Ухвала

від 26.03.2025 по справі 288/470/25

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/470/25

Провадження № 2-о/288/29/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року. смт.Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Поліщук Р. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Квітнева сільська рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Квітнева сільська рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

В поданій заяві ОСОБА_1 просить встановити факт його проживання в селі Рудня-Жеревці Лугинського району, Житомирської області у період з 01 вересня 1985 року і до 12 червня 1987 року включно.

Суддя, розглянувши вказану заяву та додані до неї матеріали, приходить до наступного висновку.

Відповіднодо статті 124 Конституції України,правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленим у Конституції України принципом верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При вирішенні питання про прийняття до провадження заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Заявник звернувся до суду з заявою в якій визначив заінтересованою особою Квітневу сільську раду Житомирського району Житомирської області та просить встановити факт його проживання в селі Рудня-Жеревці Лугинського району, Житомирської області у період з 01 вересня 1985 року і до 12 червня 1987 року включно.

Як вбачаєтьсяз доданихдо заявиматеріалів, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовлено у призначенні заявнику пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку в зв`язку з відсутністю належних доказів проживання заявника на території радіоактивного забруднення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 569/7589/17 за заявою про встановлення факту проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зроблено висновок про те, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги. Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення пенсії підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 162/760/17 за заявою про встановлення факту постійного проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зроблено висновок про те, що судами не можуть розглядатися заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки законом передбачено позасудовий порядок установлення юридичного факту, про який просить заявник. Заявник має можливість одержати документ, що засвідчує цей факт, звернувшись до вищевказаних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Також установлено, що між заявником і заінтересованими особами виник спір з приводу призначення заявнику пенсії на пільгових умовах, тому заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а спір між заявником та управлінням ПФУ, сільською радою щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Отже, у вищевказаних постановах за заявами про встановлення факту постійного проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що заява про встановлення факту проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може розглядатися судами, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на території радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 695/867/17).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За наведених обставин, провадження у справі не може бути відкрите з тих підстав, що заява про встановлення факту проживання заявника на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може розглядатися судами, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на території радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги.

В разі звернення заявника в установленому законом порядку до органу Пенсійного фонду України, щодо призначення пенсії на пільгових умовах та прийняття відповідним органом рішення з цього приводу, спір між заявником та управлінням ПФУ, якщо такий виникне та буде існувати, щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах буде підлягати вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом Пенсійного фонду України відповідного факту.

Таким чином, чинним законодавством визначений позасудовий порядок встановлення факту, який просить встановити заявник в судовому порядку, що виключає можливість такого розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що подана заява не підлягає судовому розгляду відповідно до закону, так як для вирішення питання підтвердження проживання особи на територіїзони безумовного(обов`язкового)відселення передбачено інший, позасудовий порядок, а тому на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, в зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтею 186 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Квітнева сільська рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом із заявою та доданими до неї документами, надіслати особі, яка її подала. Копія заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук