Ухвала

від 06.12.2012 по справі 2а-1432/10/0270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

06 грудня 2012 року м. Київ В/9991/3998/12

В/9991/3998/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Лосева А.М., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Федорова М.О.,

розглянувши заяву Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (Вінницька ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України адміністративної справи № 2а-1432/10/0270 Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Декон»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.09.2012 касаційну скаргу Вінницької ОДПІ залишено без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 про задоволення позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2010 № 0001012300/0 та № 0001022300/0 залишено без змін.

16.11.2012 (згідно відбитку поштового штемпелю на конверті) Вінницька ОДПІ звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України цієї адміністративної справи, посилаючись на різне застосування судом касаційної інстанції норм пункту 5.1., підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як на приклад неоднакового застосування цих норм ДПІ посилається на постанову Верховного Суду України від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень; постанову Вищого адміністративного суду України від 01.12.2011 у справі Господарського суду Хмельницької області № 6/461-НА за позовом ТОВ «Укрбудінвест-2010»до ДПІ у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно із ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Застосовуючи норми пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в ухвалі від 12.09.2012, суд касаційної інстанції виходив із встановленого судами попередніх інстанцій факту поставки позивачу Приватним підприємством «Рекламно-маркетингове агентство «Креатив технолоджи»та ТОВ «Респект плюс»послуг з проведення маркетингових досліджень та послуг з перевезення відповідно. Цей факт встановлений на підставі доказів (актів здачі-приймання послуг, звітами про надання послуг), згідно з оцінкою яких в судових рішеннях судів попередніх інстанцій останні дійшли висновку про реальність господарських операцій з поставки вказаних послуг.

В той же час, ці ж правові норми були застосовані судом касаційної інстанції в постанові від 01.12.2011 до встановлених в судовому процесі обставин, які спростовували реальність господарських операцій з поставки позивачу (ТОВ «Укрінбудінвест-2010») товарів (цементу та щебеню) Приватним підприємством «Софінком».

Застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права в ухвалі від 12.09.2012 не суперечить правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21.01.2011, оскільки висновок Верховного Суду України стосовно того, що податкові накладні, підписані від імені постачальника не уповноваженою особою на здійснення поставки, не можуть бути підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність поставки.

Оскільки в зазначених ДПІ судових рішеннях відсутнє різне правозастосування одних і тих самих норм матеріального права до подібних правовідносин, підстави для допуску справи до провадження про її перегляд в порядку, встановленому главою 3 розділу ІУ КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у допуску до перегляду Верховним Судом України адміністративної справи № 2а-1432/10/0270 Вінницького окружного адміністративного суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Декон»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: Є.А. Усенко

Судді: А.М. Лосєв

Н.Є. Маринчак

С.Е. Острович

М.О. Федоров