Ухвала від 11.03.2025 по справі 2-1695/11

Справа № 2-1695/11

Провадження 6-18/25

ухвала

Іменем України

11 березня 2025 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Григор`євій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу цивільну справу за заявою боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Ковальчук А.С. звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12.01.2021 р. у цивільній справі №2-80/12 за позовом ПАТ «Український Бізнес банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено позовні вимоги та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Український Бізнес банк» заборгованість за кредитним договором, а саме 130200 доларів 32 цента США суми заборгованості за кредитом, 64194 долари 32 центи США суми простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам, 9162 грн. 79 коп. суми простроченої заборгованості по нарахованим комісіям, а всього 324595 доларів 10 центів США та 9162 грн. 79 коп. Солідарно стягнуто з відповідачів на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 1820 грн. 00 коп. На підставі даного рішення було видано виконавчі листи, які ПАТ «Український Бізнес банк» було подано до примусового виконання та 20.03.2017 р. відкрито виконавче провадження ВП №53603530. 26.09.2024 р. постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області ЦМУ МЮ (м.Київ) було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі заяви стягувача ТОВ «Фінансова компанія « Довіра і гарантія» (нове найменування ТОВ «Він фінанс»). 08.12.2014 р. між ПАТ «Український Бізнес банк» та ТОВ «Велес-Д» було укладено договір факторингу №14 про відступлення права вимоги, згідно якого ПАТ «Український Бізнес банк» передало ТОВ «Велес-Д» права вимоги за довгостроковим кредитним договором №80/Ф від 16.02.2009 р., що був укладений між ПАТ «Український Бізнес банк» та ОСОБА_1 . У додатку №1 до вказаного договору визначено кредитний договір, договори іпотеки та застави, боржника та поручителя, відносно яких у нового кредитора виникло право вимоги, зокрема, визначена і загальна сума боргу боржника за кредитним договором що є еквівалентною 9367239,36 грн. 03.04.2015 р. ТОВ «Велес-Д» повідомило, що у рахунок погашення заборгованості було реалізоване заставне майно, а саме: три транспортні засоби, а також в рахунок погашення боргу отримані від ОСОБА_1 , будівельні матеріа, що згідно середніх ринкових цін покриває 60% боргу. Таким, чином ТОВ «Велес-Д» як новий кредитор повідомило про погашення заборгованості за відступлення АК «Український Бізнес банк» вимогою, а також відсутністю претензій до ОСОБА_1 . Після виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 у квітні 2015 р. вважається, що зобов`язання було припинено на підставі ст.ст.599-600 ЦК України. Зобов`язання ОСОБА_1 припинилося поза межами примусового виконання рішення суду, внаслідок виконання, проведеним належним чином, тому стягнення за виконавчим листом №2-80/12 виданим Обухівським районним судом Київської області є безпідставним. Після виконання зобов`язань перед новим кредитором, АБ «Український Бізнес банк» через два місяці 17.06.2015 р. повідомив про нікчемність відступлення права вимоги ТОВ «Велес-Д», а також вказало про намір звернення до господарського суду з позовом до ТОВ «Велес-Д» про витребування коштів, отриманих на виконання договорів факторингу від позичальників банку, та відшкодування завданих цим збитків.

В зв`язку з цим заявник просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий 14.12.2012 р. Обухівським районним судом Київської області на підставі рішення Обухівського районного суду від 12.01.2012 р. по справі №2-80/12.

27.02.2025 р. до суду від представника ТОВ «Він фінанс» - адвоката Жабченко Т.М. надійшли заперечення на заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. В яких зазначено, що визнання припинення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 перед ПАТ «Український Бізнес банк» вже були предметом розгляду іншої справи. У листопаді 2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ПАТ «Український Бізнес банк» про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором №80/Ф від 16.02.2009 р. та припинення іпотеки згідно Договору іпотеки посвідченого 16.02.2009 р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим №212. Рішенням Обухівського районного районного суду Київської області від 19 квітня 2018 р. позов було задоволено. Визнано припиненим зобов`язання за кредитним договором №80/Ф від 16.02.2009 р., укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Український Бізнес банк», у зв`язку з належним виконанням зобов`язань. Постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2019 р. апеляційну скаргу ПАТ «Український Бізнес банк» задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, з підстав, що належними та допустимими доказами не підтверджується погашення ОСОБА_1 перед ТОВ «Велес-Д» заборгованості за кредитним договором №80/Ф від 16.02.2009 р., а наявність такої заборгованості підтверджується довідкою ПАТ «Український Бізнес банк», яка міститься у матеріалах справи, а тому не можна вважати припиненим указаний кредитний договір. Постановою від 12.11.2020 №372/3368/17 Верховним судом. Касаційним цивільним судом касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 13.03.2019 р. залишено без змін. Таким чином твердження боржника щодо виконання ним кредитних зобов`язань зводяться до переоцінки фактів встановлених у справі №372/3368/17, за результатами розгляду якої боржнику відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором. На примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області ЦМУ МЮ (м.Київ) перебувало виконавче провадження №53603530 з примусового виконання виконавчого листа №2-80/12 виданого Обухівським районним судом Київської області, про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Український Бізнес банк» (правонаступником якого є ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», правонаступником якого є ТОВ «Він фінанс») заборгованості за кредитним договором у сумі 324594,10 доларів США та 9162,79 грн. 26.09.2024 р. виконавче провадження №53603530 було завершено на підставі ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» за заявою стягувача. В зв`язку з цим просить суд заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню залишити без задоволення.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Ковальчук А.С. в судове засідання не з`явилася, в своїй заяві просила суд долучити до матеріалів справи матеріали кримінального провадження №12020115230000292 від 16.10.2020 р. та судовий розгляд справи провести за її відсутності, вимоги заяви підтримують та просять задовольнити.

Представник ТОВ «Він фінанси» - адвокат Жабченко Т.М. в судове засідання не з`явилася, в своїй заяві просила суд розгляд справи провести без її участі, заперечує проти задоволення заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, вважає заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Представники заінтересованих осіб Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області ЦМУ МЮ (м.Київ), ОСОБА_2 , ТОВ «Велес-Д» в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомлено, що не є перешкодою у розгляді заяви.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою ВП №5360530 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області ЦМУ МЮ (м.Київ) Пилипчук К.С. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-80/12 виданого 14.12.2012 р. Обухівським районним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Український Бізнес банк» заборгованість за кредитним договором, саме 175269 доларів США 71 центи суми поточної заборгованості по поточному тілу кредиту, 85131 доларів США 07 центів суми простроченої заборгованості по тілу кредиту, 59815 доларів США 12 цента суми заборгованості по простроченим відсоткам, 4781 грн. 82 коп. суми простроченої заборгованості по нарахованим комісіям, 4380 грн. 97 коп., а всього 324595 доларів США 10 центів та 9162 грн. 79 коп. Стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Український Бізнес банк» витрат на сплату судового збору в розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 1820 грн. 00 коп., було повернено виконавчий лист стягувачу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» правонаступником якого є ТОВ «Він фінанси» на підставі ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки стягував подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Виконавчий документ може бути повторно пред`явлено до виконання в строк до 26.09.2027 р. (а.с.28)

З копії постанови Верховного суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду №372/3368/17 від 12.11.2020 вбачається, що у листопаді 2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ПАТ «Український Бізнес банк» про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором №80/Ф від 16.02.2009 р. та припинення іпотеки згідно Договору іпотеки посвідченого 16.02.2009 р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим №212. Рішенням Обухівського районного районного суду Київської області від 19.04.2018 р. позов було задоволено. Визнано припиненим зобов`язання за кредитним договором №80/Ф від 16.02.2009 р., укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Український Бізнес банк», у зв`язку з належним виконанням зобов`язань. Постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2019 р. апеляційну скаргу ПАТ «Український Бізнес банк» задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, з підстав, що належними та допустимими доказами не підтверджується погашення ОСОБА_1 перед ТОВ «Велес-Д» заборгованості за кредитним договором №80/Ф від 16.02.2009 р., а наявність такої заборгованості підтверджується довідкою ПАТ «Український Бізнес банк», яка міститься у матеріалах справи, а тому не можна вважати припиненим указаний кредитний договір. Вказаною постановою Верховного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 13.03.2019 р. залишено без змін.

Також в постанові Верховного суду №372/3368/17 від 12.11.2020 р. зазначено, що апеляційним судом було досліджено та встановлено, що у травні 2015 р. ОСОБА_1 звертався до суду з позовом про визнання недійсним договору факторингу №14 від 08.12.2014 р., укладеного між ТОВ «Велес-Д» та ПАТ «Український Бізнес банк», у задоволенні якого рішення Обухівського районного суду Київської області від 21.08.2015 р. залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 27.10.2015 р. відмовлено, що ставить під сумнів виконання позивачем зобов`язання у квітні 2015 р. Разом з тим з долученої в суді апеляційної інстанції наданої Головним сервісним центром МВС України вбачається, що суд встановив, що автомобілі, які начебто були реалізовані ТОВ «Велес-Д» (автомобіль Toyota Prado, рік випуску 2006, колір-сірий; автомобіль Audi Q7, 2008 року випуску, колір синій, автомобіль Hyundai Veracruz рік випуску 2007) ще у 2010 році були зняті з реєстраційного обліку, а потім зареєстровані за іншими третіми фізичними особами та ніколи не реєструвалися за ТОВ «Велес-Д». Згідно накладної №30 від 03.04.2015 р. ОСОБА_1 відвантажив менеджеру ТОВ «Велес-Д» 460 м/куб деревини будівельної твердих порід обрізної при вартості 14400 грн. за один м/куб, на загальну суму 6624000 грн. (а.с.118 т.1). Між тим до справи не долучено доказів оприбуткування, отримання товариством на баланс даних будівельних матеріалів.(а.с.25-27)

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наданих заявником копій повідомлень вих.№37.104/10787, вих.№37.104/10788, вих.№37.104/10789 від 10.12.2014 р. вбачається, що ПАТ «Український Бізнес банк» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги та про відступлення права вимоги за договорами застави транспортних засобів ТОВ «Велес-Д» (а.с.6-8)

03.04.2015 р. ТОВ «Велес-Д» повідомило ОСОБА_1 про реалізацію заставного майна, транспортних засобів, отримання будівельних матеріалів, що покриває 60% боргу. ТОВ «Велес-Д» повідомило ОСОБА_1 , що заборгованість за договором факторингу №14 від 08.12.2014 р. ним погашена повністю, претензій по договору не має. (а.с.9)

Листом №3127 від 17.06.2015 р. ПАТ «Український Бізнес банк» повідомило ОСОБА_1 про нікчемність договору факторингу №14 від 08.12.2014 р. та необхідність припинення виконання ним грошових зобов`язань за кредитним договором від 16.02.2009 р. №80/Ф на користь ТОВ «Велес-Д», відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до ЄРДР 09.06.2015 р. за №12015050500001167 (а.с.10-11)

Крім того представником заявника адвокатом Ковальчук А.С. суду надано роздруківку витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020115230000292 від 16.10.2020 р. про вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_1 , якого визнано потерпілим по даному кримінальному провадженню.

Згідно зі ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, з викладених заявником обставин та наданих документів, суд не вбачає підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки заявником не надано підтвердження того що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин обов`язок відповідно до рішення Обухівського районного суду Київської області від 12.01.2012 року.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням боржником взятих на себе зобов`язань, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа виданого 14.12.2012 р. Обухівським районним судом Київської області на підставі рішення Обухівського районного суду від 12.01.2012 р. по справі №2-80/12 таким, що не підлягає виконанню, суд вважає необхідним відмовити.

Керуючись ст.432ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала можебути оскарженав апеляційномупорядку доКиївського апеляційногосуду черезОбухівський районнийсуд шляхомподачі апеляційноїскарги вп`ятнадцятиденний строкз днявинесення ухвали,а особами,які бралиучасть усправі,але небули присутнів судовомузасіданні підчас проголошенняухвали з дняотримання копіїцієї ухвали.

Суддя О.М.Зінченко