Постанова

від 27.02.2025 по справі 910/19482/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2025 р. Справа№ 910/19482/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Станіка С.Р.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 27.02.2025

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024

повний текст рішення складено 03.05.2024

у справі № 910/19482/23 (суддя Ващенко Т.М.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 12 640 820,88 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст первісних позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 12 640 820,88 грн.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № С-28/03/22-14 на постачання електричної енергії споживачу від 28.03.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

22.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі № 910/19482/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що строк оплати відповідачем заборгованості у розмірі 12 640 820,88 грн. не настав у зв`язку з ненаданням позивачем рахунку на оплату.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 по справі № 910/19482/23, 23.05.2024 (через систему "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 23.05.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі № 910/19482/23 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Також в апеляційній скарзі, скаржник просить долучити до справи та дослідити в якості доказів копії документів.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" по справі № 910/19482/23 передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Гончаров С.А.

29.05.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/19482/23.

17.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду супровідним листом №910/19482/23/3353/24 від 14.06.2024 надійшли матеріали справи № 910/19482/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/19482/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024.

17.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у зв`язку з відставкою судді Палія В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024, справу № 910/19482/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Гончарова С.А., Станіка С.Р.

08.10.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду справу № 910/19482/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді: Гончаров С.А., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 справу № 910/19482/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.11.2024.

12.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" надійшли додаткові пояснення у справі.

13.11.2024 судове засідання у справі № 910/19482/23 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 справу № 910/19482/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.01.2025.

Судове засідання 29.01.2025 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 розгляд справи призначено на 27.02.2025.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" слід задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 скасувати, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 28.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (надалі - позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (надалі - відповідач, покупець) укладено договір № С-28/03/22-14 на постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. якого постачальник надає послугу з постачання електроенергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача (НГВУ "Охтирканафтогаз" Охтирський та Роменський РЕМи), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в додатку 1 до цього договору.

Згідно з п. 5.2. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з Договірною ціною, яка є додатком 2 до цього договору.

В п. 5.4. договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць з 0000 першого по 2400 останнього числа місяця включно.

За умовами п. 5.5. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі уразі його зміни.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що оплата за фактично спожитий обсяг електричної енергії за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Порядок розрахунків регламентується в додатках 2, 3 до договору.

Відповідно до п. 5.12. договору розрахунковий період є періодом звірки остаточних обсягів поставленої електричної енергії, розрахунків за договором, за наслідками чого сторонами складається акт передачі-прийому електричної енергії та акт звірки, у яких фіксується фактичний обсяг та ціна фактично спожитої електричної енергії, що була поставлена споживачу протягом розрахункового місяця.

У додатковій угоді № 5 до договору сторони дійшли згоди викласти додаток №2 «Договірна ціна» у редакції, відповідно до якої до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію.

На виконання умов договору № С-28/03/22-14 від 28.03.2022 в період з квітня 2022 року по березень 2023 року позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію на загальну суму на загальну суму 620 573 567,63 грн., що підтверджується актами приймання-передачі: № 378 від 30.04.2022, № 539 від 31.05.2022, № 730 від 30.06. 2022, № 899 від 31.07.2022, № 1070 від 31.08.2022, № 1281 від 30.09.2022, № 1507 від 31.10.2022, № 1716 від 30.11.2022, № 1957 від 31.12.2022, № 53 від 31.01.2023, № 313 від 28.02.2023, № 534 від 31 березня 2023 року.

Вказані акти підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

За поставлену електричну енергію відповідач розрахувався лише частково на загальну суму 607 932 746,75 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: № 8147 від 09.09.2022, № 8136 від 09.09.2022, № 8148 від 09.09.2022, № 564 від 28.10.2022, № 9560 від 28.10.2022, № 9559 від 28.10.2022, № 9561 від 28.10.2022, № 9565 від 28.10.2022, № 20913 від 28.10.2022, № 10079 від 30.10.2022, № 11748 від 13.03.2023, № 12329 від 17.03.2023, № 10081 від 30.11.2022, № 10180 від 05.12.2022, № 1341 від 12.12.2022, № 2765 від 26.12.2022, № 182 від 04.01.2023, № 3309 від 23.01.2022, № 4488 від 01.02.2023, № 4497 від 01.02.2023, № 9143 від 28.02.2023, № 11174 від 08.03.2023, № 7378 від 19.08.2022, № 7374 від 19.08.2022, № 7375 від 19.08.2022, № 1154 від 10.03.2022, № 4455 від 20.05.2022, № 4454 від 20.05.2022, № 4723 від 01.06.2022, № 4721 від 01.06.2022, № 6433 від 22.07.2022, № 6427 від 22.07.2022, № 6429 від 22.07.2022, № 6431 від 22.07.2022, № 6435 від 22.07.2022.

Внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної сплати коштів за поставлену електричну енергію у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 12 640 820,88 грн. (620 573 567,63 грн. - 607 932 746,75 грн.), що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що строк виконання зобов`язання з оплати заборгованості за електричну енергію у розмірі 12 640 820,88 грн. не настав з підстав не виставлення постачальником рахунку на її оплату.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Як встановлено судом, на виконання умов договору № С-28/03/22-14 від 28.03.2022 в період з квітня 2022 року по березень 2023 року позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію на загальну суму на загальну суму 620 573 567,63 грн., що підтверджується актами приймання-передачі: № 378 від 30.04.2022, № 539 від 31.05.2022, № 730 від 30.06. 2022, № 899 від 31.07.2022, № 1070 від 31.08.2022, № 1281 від 30.09.2022, № 1507 від 31.10.2022, № 1716 від 30.11.2022, № 1957 від 31.12.2022, № 53 від 31.01.2023, № 313 від 28.02.2023, № 534 від 31 березня 2023 року. Вказані акти підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

Вказані акти підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів втрати печатки та/або її неправомірного використання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до 5.6. договору оплата за фактично спожитий обсяг електричної енергії за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Порядок розрахунків регламентується в додатках 2, 3 до договору.

Додатковою угодою № 5 викладено додаток №2 «Договірна ціна» у редакції, відповідно до якої до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію.

Як вбачається з матеріалами справи, за поставлену електричну енергію відповідач розрахувався лише частково на загальну суму 607 932 746,75 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: № 8147 від 09.09.2022, № 8136 від 09.09.2022, № 8148 від 09.09.2022, № 564 від 28.10.2022, № 9560 від 28.10.2022, № 9559 від 28.10.2022, № 9561 від 28.10.2022, № 9565 від 28.10.2022, № 20913 від 28.10.2022, № 10079 від 30.10.2022, № 11748 від 13.03.2023, № 12329 від 17.03.2023, № 10081 від 30.11.2022, № 10180 від 05.12.2022, № 1341 від 12.12.2022, № 2765 від 26.12.2022, № 182 від 04.01.2023, № 3309 від 23.01.2022, № 4488 від 01.02.2023, № 4497 від 01.02.2023, № 9143 від 28.02.2023, № 11174 від 08.03.2023, № 7378 від 19.08.2022, № 7374 від 19.08.2022, № 7375 від 19.08.2022, № 1154 від 10.03.2022, № 4455 від 20.05.2022, № 4454 від 20.05.2022, № 4723 від 01.06.2022, № 4721 від 01.06.2022, № 6433 від 22.07.2022, № 6427 від 22.07.2022, № 6429 від 22.07.2022, № 6431 від 22.07.2022, № 6435 від 22.07.2022.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 640 820,88 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 12 640 820,88 грн. відповідачем не заперечується.

При цьому, за доводами відповідача, строк виконання зобов`язання з оплати заборгованості за електричну енергію у розмірі 12 640 820,88 грн. не настав у зв`язку з не виставленням позивачем рахунку на оплату.

Що стосується заперечень відповідача щодо ненастання строку оплати у зв`язку із неотриманням рахунку на оплату, то колегія суддів зазначає наступне.

В силу приписів статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права.

Добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Добросовісність (bona fides) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21).

У постановах від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17 Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини заборони суперечливої поведінки міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Так, мета судового дослідження полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, на переконання колегії суддів, належними та допустимими доказами, які підтверджують факт заборгованості інших осіб перед боржником, можуть бути: договір, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, акти приймання товарів і послуг, тобто первинні документи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17.

Отже, резюмуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані позивачем до суду акти приймання-передачі є належними доказами на підтвердження постачання позивачем та прийняття відповідачем електроенергії за договором, а також її вартості.

Натомість відповідач не надав суду доказів належного виконання свого обов`язку щодо оплати отриманої електричної енергії у розмірі 12 640 820,88 грн.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 15.05.2019 у справі № 910/13527/17 Верховний Суд виснував, що за своєю правовою природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати, при цьому ненадання такого рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, а відтак наявність або відсутність рахунку не звільняє боржника від обов`язку з оплати вартості наданих йому послуг (прийнятих ним робіт), тобто виставлення позивачем рахунку не є подією, з якою пов`язано початок перебігу строку виникнення зобов`язання, оскільки, подія є об`єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, у той час як виставлення рахунку є саме дією, яка є вираженням суб`єктивної волі учасників правовідносин.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати вартості поставленої електричної енергії, тоді як строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати настав.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № С-28/03/22-14 від 28.03.2022 у розмірі 12 640 820,88 грн.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, невірно встановив обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) за подачу позовної заяви та за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/19482/23 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/19482/23 - скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» (01001, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 34, код ЄДРПОУ 43231355) заборгованість у розмірі 12 640 820,88 грн (дванадцять мільйонів шістсот сорок тисяч вісімсот двадцять гривень 88 копійок).

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» (01001, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 34, код ЄДРПОУ 43231355) 189 612,33 грн (сто вісімдесят дев`ять тисяч шістсот дванадцять гривень 33 копійок) витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» (01001, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 34, код ЄДРПОУ 43231355) 227 534,80 грн (двісті двадцять сім гривень п`ятсот тридцять чотири гривні 80 копійок) витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.

8. Матеріали справи №910/19482/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.03.2025.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді С.А. Гончаров

С.Р. Станік