Ухвала

від 25.03.2025 по справі 495/213/22

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/213/22

№ провадження 2/495/249/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

про залишення позовної заяви без розгляду

"25" березня 2025 р. м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Дарій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району, ОСОБА_2 , Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконним та скасування рішення (запису) про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району, ОСОБА_2 , Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконним та скасування рішення (запису) про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2022 року цивільна справа № 495/213/22 надійшла на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярському О.О.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 січня 2022 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого розгляду.

Розпорядження № 201 від 15.02.2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 року цивільна справа № 495/213/22 надійшла на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомовій О.Ю.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 лютого 2024 року справа прийнята до провадження судді Прийомової О.Ю., призначено підготовче судове засідання.

18 липня 2024 року Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито з призначенням справи до її розгляду по сутті.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення наявні в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомили, заяви від позивача про можливість розгляду справи за її відсутність до суду не надходили.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до частини першоїстатті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово, зокрема 20.03.2024, 13.05.2024 та 25.11.2024, надавав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Водночас, позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, систематично в судові засідання не з`являвся без поважних причин, а саме: 25.06.2024, 18.07.2024, 11.09.2024, 14.10.2024, 09.01.2025, 17.02.2025, що підтверджується ухвалами Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Згідно з частиною третьоюстатті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.

У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятоюстатті 223ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.

Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогамиЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, а також від 11.03.2021 у справі №558/9/18.

З урахуваннямусього вищевикладеного,зважаючи нафакт того,що позивачвже невперше нез`являється всудове зсіданнябез поважнихпричин,тобто йогонеявка єповторною,прийнявши доуваги тривалістьрозгляду справи,враховуючи практикуВерховного Судущодо необов`язковостіз`ясовуватипричини повторноїнеявки всудове засіданняналежним чиномповідомленого позивача,з оглядуна наявністьв матеріалахсправи достатніхдоказів належногоповідомлення позивача,виходячи такожз принципудиспозитивності судовогопроцесу,суд приходитьдо висновкупро необхідністьв даномувипадку залишитипозов ОСОБА_1 до Миколаївськоїсільської радиБілгород-Дністровськогорайону, ОСОБА_2 ,Південного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)про визнаннянезаконним таскасування рішення(запису)про державнуреєстрацію речовогоправа нанерухоме майнота зобов`язаннявчинити певнідії - без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 257 ч.1 п. 3, 258, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВ И В :

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району, ОСОБА_2 , Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконним та скасування рішення (запису) про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Повний текст ухвали складений 25 березня 2025 року.

Суддя: