Ухвала

від 02.11.2010 по справі 2а-1432/10/0270

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-1432/10/0270 (в 2-х томах)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-1432/10/0270 (в 2-х томах)                            Головуючий у 1-й інстанції:    Альчук М.П.      

Суддя-доповідач:  Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:  

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Декон»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Декон»звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001012300/0 та № 0001022300/0 від 29.03.2010 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198,  ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Декон»зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради народних депутатів 23.10.2001 року (свідоцтво про державну реєстрацію від 23.10.2001 року № РП 676-Р), ідентифікаційний код підприємства за ЄДРПОУ 31679951, та взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у м. Вінниці 31.10.2001 року.

Податковим органом в період з 17.02.2010 року по 10.03.2010 року, проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Декон»з питань дотримання вимог податкового, валютного на іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт № 93/23/31679951 від 19.03.2010 року, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001012300/0 та № 0001022300/0 від 29.03.2010 року.

Відповідно до п.п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові  витрати  виробництва  та  обігу - сума будь-яких  витрат платника податку у грошовій, матеріальній  або нематеріальній формах,   здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником  податку  для  їх  подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 вказаного вище Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як  компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених  документальних доказів віднесенню до складу валових  витрат  підлягають  фактичні суми  виплат (заохочень),  але не більші ніж суми,  розраховані за звичайними цінами.  Не підлягають віднесенню  до  складу  валових  витрат  суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з  продажем  товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що  нижчі  за  звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать  до  складу  валових витрат будь-які витрати,  не підтверджені відповідними  розрахунковими,  платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Між ТОВ «Декон»та ПП «Рекламно-маркетингове агентство «Креатив технолоджи»11.02.2009 року укладено договір про надання маркетингових послуг, а саме: дослідження ринку вирощування технічних культур, витрати на їх вирощування та збут; дослідження ринку по обробітку земельних ділянок с/г виробників; дослідження ринку захисту рослин; дослідження ринку добрив; дослідження ринку транспортних перевезень; дослідження ринку насіння ріпаку та пшениці, виконання якого підтверджується актами виконаних робіт.

Між МОВ «Декон»з ТОВ «Торговий дім «Мастер-Трейд»укладено договір з надання послуг з обробітку земельних ділянок замовника, виконання якого підтверджується актом від 30.08.2009 року.

Доводи апелянта що, не мають юридичної сили первинні документи по операціях ТОВ «Декон»з ТОВ «Торговий дім «Мастер-Трейд», оскільки висновком почеркознавчого дослідження Вінницького відділенням КНДІСУ МЮУ від 01.02.2010 року встановлено підробку підписів директора ТОВ «Торговий дім «Мастер-Трейд»не заслуговують на увагу, та вірно зазначено судом першої інстанції, що висновок дослідження не є експертизою, де експерт попереджається про кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку, висновки якої свідчили б про ознаки фіктивності господарських операцій ТОВ «Декон», та могли бути підставою для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а тому не може бути належним доказом у даній справі.

ТОВ «Декон»з ТОВ «Респект Плюс»16.06.2009 року уклало договір про надання транспортних перевезень, виконання якого підтверджується актами виконаних робіт, та податковими накладними.

Згідно актів виконаних робіт від 28.02.2009 року позивачу СПД Василюк С.В. надано посередницькі послуги в оптовій торгівлі та експедиції зерна, вантажних та розвантажних роботах.

Дослідженням вищевказаних документів встановлено, що вони відповідають вимогам що ставляться до первинних документів у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка передбачає, що вони мають фіксувати факти здійснення господарських операцій, повинні бути складені під  час здійснення господарської операції,  а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні  та  зведені  облікові  документи   можуть   бути складені  на  паперових  або  машинних  носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми);  дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;  зміст та  обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення  господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Зазначенні документи, також відповідають вимогам визначених в п. 2.4. наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», згідно якого  первинні  документи для  надання  їм  юридичної сили і доказовості повинні мати  такі  обов'язкові  реквізити:  назва   підприємства, установи, від  імені  яких  складений  документ,  назва  документа (форми), код форми,  дата і місце складання,  зміст  господарської операції та  її  вимірники  (у  натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і  підписи  осіб,  відповідальних  за  дозвіл  та здійснення господарської    операції    і   складання   первинного документа.

Витрати позивача підтверджуються актами виконаних робіт, які скаладенні на виконання зазначених вище договорів.

Згідно п.п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми  будь-яких   витрат,   сплачених   (нарахованих) протягом  звітного періоду у зв'язку з підготовкою,  організацією, веденням   виробництва,   продажем  продукції  (робіт,  послуг)  і охороною  праці,  у  тому  числі  витрати  з придбання електричної енергії    (включаючи    реактивну),   з   урахуванням   обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.

Здійснені позивачем витрати у перевіряємому періоді являються валовими витратами і у відповідності до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не являються об'єктом оподаткування.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

На момент перевірки позивач мав всі податкові накладні, отримані внаслідок здійснення господарських операцій на підставі договору з ПП «Рекламно-маркетингове агентство «Креатив технолоджи»від 11.02.2009 року; договору з TOB «Торговий дім «Мастер-Трейд» від 18.08.2009 року; договору з TOB «Респект Плюс»від 10.06.2009 року, а тому позивач мав право на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість в сумах визначених такими податковими накладними у відповідних звітних періодах.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок па додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники цього податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З матеріалах справи відсутні відомості, що на час здійснення господарських операцій з придбання позивачем послуг за податковими накладними, виписаними ТОВ «Декон», ПП «Рекламно-маркетингове агентство «Креатив технолоджи», TOB «Торговий дім «Мастер-Трейд»TOB «Респект Плюс», та СПД Василюк С.В.  зазначені контрагенти не мали статусу платника податку на додану вартість, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування поадкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0001012300/0 та № 0001022300/0 від 29.03.2010 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги до реквізитів податкової накладної встановлені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Оскільки приписи наведеної норми не містять вимоги про обов'язкове зазначення у податковій накладній зокрема одиниці виміру товару, доводи позивача про безпідставність висновків податкового органу суд вважає обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган під час перевірки та визначення податкових зобов'язань ТОВ «Декон»вийшов за межі повноважень та діяв не у спосіб, що передбачений законодавством України.

Відповідно до вимог п.2 ч. І ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження.

Суд першої інстанції виконав вказані вимоги процесуального закону.

Позиція податкового органу спростована позивачем в ході розгляду справи та не відповідає нормам матеріального права.   

Доводи апелянта не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України«Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України,  колегія суддів                       

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Вінниці - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Декон»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень  - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 08.11.2010 року.

Головуючий суддя:                                                                                     Бистрик Г.М.

Судді:                                                                                               Кучма А.Ю.

                                                                                                     Бєлова Л.В.