Рішення

від 21.03.2025 по справі 585/105/25

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/105/25

Номер провадження 2/585/241/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Цвєлодуб Г.О.,

за участю прокурора Махсми С.П.,

представника відповідача адвоката Брайко Ю.В.,

секретаря судового засідання Салій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, цивільну справу за позовом заступника керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області Глущенка Ігоря Леонідовича, подану в інтересах Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, Роменської міської ради Сумської області, до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди у порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

06 січня 2025 року заступник керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області Глущенко І.Л., в інтересах Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, Роменської міської ради Сумської області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника, в якому просить стягнути з останнього на користь Управління соціального захисту населення Роменської міської ради шкоду, завдану незаконним звільненням працівника, у сумі 82 787 грн. 42 коп. та судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 480/3748/22 визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови №91-ОС від 28.04.2022 «Про звільнення з посади начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради ОСОБА_2 », №115-ОС від 16.05.2022 про внесення змін до розпорядження міського голови від 28.04.2022 №91-ОС «Про звільнення з посади начальника управління соціального захисту населення Роменської міської ради ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради з 17.05.2022; стягнуто з Управління соціального захисту населення Роменської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 76365,12 грн. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі № 480/3748/22 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі № 480/3748/22 залишено без змін. На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі № 480/3748/22 в частині стягнення середнього заробітку за один місяць, Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету 29 вересня 2022 року здійснено відповідні виплати, а саме: 13 447,37 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утриманого і перерахованого ОСОБА_2 згідно платіжного доручення № 2181 від 29.09.2022; 3 006,86 грн. ПДФО із середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утриманого та перерахованого згідно платіжного доручення № 2183 від 29.09.2022; 250,57 грн. військового збору із середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утриманого і перерахованого згідно платіжного доручення № 2182 від 29.09.2022. Крім того, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі № 480/3748/22 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як основного зобов`язання, Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету 29 січня 2024 року здійснено відповідні виплати, а саме: 48 026,56 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утриманого і перерахованого ОСОБА_2 згідно платіжного доручення № 151 від 29.01.2024; 10 738,86 грн. ПДФО із середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утриманого та перерахованого згідно платіжного доручення № 152 від 29.01.2024; 894,90 грн. військового збору із середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утриманого і перерахованого згідно платіжного доручення № 153 від 29.01.2024. Також, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі № 480/3748/22 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету 30 січня 2024 року здійснено виплату ЄСВ із середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 6 422,30 грн. утриманого та перерахованого згідно платіжного доручення № 167 від 30.01.2024. Зазначені виплати були здійснені Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету Роменської міської територіальної громади. Оскільки звільнення ОСОБА_2 здійснено з порушенням закону за розпорядженням Роменського міського голови ОСОБА_1 №91-ОС від 28.04.2024 «Про звільнення з посади начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради ОСОБА_2 » та розпорядженням Роменського міського голови Стогнія О.А. № 115-ОС від 16.05.2022 про внесення змін до розпорядження міського голови від 28.04.2022 № 91-ОС «Про звільнення з посади начальника управління соціального захисту населення Роменської міської ради ОСОБА_2 », обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної у зв`язку з виплатою коштів незаконно звільненому працівнику за час вимушеного прогулу, покладається саме на ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 13 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по справі, з повідомленням сторін.

29 січня 2025 року до суду від представника Роменської міської ради Сумської області надійшли пояснення по справі, в яких просили залишити без розгляду позов заступника керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області, у разі відмови у залишенні позову без розгляду, просили відмовити у задоволенні позовної заяви, розгляд справи проводити за відсутності представника Роменської міської ради Сумської області.

31 січня 2025 року до суду від представника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що дана категорія справ підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не за правилами цивільного судочинства, саме міська рада є належним позивачем у даній справі, а не Роменська окружна прокуратура Сумської області, також прокурором обрано не ефективний спосіб захисту, оскільки просить повернути на рахунки Управління соціального захисту населення Роменської міської ради за бюджетними призначеннями, які втратили чинність, що є самостійною підставою для відмови в позові, просили справу розглядати без залучення представника.

31 січня 2025 року до суду від представника відповідача адвоката Брайко Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що аргументи, якими сторона позивача мотивувала свої вимоги, не знаходять свого підтвердження, а тому у задоволенні таких слід відмовити.

Ухвалою судді від 27 лютого 2025 року у задоволенні клопотання представника позивача Роменської міської ради Сумської області А. Сіромахи про залишення позову без розгляду та клопотання представника відповідача адвоката Брайко Ю.В. про повернення позовної заяви було відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні, викладеним у позові. Щодо викладеного представником відповідача у письмових поясненнях заперечив.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позову, вважала, що підстав для задоволення позову немає, оскільки органи прокуратури не мають повноважень на представництво інтересів органів місцевого самоврядування, а тому в позовних вимогах слід відмовити з підстав зазначених у поясненнях.

Інші учасники справи до суду не з`явились, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно із ч. 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 480/3748/22 визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови №91-ОС від 28.04.2022 «Про звільнення з посади начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради ОСОБА_2 », №115-ОС від 16.05.2022 про внесення змін до розпорядження міського голови від 28.04.2022 №91-ОС «Про звільнення з посади начальника управління соціального захисту населення Роменської міської ради ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради з 17.05.2022; стягнуто з Управління соціального захисту населення Роменської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 76365,12 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі № 480/3748/22 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі № 480/3748/22 залишено без змін.

Отже, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 480/3748/22 набрало законної сили 22.12.2023 року.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обстави що встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь і самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, у процесуальній формі, тому немає необхідності встановлювати їх знову.

Таким чином, є доведеним встановлений судом факт, що звільнення ОСОБА_2 з посади начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради за розпорядженням міського голови Стогнія О.А., здійснене з порушенням вимог трудового законодавства, що призвело до виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 76365,12 грн.

Отже порушення, яке зумовило поновлення ОСОБА_2 на вказаній посаді та виплату останньому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, допущено з вини міського голови Роменської міської ради Сумської області ОСОБА_1 , який 28.04.2022 року видав відповідне незаконне розпорядження №91-ОС «Про звільнення з посади начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради ОСОБА_2 », №115-ОС від 16.05.2022 про внесення змін до розпорядження міського голови від 28.04.2022 №91-ОС «Про звільнення з посади начальника управління соціального захисту населення Роменської міської ради ОСОБА_2 ».

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), органи державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників, усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Підпунктами 9 та 10 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачено, що кошти, відшкодовані державою з державного бюджету (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування з місцевих бюджетів) згідно з цим пунктом, вважаються збитками державного бюджету (місцевих бюджетів). Посадові та службові особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), дії яких завдали шкоди, що відшкодована з бюджету, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-111 передбачено, що сільські, селищні, міські, районні у місті, районні та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної та обласної ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.

Розділом VII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України №2493-111 визначено, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. ст. 80-82 Закону України «Про державну службу" встановлені особливості процедури притягнення до матеріальної відповідальності посадової особи органів місцевого самоврядування, як державного службовця. Категорію працівників як «посадові особи» визначено в статті 2 Закону України «Про державну службу», в статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»: посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Пунктом 8 статті 134 КЗпП України передбачено повну матеріальну відповідальність службової особи, винної в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Відповідно до ст. 237 КЗпП України, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Пунктом 20 вказаної постанови передбачено, що право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Судом встановлено, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі № 480/3748/22 в частині стягнення середнього заробітку за один місяць, Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету 29 вересня 2022 року здійснено відповідні виплати, а саме: 13 447,37 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утриманого і перерахованого ОСОБА_2 згідно платіжного доручення № 2181 від 29.09.2022; 3 006,86 грн. ПДФО із середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утриманого та перерахованого згідно платіжного доручення № 2183 від 29.09.2022; 250,57 грн. військового збору із середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утриманого і перерахованого згідно платіжного доручення № 2182 від 29.09.2022.

Крім того, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі № 480/3748/22 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як основного зобов`язання, Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету 29 січня 2024 року здійснено відповідні виплати, а саме: 48 026,56 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утриманого і перерахованого ОСОБА_2 згідно платіжного доручення № 151 від 29.01.2024; 10 738,86 грн. ПДФО із середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утриманого та перерахованого згідно платіжного доручення № 152 від 29.01.2024; 894,90 грн. військового збору із середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утриманого і перерахованого згідно платіжного доручення № 153 від 29.01.2024.

Також, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі № 480/3748/22 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету 30 січня 2024 року здійснено виплату ЄСВ із середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 6 422,30 грн.

Таким чином, загальна сума витрачених грошових коштів із міського бюджету на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі № 480/3748/22 становить 82787,42 грн.

Згідно з п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 11.11.1992 року при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, виконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущені ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядувань незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 1191 ЦК України, держава, Автономна Республіка Крим територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Тобто, даною нормою законодавець визначив право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Законодавство не містить додаткових підстав для відшкодування майнової шкоди з винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення працівника здійснено з порушенням вимог закону або затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Посадова особа, яка винна у незаконному звільненні працівника та затриманні виконання рішення суду про поновлення на роботі, має покрити шкоду, заподіяну установі у повному розмірі сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.05.2020 справа № 401/1387/17-ц, від 11.04.2018 справа № 161/6047/16-ц, від 20.06.2019 справа № 462/8925/14, від 03.10.2018 справа № 591/8512/15-ц.

Судом встановлено, що міським головою Роменської міської ради Стогнієм О.А. без достатніх правових підстав, винесено розпорядження про звільнення ОСОБА_2 . Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між прийняттям міським головою протиправного розпорядження про звільнення та стягненням з Управління соціального захисту населення Роменської міської ради на користь останнього коштів в сумі 82787,42 грн., яка складається з середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На даний час зазначені кошти міським головою ОСОБА_1 не відшкодовано, що підтверджується листом Управління соціального захисту населення Роменської міської ради від 14.10.2024 № 3414/01.

Таким чином, порушення вимог трудового законодавства в даному випадку призвели до зайвого витрачання бюджетних коштів на загальну суму 82787,42 грн.

Отже, шкода завдана незаконним звільненням працівника у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з відповідача.

Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду України від 23.10.2019 у справі № 401/1745/16-ц.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 20.09.2018 у справі №200/22363/16-а зроблено правовий висновок про те, що відшкодування шкоди в порядку регресу відбувається в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, тобто за правилами цивільного судочинства.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Право прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій, пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованих на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У даному випадку у зв`язку з нездійсненням захисту інтересів держави, прокурор звертається до суду в інтересах Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, Роменської міської ради Сумської області як органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, враховуючи наступне.

Статтею 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України.

Відповідно до п.п. 2, 4, 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.

Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

У відповідності до основних принципів бюджетної системи України, закріплених ст. 7 Бюджетного кодексу України, сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи при здійсненні своїх повноважень, зобов`язані дотримуватись принципу цільового використання бюджетних коштів, а саме, використовувати тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Цільовим призначенням для використання таких коштів є спрямування їх на реалізацію повноважень і напрямів діяльності Роменської міської ради Сумської області, які визначені главою 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно, не повернення вказаних коштів добровільно, негативно впливає на дохідну частину місцевого бюджету, як наслідок, порушує економічні інтереси держави.

Винесення незаконного розпорядження міським головою Стогнієм О.А. зумовило понесення грошових витрат саме Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради, яке є головним розпорядником коштів місцевого бюджету.

Таким чином, Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради, Роменська міська рада Сумської області є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України, за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

У зв`язку із виплатою Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради, незаконно звільненому ОСОБА_2 82787,42 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підтверджується платіжними дорученнями, в Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради, Роменської міської ради Сумської області виникло право регресної вимоги про стягнення вказаної суми з відповідача.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Роменською окружною прокуратурою 11.03.2024 р. до Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради скеровано запит з метою отримання інформації щодо вжиття заходів щодо стягнення шкоди, заподіяної порушенням трудового законодавства при звільненні ОСОБА_2 , зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З Управління соціального захисту населення Роменської міської ради 19.03.2024 до Роменської окружної прокуратури надійшла відповідь від 18.03.2024 за № 989/01, згідно якої Управління соціального захисту населення Роменської міської ради зазначає про відсутність можливостей для вирішення вказаного питання.

25.09.2024 Роменською окружною прокуратурою до Управління соціального захисту населення Роменської міської ради додатково направлено запит з метою з`ясування заходів, які вживались управлінням щодо стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника та надати інформацію про вжиті заходи.

Згідно відповіді Управління соціального захисту населення Роменської міської ради від 14.10.2024 № 3414/01 у зв`язку з невиконанням міським головою Олегом Стогнієм вимог по добровільному відшкодуванню завданої Управлінню шкоди та враховуючи незабезпеченість фінансуванням для оплати судового збору за подання позовної заяви до суду, Управління вважає за необхідне звернутися до Роменської окружної прокуратури в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з проханням звернутися з відповідним позовом в інтересах Управління соціального захисту населення Роменської міської ради.

Враховуючи те, що Управлінню соціального захисту населення Роменської міської ради було відомо про вказані в даній позовній заяві обставини, воно протягом розумного строку з позовною заявою до суду так і не звернулось. На цей час Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради позовна заява до суду не подана.

Також, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Роменської міської ради Сумської області, 11.03.2024 за вихідним №53-1290ВИХ-24 Роменська окружна прокуратура звернулась до Роменської міської ради Сумської області із запитом про розгляд питання про вжиття заходів реагування на усунення порушень, а саме відшкодування шкоди, завданої місцевому бюджету Роменської міської територіальної громади незаконним звільненням, в тому числі, шляхом пред`явлення позову про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника та надати інформацію про вжиті заходи.

29.03.2024 з Роменської міської ради Сумської області до прокуратури надійшла відповідь, згідно якої виплати за рішенням суду були проведені безпосередньо із рахунків Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, що дає Управлінню самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. Разом з цим, Роменська міська рада Сумської області, як засновник, направить до Управління відповідний лист про розгляд питання захисту своїх прав та інтересів. У разі якщо необхідні дії вжиті не будуть, Роменська міська рада Сумської області з відповідним позовом звернеться до суду в розумні строки від свого імені.

03.04.2024 Роменською окружною прокуратурою додатково направлено запит, в якому зазначено, що згідно відповіді від Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, Управління не буде заявляти позов щодо вказаних обставин. Крім цього, Роменська окружна прокуратура просить повідомити про заходи які вживались міською радою для подачі позову, обставини які завадили подати позовну заяву, на якій стадії перебуває підготовка позовної заяви для подачі до суду та в який строк планується подача позовної заяви до суду.

15.04.2024 до прокуратури надійшла відповідь від Роменської міської ради Сумської області, згідно якої на вказані запитання відповіді надано не було та зазначено, що позов буде подано в розумні строки.

07.05.2024 Роменською окружною прокуратурою спрямовано ще один запит до Роменської міської ради з проханням повідомити про вжиті на захист інтересів держави заходи, зокрема щодо подачі позову та строків його подачі до суду.

Листом від 14.05.2024 № 2.1-23/1729 Роменської міської ради надійшла відповідь про те, що порушене прокуратурою питання буде вирішено у розумні строки.

Враховуючи те, що Роменська міська рада Сумської області є засновником та контролюючим органом Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, вона знала про вказані обставини, проте протягом розумного строку з позовною заявою до суду не зверталась. На цей час Роменською міською радою Сумської області позовна заява до суду не подана.

Отже, відсутність позовної роботи з боку Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, Роменської міської ради Сумської області свідчить про нездатність ефективного захисту законних інтересів територіальної громади місцевого бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв врегульована нормами права.

Таким чином, кошти витрачені з місцевого бюджету на користь ОСОБА_2 у зв`язку з його незаконним звільненням, які є фактично складовою бюджетної системи держави та забезпечує діяльність роботи Роменської міської ради у вигляді сплати заробітної плати працівникам, є державним інтересом.

З огляду на вказане вище, порушення у цій сфері спричиняють шкоду майновим інтересам Роменської міської ради Сумської області, що, зокрема, призводить до неефективної діяльності суб`єкта, який має намір використовувати бюджетні кошти для власних потреб.

Також необхідно зазначити, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року по справі № 645/5416/19.

Водночас, несплата винною особою збитків та невжиття Роменською міською радою Сумської області заходів до звернення до суду з позовом про відшкодування цих збитків, перешкоджає нормальній реалізації права територіальної громади.

У зв`язку з цим, судом встановлено достатньо підстав для звернення Роменською окружної прокуратури Сумської області з позовом в інтересах Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, Роменської міської ради Сумської області, з метою захисту порушених інтересів Роменської об`єднаної територіальної громади.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні в суд з позовом позивачем сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується квитанцією.

Так як суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення, а тому дана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 23, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) в порядку зворотної вимоги (регресу) на користь Управління соціального захисту населення Роменської міської ради матеріальну шкоду, завдану виплатою ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 82 787 (вісімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Сумської обласної прокуратури (отримувач Сумська обласна прокуратура, код 03527891, UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 2 422 гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою складення повного тексту судового рішення є 26 березня 2025 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г. О. Цвєлодуб