Рішення

від 21.03.2025 по справі 646/13700/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/13700/24

№ провадження 2/646/701/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.25 м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Благої І.С.,

за участі секретаря судового засідання Волікової Д.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

Доводи учасників справи

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 263908,52 грн. за період з 21.11.2021 року по 01.12.2024 року.

Позов обгрунтовано тим, що позивач згідно з наказом № 159-к від 25.09.2014року був прийнятий на роботу у штат ДПВ НДІ «Укренергомережпроект» на посаду ліфтер за сумісництвом, з тривалістю робочого дня 4 години, з окладом в розмирі 1218 грн.00коп. З 2017 року відповідач не виконує обов`язків зі своєчасної виплати заробітної плати, у зв`язку з чим позивач вже звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості заробітної плати. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова позовні вимоги було задоволено частково. Проте, відповідач не виконує рішення суду по теперішній час, заборгованість з заробітної плати не погашена. На підставі наказу №11-к від 21.11.2021року позивач був звільнений з посади у зв?язку зі скороченням штату працівників, при цьому відповідачем не була виплачена позивачу заробітна плата при звільненні. За проведеним позивачем розрахунком на підставі довідки відповідача про нарахування заробітної плати, згідно з якою у березні та квітні2020року заробітна плата позивача становила 1554 грн. 44коп щомісячно, середньоденна заробітна плата позивача дорівнює 345 грн. 43коп.(з розрахунку (1554грн. 44коп. + 1554грн. 44коп.): 42 дні (кількість відпрацьованих днів у березні та квітні 2020року). Кількість днів затримки виплати заробітної плати позивачу з періоду 21.11.2021року по час подання позовної заяви 01.12.2024року становить 764 дні. Отже, розмір середнього заробітку за період затримки заробітної плати з 11.11.2021по 01.12.2024року становить 263908грн. 52 коп. (з розрахунку 764 дні х 345грн. 43 коп).

У судовому засідання позивач підтримав позов та доводи, якими він обгрунтований.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Представник відповідача повторно не з`явився у судове засідання, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи з його обов`язковою участю не подавав. Правом на подання пояснень щодо позову або відзиву за правилами ст.178 ЦПК України відповідач не скористався.

Позивач не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

За таких обставин суд розглянув справу у заочному порядку за правилами ч.4 ст.223 та ст.ст.280, 281 ЦПК України.

Рух справи

Позов ОСОБА_1 був поданий до Червонозаводського районного суду м.Харкова 10.12.2024.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11.12.2024 провадження у справі відкрите в порядку спрощеного позовного провадження.

Обставини, встановлені судом

Згідно з копією наказу № 159-к, 25.09.2014року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у штат Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» (надалі відповідач або підприємство або ДПВ НДІ «Укренергомережпроект») на посаду ліфтера за сумісництвом, з тривалістю робочого дня 4 години, з окладом в розмирі 1218 грн. 00коп.

На підставі наказу №11-к від 21.11.2021року позивач звільнений з посади у зв?язку з укороченням штату працівників.

Як вбачається з копії довідки нарахування зарплати за 2020 рік № 21/6 від 31.03.2020 виданої підприємством, позивачу з січня 2020 року по грудень 2020 року було нараховано - 7721,76 грн. заробітної плати, утримано 1505,76 грн., до видачі 6216,00 грн., заборгованість 6216,00 грн. Сума заборгованості склала 6216,00 грн. Кількість відпрацьованих днів 84 дні. Середньоденний заробіток за час затримки - 74,00 грн.

Відповідно до цієї довідки за березень та квітень 2020 року позивачу було нараховано (за кожен місяць)1930 грн. 44 коп., з яких утриманню підлягає 376 грн. 44 коп., до видачі 1554 грн. 00 коп.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.03.2021 року у цивільній справі №646/3167/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з ДПВ НДІ «Укренергомережпроект» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з січня 2018 року по квітень 2020 року в сумі 43512,00 грн., а також 5000,00 грн. у рахунок моральної шкоди.

Вказаним судовим рішенням було встановлено, що наказом № 159-К від 25 листопада 2014 року позивач прийнятий на роботу за сумісництвом на посаду ліфтера Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект». Наказом № 158-к від 09.11.2018 року з 12 листопада 2018 року встановлений режим роботи з неповним робочим тижнем (один день на тиждень) з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Відповідач протягом часу з січня 2018 року по квітень 2020 року не забезпечував своєчасну та у повному обсязі виплату заробітної плати, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

20.09.2024 позивач звертався до відповідача з заявою про виплату йому заборгованості по заробітній платі за період з 20.11.2017 року по 21.11.2021 року.

Доказів на підтвердження виплати відповідачем заборгованості по заробітній платі перед позивачем суду не надано.

Нормативно-правове обгрунтування та релевантна практика Верховного Суду

Відповідно до статті 43Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно статті 116 КЗпП (в редакції, яка діяла на момент звільнення позивача, тобто до внесення змін до цієї правової норми Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положеньстатті 233 Кодексу законів про працю Україниу взаємозв`язку з положеннями ст.ст.117,237-1цьогоКодексуроз`яснив, що заст. 47 КЗпП Українироботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставістатті 117 Кодексу законів про працю Українистягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року (провадження № 6-116цс15) та від 06 квітня 2016 року (провадження №6-409цс16), невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням. Отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

До 18.07.2022 включно чинною була наступна редакція статті 117 КЗпП:

«В разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.».

19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ, яким статтю 117 КЗпП викладено у новій редакції.

Отже, з 19.07.2022 діє наступна редакція статті 117 КЗпП:

«У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.»

У постанові від 29.02.2024 у справі № 460/42448/22 Верховний Суд дійшов висновку, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку після звільнення працівника і умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності нової редакції статті 117 КЗпП України і після цього. Період до 19 липня 2022 року (до набрання чинності Законом № 2352-ІХ) регулюється редакцією статті 117 КЗпП України яка не обмежувала строком виплати у шість місяців. До цього періоду, у разі наявності у суду, який розглядає спір, переконання про істотний дисбаланс між сумою коштів, яку прострочив роботодавець і сумою середнього заробітку за час затримки цієї виплати може застосувати принцип співмірності і зменшити таку виплату. Проте, період з 19 липня 2022 року регулюється вже чинною редакцією статті 117 КЗпП України, яка передбачає обмеження виплати шістьма місяцями.

Що стосується визначення середнього заробітку для виплати працівникові компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, то це врегульовано ст. 27 Закону України "Про оплату праці" та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 08лютого 1995року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Пунктом 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При цьому згідно з п. 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка відповідно до п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Мотиви суду

У справі, що розглядається, спірні відносини врегульовані нормою статті 117 КЗпП, яка зазнала змін у період порушення прав позивача на отримання середнього заробітку за час затримки при звільненні.

Таким чином, оскільки з 19.07.2022 період часу затримки розрахунку зі звільненим обмежений шістьма місяцями, час, за який суд може стягнути з відповідача середній заробіток на користь позивача після його звільнення, умовно поділяється на період з 21.11.2021 по 18.07.2022 включно (коли період не обмежувався у часі) та з 19.07.2022 (коли період обмежується шістьма місяцями).

Отже, з огляду на те, що період з 21.11.2021 по 18.07.2022 становить більше, ніж 6 місяців після звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні позивача з 19.07.2022 неможливе.

Тобто стягненню підлягає лише середній заробіток за час затримки при звільненні позивача лише за період з 21.11.2021 по 18.07.2022 включно.

Щодо розрахунку середнього заробітку за правилами Порядку №100, то з урахуванням даних, які містяться у вищевказаній довідці від 31.03.2020, середньоденна заробітна плата дорівнює 74 грн. 00 коп., виходячи з наступного розрахунку: (1554 грн. (розмір заробітної плати за березень 2020 року після обов`язкових відрахувань) + 1554 грн. (розмір заробітної плати за квітень 2020 року після обов`язкових відрахувань) = 3108 грн. 00 коп : 42 робочих дні у березні та квітні 2020 року = 74 грн. 00 коп.

Період затримки з 21.11.2021 по 18.07.2021 включно становить 168 днів.

Розмір середнього заробітку за вказаний період розраховується як 74 грн. 00 коп. х 168 днів = 12143 грн. 04 коп.

Висновки за результатами розгляду справи

Положеннями ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням змін, які відбулися у трудовому законодавстві з 19.07.2022, під час розгляду справи були підтверджені обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх позовних вимог, частково - лише за період з 21.11.2021 по 18.07.2022.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню у межах вищевказаного періоду.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положеньст. 141 ЦПК України: суд стягує судові витрати (суму судового збору) з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.10,12,13,76,81,82,247,259,263-265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 .

Стягнути з Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 21 листопада 2021 року по 18 липня 2022 року включно у сумі 12'143 (дванадцять тисяч сто сорок три) грн. 04 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 121 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 25.03.2025.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Державне підприємство «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект», код ЄДРПОУ 00114092, місцезнаходження: 61001, вул. Гімназійна набережна, 2.

Суддя Блага І.С.