Ухвала від 25.03.2025 по справі 519/54/24

Справа № 519/54/24

2-п/519/1/25

У Х В А Л А

25.03.2025 року м. Південне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Барановської З.І., секретаря Гнатюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» про перегляд заочного рішення по цивільній справі №519/54/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» про визнання неправомірним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

12.06.2024 заочним рішенням Южного міського суду Одеської області було задоволено позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» про визнання неправомірним та скасування рішення.

01.11.2024 до суду надійшла заява від представника відповідача про скасування вищевказаного заочного рішення. Заява мотивована тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, так як з січня 2020 року фактично не знаходиться за місцем реєстрації, за даною адресою зареєстровано 68 підприємств, заочне рішення отримано від іншої компанії, директор виїхав за межі України 22.10.2022. В поштових повідомленнях про виклик в судове засідання на 12.04.2022 та 22.05.2024 підписи невідомої особи.

Представник заявника в судове засідання не з`явився.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату і місце судового засідання, причина неявки до суду не відома, надали до суду письмові пояснення, в яких просили відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення та застосуванні строку позовної давності до заявлених позовних вимог, оскільки з 12.03.2020 на території України установлено карантин, на період дії якого строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із ч.3 ст.127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

З заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та матеріалів цивільної справи №519/54/24 вбачається, що відповідач отримав копію заочного рішення 10.10.2024, за матеріалами цивільної справи ознайомився 18.10.2024

Заява про перегляд заочного рішення надіслана до суду поштою 31.10.2024, тобто, встановлений строк для надання заяви про перегляд заочного рішення у тридцять днів з дня проголошення рішення відповідачем пропущений, однак є підстави для його поновлення, оскільки заява подана протягом двадцяти днів з дня отримання копії рішення.

Отже, заява про поновлення пропущеного строку представника відповідача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно із положеннями ст.285ЦПК Україниу заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.288ЦПК України заочнерішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Отже, правовий аналізст.288 ЦПК Українидозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Згідно матеріалів цивільної справи 12.06.2024 заочним рішенням Южного міського суду Одеської області було задоволено позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» про визнання неправомірним та скасування рішення. Скасувано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: №48865355 від 26.09.2019 яке було здійсненно державним реєстратором Малютою Сергієм Васильовичем КП «Агенція реєстраційних послуг» щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест»». Скасувано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33394120, який був здійсненний державним реєстратором Малютою Сергієм Васильовичем КП «Агенція реєстраційних послуг» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест»».

Згідно заочного рішення суду та матеріалів цивільної справи в судові засідання 11.04.2024, 12.06.2024 представник відповідача не з`явився, повідомлявся належним чином про дату і місце судового засідання.

Тобто відповідач не був позбавлений судом можливості брати участь в судовому засіданні та надавати докази на спростування позовних вимог.

Згідноіз ст.44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Натомість, в заяві про перегляд заочного рішення відсутні належні та обґрунтовані докази поважності причини неявки відповідача в судове засідання з розгляду даної цивільної справи.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду представник відповідача зазначає, що судом не застосовано строки позовної давності, оскільки позивачам стало відомо про порушення їх прав у січні 2020 року.

Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Навіть якщо позивачам стало відомо про порушення їх прав у січні 2020 року, твердження представника відповідача про необхідність застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог є безпідставними, оскільки з 12.03.2020 на території України установлено карантин, на період дії якого строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину.

А також, 30 січня 2024 року набув чинності Закон України № 3450-IX „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини, яким внесено зміни до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а саме: перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії воєнного стану в Україні.

Отже, суд дійшов висновку, що в заяві відсутні посилання на докази, які б мали істотне значення для справи та які б не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення. Обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є, по суті, не згодою з ухваленим рішенням суду.

У відповідності до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на які надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, слід зазначити про те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивачів після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, то за відсутності зазначених обставин у їх сукупності у суду відсутні правові підстави для скасування заочного рішення. За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.277-278 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі №519/54/24.

У задоволенні заяви представника ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» про перегляд заочного рішення по цивільній справі №519/54/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» про визнання неправомірним та скасування рішення відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З. І. Барановська