведеної експертної грошової оцінки на замовлення Приватного акціонерного товариства "Київстар".

31 жовтня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Оцінка-Інформ», що діяло на підставі договору на проведення незалежної оцінки №108 від 18 листопада 2021 року було сформовано Висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0100 га (кадастровий №7323586000:01:004:0064) - 13.01 для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій, розташованої за адресою: Чернівецька область, Вижницький (Путильський) район, с. Сарата, що буде приватизована шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймонд корпорейшн» (код ЄДРПОУ 44229284), згідно якого експертно грошова оцінка земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0100 га (кадастровий №7323586000:01:004:0064) розташованої за адресою: Чернівецька область, Вижницький (Путильський) район, с. Сарата, без врахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2021 року складає 8783 (вісім тисяч сімсот вісімдесят три) грн та у розрахунку на 1 м2 87,83 грн.

Слід звернути увагу, що експертна грошова оцінка земельної ділянки розрахована станом на 31 жовтня 2021 року у той час, як договір на проведення незалежної оцінки №108 укладено 18 листопада 2021 року.

24 листопада 2021 року XIV сесією VIII скликання Селятинської сільської ради прийнято рішення №498-14/21 «Про затвердження експертної оцінки та продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення, яка належить до комунальної власності Селятинської сільської ради», яким, зокрема, вирішено:

- затвердити висновок, розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «Оцінка інформ» про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що належить комунальній власності Селятинської сільської ради, яка відводиться у власність шляхом викупу Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймонд корпорейшн» (код ЄДРПОУ 44229284) з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій - (13.01), за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (запас, чагарники, не угіддя), наступних земельних ділянок: - кадастровий номер 7323586000:01:004:0064, площею 0,01 га (с. Сарат) за межами населеного пункту, дана оцінка складає 8783 (вісім тисяч сімсот вісімдесят три) грн;

- продати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймонд корпорейшн» (код ЄДРПОУ 44229284) земельні ділянки: - кадастровий номер 7323586000:01:004:0064, площею 0,01 га (с. Сарат) за межами населеного пункту, за 10000 (десять тисяч) грн;

- доручити Селятинському сільському голові Полянчуку Валерію Кузьмовичу укласти договір-купівлі продажу вищевказаних земельних ділянок несільськогосподарського призначення у відповідності даного рішення та надати право підпису необхідних документів для вчинення цієї угоди документів після повністю сплаченої суми;

- припинити, з моменту реєстрації купівлі-продажу вищевказаних земельних ділянок, дію договорів оренди землі з Приватним акціонерним товариством "Київстар": - №б/н від 05.02.2020 року (ур. Яровиця).

При цьому, судом встановлено невідповідність у тексті спірного рішення Селятинської сільської ради від 24 листопада 2021 року №498-14/21, в частині зазначення місцезнаходження спірної земельної ділянки щодо якої було укладеного договір оренди землі з Приватним акціонерним товариством "Київстар", а саме: замість «№б/н від 05.02.2020 року (с. Сарат)» зазначається «№б/н від 05.02.2020 року (ур. Яровиця)».

Окрім того, рішення Селятинської сільської ради від 24 листопада 2021 року №498-14/21 не містить будь якої вказівки/застереження про можливість позивача скористатись своїм переважним правом.

У матеріалах справи відсутні будь які відомості про ур. Яровиця і яке відношення дане місцезнаходження має до виникнених правовідносин, з огляду на що, суд дійшов висновку про допущену технічну описку у прийнятому сільською радою рішенні від 24 листопада 2021 року №498-14/21.

30 листопада 2021 року згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №316078088 від 25 листопада 2022 року судом вбачається, що Селятинська сільська рада зареєструвала право комунальної власності на спірну земельну ділянку за номером запису №45355938.

16 серпня 2022 року Селятинська сільська рада звернулась до приватного нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г. із письмовою заявою про намір продажу земельної ділянки третій особі з проханням передати вказану заяву Приватному акціонерному товариству «Київстар», місцезнаходження: Україна, 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53.

Вказаною вище заявою, Селятинська сільська рада повідомляла позивача про намір продажу земельної ділянки комунальної власності, орендарем якої є Приватне акціонерне товариство «Київстар» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7323586000:01:004:0064, площею 0,01 га. Ціна продажу земельної ділянки становить 10000 (десять тисяч) гривень. Селятинська сільська рада також запропонувала Приватному акціонерному товариству «Київстар» придбати вищезазначену земельну ділянку за суму, вказану вище або до 16 вересня 2022 року надати згоду на відчуження орендованих земельних ділянок комунальної власності шляхом безпосереднього звернення до Селятинської сільської ради, за адресою: Україна, 59131, Чернівецька обл., Вижницький р-н, село Селятин, вул. Українська, буд. 2, або ж, за відсутності такої можливості - надіслати поштою свою заяву, з нотаріально засвідченим підписом.

Як вбачається із витребуваних документів у приватного нотаріусу Савчук В.Г., остання направила заяву Селятинської сільської ради про намір продажу земельної ділянки третій особі за вих. №208/02-24 від 16 серпня 2022 року та вих. №209/02-24 від 16 серпня 2022 року Приватному акціонерному товариству «Київстар» на одну й ту саму адресу: Україна, 58003, місто Чернівці, вулиця Буковинська, будинок 31, що підтверджується, серед іншого, накладними №5801206871834 і №5801206871726 та описами вкладення у цінні листи від 16 серпня 2022 року.

Однак, юридична адреса Приватного акціонерного товариства «Київстар», згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб: 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53.

11 жовтня 2022 року Селятинська сільська рада повторно звернулась до приватного нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г. із письмовою заявою про намір продажу земельної ділянки третій особі з проханням передати вказану заяву Приватному акціонерному товариству «Київстар», місцезнаходження: Україна, 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53.

У поданій заяві, Селятинська сільська рада знову запропонувала Приватному акціонерному товариству «Київстар» придбати вищезазначену земельну ділянку за суму, вказану вище або до 16 вересня 2022 року надати згоду на відчуження орендованих земельних ділянок комунальної власності шляхом безпосереднього звернення до Селятинської сільської ради, за адресою: Україна, 59131, Чернівецька обл., Вижницький р-н, село Селятин, вул. Українська, буд. 2, або ж, за відсутності такої можливості - надіслати поштою свою заяву, з нотаріально засвідченим підписом.

12 жовтня 2022 року Приватний нотаріус Савчук В. Г. направила заяву Селятинської сільської ради про намір продажу земельної ділянки третій особі за вих. №230/02-24 від 11 жовтня 2022 Приватному акціонерному товариству «Київстар» за адресою: 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53, що підтверджується, серед іншого, накладною №5802904448599 та описом вкладення у цінний лист від 12 жовтня 2022 року.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення, 17 жовтня 2022 року працівник Приватного акціонерного товариства «Київстар» Вітер Я.О. отримала направлені Приватним нотаріусом Савчук В.Г. документи за адресою 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53.

Позивач долучив до матеріалів справи довідку №28450/03 від 09 жовтня 2023 року, у якій зазначаються особи уповноважені на отримання кореспонденції Приватного акціонерного товариства «Київстар» у період з 01 серпня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, де зазначено особу Вітер Я.О.

З огляду на викладене вище, судом встановлено, що позивача було повідомлено про намір продажу спірної земельної ділянки третій особі лише 17 жовтня 2022 року.

Також судом встановлено, що у вказаній вище заяві Селятинської сільської ради, позивачу надали строк для придбання спірної земельної ділянки або надання згоди на відчуження орендованих земельних ділянок лише до 16 вересня 2022 року, у той час, як заява сформована та підписана 11 жовтня 2022 року, а позивачем отримано лише 17 жовтня 2022 року.

У матеріалах справи відсутні будь які належні, допустимі та достатні докази повідомлення Приватного акціонерного товариства «Київстар» про допущену технічну помилку у зазначені строку для подання відповіді на заяву Селятинської сільської ради про намір продажу земельної ділянки третій особі, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що позивача обмежили у праві на вчасну реалізацію свого переважного права на купівлю спірної земельної ділянки або щодо надання згоди на відчуження спірної земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів прави, рішення Селятинської сільської ради від 24 листопада 2021 року №498-14/21 не було опубліковано на офіційному сайті сільської ради у відповідності до чинних на момент прийняття рішення норм законодавства, що позбавило позивача довідатись про затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки яка перебувала в оренді позивача, а також про намір продажу її Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймонд корпорейшн». Лише за лічені дні до укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки позивач довідався про наміри останніх.

При цьому, матеріали справи також не містять належних, допустимих та достовірних доказів того, що Приватне акціонерне товариство «Київстар» після отриманих документів від приватного нотаріуса Савчук В.Г., а саме з 17 жовтня 2022 року здійснював будь які дії щодо з`ясування обставин невідповідності встановленого сільською радою строку на подання відповіді.

Попри означене вище, судом встановлено, що у матеріалах справи міститься заява начальника сектору розвитку та технічної експлуатації мереж (Чернівецька обл.) Приватного акціонерного товариства «Київстар» Приймака О.Б. про відмову від переважного права викупу земельних ділянок №24324/10 від 25 листопада 2022 року, в якій зазначається, що Приватне акціонерне товариство «Київстар», як орендар земельної ділянки з кадастровим номером 7323586000:01:004:0064, площею 0,01 га відмовляється від переважного права купівлі вказаної земельної ділянки.

При цьому, у документах, витребуваних судом у приватного нотаріусу Савчук В.Г., судом встановлена відсутність будь якого належного, достовірного та достатнього документа, який підтверджував особу Приймака О.Б. та його уповноваження на право підпису вказаної вище заяви.

Натомість, у документах витребуваних судом у приватного нотаріусу Савчук В.Г., містяться декілька примірників копії паспортів сільського голови та засновниці Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн разом з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Селятинської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн.

Згідно з пунктами 1, 3 Глави 5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого Міністерством юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року (у редакції чинній на момент укладення Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 листопада 2022 року) цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи, від імені якої діє уповноважений орган та/або посадова особа, перевіряється нотаріусом на підставі установчих документів, відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до нього, та документів, що підтверджують повноваження органів та/або посадових осіб. Нотаріус перевіряє, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчинюється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

Перевірка повноважень представника юридичної особи та дійсності його довіреності здійснюється у порядку, визначеному главою 4 розділу І цього Порядку.

У разі викладення заяви окремо від тексту правочину підпис(и) на такій заяві повинен(ні) бути засвідчений(і) нотаріально (абзац 3 частини 5 Глави 3 Порядку).

Частинами 6,7 статті 44 «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень.

Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

Попри означене, у пункті 1.6. спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 листопада 2022 року зазначається, що заявою про відмову від переважного права викупу земельних ділянок Приватного акціонерного товариства «Київстар» від 25 листопада 2022 року, вих. №24324/10, Приватне акціонерне товариство «Київстар», орендар земельної ділянки 7323586000:01:004:0064 повідомлений про намір продажу зазначеної ділянки та даною заявою відмовляється від переважного права купівлі зазначеної земельної ділянки.

Спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 листопада 2022 року підписувався у присутності приватного нотаріусу Савчук В.Г., посвідчувався останньою, а заява Приймака О.Б. вих. №24324/10 від 25 листопада 2022 року адресувалась також приватному нотаріусу Савчук В.Г., що може свідчити про те, що остання прийняла до розгляду подану заяву Приймака О.Б. про відмову від переважного права викупу земельної ділянки без належної перевірки уповноваженості Приймака О.Б. на право такого підпису.

Як вбачається із шапки поданої заяви про відмову від переважного права викупу земельних ділянок №24324/10 від 25 листопада 2022 року Приймак О.Б. звертався до приватного нотаріусу Савчук В.Г. від імені Приватного акціонерного товариства «Київстар» із зазначенням адреси 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53 та телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Разом з тим, згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного акціонерного товариства «Київстар» у графі «відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» зазначаються лише Комаров О.В. керівник та Олійник О.В представник.

Позивачем було долучено до матеріалів справи копію довіреності №492 від 22 вересня 2020 року, згідно якого Приватне акціонерне товариство «Київстар» уповноважило начальника сектору розвитку та технічної експлуатації мереж (Чернівецька обл.) Приймака О.Б. бути представником товариства щодо сфери діяльності технічної функції товариства на території Чернівецької області та вчиняти правочини виключно в межах діяльності технічної дирекції товариства.

Враховуючи викладене вище, судом вставлена відсутність у матеріалах справи беззаперечних доказів добровільного волевиявлення позивача на відмову від свого переважного права, неуповноваження Приймака О.Б. на право підпису заяви про відмову від переважного права викупу спірної земельної ділянки та вчинення будь яких інших дій поза межі діяльності технічної дирекції товариства (Приватного акціонерного товариства «Київстар»), а учасниками по справі не доведено і не спростовано будь якими належними, допустимими та достовірними доказами інше.

З огляду на викладене вище, судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Київстар» не відмовився від права першочергового викупу земельної ділянки.

25 листопада 2022 року між Селятинською сільською радою (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн (далі покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (далі Договір купівлі-продажу).

Згідно з пунктом 1.1. Договору купівлі-продажу продавець, на підставі рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24 листопада 2021 року №498-14/21, передає у власність продає із земель комунальної власності, що знаходяться у віданні та розпорядженні Селятинської сільської ради, а покупець набуває у власність - купує земельну ділянку площею 0,0100 га, згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки, кадастровий номер якої - 7323586000:01:004:0064, що розташована за адресою: Чернівецька область, Вижницький район (до ліквідації та утворення - Путильський район), Селятинська сільська рада (до об`єднання територіальних громад - Шепітська сільська рада), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2029798473235 (надалі - «Земельна ділянка»).

Пунктами 1.2.3. Договору купівлі-продажу встановлено, що цільове призначення земельної ділянки 13.01 для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій. Категорія земель Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, створеного за допомогою програмного забезпечення державного земельного кадастру 25 листопада 2022 року №НВ-7300365522022: вид цільового призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; форма власності комунальна; орган, який зареєстрував земельну ділянку Відділ у Путильському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, не зареєстровані.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.2. Договору купівлі-продажу експертна грошова оцінка відчужуваної земельної ділянки, відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виданого 31 жовтня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Оцінка Інформ» (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок АК №00389 від 11 березня 2006 року), оцінювач - Міцевич Любов Дмитрівна, станом на 31 жовтня 2021 року складає 8783,00 грн (вісім тисяч сімсот вісімдесят три гривені 00 копійок). За взаємною згодою сторін ціна продажу земельної ділянки за цим Договором становить 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

Договір є обов`язковим для сторін. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його нотаріального посвідчення (пункт 10.1. Договору купівлі-продажу).

Слід звернути також увагу на пункт 5.1 Договору купівлі-продажу, де серед іншого, зазначається, що продавець гаратує: земельна ділянка є вільною від будь яких прав і претензій інших осіб.

Судом прийнято до уваги те, що позивач пропустив процесуальний строк на подання доказів, під час апеляційного розгляду, де Західний апеляційний господарський суд постановою від 28 травня 2024 року у справі №926/3602/23 відхилив клопотання про долучення додаткового доказу Паспорту об`єкта будівництва Базова станція стільникового зв`язку UC0751 від 16 грудня 2022 року згідно якого виконання робі з обстеження проводились 07 вересня 2022 року.

Проте, у матеріалах справи міститься лист Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн за підписом директора Ю. Романюк вих.№2-17/07 від 17 липня 2023 року згідно якого вбачається повідомлення-попередження Приватного акціонерного товариства КИЇВСТАР - "Так, у випадку не укладення договору оренди земельних ділянок до 01 серпня 2023 року, які використовуються Приватним акціонерним товариством КИЇВСТАР для розміщення телекомунікаційного обладнання, Товариство з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн з 01 серпня 2023 року вживатиме вичерпних заходів щодо звільнення зазначених земельних ділянок та об`єкта нерухомості власними силами з наступним стягненням з позивача всіх витрат".

Окрім того, у матеріалах справи міститься Висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0100га (кадастровий №7323586000:01:004:0064) - 13.01 для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій, розташованої за адресою: Чернівецька область, Вижницький (Путильський) район, с. Сарата, що буде приватизована шляхом викупу Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймонд корпорейшн» (код ЄДРПОУ44229284), у якому зазначається: ділянка забудована, площа забудови 7,0 кв.м.

Сукупний аналіз матеріалів справи свідчить про те, що на момент укладення між відповідачами Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 25 листопада 2022 року на спірній земельній ділянці знаходилось телекомунікаційне обладнання позивача.

У той же час, у матеріалах справи міститься нотаріально засвідчена заява голови Селятинської сільської ради від 25 листопада 2022 року у якій останній засвідчує те, що земельна ділянка за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 вільна від будь-якої забудови та на ній не розміщено будь яких споруд.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно статті 14 Конституції України та статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 80 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частин 3,5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Окрім того, пунктом 2 частини 1 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Як вбачається із матеріалів прави та стверджувалось представником позивача під час розгляду справи, на офіційному сайті Селятинської сільської ради за посиланням - https://selyatynska-gromada.gov.ua, в розділі «Архів документів», навіть станом на 18 вересня 2023 року не було опубліковано рішення Селятинської сільської ради №498-14/21 від 24 листопада 2021 року, що свідчить про протиправність дій Селятинської сільської ради згідно чинного на момент винесення рішення законодавства.

Крім того, у рішенні Господарського суду Чернівецької області у справі №926/3604/23 від 04 грудня 2023 року судом було встановлено, що що на офіційному сайті Селятинської сільської ради за посиланням - https://selyatynska-gromada.gov.ua, в розділі «Архів документів», на сторінках 22-24 (на момент ухвалення рішення судом) за цілий день 24 листопада 2021 року були наявні оприлюдненні 83 рішення з номерами від №483-14/21 по №566-14/21, однак рішення Селятинської сільської ради №498-14/21 від 24 листопада 2021 року було відсутнє у переліку і останній не оприлюднений на офіційному сайті Селятинської сільської ради, що свідчить про протиправність дій Селятинської сільської ради згідно чинного на момент винесення рішення законодавства.

Натомість, на даний момент, спірне рішення Селятинської сільської ради №498-14/21 від 24 листопада 2021 року доступне для огляду на офіційному сайті Селятинської сільської ради.

Згідно з частинами 1-2 статті 131 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу. Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб`єктом іншій особі, про що такий суб`єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.

Відповідно до статті 9 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельної ділянки на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтями 135-139 Земельного кодексу України. Орендодавець зобов`язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах орендар повідомляється про намір продати земельну ділянку на умовах та в порядку, визначених статтею 135 Земельного кодексу України. У разі відмови орендаря від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки до нового власника такої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки. Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди на це орендаря. Орендар може придбати земельну ділянку, що перебуває в оренді, за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної ділянки. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах згода на продаж земельної ділянки надається шляхом прийняття організатором земельних торгів рішення про їх проведення та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Таким чином, статтею 9 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру продажу земельної ділянки, яка знаходиться в оренді.

Як встановлено судом вище, між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та Приватним акціонерним товариством Київстар було укладено Договір оренди землі від 05 лютого 2020 року строком на 7 років щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером №7323586000:01:004:0064.

З моменту укладення Договору оренди землі від 05 лютого 2020 року і до моменту винесення рішення Селятинською сільською радою №498-14/21 від 24 листопада 2021 року та укладенням договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25 листопада 2022 року позивач був безперервним орендарем спірної земельної ділянки.

Отже, з урахуванням викладених вище положень законодавства та встановлених обставин справи, позивачу, як добросовісному орендарю та власнику розміщеного на її території технічного обладнання належало переважне право на викуп спірної земельної ділянки, однак Селятинською сільською радою це право при прийнятті оскаржуваного рішення порушено.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 906/743/21, від 31 травня 2023 року у справі № 916/2064/20, від 21 березня 2023 року у справі № 920/456/19, від 14 червня 2022 року у справі № 903/1173/15, від 09 листопад 2021 року у справі № 906/1388/20, від 26 серпня 2021 року у справі № 924/949/20, від 23 жовтня 2018 року у справі № 903/857/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 911/714/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 911/1413/19.

Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 914/73/18.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.

Згідно частини 1 статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, системний аналіз положень вказаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Крім того, позивачем за цим позовом може бути і неволодіючий власник, а особа, законний інтерес або право якої порушено.

Означена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17.

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Правові підстави для припинення договору оренди землі визначені, зокрема, у статті 31 Закону України «Про оренду землі».

Так, згідно з частинами 1 та 2 цієї статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії); припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями». Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Частинами 3, 4 вказаної статті Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до частини 4 статті 32 цього Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Окрім того, пунктом 12.6 Договору оренди землі №б/н від 05 лютого 2020 року, сторони дійшли взаємної згоди, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Натомість, в рішенні Селятинської сільської ради №498-14/21 від 24 листопада 2021 року вирішено припинити, з моменту реєстрації купівлі-продажу земельної ділянки дію договору оренди землі з Приватним акціонерним товариство «Київстар» №б/н від 05 лютого 2020 року (ур. Яровиця) (судом встановлена технічна описка в частині зазначення вірного місяця укладення договору).

Проте, ні умовами договору оренди землі, ні положеннями чинного законодавства на момент виникнення спірних правовідносин не передбачено такої підстави для припинення договору оренди землі чи права оренди на земельні ділянки, як набуття права власності земельної ділянки, що перебуває в оренді іншою особою.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити щодо врахування принципу добросовісності як засадничого положення цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України). Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Принцип добросовісності покладено і в основу доктрини «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Отже, судом встановлено, що оспорюване рішення прийнято за відсутності передбачених статтею 31 Закону України «Про оренду землі» підстав для припинення договору оренди землі - фактично відповідач 1 розірвав в односторонньому порядку Договір оренди землі №б/н від 05 лютого 2020 року.

Враховуючи вище викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що у Селятинської сільської ради були відсутні підстави для припинення Договору оренди землі від 05 лютого 2020 року, а тому позивач правомірно звернувся з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24 листопада 2021 року №498-14/21 в частині продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс Корпорейшн» земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 та в частині щодо припинення договору оренди землі від 05 лютого 2020 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та Приватним акціонерним товариством Київстар.

Також, зважаючи на викладені обставини у даній справі, з огляду на те, що Верховний суд направляючи на новий розгляд справу №926/3602/23 вказав про не дослідження судами питання щодо можливості відповідачем-2 на придбання спірної земельної ділянки, суд вважає за необхідне дослідити питання щодо можливості продажу спірної земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн без дотримання конкурентних засад.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 127 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Положеннями частини 2 статті 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 13 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).

Як вбачається із вказаних вище норм законодавства, продаж земельної ділянки з метою будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів зв`язку допускається без проведення конкурентних засад.

Статті 13, 14 Конституції України передбачають, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Придбання земельних ділянок без дотримання вимог норм законодавства, з посиланням на передбачену норму закону щодо проведення продажу земельної ділянки без конкурентних засад, а також без доведеності дійсного наміру покупця на використання такої земельної ділянки згідно його цільового призначення може свідчити про зловживання доступністю громадянам/фізичним особам-підприємцям/юридичним особам на отримання право власності однієї з найцінніших багатств народу.

Судом встановлено, що зміст рішення Селятинської сільської ради №498-14/21 від 24 листопада 2021 року містить посилання на пункт 13 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, згідно якої не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).

Разом з тим, ані під час первинного розгляду справи у судах усіх інстанцій, ані під час розгляду справи переданої на новий розгляд Товариство з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн не надав будь яких належних, достатніх та достовірних доказів про намір будівництва об`єктів зв`язку з його подальшим обслуговування і ремонтом. Окрім того, учасники справи не надали будь яких належних, достатніх та достовірних доказів того, що на спірній земельній ділянці знаходяться об`єкти зв`язку, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн. Жодних листів осіб з владними повноваженнями, чи від державних органів, у яких зазначається про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн є постачальником електронних комунікаційних послуг матеріали справи не містять. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн є: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Наявний у матеріалах справи лист Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн вих. вих.№2-17/07 від 17 липня 2023 року та приховування факту наявності на спірній земельній ділянці телекомунікаційного обладнання позивача сукупно свідчить про намір відповідача-2 використовувати земельну ділянку більше для надання її у оренду.

Суд критично ставиться до посилання відовідача-2 що задля придбання спірної земельної ділянки достатньо лише наявності у земельної ділянки відповідного цільового призначення.

Згідно з частиною 3 статті 13 господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За наявності спору щодо доцільності продажу Товариству з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн спірної земельної ділянки без конкурентних засад останній був не обмежений у праві долучити до матеріалів справи будь які належні, допустимі та достатні докази, які б свідчили про первинний дійсний намір використовувати земельну ділянку для будівництва об`єкту зв`язку із долученням до справи, зокрема, копії паспорту з кошторисом запланованого будівництва об`єкта зв`язку. З моменту придбання земельної ділянки і на момент розгляду судом справи минуло майже 2,5 роки, однак відповідач-2 не виявив своє бажання скористатись своїм правом на захист своїх тверджень та довести протиправність заявлених позивачем тверджень належними доказами.

Землі України перебувають під особливою охороною держави, а тому суд розглядаючи подібні правовідносини повинен дослідити усі наявні обставини справи, дослідити усі подані докази, а також дотримання учасниками справи вимог норм законодавства.

Щодо позовних вимог позивача в частині переведення прав та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25 листопада 2022 року, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн на Приватне акціонерне товариство Київстар, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2024 року у справі №926/3602/23 повертаючи на новий розгляд звернув увагу, що відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про переведення прав та обов`язків покупця за спірним договором купівлі-продажу земельної ділянки на позивача, суди фактично не навели мотивів неможливості розгляду такої позовної вимоги, та зазначив про необхідність врахувати висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №909/337/19 у контексті всіх заявлених вимог, особливостей орендних правовідносин які є предметом розгляду, а також встановити можливість захисту стверджуваного позивачем порушеного права у межах таких вимог.

Положеннями статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 07.09.2018 року у справі № 905/1926/1 (пункт 40), від 0.02. 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 14)).

Позов про переведення прав та обов`язків покупця за договором за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України), та найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для позивача відновлення та реалізацію відповідного переважного права (викладена правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 11 березня 2025 року у справі № 911/1681/23).

У постанові від 23 червня 2020 року у справі №909/337/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:

Положеннями частини 2 статті 777 Цивільного кодексу України закріплено, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Вказані норми права надають відповідному суб`єкту (наймачу, орендарю) переважне право купити (придбати) річ, якою він користується на законних підставах - за договором найму (оренди), за умови належного виконання таким суб`єктом своїх обов`язків у тому разі, якщо така річ буде пропонуватися до продажу в період законного користування.

Відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Можливість застосування аналогії закону передбачена в частині 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, яка допускає в разі якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Відповідно до частини 4 статті 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що позов про переведення прав та обов`язків, що відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України) або ж зміна господарських правовідносин (абзац 11 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України), застосовується для захисту переважних прав третіх осіб щодо прав на майно, яким так чи інакше розпоряджається власник (частина 4 статті 362, абзац 3 частини 1 статті 822 Цивільного кодексу України, частина 5 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства», частина 5 статті 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» тощо). Такий позов найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також найпростішим шляхом забезпечує відновлення та реалізацію відповідного переважного права.

Таким чином, якщо власником предмета найму (оренди) порушено передбачене частиною другою статті 777 Цивільного кодексу України переважне право наймача (орендаря) на придбання переданої у найм (оренду) речі, належним способом захисту відповідного переважного права наймача (орендаря) буде позов про переведення на останнього прав та обов`язків покупця відповідної речі.

Отже, до спірних правовідносин щодо захисту передбаченого частиною 2 статті 777 Цивільного кодексу України переважного права наймача (орендаря) на придбання предмета найму (оренди) за аналогією закону підлягають застосуванню положення частини 4 статті 362 цього Кодексу, яка регулює подібні правовідносини, а саме визначає порядок захисту переважного права співвласника майна на придбання частки іншого співвласника при її відчуженні останнім.

Звідси для захисту переважного права наймача (орендаря), який належним чином виконує свої обов`язки відповідно до умов договору та закону, у разі продажу речі, переданої у найм (оренду), належним способом захисту є переведення на наймача (орендаря) прав та обов`язків покупця відповідної речі.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу речі сама по собі не може вважатися ефективним способом захисту порушеного переважного права наймача (орендаря) на придбання такої речі. Адже в результаті задоволення такої вимоги право такої особи захищене не буде, що змусить наймача (орендаря) звертатися до власника з пропозицією відчуження речі на тих самих умовах, що були передбачені договором купівлі-продажу, який визнаний недійсним, а в разі незгоди власника - до суду із новим позовом.

З аналізу викладених висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі №909/337/19, та висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №201/10030/17, від 16 листопада 2022 року у справі №192/1876/20, від 21 квітня 2021 року у справі №727/4168/17 у подібних правовідносинах щодо ефективності обраного способу захисту, якщо власник майна-наймодавець не повідомив наймача про свій намір продати майно, а уклав договір його купівлі-продажу з іншою, третьою особою (як покупцем), то таким чином фактом укладення такого договору порушується право наймача і, відповідно, він має право на захист свого права, в тому числі й у судовому порядку.

Отже, з урахуванням зазначеного та з огляду на наявність встановленого судом факту порушення переважного права Приватного акціонерного товариства Київстар на викуп земельної ділянки, позовна вимога про переведення прав та обов`язків покупця відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення та наслідкам, які спричинило порушення, а також найпростішим шляхом забезпечує відновлення та реалізацію відповідного переважного права позивача.

Під час нового розгляду справи №926/3602/23 позивач подав до суду клопотання про залишення без розгляду позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, яке задоволено ухвалою суду від 25 листопада 2024 року.

Означені дії позивача свідчать про врахування практики вищих інстанцій та намір захистити своє порушене право шляхом переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25 листопада 2022 року.

Поряд з цим, переглядаючи можливість переведення прав і обов`язків покупця у суду є обов`язок дослідити відповідність укладеного первинного договору купівлі-продажу до чинних на момент укладення норм законодавства задля ухвалення справедливого, законного обґрунтованого і вмотивованого рішення.

Судом встановлено, що у позивача є переважне право на придбання спірної земельної ділянки яке було порушено прийнятим всупереч вимог законодавства рішенням XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21.

Також, судом визнано протиправним та скасувано рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24 листопада 2021 року №498-14/21 про припинення договору оренди землі від 05 лютого 2020 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та Приватним акціонерним товариством Київстар.

Однак, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що ціна земельної ділянки згідно укладеного Договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25 листопада 2022 року становить 10000,00 грн.

Ціна продажу земельної ділянки встановлювалась на підставі Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виданого 31 жовтня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Оцінка Інформ» (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок АК №00389 від 11 березня 2006 року), оцінювач - Міцевич Любов Дмитрівна, яка станом на 31 жовтня 2021 року складала 8783,00 грн (вісім тисяч сімсот вісімдесят три гривені 00 копійок). За взаємною згодою сторін ціна продажу земельної ділянки за цим Договором становить 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) (пункт 2.1-2.2 Договору купівлі-продажу).

Поряд з цим, судом встановлено, що Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки виданий 31 жовтня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Оцінка Інформ».

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оцінка Інформ» діяло на підставі договору на проведення незалежної оцінки №108 від 18 листопада 2021 року.

Матеріали справи не містять жодних повідомлень про допущену експертами Товариства з обмеженою відповідальністю «Оцінка Інформ» технічної описки у вказаному вище звіті щодо ані проведеної дати оцінки яка передувала укладеному договору, ані технічної описки у даті самого договору. Учасники справи також не долучили до матеріалів справи первинний договір на проведення незалежної оцінки №108.

Разом з тим, Приватне акціонерне товариство «Київстар» у позовній заяві зазначило, що вказаний звіт не зареєстрований в Єдиній базі, а самий строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців, а тому сторонами договору недотримано вимог правильності визначення оцінки відчужуваного майна.

Згідно частини 1 статті 22 Закону України «Про оцінку земель», звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок підлягають рецензуванню.

Положеннями Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року №658, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2018 року за №677/32129 (зі змінами), передбачено, що у Єдиній базі підлягає реєстрації виключно звіт про оцінку, щодо якого завершено процедуру складання, підписаний керівником суб`єкта оціночної діяльності та оцінювачем (ами), який (і) безпосередньо брали участь у його складанні.

Строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 31 жовтня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Оцінка Інформ», останній не містить вказівки про строк його дії, а матеріали справи не містять доказів його реєстрації.

Згідно з пунктом 2.6. Договору оренди від 05 лютого 2020 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2020 рік становить 5256,41 грн (п`ять тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 41 коп.) і підлягає щорічній індексації.

Відповідно до Висновоку про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0100га (кадастровий №7323586000:01:004:0064) - 13.01 для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій, розташованої за адресою: Чернівецька область, Вижницький (Путильський) район, с. Сарата, що буде приватизована шляхом викупу Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймонд корпорейшн» (код ЄДРПОУ44229284), експертна грошова оцінка спірної земельної ділянки вже становить 8783,00 грн станом на 31 жовтня 2021 року.

У той час, згідно укладеного Договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25 листопада 2022 року сторони встановили ціну у розмірі 10000,00 грн.

Отже, з огляду на викладене вище, судом встановлено, що Договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 25 листопада 2022 року укладений на базі недійсного звіту про експертно грошову оцінку спірної земельної ділянки, а саме, з порушенням норм законодавства яке регулюї вказані відносини. При цьому, у матеріалах справи відсутній будь який належний, достовірний та достатній доказ того, що станом на момент укладення договору, тобто 25 листопада 2022 року земельна ділянка за кадастровим номером №7323586000:01:004:0064 площею 0,0100 га вартувала саме 10000,00 грн, а не більше з урахуванням щорічної індексації.

Визначення ціни є істотною умовою договору без якої договір не може вважатися дійсним. Закріплення ціни у договорі є обов`язковим у силу закону або ж волі сторін, і які є необхідними для існування договору в цілому.

Означена невідповідність позбавляє суд перевести права та обов`язки Приватного акціонерного товариства «Київстар», як покупця саме за Договором купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25 листопада 2022 року, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку у задоволені вказаної позовної вимоги відмовити.

Поряд з цим, суд зазначає, що у позивача є чинний Договір про оренду землі №б/н від 05 лютого 2020 року, переважне право на придбання спірної земельної ділянки, як це встановлено судом вище, а також позовна вимога про переведення прав та обов`язків є належним способом захисту. Однак, станом на момент розгляду справи встановлені судом обставини унеможливлюють перевести права та обов`язки покупця на позивача.

Також, суд вважає за необхідне дослідити питання щодо можливості Приватного акціонерного товариства «Київстар» набувати право власності на спірну земельну ділянку згідно статті 82 Земельного кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2024 року у справі №926/3602/23 повертаючи на новий розгляд звернув увагу, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку доводам відповідача-2 щодо того, що позивач не може набути право власності на спірну земельну ділянку, оскільки це суперечить приписам статті 82 Земельного кодексу України.

Як вбачається із письмових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн, відповідач-2 незмінно стверджував, що позивач ні за яких умов не може набути право власності на землю.

Товариство з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн вважає, що чинним законодавством України не передбачено набуття права власності на земельні ділянки юридичними особами, засновниками/акціонерами якої є іноземні громадяни або іноземні юридичні особи, що свідчить про відсутність у позивача права на викуп спірної земельної ділянки з огляду на положення норм статті 82 Земельного кодексу України.

Також відповідач-2 зазначає, що у статті 82 Земельного кодексу України законодавець, визначаючи юридичних осіб заснованих громадянами України або юридичними особами України в поняття заснування вкладав не лише фактичне створення, реєстрацію такої юридичної особи громадянами та юридичними особами України, а також і належність корпоративних прав (часток) статутного капіталу на момент продажу земельної ділянки громадянам та юридичним особам України.

В обґрунтування своїх тверджень відповідач-2 зазначає у відзиві на позовну заяву, що згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань власниками/засновниками Приватного акціонерного товариства Київстар є акціонери згідно з реєстром акціонерів, зокрема іноземна юридична особа VEON HOLDINGS B.V., що знаходиться в Нідерландах (іноземна юридична особа), частка якої складає 99,9947 %.

Водночас, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичної особами Приватного акціонерного товариства Київстар з кодом 21673832 у графі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання, якщо засновник фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник юридична особа; інформація про встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи; розмір частки засновника (учасника)» зазначається - ЗГІДНО З РЕЄСТРОМ АКЦІОНЕРІВ., Розмір частки засновника (учасника): 654763100.

Варто звернути увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн повідомляючи про власника позивача та у подальшому зазначаючи про відсоткове співвідношення акцій не долучило до матеріалів справи будь які належні, допустимі та достатні докази, ані під час первинного розгляду першою/апеляційною/касаційною інстанцією, ані під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн зазначило, що власником Приватного акціонерного товариства Київстар станом на час ухвалення оскаржуваного рішення та укладення спірного Договору купівлі-продажу земельної ділянки було VEON HOLDINGS B.V. В свою чергу 100% VEON HOLDINGS B.V. належать VEON Ltd., про це зазначено на офіційному сайті VEON Ltd. В свою чергу, найбільшим акціонером VEON Ltd. з часткою в 47,85% є інша компанія LetterOne, у якій 37,86% частка ОСОБА_2 , 12,13% Петра Авена, а 47,23% ОСОБА_4 . До VEON Ltd. та VEON Holdings B.V. застосовано обмежувальні заходи (санкції) за законодавством США Prohibiting New Investment in and Certain Services to the Russian Federation in Response to Continued Russian Federation Aggression. Згідно Спеціальної ліцензії №54А Казначейства США VEON Ltd., VEON Holdings B.V. отримали право на здійснення операцій, пов`язаних із борговими чи дольовими цінними паперами, що були випущені до 6 червня 2022 року.

Поряд з цим, відповідач-2 не долучив до матеріалів справи будь які належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували викладені у письмових поясненнях тверджень.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що копії письмових доказів, зміст яких викладений іноземною мовою повинні надаватись суду з перекладом на українську мову, засвідчену належним чином.

Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно частини 1 статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах провадиться державною мовою.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

У поданих позивачем письмових пояснень, останній посилається на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2024 року у справі №761/44888/24 якою повністю знято арешт з статутного капіталу Київстару у вигляді 47,85 % акцій (цінних паперів), належних компанії VEON HOLDINGS B.V.

У справі №761/44888/24, судом було встановлено, що більшість членів Ради Директорів (4з7) VEON Ltd., материнської компанії Веон, складають незалежні директори, які відповідають суворим вимогам відсутності афілійованості з акціонерами та посадовими особами VEON Ltd. Зобов`язання щодо незалежного статусу більшості членів Ради Директорів VEON Ltd. також закріплено в правилах NASDAQ, фондової біржі, на якій котируються акції VEON Ltd. (правило 5605-1). У силу свого статусу публічної компанії VEON Ltd. зобов`язана на постійній основі відповідати вищевказаним вимогам щодо незалежного статусу більшості членів Ради Директорів. Відповідно до Статуту VEON Ltd. Рада Директорів компанії має повний спектр повноважень щодо прийняття рішень стосовно всіх аспектів господарської діяльності компанії. Така система корпоративного управління спростовує твердження щодо фактичного управлінського контролю визначеною особою та інших невстановлених осіб над VEON Ltd. та, відповідно, товариствами. Отже, визначені в Ухвалі про арешт, а також наявності у вказаних осіб управлінського контролю над юридичними особами є такими, що прямо суперечить дійсності, не відповідають дійсності та не можуть слугувати в обґрунтування накладення арешту на майно.

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 80 та частиною 4 статті 87 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Частинами 1 та 3 статті 374 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземні юридичні особи, іноземні держави та міжнародні організації можуть бути суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) у випадках, встановлених законом.

Тобто, положення українського цивільного законодавства визначають юридичних осіб суб`єктами права власності на землю, в той час як законом визначаються випадки набуття права власності на землю саме для іноземних юридичних осіб.

Пунктом "а" частини 1 статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землі приватної власності є громадяни та юридичні особи.

Відповідно до статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується, зокрема, на принципі забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

За таких обставин, юридичні особи є суб`єктами права власності на земельні ділянки, як за положеннями цивільного, так і земельного законодавства. Можливість обмеження права власності на земельні ділянки визначається лише для іноземних юридичних осіб.

Згідно статті 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення: а) у межах населених пунктів у разі придбання об`єктів нерухомого майна та для спорудження об`єктів, пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; б) за межами населених пунктів у разі придбання об`єктів нерухомого майна.

Таким чином, українське законодавство окремо передбачає право юридичних осіб, заснованих громадянами України або юридичними особами України на набуття у власність земельних ділянок для здійснення підприємницької діяльності та право юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави на набуття у власність земельних ділянок несільськогосподарського призначення.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство Київстар створене і зареєстроване за законодавством України, що підтверджується наступними доказами:

- Протокол №1 установчих зборів Закритого акціонерного товариства Київстар Дж.Ес.Ем. від 02 вересня 1997 року, яким засновники (Товариство з обмеженою відповідальністю «Сторм» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега») постановили: створити Закрите акціонерне товариство Київстар Дж.Ес.Ем. за юридичною адресою 252110, Україна, м. Київ, проспект Червонозоряний,51; затвердити Статут.

- Статут Закритого акціонерного товариства Київстар Дж.Ес.Ем. від 02 вересня 1997 року, де згідно з пунктом 1.7. встановлено, що товариство є юридичною особою згідно діючому законодавству України. Воно діє на основі повної господарської самостійності у відповідності з законодавством України та положеннями Договору і цього Статуту;

- Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи Закритого акціонерного товариства Київстар Дж.Ес.Ем., дата реєстрації 03 вересня 1997 року, а дата внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 04 вересня 1997 року;

витяг з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань, з якого вбачається, що 03 вересня 1997 року була проведена державна реєстрація юридичної особи Закритого акціонерного товариства Київстар Дж.Ес.Ем., дата запису: 15 вересня 2004 року; номер запису:10731200000000736.

Згідно пункту 1.2. Статуту, засновниками (акціонерами) товариства є: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю СТОРМ, що зареєстроване виконкомом Ради народних депутатів Жовтневого району м.Києва, реєстраційне свідоцтво № 23163325 від 23 червня 1995 року, місцезнаходження Україна, 252067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю ОМЕГА що зареєстроване виконкомом Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, реєстраційне свідоцтво № 118-89 ТВ від 11 жовтня 1996 року, місцезнаходження Україна, 320070, м. Днiпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 66).

Сукупний аналіз свідчить про те, що позивачем доведено, а відповідачем-2 не спростовано належними, допустимими та достатніми доказами дійсності того, що Приватне акціонерне товариство КИЇВСТАР є юридичною особою зареєстрованою згідно законодавства України юридичними особами України.

З урахуванням викладеного, Приватне акціонерне товариство КИЇВСТАР, як юридична особа, засновниками якої на 100% є українські юридичні особи, відповідає критеріям, визначеним частини 1 статті 82 Земельного кодексу України та має право набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Положення статей 81, 87 Цивільного кодексу України чітко визначають засновника як суб`єкта створення (заснування) суб`єкта господарювання.

У частині 1 статті 82 Земельного кодексу України мова йде саме про громадян України та юридичних осіб України, як засновників юридичної особи, що можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності. Аналогічно, це поняття вживається у статтях 86, 88, 93, 135-137 Земельного кодексу України вказуючи саме на особу, яка створила юридичну особу, тобто була її засновником.

Розділом II Закону України Про акціонерні товариства урегульовано повноваження, порядок дій та відповідальність засновників акціонерного товариства при створенні акціонерного товариства.

Частиною 3 статті 15 Закону України Про акціонерні товариства визначено, що статутом акціонерного товариства не може передбачатися надання акціонерам-засновникам товариства додаткових прав чи повноважень порівняно з іншими акціонерами товариства, що у свою чергу свідчить про відмежування акціонерів-засновників від інших акціонерів такого товариства.

При цьому, вказане дає підстави для висновку, що засновники та учасники юридичних осіб виконують різні функції у процесі створення та діяльності юридичної особи засновники є суб`єктами створення юридичної особи, а учасники є суб`єктами, що забезпечують діяльність юридичної особи. За загальним правилом, з моменту створення юридичної особи засновники набувають статус учасника юридичної особи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що українське законодавство не містить обмежень щодо можливості українських юридичних осіб, засновниками яких є українські юридичні особи та учасниками яких у подальшому стали іноземні юридичні особи, набувати у власність земельні ділянки несільскогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Додатково, варто зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн незмінно посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» згідно якої встановлено мораторій на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): «юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації»; відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі, прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або Російської Федерації.

Водночас, у даній постанові також вказується, що зазначене обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України: які є постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або електронних комунікаційних послуг, визначеними розпорядженням Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, прийнятим відповідно до Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. № 812 Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану (Офіційний вісник України, 2004 р., № 26, ст. 1696).

Окрім того, у матеріалах справи міститься лист Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій вих. №245 від 16 травня 2022 року адресованого зокрема також і Приватному акціонерному товариству Київстар. Серед іншого, у листі зазначається, що з метою захисту інтересів держави на період відсічі збройній агресії постачальникам електронних комунікацій України: продовжити виконання договорів, у тому числі, укладених з особами, прямо або опосередковано, пов`язаних із державою-агресором, на підставі яких здійснюється розміщення/зберігання обладнання, технічних запасів та інших елементів мереж електронних комунікацій в частині, необхідних для забезпечення безперебійної роботи відповідного обладнання та технічних засобів.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень статей 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд зазначає, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Отже, на підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи позов підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів учасників справи, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих пояснень були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до норм статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 191, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства КИЇВСТАР до Селятинської сільської ради (відповідач-1), та Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн (відповідач-2), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г. та Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради, а також переведення прав та обов`язків покупця - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24 листопада 2021 року №498-14/21 про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю Даймондс корпорейшн земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24 листопада 2021 року №498-14/21 про припинення договору оренди землі від 05 лютого 2020 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та Приватним акціонерним товариством Київстар.

4. Стягнути з Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області (59131, Україна, Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Селятин, вул. Українська, буд. 2, код 04417814) на користь Приватного акціонерного товариства КИЇВСТАР (01032, Україна, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53, код 21673832) витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 13 березня 2025 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 24 березня 2025 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя Олександр ТИНОК